—в≥товий ринок >  онТюнктура св≥тових ринк≥в

 онТюнктура св≥тових ринк≥в

«м≥ст

—тор.

1. ‘актори ≥ умови формуванн¤ та розвитку конТюнктури св≥тових ринк≥в. ............................................................................................................... 3

2. ќхарактеризуйте конТюнктуру св≥тового ринку послуг. .................. 9

Ћ≥тература ....................................................................................................... 14

1. ‘актори ≥ умови формуванн¤ та розвитку конТюнктури св≥тових ринк≥в.

“ерм≥н "кон'юнктура" походить в≥д латинського слова "conjungo", що означаЇ "з'Їдную", "зв'¤зую". ѕон¤тт¤ "кон'юнктура товарного ри≠нку" та "загальногосподарська кон'юнктура" найчаст≥ше використо≠вують, коли йдетьс¤ про характеристику конкретноњ ситуац≥њ, що склалас¤ на даний момент або за певний пром≥жок часу на товарному ринку або в народному господарств≥ крањни.

’арактеристика ринковоњ ситуац≥њ включаЇ, ¤к правило, таке: ступ≥нь збалансованост≥ ринку (сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ), що сформувалас¤, нам≥тилась або зм≥нилась; тенденц≥њ його розвитку; силу й розмах конкурентноњ боротьби; р≥вень усталеност≥ або зм≥ню≠ваност≥ його основних параметр≥в; масштаби ринкових операц≥й ≥ сту≠п≥нь д≥ловоњ активност≥; р≥вень комерц≥йного ризику; положенн¤ рин≠ку у визначен≥й точц≥ економ≥чного або сезонного циклу.

 он'юнктура ринку характеризуЇтьс¤ трьома найважлив≥шими принципово в≥дм≥нними рисами:

вар≥абельн≥стю;

цикл≥чн≥стю;

динам≥чн≥стю.

¬ивченн¤ кон'юнктури ринку може бути ¤к загальним, ≥нтегро≠ваним, так ≥ спец≥альним, тобто диференц≥йованим за конкретними рин≠ками. –озр≥зн¤ють кон'юнктуру ринку товар≥в ≥ послуг у св≥тових масш≠табах, у масштабах крањни й окремих рег≥он≥в. ƒана робота присв¤чена кон'юнктурним досл≥дженн¤м на св≥тових товарних ринках ≥ маЇ на мет≥ висв≥тлити саме њх специф≥чн≥ ознаки.

ƒосл≥дженн¤ кон'юнктури св≥тових товарних ринк≥в включаЇ всеб≥чний анал≥з р≥зноман≥тних фактор≥в, ¤к≥ впливають на стан ≥ роз≠виток св≥тових товарних ринк≥в. ƒл¤ к≥льк≥сноњ оц≥нки зм≥н та виз≠наченн¤ тенденц≥й у розвитку кон'юнктури п≥д впливом цих фактор≥в використовуЇтьс¤ в≥дпов≥дна система показник≥в кон'юнктури. ƒосл≥≠дженн¤ умов виробництва ≥ споживанн¤ товару, зм≥н попиту ≥ пропозиц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ у певн≥й посл≥довност≥ з використанн¤м в≥дпов≥д≠них прийом≥в ≥ правил, ¤к≥ будуть розгл¤нут≥ нижче.

 он'юнктура св≥тового господарства або окремоњ галуз≥ та то≠варного ринку в кожний конкретний момент часу визначаЇтьс¤ вели≠кою к≥льк≥стю сукупност≥ фактор≥в, причин ≥ умов розвитку господар≠ства. –озвиток кон'юнктури визначаЇтьс¤ впливом:

економ≥чних;

пол≥тичних;

в≥йськових;

науково-техн≥чних;

природнокл≥матичних;

психолог≥чних (чуток, пан≥ки, оч≥кувань) та ≥нших фактор≥в.
”с¤ сукупн≥сть кон'юнктуроутворюючих фактор≥в структуруЇтьс¤ на:

а) пост≥йно д≥юч≥ та тимчасов≥, випадков≥, стих≥йн≥;

б) фактори стимулююч≥ та фактори, ¤к≥ стримують розвиток економ≥ки;

в) фактори цикл≥чн≥ та нецикл≥чн≥.

Ќа нашу думку, важливе значенн¤ дл¤ з'¤суванн¤ стану та перс≠пектив розвитку кон'юнктури маЇ анал≥з цикл≥чних та нецикл≥чних фактор≥в, тому зупинимось на них детальн≥ше.

–инков≥ цикли можуть мати р≥зну прот¤жн≥сть ≥ посл≥довн≥сть. ” межах одного циклу звичайно простежуютьс¤ сезонн≥ зм≥ни, ≥нтен≠сивн≥сть ¤ких оц≥нюЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтами вар≥ац≥њ. ’арактер ≥ сила ринкових цикл≥в розр≥зн¤ютьс¤ дл¤ окремих товар≥в ≥ по-р≥зному ви≠¤вл¤ютьс¤ у р≥зних кл≥матичних ≥ економ≥чних зонах.

ƒо цикл≥чних фактор≥в належать ус≥ процеси та причини, ¤к≥ скла≠дають основу механ≥зму циклу в≥дтворенн¤. ÷≥ фактори пост≥йно д≥юч≥. ƒо них належать:

процес оновленн¤ основного кап≥талу;

попит на товари широкого вжитку (стан сфери об≥гу);

активн≥сть розвитку грошово-кредитноњ сфери.

” процес≥ досл≥дженн¤ потр≥бно встановити активн≥сть та харак≠тер ƒ≤ѓ цикл≥чних фактор≥в, зд≥йснити визначенн¤ на основ≥ на¤вних оц≥нок ≥ результат≥в анал≥зу фази циклу, в ¤к≥й знаходитьс¤ економ≥ка у даний конкретний момент часу, визначити строки переходу циклу в наступну фазу.

√рупа нецикл≥чних фактор≥в структуруЇтьс¤ на дв≥ п≥дгрупи: су≠купн≥сть пост≥йно д≥ючих (Ќ“ѕ, р≥вень монопол≥зац≥њ, державне регулюванн¤, ≥нфл¤ц≥¤) та тимчасово д≥ючих (сезонн≥сть, соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ кризи, стих≥йн≥ лиха) фактор≥в.

–озгл¤немо напр¤ми та характер впливу цих фактор≥в б≥льш де≠тально.

Ќауково-техн≥чний прогрес (Ќ“ѕ) спричин¤Ї ¤к≥сний кидок у роз≠витку продуктивних сил, що:

а) прискорюЇ процес оновленн¤ основного кап≥талу в традиц≥й≠
них галуз¤х економ≥ки. ¬насл≥док цього п≥двищеною увагою на ринку користуютьс¤ засоби прац≥, ¤к≥ характеризуютьс¤ енерго- та матер≥алозбер≥гаючим ефектом, малим терм≥ном окупност≥;

б) стимулюЇ бурхливий розвиток нових галузей промисловост≥
(аерокосм≥чноњ, лазерноњ, б≥отехн≥чноњ тощо). ÷≥ галуз≥ на ринку пред'¤вл¤ють зростаючий попит на р≥зн≥ засоби виробництва.

¬≥дм≥тимо, що на кон'юнктуру товарних ринк≥в Ќ“ѕ впливаЇ по-р≥зному:

на ринках нових, прогресивних вироб≥в спостер≥гаЇтьс¤ випереджаюче (пор≥вн¤но з ринками традиц≥йних товар≥в) перевищенн¤ по≠питу над пропозиц≥Їю;

кон'юнктура ринку морально застар≥лих товар≥в, навпаки, суттЇво пог≥ршуЇтьс¤.

–≥вень монопол≥зац≥њ, концентрац≥њ та конкуренц≥њ виробництва впливаЇ на стан кон'юнктури товарних ринк≥в пр¤мо та опосередко≠вано:

пр¤мо - через пр¤ме регулюванн¤ виробництва та ц≥н монопол≥¤ми внасл≥док недостатньоњ конкуренц≥њ;

опосередковано - шл¤хом зв'¤зк≥в монопол≥ст≥в з≥ своњми заруб≥жними ф≥л≥¤ми. јдже, ¤к правило, монопольне становище на ринку мають велик≥ компан≥њ, часто транснац≥ональн≥ (“Ќ ). ј всередин≥ кожноњ “Ќ  ≥снуЇ особливий, штучно створений ринок - внутр≥шньокорпорац≥йний. Ўтучно сформован≥ пропорц≥њ ц≥н, обс¤г≥в попи≠
ту, ¤к≥ встановлюютьс¤ у взаЇмн≥й торг≥вл≥ м≥ж ф≥л≥¤ми одн≥Їњ корпорац≥њ, впливають на в≥дпов≥дн≥ пропорц≥њ у нац≥ональних масштабах  он'юнктура св≥тових ринк≥в знаходитьс¤ п≥д впливом цих особливим внутр≥шньоф≥рмових ринк≥в.

ƒержави внасл≥док використанн¤ б≥льшою чи меншою м≥рою нижченаведених ≥нструмент≥в регулюванн¤ економ≥чних процес≥в спроможн≥ спри¤ти зниженню витрат виробництва приватних п≥дпри≠Їмств, що, у свою чергу, п≥двищуЇ њх конкурентоспроможн≥сть на св≥то≠вих товарних ринках:

шл¤хом пр¤мого чи опосередкованого регулюванн¤ ц≥н внут≠р≥шнього ринку;

або шл¤хом бюджетного субсидуванн¤ експорту та ≥мпорту (пр¤ме субсидуванн¤ експорту; зниженн¤ або в≥дм≥на тариф≥в на пев≠н≥ види ≥мпорту).

Ќайб≥льш розповсюджений перший вид регулюванн¤, тобто п≥д≠тримка державою певного гарантованого р≥вн¤ ц≥н. ÷е може бути, на≠приклад, зниженн¤ ц≥н на продукц≥ю ≥ послуги державних п≥дпри≠Їмств, ¤к≥ обслуговують приватн≥ п≥дприЇмства.  р≥м того, таке регу≠люванн¤ може зд≥йснюватись шл¤хом наданн¤ виробникам субсид≥й з бюджету у випадку зниженн¤ ринкових ц≥н нижче гарантованого м≥≠н≥муму. Ќаприклад, спец≥альна ур¤дова корпорац≥¤ з гарантуванн¤ ц≥н у —Ўј приймаЇ в заставу у фермер≥в с≥льськогосподарську про≠дукц≥ю. якщо в пер≥од д≥њ застави (зазвичай до 12 м≥с¤ц≥в) ц≥ни на ринку перевищать р≥вень застави, фермер може викупити св≥й товар ≥ продати його на ринку. якщо ж ринков≥ ц≥ни нижч≥ в≥д заставних ста≠вок, товар не викуповуЇтьс¤ ≥ переходить у власн≥сть корпорац≥њ.

¬плив держави на ц≥ни промислових вироб≥в зд≥йснюЇтьс¤ ≥ опосе≠редковано за допомогою таких заход≥в, ¤к:

ф≥нансуванн¤ науково-досл≥дних роб≥т;

бюджетне ф≥нансуванн¤ експорту;

протекц≥он≥стська митна пол≥тика.

≤нфл¤ц≥¤ суперечливо впливаЇ на кон'юнктуру товарних ринк≥в: напр¤ми впливу ≥ ступ≥нь впливу залежать в≥д темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤, ¤ка розвиваЇтьс¤ в≥дносно невисокими темпами, так звана "повзуча" (2-4 % на р≥к), стимулюЇ попит, у результат≥ чого кон'юнктура одержуЇ стимули дл¤ пожвавленн¤ (ефект "втеч≥ в≥д гро≠шей", прагненн¤ перевести њх у товарну форму). Ћог≥ка дуже проста: ¤к≠що не придбати ц≥ матер≥али сьогодн≥, завтра за них потр≥бно буде за≠платити б≥льше. “ака пол≥тика носить назву "≥нфл¤ц≥йна психолог≥¤". “обто ≥нфл¤ц≥¤ певною м≥рою стимулюЇ економ≥чне зростанн¤.

јле коли темпи ≥нфл¤ц≥њ перевищують 10 %, ≥нфл¤ц≥¤ перетво≠рюЇтьс¤ на фактор загрози дл¤ економ≥ки. «ниженн¤ куп≥вельноњ спро≠можност≥ населенн¤ п≥дриваЇ попит, порушуЇтьс¤ функц≥онуванн¤ кредитноњ системи.

—езонн≥сть пер≥одично впливаЇ на кон'юнктуру багатьох товар≠них ринк≥в: на ринки продукт≥в с≥льського господарства, рибальства, л≥сового господарства, на ринки товар≥в де¤ких сезонних галузей про≠мисловост≥ - цукровоњ, консервноњ, буд≥вельноњ, виноробноњ. Ќаприклад, пропозиц≥¤ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ буде б≥льшою п≥сл¤ зби≠ранн¤ врожаю; обс¤г буд≥вельних роб≥т розширюЇтьс¤ у л≥тн≥ м≥с¤ц≥ ≥ скорочуЇтьс¤ в зимов≥ тощо.

Ќа де¤к≥ галуз≥ економ≥ки сезонн≥сть впливаЇ опосередковано - через зв'¤зок ≥з сезонними галуз¤ми с≥льського господарства ≥ про≠мисловост≥ або у зв'¤зку з сезонн≥стю споживанн¤ даного товару. “ак, п≥д впливом сезонност≥ виробництва багатьох вид≥в с≥льгосппродукц≥њ в≥дбуваютьс¤ р≥зн≥ коливанн¤ вантажооб≥гу зал≥зниць (зб≥льшуютьс¤ у пер≥од збиранн¤ врожаю ≥ скорочуютьс¤ в зимов≥ м≥с¤ц≥). —езонн≥сть у виробництв≥ автомоб≥л≥в Ї насл≥дком сезонност≥ попиту. Ќайб≥льший попит на автомоб≥л≥ спостер≥гаЇтьс¤ у весн¤но-л≥тн≥ м≥с¤ц≥ (у крањнах з континентальним кл≥матом). ” —Ўј, наприклад, на березень-сер-пень припадаЇ 2/3 продаж≥ вс≥х автомоб≥л≥в за р≥к. ¬≥дпов≥дно най≠б≥льший попит на пальне також припадаЇ на л≥тн≥ м≥с¤ц≥.

1	2	3

Ќазва:  онТюнктура св≥тових ринк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4019 прочитано)