—в≥товий ринок >  онТюнктура св≥тових ринк≥в

—езонним характером роб≥т у с≥льському господарств≥ також по¤с≠нюЇтьс¤ пер≥одичне п≥двищенн¤ ≥ зниженн¤ попиту на ринку с≥льсько≠господарських машин.

ѕрикладом сезонних коливань може бути також зб≥льшенн¤ обо≠роту роздр≥бноњ торг≥вл≥ у св¤тков≥ дн≥.

“ак≥ сезонн≥ коливанн¤ не можуть суттЇво ≥ на довгий пер≥од зм≥≠нити динам≥ку розвитку, вони дають лише тимчасов≥ в≥дхиленн¤, при≠близно однаков≥ з року в р≥к.

ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ розгл¤ду конТюнктуроутворюючих фактор≥в пот≠р≥бно завжди уважно анал≥зувати, що лежить в основ≥ зм≥ни ц≥ни - дов≠готривалий фактор чи причина, ¤ка впливатиме на ц≥ну прот¤гом нез≠начного пер≥оду, п≥сл¤ чого ц≥ни знову повернутьс¤ до попереднього р≥вн¤. ѕрикладом таких короткочасних зм≥н можуть бути сезонн≥ коли≠ванн¤. ¬ажливо дл¤ кожного товару знати пер≥оди та величину цих коливань дл¤ того, щоб короткочасн≥ сезонн≥ зм≥ни ц≥ни не прийн¤ти за серйозне зрушенн¤ цикл≥чного характеру. —тих≥йн≥ лиха - сн≥гов≥ заноси, землетруси, засухи, л≥сов≥ поже≠ж≥ тощо призвод¤ть до б≥льш або менш в≥дчутних порушень д≥¤льно≠ст≥ сусп≥льства або окремих галузей економ≥ки, знищенн¤ матер≥аль≠них ц≥нностей. ÷ей фактор також впливаЇ на розвиток товарноњ ко≠н'юнктури. Ќаприклад, п≥сл¤ землетрус≥в зазвичай в≥дбуваЇтьс¤ п≥д≠вищенн¤ попиту на буд≥вельн≥ матер≥али. ј п≥сл¤ приморозк≥в, в≥д ¤ких страждають с≥льськогосподарськ≥ насадженн¤, п≥двищуютьс¤ ц≥≠ни на с≥льгосппродукц≥ю.

ƒосить значн≥ короткостроков≥ зм≥ни ц≥н спостер≥гаютьс¤ при ви≠мушених продажах або вимушених покупках, ¤к≥ мають бути зд≥йсне≠н≥ у найкоротш≥ терм≥ни. ƒо таких операц≥й можна в≥днести, наприк≠лад, продаж наплаву. ќсобливо значним буваЇ зниженн¤ ц≥н при ви≠мушених продажах товар≥в, що швидко псуютьс¤, - винограду, цит≠русових тощо.

ћожливий ≥ ≥нший випадок - вимушена закуп≥вл¤ за завищени≠ми ц≥нами. Ќаприклад, покупець, передбачаючи, що ц≥ни зниз¤тьс¤, р≥зко скоротив закуп≥влю сировини. јле зниженн¤ ц≥н не в≥дбулось, ус≥ на¤вн≥ запаси вичерпан≥, ≥ потр≥бно, щоб не спинилос¤ виробниц≠тво, закупити парт≥ю сировини за будь-¤кою ц≥ною, оск≥льки збитки в≥д зупинки п≥дприЇмства будуть ще вищими, особливо в галуз¤х з безпе≠рервним технолог≥чним процесом.

ќсновна складн≥сть досл≥дженн¤ кон'юнктури пол¤гаЇ не в то≠му, щоб ч≥тко визначити коло фактор≥в ≥ елемент≥в њњ формуванн¤. Ќайважлив≥шим завданн¤м будь-¤кого досл≥дженн¤ кон'юнктури, в≥д усп≥ху розв'¤занн¤ ¤кого залежить не т≥льки глибина охопленн¤ ≥ ірунтовн≥сть анал≥зу, але й точн≥сть та правильн≥сть прогнозу њњ роз≠витку, Ї:

визначенн¤ значенн¤, сили впливу окремих фактор≥в на формуванн¤ кон'юнктури;

ви¤вленн¤ пров≥дних фактор≥в, ¤к≥ визначають кон'юнктуру в
кожний окремий момент ≥ на найближчу перспективу.

ј дл¤ розв'¤занн¤ цих завдань необх≥дно знати та вм≥ти оперу≠вати показниками розвитку кон'юнктури.

ѕоказники - це к≥льк≥сн≥ характеристики, ¤к≥ дозвол¤ють оц≥ни≠ти зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на ринку, ≥ визначити тенденц≥њ у розвитку кон'юнктури, тобто скласти прогноз. ѕоказники, що виступають у рол≥ ≥ндикатор≥в кон'юнктури, залежно в≥д поставлених ц≥лей анал≥зу й особливостей розвитку ринку, можуть бути ¤к абсолютними, так ≥ в≥д≠носними величинами.

” статистичн≥й л≥тератур≥ на¤вн≥ дан≥, ¤к≥ характеризують рух загальногосподарськоњ ≥ товарноњ кон'юнктури. ƒо системи показни≠к≥в важливо в≥д≥брати дан≥, що найб≥льш точно й оперативно характе≠ризують основн≥ зм≥ни у процес≥ в≥дтворенн¤.

” процес≥ досл≥дженн¤ кон'юнктури головну роль в≥д≥грають ц≥≠ни. ѕо-перше, це по¤снюЇтьс¤ тим, що ц≥ни Ї акумулюючим показни≠ком кон'юнктури. ¬они в≥дображають рух багатьох ≥нших показни≠к≥в, що характеризують розвиток кон'юнктури. ѕо-друге, це найваж≠лив≥ший показник, ≥ вивченн¤ вс≥х ≥нших ≥ндикатор≥в носить допом≥≠жний характер.

¬≥дзначимо, що система показник≥в повинна в≥дбивати р≥зн≥ ви≠ди диференц≥ац≥њ ринкових ц≥н: асортиментний, територ≥альний, за ча≠сом, р≥зними субринками. ќц≥нка р≥вн¤ ц≥н, кр≥м констатац≥њ стану ц≥н на момент або за в≥др≥зок часу ≥ диференц≥ац≥њ р≥вн¤ ц≥н ("висо≠кий", "низький"), включаЇ характеристику структури ц≥ни ≥ законо≠м≥рностей поводженн¤ ринкових ц≥н: взаЇмний вплив р≥вн≥в ц≥н р≥з≠них товар≥в, р≥вн¤ ц≥н ≥ ¤кост≥ товару, залежн≥сть ц≥н в≥д р≥зних чин≠ник≥в, коливанн¤ ц≥н у простор≥ й час≥.

¬ажливим завданн¤м анал≥зу ц≥н Ї вивченн¤ структури ц≥ни, зв'¤зку структурних елемент≥в. ѕропорц≥њ м≥ж елементами ц≥ни скла≠даютьс¤ п≥д впливом ринкових законом≥рностей, залежать'7 в≥д кон'юнктури ринку, одночасно регулюютьс¤ державою через подат≠кову пол≥тику й адм≥н≥стративне регулюванн¤ ц≥н. ѕри досл≥дженн≥ ко≠ливань ц≥н у динам≥ц≥ визначаЇтьс¤ тенденц≥¤ њхньоњ зм≥ни в час≥. Ќаведемо нижче найтипов≥ш≥ тенденц≥њ поводженн¤ ц≥н.

«алежно в≥д сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ динам≥ка ц≥н характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м ц≥н при переход≥ в≥д фази депрес≥њ до фази пожвавленн¤ та њх зниженн¤м у кризових умовах. ” фаз≥ п≥д≠йому в зв'¤зку з довготривалим перевищенн¤м попиту над пропози≠ц≥Їю ц≥ни максимальн≥.

2. ќхарактеризуйте конТюнктуру св≥тового ринку послуг.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ послугами Ї комплексом р≥зно≠р≥дних вид≥в економ≥чноњ д≥¤льност≥. ≤сторично економ≥сти нама≠галис¤ з'¤сувати сутн≥сть послуг та њхню роль, виход¤чи з р≥зних аспект≥в. „асто послуга визначалась ¤к щось нев≥дчутне, неви≠диме, те, що не Ї предметом торг≥вл≥, або ¤к категор≥¤, котру неможливо по¤снити ≥ котра охоплюЇ майже все, в той час ¤к товари Ч в≥дчутн≥, видим≥, пост≥йн≥ ≥ ними можна торгувати (див табл. 7.5).

“аблиц¤ 7.5

як≥сн≥ в≥дм≥нност≥ товар≥в ≥ послуг

јле за такого визначенн¤ пон¤тт¤ Ђпослугаї виникаЇ низка проблем: по-перше, Ї товари, ¤к≥ також нев≥дчутн≥ й невидим≥ (наприклад, електронн≥ програми); по-друге, це визначенн¤ не робить р≥зниц≥ м≥ж ефектом послуги ≥ процесом њњ виробництва; послуга може бути ≥ видимою (наприклад, вистава), але њњ ефект тимчасовий; по-третЇ, це визначенн¤ наголошуЇ на ф≥зичних в≥д≠м≥нност¤х, проте не висв≥тлюЇ економ≥чн≥ аспекти послуг ≥ того, ¤к вони виробл¤ютьс¤ ≥ продаютьс¤. ƒе¤к≥ економ≥сти довод¤ть, що адекватне визначенн¤ послуги маЇ в≥др≥зн¤ти процес вироб≠ництва послуги ≥ послугу ¤к продукт. ¬иход¤чи з цього економ≥ст √≥лл (1977) запропонував своЇ визначенн¤ послуги: послуга Чце зм≥на умов належност≥ особи або товару будь-¤кому економ≥чному суб'Їктов≥, ¤ка випливаЇ з д≥¤льност≥ ≥ншого економ≥чного суб'Їк≠та з≥ згоди першого.

√≥лл вир≥знив два важлив≥ аспекги послуг:

Х вони не можуть передаватис¤ дал≥;

Х наданн¤ послуг потребуЇ д≥¤льност≥ одн≥Їњ особи дл¤ ≥ншоњ.

ѕроте обм≥н не Ї необх≥дною умовою дл¤ послуг. ≈лемент необх≥дноњ взаЇмод≥њ м≥ж продавцем га покупцем намагавс¤ по≠¤снити √ерш (1989). ќск≥льки одн≥Їю з умов послуги Ї Ђфактор одночасност≥ї, √ерш визначаЇ послугу ¤к угоду (трансакц≥ю з позитивним фактором одночасност≥). ўо ж до товар≥в, то вони характеризуютьс¤ нульовим фактором одночасност≥. ¬≥н та≠кож припустив, що на м≥жнародному ринку послуги мають в≥дносно нижчий фактор одночасност≥, н≥ж послуги, ¤кими не торгують.

„и можливо розд≥лити процес виробництва послуг ≥ реал≥зац≥ю послуг?

“овар може ≥снувати в рамках його ф≥зичних можливостей незалежно в≥д кл≥Їнта або покупц¤. ѕро послуги не можна сказати те саме. якби це було ймов≥рним, то права власност≥ на них могли би передаватис¤ в≥д одного суб'Їкта економ≥чноњ д≥¤льност≥ до ≥ншого.

¬иход¤чи з цього Ќ≥колайдес (1989) запропонував альтерна≠тивне визначенн¤, що охоплюЇ ¤к фактичн≥ в≥дм≥нност≥, так ≥ характеристики операц≥й з послугами: послуга Ч це трансакц≥¤, ¤ка Ї не просто переданн¤м прав власност≥ на об'Їкт (в≥дчутний чи н≥), вона охоплюЇ також низку завдань, ¤к≥ виконуютьс¤ ви≠робником дл¤ споживача ¬иконанн¤ цих завдань потребуЇ кон≠такту м≥ж ними, виробництво й реал≥зац≥¤ послуг не можуть в≥д≠окремлюватис¤ одне в≥д одного

«апропоноване визначенн¤ показуЇ де¤к≥ загальн≥ риси тор≠г≥вл≥ товарами ≥ послугами. Ѕагато товар≥в виробл¤ютьс¤ ≥ реал≥≠зуютьс¤ за допомогою трансакц≥й, ¤к≥ схож≥ на трансакц≥њ послуг, де кл≥Їнт висуваЇ специф≥чн≥ вимоги виробников≥. яскравим при≠кладом Ї товари, зроблен≥ на замовленн¤, ¤к≥ можна продати п≥сл¤ встановленн¤ особистих контакт≥в.

 ласиф≥кац≥¤ послуг становить досить серйозну проблему, що розв'¤зуЇтьс¤ в р≥зний спос≥б. Ќаприклад, у крањнах ќ≈—– ≥ пуб≠л≥кац≥¤х ёЌ “јƒ послуги под≥лен≥ на п'¤ть категор≥й:

1) ф≥нансов≥;

2) ≥нформац≥йн≥ (комун≥кац≥йн≥);

3) профес≥йн≥ (виробнич≥);

4) туристичн≥;

5) соц≥альн≥.

Ќа практиц≥ сьогодн≥ широко використовуЇтьс¤ класиф≥кац≥¤ послуг, запропонована ћ¬‘:

1) морськ≥ перевезенн¤;

2) ≥нш≥ види транспорту;

3) подорож≥;

4) ≥нш≥ приватн≥ послуги;

5) ≥нш≥ оф≥ц≥йн≥ послуги.

–инок послуг Ч це розгалужена система вузькоспец≥ал≥зованих ринк≥в, зокрема ринку транспортних послуг, комун≥кац≥й, кому≠нального обслуговуванн¤, громадського харчуванн¤, туристично-рекреац≥йних послуг. √отельний б≥знес, рекламн≥ й консалтингов≥ послуги, страхов≥ та ф≥нансов≥ послуги, агентськ≥ та брокерськ≥ послуги, адвокатськ≥ послуги, р≥елтерськ≥ послуги, франчайзинг, торг≥вл¤ л≥ценз≥¤ми ≥ патентами, Ђноу-хауї, промисловими зраз≠ками та корисними модел¤ми, ≥нжин≥ринг, л≥зингов≥ послуги тощо так само формують комплекс послуг, ¤к≥ пропонуютьс¤ на згаданому ринку. ћ≥жнародна статистика св≥дчить про те, що ринок послуг Ї одним ≥з найб≥льш швидко зростаючих сектор≥в св≥тового ринку.

«наченн¤ ринку послуг за останн≥ дес¤тил≥тт¤ дуже зросло Ч ¤к у внутр≥шн≥й економ≥ц≥, так ≥ у св≥тов≥й. —ектор послуг у розвинутих крањнах с¤гнув щонайменше половини отриманих при≠бутк≥в. «агальний обс¤г ринку послуг у 1997 р. склав 1,310 трлн. дол., що дор≥внювало 20 % св≥тового експорту. “орг≥вл¤ послугами розвиваЇтьс¤ б≥льш швидкими темпами, н≥ж зовн≥шн¤ торг≥вл¤ загалом: ¤кщо ринок послуг зр≥с удвоЇ за пер≥од з к≥нц¤ 80-х Ч початку 90-х рок≥в до 1997 р., тобто 7Ч8 рок≥в, то таке ж двократне зб≥льшенн¤ св≥тового експорту в≥дбулось за останн≥ 15 рок≥в. Ќа це ≥снуЇ багато причин: р≥зке зниженн¤ транспортних витрат зб≥льшило ступ≥нь моб≥льност≥ виробник≥в ≥ споживач≥в послуг, нов≥ форми й засоби супутникового зв'¤зку та в≥деотехн≥ки в р¤д≥ випадк≥в дають змогу взагал≥ в≥дмовитис¤ в≥д особистого сп≥лку≠ванн¤ продавц¤ ≥ покупц¤.

ќбс¤г, напр¤ми та структура м≥жнародноњ торг≥вл≥ л≥ценз≥¤ми чималою м≥рою визначаютьс¤ прискореним розвитком наукових досл≥джень ≥ розробок у розвинутих крањнах, розширенн¤м њх зовн≥шньоеконом≥чноњ й ф≥нансовоњ експанс≥њ. «агальна сума над≠ходжень розвинутих крањн в≥д продажу л≥ценз≥й зросла з 1,2 млрд. дол. у 1960 р. до 3,5 млрд. дол. у 1970 р., 12,5 млрд. дол. у 1980 р., 15,2 млрд. дол. у 1985 р. ≥ 35 млрд. дол. у 1995 р. ћ≥жнародна л≥ценз≥йна торг≥вл¤ зд≥йснюЇтьс¤ здеб≥льшого м≥ж промислове розвинутими крањнами. Ќа њхню частку припадаЇ 99 % св≥тового експорту ≥ 85 % св≥тового ≥мпорту л≥ценз≥й. ÷≥каво, що продають л≥ценз≥њ 37 крањн, а купуЇ Ч 71.

ƒом≥нуюч≥ позиц≥њ в експорт≥ л≥ценз≥й займають —Ўј, на ¤к≥ припадаЇ найб≥льша у св≥т≥ частина видатк≥в на Ќƒƒ –. Ќадхо≠дженн¤ у —Ўј в≥д продажу л≥ценз≥й становл¤ть 56 % св≥тового обс¤гу платеж≥в за л≥ценз≥йними угодами.

ƒруге м≥сце п≥сл¤ —Ўј за експортом л≥ценз≥й належить Ўвей≠цар≥њ, третЇ м≥сце пос≥даЇ јнгл≥¤, четверте Ч ≤тал≥¤. Ќайб≥льш≥ ≥мпортери л≥ценз≥й Ч япон≥¤ й ≤тал≥¤, а також Ќ≥меччина та ‘ранц≥¤.

ћ≥жнародна л≥ценз≥йна торг≥вл¤ охоплюЇ в основному про≠дукц≥ю прогресивних галузей промисловост≥: х≥м≥чноњ, електротехн≥чноњ, включаючи електрон≥ку, машинобудуванн¤. ÷≥ галуз≥ промисловост≥ поглинають основну частку видатк≥в на науков≥ досл≥дженн¤ в розвинутих крањнах.

ќск≥льки м≥жнародна л≥ценз≥йна торг≥вл¤ найактивн≥ше роз≠виваЇтьс¤ м≥ж спор≥дненими ф≥рмами Ч материнськими ≥ до≠ч≥рн≥ми компан≥¤ми, що знаход¤тьс¤ в р≥зних крањнах, њњ зм≥ст ≥ спр¤мован≥сть значною м≥рою визначаютьс¤ ≥нтересами найб≥ль≠ших “Ќ . “ак, на частку внутр≥шньокорпорац≥йних надходжень припадаЇ понад 60 % ус≥х л≥ценз≥йних надходжень розвинутих крањн. Ќаприклад, у —Ўј надходженн¤ в≥д продажу л≥ценз≥й спор≥дненим компан≥¤м становл¤ть приблизно 80 % њхнього за≠гального обс¤гу, в јнгл≥њ Ч 50 %.

–озм≥р ринку послуг, в≥дображений статистикою м≥жнародних спец≥ал≥зованих установ, значно занижений через складн≥сть об≠рахунку вс≥х турист≥в, ос≥б, що працюють за кордоном, ф≥нансових ≥ страхових операц≥й, прибуток в≥д ¤ких миттЇво ре≥нвестуЇтьс¤, тощо.

ўо стосуЇтьс¤ географ≥чного розпод≥лу торг≥вл≥ послугами, то л≥дерами тут Ї в≥с≥м найб≥льш розвинутих крањн, на ¤к≥ припадаЇ до 70 % св≥тового експорту послуг ≥ понад 50 % њх ≥мпорту.

ƒо реч≥, на чотири з цих крањн, а саме —Ўј, ¬елику Ѕритан≥ю, Ќ≥меччину ≥ ‘ранц≥ю, припадаЇ 44 % усього св≥тового експорту послуг. ћайже абсолютними споживачами на ринку послуг Ї крањни, що розвиваютьс¤, за вин¤тком х≥ба що к≥лькох Ђнових ≥ндустр≥альних крањнї, або ринк≥в, що виникають (emerging markets), таких ¤к ѕ≥вденна  оре¤ (експортуЇ ≥нжин≥рингов≥, кон≠салтингов≥ та буд≥вельн≥ послуги), ћексика (туризм), —≥нгапур (ф≥нансов≥ та банк≥вськ≥ послуги). Ѕезл≥ч малих остр≥вних крањн спец≥ал≥зуютьс¤ на туристичному та готельному б≥знес≥, що ви≠ступаЇ мало не Їдиним джерелом њхнього ≥снуванн¤.

«а останн≥й час Ќова «еланд≥¤ й јвстрал≥¤ значно зб≥льшили торг≥влю послугами. ¬ Ќов≥й «еланд≥њ з 1985 по 1997 р. обс¤г послуг зр≥с майже на 80 %, в јвстрал≥њ Ч на 70 %. ÷е пов'¤зано насамперед ≥з поширенн¤м туризму, а саме з≥ скасуванн¤м обме≠жень у пов≥тр¤них перевезенн¤х ≥ створенн¤м туристичних цент≠р≥в. ‘ранц≥¤ на сьогодн≥шн≥й день набула ваги ¤к продавець ф≥нансових ≥ фрахтових послуг, а Ўвец≥¤ Ч у сфер≥ послуг тех≠н≥чного, управл≥нського й консультативного характеру. Ќа в≥дм≥ну в≥д них експорт послуг —Ўј, ¬еликою Ѕритан≥Їю ≥ Ќорвег≥Їю зб≥льшивс¤ незначно. ¬елика Ѕритан≥¤, —Ўј втратили б≥льшу частину монопол≥њ, що њњ вони колись мали в галуз≥ ф≥нансових ≥ фрахтових послуг, тод≥ ¤к япон≥¤ та Ќ≥меччина стають дедал≥ вагом≥шими постачальниками таких послуг. Ќорвег≥¤ пережила нафтовий бум, тож головна увага прид≥л¤лас¤ тут нафтодобувн≥й ≥ндустр≥њ та галуз¤м њњ обслуговуванн¤.

“аблиц¤ 7.6

—труктура св≥товоњ торг≥вл≥ послугами

1	2	3

Ќазва:  онТюнктура св≥тових ринк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4019 прочитано)