—в≥товий ринок > —уть св≥тового ринку ≥ його структура

—уть св≥тового ринку ≥ його структура

ћ≥жнародний пол≥ прац≥ та м≥жнародне кооперуванн¤ стали основою дл¤ виникненн¤ св≥тового ринку.

—в≥товий ринок Ц (world market) Ц сфера ст≥йких товарно-грошових в≥дносин м≥ж крањнами, основою ¤ких Ї м≥жнародний под≥л прац≥ ≥ ≥нш≥ фактори виробництва.

—в≥товий ринок характеризуЇтьс¤ наступними основними рисами:

в≥н Ї категор≥Їю товарного виробництва, ¤кий виходить в пошуках збуту своЇњ продукц≥њ за нац≥ональн≥ рамки;

в≥н про¤вл¤Їтьс¤ в м≥ждержавному перем≥щенн≥ товар≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д впливом не т≥льки внутр≥шнього, але й зовн≥шнього попиту ≥ пропозиц≥њ;

в≥н оптим≥зуЇ використанн¤ фактор≥в виробництва, п≥дказуючи виробнику в ¤ких галуз¤х ≥ рег≥онах вони можуть бути використан≥ найб≥льш ефективно;

в≥н виконуЇ функц≥ю (санубальна), ¤ка дозвол¤Ї забраковувати з м≥жнародного обм≥ну товари ≥ часто њх виробник≥в, ¤к≥ не в змоз≥ забезпечити м≥жнародний стандарт ¤кост≥ при конкурентних ц≥нах;

на ньому ≥снуЇ особлива система ц≥н Ц св≥тов≥ ц≥ни.

“овар, ¤кий знаходитьс¤ на св≥товому ринку в фаз≥ обм≥ну, виконуЇ ≥нформац≥йну функц≥ю, пов≥домл¤ючи усередин≥ параметри сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ, через ¤к≥ кожний ≥з учасник≥в може оц≥нити ≥ адаптувати параметри свого виробництва.

¬иступаючи сферою м≥ждержавного обм≥ну товарами, св≥товий ринок маЇ зворотн≥й вплив на виробництво, показуючи йому, що, ск≥льки ≥ дл¤ кого треба виробл¤ти.

—утн≥сть св≥тового ринку та його структуру можна зобразити схемою:

–ис. 1.1. —хема св≥тового ринку.

«овн≥шн≥ контури ф≥гури позначають св≥товий ринок, ¤кий утворюЇтьс¤ в результат≥ встановленн¤ товарно-грошових в≥дносин, м≥ж крањнами.

≈волюц≥ю форм ринку можна показати так:

¬нутр≥шн≥й ринок Ц форма господарського сп≥лкуванн¤, при ¤к≥й все призначено дл¤ продажу, збуваЇтьс¤ самим виробником внутр≥ ринку.

Ќац≥ональний ринок Ц внутр≥шн≥й ринок, частина ¤кого ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ≥ноземних покупц≥в.

ћ≥жнародний ринок Ц частина нац≥ональних ринк≥в, ¤ка безпосередньо звТ¤зана з заруб≥жними ринками.

—в≥товий ринок Ц сфера ст≥йких товарно-грошових в≥дносин м≥ж крањнами, основою ¤ких Ї м≥жнародний под≥л прац≥ ≥ ≥нш≥ фактори виробництва.

ќсновним внутр≥шн≥м признаком ≥снуванн¤ св≥тового ринку Ї рух товар≥в ≥ послуг м≥ж крањнами.

Ќа внутр≥шньому ринку Ц виробник товару одночасно був ≥ його продавцем, а покупець Ц одночасно ≥ к≥нцевим споживачем товару, одразу забирав та оплачував товар.

‘ормуванню нац≥ональних ринк≥в спри¤ла спец≥ал≥зац≥¤ внутр≥шн≥х ринк≥в (ринки прац≥, кап≥талу, гуртов≥ тощо), частина з ¤ких з самого початку була ор≥Їнтована на ≥ноземних покупц≥в (н-д; на ринку прац≥ Ц работорг≥вл¤).*7

[1, ст. 29-30; 7; ст. 19-21]

¬нутр≥шн¤ ≥ зовн≥шн¤ ≥нтернац≥онал≥зац≥¤. ≤нтернац≥онал≥зац≥¤ виробництва (внутр≥шн¤).

ћ≥жнародний под≥л прац≥ та м≥жнародне усусп≥льненн¤ в-ва знаход¤ть конкретний ви¤в у м≥жнародн≥й спец≥ал≥зац≥њ, кооперац≥њ, комб≥нуванн≥, концентрац≥њ виробництва тощо. ÷≥ процеси формують важливий елемент господарського механ≥зму на ≥нтернац≥ональному р≥вн≥.

–озвиток часткового под≥лу прац≥ в≥дбуваЇтьс¤ ¤к у межах нац≥ональних крањн, так ≥ в м≥жнародному масштаб≥ (≥нтернац≥онал≥зац≥¤ одиничного под≥лу прац≥) через ринков≥ та позаринков≥ звТ¤зки м≥ж п≥дприЇмствами, ¤к≥ виробл¤ють взаЇмообумовлену продукц≥ю.

” зв'¤зку з цим у процес≥ м≥жнародного усусп≥льненн¤ в-ва розвиваютьс¤ стал≥ та т≥сн≥ звТ¤зки м≥ж п-ствами, ¤к≥ кооперуютьс¤. ѕричому воно мало залежить в≥д стих≥њ товарного обм≥ну на св≥товому ринку.

ѕро стал≥сть ≥ зростаючий динам≥зм цих процес≥в св≥дчать дан≥ про зб≥льшенн¤ частик частин, вузл≥в ≥ компонент≥в у загальному обс¤з≥ ≥мпорту машин ≥ устаткуванн¤ у розвинутих крањнах св≥ту.

”се це св≥дчить про д≥ю закону ≥нтернац≥онал≥зац≥њ виробництва, його р≥зну ≥нтенсивн≥сть у тих чи ≥нших рег≥онах св≥тового господарства. в≥н виражаЇ процес переростанн¤ продуктивними силами ≥ економ≥чними в≥дносинами меж нац≥ональних крањн та њх поступову ≥нтернац≥онал≥зац≥ю у кожн≥й ≥з сфер сусп≥льного в≥дтворенн¤ (у безпосередньому виробництв≥, обм≥н≥, розпод≥л≥ та споживанн≥). ўоб дати прост≥р дл¤ д≥њ цього закону сл≥д, насамперед створити належн≥ умови: розвинути транспортну ≥нфраструктуру, розгалужену мережу ≥нформац≥йних комун≥кац≥й, домогтис¤ ¤к≥сних зм≥н у кредитно-валютн≥й сфер≥, прийн¤ти в≥дпов≥дн≥ закони, усунути нестаб≥льн≥сть у сфер≥ нац≥ональних, пол≥тичних, соц≥альних в≥дносин, запровадити конвертовану валюту та ≥н.

≤нтернац≥онал≥зац≥¤ об≥гу (зовн≥шн¤).

ƒ≥¤ закону ≥нтернац≥онал≥зац≥њ виробництва орган≥чно повТ¤зана з процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на св≥товому ринку, зокрема з ≥нтернац≥онал≥зац≥њ ринку. ” сфер≥ торг≥вл≥ д≥Ї закон випереджаючого зростанн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ пор≥вн¤но з≥ зростанн¤м виробництва. так, на пер≥од 1981-1966 р.р. темпи зростанн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ становити щор≥чно 5,2%, що у 1,5 рази швидше, н≥ж виробництво. «акон ≥нтернац≥онал≥зац≥њ об≥гу виражаЇ поступову ≥нтернац≥онал≥зац≥ю процесу куп≥вл≥ Ц продажу товар≥в ≥ послуг у межах рег≥ональних економ≥чних обТЇднань ≥ св≥тового господарства ≥ формуванн¤ м≥жнародних ринкових в≥дносин у сфер≥ об≥гу.

¬ипереджаюч≥ темпи зростанн¤ св≥товоњ торг≥вл≥ Ї важливим фактором зростанн¤ промислового та с/г виробництва, розвитку науково-техн≥чного прогресу, п≥двищенн¤ ефективност≥ та ¤кост≥ виробництва, посиленн¤ конкурентноњ боротьби на м≥жнародн≥й арен≥.

÷¤ конкурентна боротьба, у свою чергу, спри¤Ї послабленню монопол≥зму, зниженню ц≥н на товари на нац≥ональному ринку. ” —Ўј, ¤к в≥домо близько 75% промислового виробництва зазнаЇ зовн≥шньоњ конкуренц≥њ. ” тих галуз¤х, де така конкуренц≥¤ в≥дсутн¤ ≥ протекц≥он≥стськ≥ заходи захищають п≥дприЇмц≥в в≥д зовн≥шн≥х конкурент≥в, споживач≥в змушен≥ витрачати значно б≥льше грошей на куп≥влю м≥сцевих товар≥в.

“ак, протекц≥он≥зм дл¤ взуттЇвоњ промисловост≥ —Ўј призводить до п≥двищенн¤ ц≥н б≥льш ¤к на 60$ млрд. на р≥к, або понад 1$ тис. Ќа с≥мТю з 4-х чолов≥к упродовж 1 року.

[9, ст. 262-264]

–≥вновага на св≥товому ринку.

якщо виходити ≥з передумови балансу попиту та пропозиц≥њ, то граф≥чно пон¤тт¤ експорту та ≥мпорту можна зобразити так:

–ис. 1.3. √раф≥чне зображенн¤ експорту та ≥мпорту.

а) крањна ≤; б) Ц св≥товий ринок; в) Ц крањна ≤≤.

ѕрипустимо, що крањни ≤ та ≤≤ в≥докремлен≥ одна в≥д одноњ виробл¤ють та споживають один ≥ той самий товар. ѕопит та пропозиц≥¤ товару в крањн≥ ≤ становл¤ть D1 та S1, а у крањн≥ ≤≤ Ц в≥дпов≥дно D2 та S2. Ќ горизонтальн≥й ос≥ показано обс¤ги виробництва товару Q≤, Q≤≤, на вертикальн≥й Ц його внутр≥шню ц≥ну –≤, –≤≤, в≥дпов≥дно у крањнах ≤ та ≤≤. –инкова р≥вновага та пропозиц≥њ на товар дос¤гаЇтьс¤ у точц≥ ≈1 у крањн≥ ≤, де ц≥на товару становить –1, та точц≥ ≈2 у крањн≥ ≤≤, де ц≥на товару - –2. ќск≥льки –1 < –2, даний товар дешевий у крањн≥ ≤, н≥ж у крањн≥ ≤≤, ≥ отже, крањн≥ ≤ виг≥дно його експортувати у крањну ≤≤ та одержати в≥д цього ¤кий-небудь прибуток, а крањн≥ ≤≤ виг≥дно його ≥мпортувати з крањни ≤ ≥ тим самим зекономити та знизити його закупки на внутр≥шньому ринку. „ерез в≥дм≥нност≥ у внутр≥шн≥х ц≥нах м≥ж крањнами ≤ та ≤≤ у крањн≥ ≤ за будь-¤коњ ц≥ни на товар, б≥льшоњ, н≥ж –1, виникаЇ його надлишкова пропозиц≥¤. ” крањн≥ ≤≤, за будь-¤коњ ц≥ни на товар, меншоњ, н≥ж –2, виникаЇ надлишковий попит на нього.

 рањни починають торгувати. –≥вновагова ц≥на –1 у крањн≥ ≤ означаЇ, що у точц≥ ≈1 попит на товар точно дор≥внюЇ пропозиц≥њ й у крањн≥ ≤ немаЇ товару дл¤ експорту. “им самим визначаЇтьс¤ точка на крив≥й пропозиц≥њ на св≥товому ринку. яка показуЇ м≥н≥мальну ц≥ну, п≥сл¤ дос¤гненн¤ ¤коњ експорту з крањни ≤ не буде. ƒл¤ крањни ≤≤ р≥вновагова ц≥на –2 означаЇ, що у точц≥ ≈2, в ¤к≥й попит дор≥внюЇ пропозиц≥њ, крањн≥ не потр≥бно н≥¤кого ≥мпортного товару, оск≥льки њй достатньо власних ресурс≥в. ÷им визначаЇтьс¤ точка на крив≥й попиту на св≥товому ринку, ¤ка показуЇ максимальну ц≥ну, п≥сл¤ дос¤гненн¤ ¤коњ ≥мпорт товару крањною ≤≤ припин¤Їтьс¤.

ќск≥льки ми розгл¤даЇмо т≥льки 2 крањни, к≥льк≥сть товару, ¤кий експортуЇтьс¤ крањною ≤, маЇ в≥дпов≥дати к≥лькост≥ товару, що ≥мпортуЇтьс¤ крањною ≤≤, або, ≥ншими словами, надлишкова внутр≥шн¤ пропозиц≥¤ у крањн≥ ≤ повинна = надлишковому внутр≥шньому попиту у крањн≥ ≤≤, тобто граф≥чно ј1¬1 = ј2¬2, де ј1¬1 Ц це експорт крањни ≤, а ј2¬2 Ц ≥мпорт крањни ≤≤. ќбс¤г експорту ј1¬1 покаже другу точку, ¤ка визначаЇ криву пропозиц≥њ товару на св≥товому ринку, а обс¤г ≥мпорту ј2¬2 Ц другу точку, що визначаЇ криву попиту на товар на св≥товому ринку. јле оск≥льки к≥льк≥сно експорт = ≥мпорту, то на рис. 1.3., б вони зб≥гатимутьс¤ на в≥др≥зку –≈, визначивши нову ринкову р≥вновагу, ¤ка дос¤гаЇтьс¤ у точц≥ ≈ за нового р≥вн¤ св≥товоњ ц≥ни – Ц р≥вно ваговоњ ц≥ни товару на св≥товому ринку. —в≥товий попит та пропозиц≥¤ товару за ц≥Їю ц≥ною визначаютьс¤ в≥дпов≥дно кривими Dw та Sw. якщо виникаЇ ситуац≥¤, коли ц≥на св≥тового ринку з ¤ких-небудь причин п≥дн≥метьс¤ вище в≥д р≥вн¤ –, розширивши тим самим обс¤г експорту понад ј1¬1, то обмежен≥сть попиту к≥льк≥сними рамками ј2¬2 понизить ц≥ну до р≥вн¤ –. якщо ж ц≥на св≥тового ринку чомусь впаде нижче в≥л р≥вн¤ –, то к≥льк≥сно попит на ≥мпорт товару перевищить його к≥льк≥сть дл¤ експорту ј1¬1, ≥ ц≥на повернетьс¤ до св≥тового р≥вн¤ –, базуючись на викладеному вище, можна зробити так≥ висновки:

св≥товий ринок Ц це сфера м≥жнародного балансу попиту та пропозиц≥њ на товари, ¤к≥ експортуютьс¤ та ≥мпортуютьс¤ крањнами;

1	2	3

Ќазва: —уть св≥тового ринку ≥ його структура
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5690 прочитано)