—в≥товий ринок > —учасне св≥тове господарство. ѕолюси св≥тового господарства
” формуванн≥ пол≥тичноњ карти можна вид≥лити дек≥лька пер≥од≥в (стародавн≥й, середньов≥чний, новий ≥ нов≥тн≥й). —тародавн≥й пер≥од (до V ст. н. е.) в≥дпов≥даЇ епос≥ стародавн≥х ци≠в≥л≥зац≥й. ” цей пер≥од виникли перш≥ держави: —тародавн≥й ™гипет, арфаген, —тародавн¤ √рец≥¤, —тародавн≥й –им та ≥н. ќкрем≥ з них, мож≠ливо, в ≥нших кордонах ≥снують донин≥. —ередньов≥чний пер≥од (V - XVI ст.) Ч це епоха аграрно-рем≥сничих цив≥л≥зац≥й. ” цей час виникло багато держав, ¤к≥ под≥лити м≥ж собою значн≥ територ≥њ. “ак, у ™вроп≥ на той час ≥снували ињвська –усь, ћос≠ковська держава, ¬≥зант≥¤, Ђ—в¤щенна –имська ≥мпер≥¤ї, ѕортугал≥¤, ≤с≠пан≥¤, јнгл≥¤, ‘ранц≥¤ та ≥н. Ќовий пер≥од у формуванн≥ пол≥тичноњ карти св≥ту (з рубежу XV-XVI ст. до 1914 р.) в≥дпов≥даЇ епос≥ зародженн¤ та утвердженн¤ ≥ндустр≥≠ального сусп≥льства. Ќов≥тн≥й пер≥од под≥л¤Їтьс¤ на три етапи. Ќа першому етап≥ (1914-1945 рр.) з пол≥тичноњ карти зникли де¤к≥ ≥мпер≥њ (јвстро-”горщина, ќсманська, –ос≥йська) та в результат≥ цього на карт≥ з'¤вилис¤ нов≥ незале≠жн≥ крањни: ѕольща, ‘≥нл¤нд≥¤, „ехословаччина, ёгослав≥¤ тощо. –оз≠ширили своњ колон≥альн≥ волод≥нн¤ ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, Ѕельг≥¤, япон≥¤. ¬≥дбувс¤ розкол св≥ту на дв≥ системиЧ кап≥тал≥стичну (держави ринковоњ економ≥ки) та соц≥ал≥стичну (крањни з тотал≥тарним режимом та плачово-адм≥н≥стративним регулюванн¤м економ≥ки). ќстанн¤ була представлена двома державами Ч —–—– та ћонгол≥Їю. Ќа другому етап≥, ¤кий пов'¤заний з ƒругою св≥товою в≥йною, п≥сл¤ розгрому н≥мецького нацизму та ¤понського м≥л≥таризму з 1944 р. по 1986 р. продовжувала формуватис¤ св≥това система соц≥ал≥зму, до ¤коњ, кр≥м —–—– та ћонгол≥њ, у 1944-1945 рр. ув≥йшли јлбан≥¤, Ѕолгар≥¤, ”го≠рщина, ѕольща, –умун≥¤, „ехословаччина, ёгослав≥¤, Ќ≥мецька ƒемок≠ратична –еспубл≥ка (Ќƒ–, 1949 р.) в ™вроп≥, орейська Ќародно-ƒемократична –еспубл≥ка ( Ќƒ–) та ƒемократична –еспубл≥ка ¬'Їтнам (ƒ–¬), итай (1949 р.) в јз≥њ, уба (1959 р.) в јмериц≥. ” 1976 р. з ѕ≥в≠денного ¬'Їтнаму в результат≥ перемоги нац≥ональних сил були виведен≥ в≥йська —Ўј, ≥ в≥дбулос¤ об'Їднанн¤ його з ƒ–¬ у Їдину крањну Ч —оц≥≠ал≥стичну –еспубл≥ку ¬'Їтнам. ¬ цьому ж роц≥ до соц≥ал≥стичних крањн приЇднавс¤ Ћаос. “аким чином сформувалас¤ соц≥ал≥стична система, ¤ка мала чималий вплив на переб≥г св≥тових под≥й. «начн≥ зм≥ни на пол≥тичн≥й карт≥ св≥ту в≥дбулис¤ внасл≥док краху колон≥альноњ системи. ” 1989 р. розпочавс¤ трет≥й етап нов≥тнього пер≥оду, ¤кий характеризуЇтьс¤ розпадом св≥товоњ соц≥ал≥стичноњ системи. ” 1990 р. об'Їдналис¤ дв≥ н≥мецьк≥ держави, Ќƒ– вв≥йшла до складу ‘–Ќ. «ах≥дний Ѕерл≥н перестав ≥снувати ¤к окрема пол≥тична одиниц¤, знову ставши ча≠стиною ¬еликого Ѕерл≥ну (з 1991 р. Ч столиц¤ ‘–Ќ). ” 1989 - 1990 рр. в≥дбулис¤ переважно мирн≥, народно-демократичн≥ революц≥њ в крањнах ÷ентральноњ ™вропи, ¤к≥ викликали перех≥д цих крањн до ринковоњ еко≠ном≥ки. ” 1991р. розпавс¤ —–—–, у вересн≥ проголосили незалежн≥сть ре≠спубл≥ки ѕрибалтики, а наприк≥нц≥ року ≥ решта 12 республ≥к. ” цьому ж роц≥ в≥дбувс¤ розпад ёгослав≥њ. —тали незалежними —ловен≥¤, ’орват≥¤ (1991 р.), Ѕосн≥¤ ≥ √ерцеговина, ћакедон≥¤ (1992 р.). —ерб≥¤ ≥ „орногор≥¤ (1992 р.). √остра пол≥тична криза федерац≥њ викликала громад¤нську в≥йну ≥ м≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти. —кладов≥ частини „ехословаччини Ч „е≠х≥¤ та —ловаччина Ч спочатку проголосили автоном≥ю, а з 1993 р, стали незалежними крањнами. ” 2002 р. у св≥т≥ нараховувалос¤ 193 держави та 33 колон≥альн≥ волод≥нн¤.
Ќазва: —учасне св≥тове господарство. ѕолюси св≥тового господарства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (8432 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
