—в≥товий ринок > “енденц≥њ та перспективи св≥товоњ золотовидобувноњ промисловост≥

јктивн≥сть ≥ноземних г≥рничорудних компан≥й зазвичай спри¤Ї пол≥пшенню економ≥чного становища та помТ¤кшенню соц≥ально-пол≥тичноњ напруженост≥ у крањнах, що розвиваютьс¤. ѕ≥двищуютьс¤ технолог≥чний р≥вень, науковий потенц≥ал сусп≥льства, набувають високого фахового р≥вн¤ нац≥ональн≥ ≥нженерно-техн≥чн≥ кадри, тис¤ч≥ людей мають пор≥вн¤но високооплачувану роботу. ѕрикладами таких крањн можуть бути ѕеру та √ана, «≥мбабве та ѕапуа-Ќова √в≥не¤.

ѕроте жодна компан≥¤ не розпочне роботи на новому обТЇкт≥ чи у нов≥й крањн≥, ¤кщо не буде впевнена у њхн≥й прибутковост≥.

ѕевн≥ умови зд≥йсненн¤ золотовидобувних роб≥т

ќдн≥Їю з найважлив≥ших умов розширенн¤ д≥ловоњ активност≥ транснац≥ональних компан≥й у будь-¤к≥й крањн≥ Ї пол≥тична ситуац≥¤ та спри¤тлив≥ ≥нвестиц≥йн≥ умови. “ак, зам≥на ур¤ду ѕј–, напевне, була одн≥Їю з причин зменшенн¤ видобутку золота у ц≥й крањн≥ з 640 т у 1986 р. до 432 т у 1998 р. [12], хоча одночасно було розв≥дано к≥лька нових родовищ та д≥л¤нок, наприклад, на рудному пол≥ ¬≥тватерсранд [11].

ѕ≥сл¤ багатьох рок≥в пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ у √ан≥ прих≥д до влади ур¤ду –олл≥нгса, кр≥м загального пол≥пшенн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥, спри¤в також припливу ≥ноземних кап≥тал≥в у г≥рничорудний сектор економ≥ки. “ому р≥зко п≥двищивс¤ видобуток золота: з 12 т у 1988 р. до 57 т у 1997 р. [6]. ќсобливо спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат створено дл¤ Ashanti Goldfields (сп≥льна компан≥¤ Lohro та ур¤ду √ани), продукц≥¤ ¤коњ зросла з 7,5 т у 1986 р. до 31 т у 1995 р. ≥ до 35,5 т у 1997 р. [7, 21]. ” свою чергу, це спри¤ло розвитку ≥нших сектор≥в економ≥ки √ани, де золоторудна промислов≥сть пос≥даЇ друге за значенн¤м м≥сце п≥сл¤ аграрного сектора.

«авд¤ки пол≥тичним та економ≥чним реформам у крањнах Ћатинськоњ јмерики, кап≥тали надходили до к≥лькох крањн, розширювавс¤ г≥рничорудний сектор њхньоњ економ≥ки, що, у свою чергу, спри¤ло пол≥пшенню макроеконом≥чноњ ситуац≥њ цих крањн. “иповим прикладом може бути ѕеру, де прих≥д до влади у 1990 р. ур¤ду ‘уджимор≥ р≥зко зм≥нив економ≥чну ситуац≥ю в крањн≥.  рањна, п≥ддана бунтам ≥ нарков≥йнам, у 1990 р. мала 7600% ≥нфл¤ц≥њ. ” 1997 р. ≥нфл¤ц≥¤ становила лише 8%. ќчевидно, що цьому спри¤ла ≥нтенсиф≥кац≥¤ г≥рничорудного сектора, експорт продукц≥њ ¤кого подвоњвс¤: 1993 р. Ц 1431 млн дол., 1996 р. Ц 2655 млн дол. ¬ажлива роль у цьому належить золотовидобувн≥й промисловост≥, продукц≥¤ ¤коњ р≥зко зросла п≥сл¤ введенн¤ в експлуатац≥ю в≥дкритого рудника янакоха. ¬≥н характеризуЇтьс¤ пор≥вн¤но невисоким вм≥стом металу в руд≥ (1,34 г/т) та низькою соб≥варт≥стю його видобутку (99 $/oz). –озробка родовища розпочалас¤ у липн≥ 1992 р., коли тут обТЇдналис¤ ≥нтереси трьох компан≥й: Minera Yanacocha, Newmont Gold та Cia de Minas Buenaventura. ¬они ≥нвестували 240 млн дол. —Ўј у розвиток цього проекту ≥ вже у перш≥ ш≥сть м≥с¤ц≥в 1997 р. було видобуто 26,6 т золота, що дор≥внювало 43% загальноњ перуанськоњ золотоњ продукц≥њ. ” 1998 р. у ѕеру було видобуто 72 т золота на 798 млн дол. [10].

«м≥на пол≥тичноњ ситуац≥њ у крањнах —х≥дноњ ™вропи („ех≥¤, —ловаччина, –умун≥¤, ”горщина) також викликала п≥двищений ≥нтерес ≥нвестор≥в до традиц≥йноњ г≥рничорудноњ галуз≥. Greenwich Resources (¬еликобритан≥¤) виграла тендер на розв≥дку д≥л¤нки –озм≥таль родовища ¬аськов-ѕетракова √ора з запасами 800 тис. oz (24,9 т) золота; Rhodes Mining (јвстрал≥¤) маЇ 89,7% акц≥й рудника Ћахока в ”горщин≥ з ресурсами 24,5 млн т з вм≥стом золота 1,4 г/т [7].

 итай до недавнього часу самост≥йно розробл¤в своњ золот≥ родовища, але зараз ≥ в≥н зац≥кавлений у зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥¤х. ќч≥куЇтьс¤, що у розробц≥ родовищ ѕайшанлу та „ангкенг братимуть участь компан≥њ Barrick Power Gold Corp. of China, Power Corp. of Canada та China National Gold Corp.

—писок таких приклад≥в можна продовжити. —л≥д враховувати головне: транснац≥ональн≥ компан≥њ залюбки втручаютьс¤ в г≥рничовидобувн≥ сектори нац≥ональних економ≥к крањн, що розвиваютьс¤, ¤кщо пол≥тична ситуац≥¤ та ≥нвестиц≥йний кл≥мат спри¤ють цьому. ÷е втручанн¤ зазвичай позитивно в≥дбиваЇтьс¤ на економ≥ц≥ цих крањн.

ƒругою важливою умовою активност≥ золотовидобувних роб≥т Ї концентрац≥¤ золота в рудах. „им вище показник концентрац≥њ, тим доц≥льн≥ша розробка родовища, хоча пр¤мого сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ним та соб≥варт≥стю металу, що видобуваЇтьс¤, немаЇ. “ак, на п≥дземн≥й копальн≥ ¬ааль –ивер в ѕј– компан≥њ Anglogold середн≥й вм≥ст золота в рудах дор≥внюЇ 8,1 г/т, а соб≥варт≥сть продукц≥њ Ц 190 $/oz; на в≥дкрит≥й копальн≥ ‘р≥ —тейт Ц 0,9 г/т та 300 $/oz тощо, а на копальн≥ «ад≥ола в ћал≥ Ц 3,0 г/т та 109 $/oz. ќдин ≥з найнижчих показник≥в власне золотих родовищ заф≥ксовано, мабуть, на копальн≥ ћ≥драс в √ан≥ компан≥њ Ashanti: 0,68 г/т (соб≥варт≥сть 255 $/oz). «вичайно, на комплексних родовищах, де золото Ї попутним компонентом, його концентрац≥¤ може бути суттЇво нижчою ≥ дор≥внювати 0,1-0,2 г/т (ERGO Ц 0,2 г/т, –аунд ћаунтен Ц 0,12, ќл≥мп≥к ƒам Ц 0,3). Ќайвищ≥ концентрац≥њ золота спостер≥гаютьс¤ у рудах низки п≥вденноафриканських ( луф Ц 12,9 г/т, Ћ≥удорн Ц 10,6, ƒрайфонтен Ц 10,0), австрал≥йських (ѕадж≥нго Ц 12,1-13,8 г/т, √ентл≥ Ц 16,7-23,9) та канадських (’оњл ѕонд Ц 13,6 г/т, ћакасса Ц11,7, —липп≥нг ∆≥ант Ц 10,8, ≈скей  р≥к Ц 67,17-102,1, ƒев≥д Ѕелл Ц 11,4-13,7) родовищ.

ќстанн≥ми роками спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ середнього вм≥сту золота в рудах. якщо 10-15 рок≥в тому цей показник коливавс¤ м≥ж 3-6 г/т, то зараз в≥н дор≥внюЇ 1-3 г/т. “ак, наприклад, з 1981 р. до 1991 р. середн≥й вм≥ст золота в рудах, що видобуваютьс¤ у —Ўј, зменшивс¤ з 3,56 до 1,52 г/т [7]. ÷е повТ¤зано з початком д≥њ в≥дкритих копалень. ѓхн¤ к≥льк≥сть за той самий час зросла з 32 до 80, а видобуток золота Ц в 14,5 раза. ќдночасно к≥льк≥сть п≥дземних рудник≥в зменшилас¤ з 56 до 13, а середн≥й вм≥ст золота в рудах, що видобуваютьс¤, п≥двищивс¤ з 5,76 до 7,65 г/т.

«ниженн¤ концентрац≥њ металу означаЇ необх≥дн≥сть переробки дедал≥ б≥льшоњ к≥лькост≥ руди, що, у свою чергу, потребуЇ нових технолог≥чних засоб≥в. ќдним з них стала метода купчастого вилужуванн¤, де застосовуютьс¤ циан≥ди. ¬перше дл¤ золота њњ використано у Ќевад≥ у 1971 р. Ќин≥ ц¤ метода дуже широко застосовуЇтьс¤ в усьому св≥т≥, особливо в троп≥чних крањнах. ѓњ впровадженн¤ дозвол¤Ї суттЇво зменшити соб≥варт≥сть продукц≥њ, що Ї вир≥шальною умовою зд≥йсненн¤ золотовидобувних роб≥т. як було показано вище, соб≥варт≥сть золота коливаЇтьс¤ у широких межах, в≥д 100 до 400 $/oz. «агалом, вона пов≥льно зм≥нюЇтьс¤, в≥ддзеркалюючи (≥з затримкою на 1-2 роки) зм≥ну вартост≥ золота (табл. 9).

—об≥варт≥сть золота становить у середньому 250 $/oz, хоча в р≥зних крањнах та на р≥зних копальн¤х вона може мати суттЇву р≥зницю: в≥д 99 $/oz на родовищ≥ янакоха в ѕеру до 300-400 $/oz на дек≥лькох рудниках јмерики та јфрики (ѕ≥нсон Ц 425 $/oz,  андел¤р≥¤ в —Ўј Ц 346, ≈ль Ѕронс у „ил≥ Ц 371, п≥дземн≥ виробки Ѕуксберг в ѕј– Ц 356). ќдн≥Їю з умов доц≥льност≥ золотовидобувних роб≥т Ї р≥вень вартост≥ золота на св≥тових ринках не нижче н≥ж 300 $/oz.

—учасний стан та перспективи св≥тового ринку золота

Ќезважаючи на пост≥йне зростанн¤ видобутку золота до 1998 р. включно, перелам економ≥чноњ ситуац≥њ позначивс¤ вже у 1997 р., коли середньор≥чна варт≥сть золота знизилас¤ на 57 $. Ц до 331,29 $/oz. ÷е був найнижчий р≥вень з 1985 р., коли середньор≥чна варт≥сть золота становила 317,26 $/oz [15]. ” 1997 р. варт≥сть золота поступово знижувалас¤ з 366 $/oz на початку року до 283 $/oz наприк≥нц≥, у середин≥ грудн¤ (найнижчий р≥вень з серпн¤ 1979 р.). ” 1998 р. варт≥сть золота становила близько 290 $/oz, а у перш≥й половин≥ 1999 р. знизилас¤ до 250-255 $/oz.

ƒл¤ того щоб зрозум≥ти причини зниженн¤ вартост≥ золота, треба проанал≥зувати не т≥льки економ≥чну ситуац≥ю у св≥т≥, а й зм≥ну сприйн¤тт¤ ринку золота та рол≥ золота ¤к св≥тового грошового екв≥валента.

Ќезважаючи на глибок≥ економ≥чну та ф≥нансову кризи багатьох крањн —х≥дноњ јз≥њ у друг≥й половин≥ 1997 р., ѕ≥вденноњ јмерики Ц у перший половин≥ 1998 р. та –ос≥њ Ц у друг≥й половин≥ 1998 р., глобальна св≥това економ≥чна ситуац≥¤ була стаб≥льною. ” найважлив≥ших ≥ндустр≥альних крањнах економ≥ка мала динам≥чний розвиток, зростанн¤ практично вс≥х економ≥чних фактор≥в супроводжувалос¤ низькою ≥нфл¤ц≥Їю. ѕопит ≥ пропозиц≥¤ золота були збалансован≥ (табл. 10), св≥тове виробництво золота стаб≥льно п≥двищувалос¤, причому це п≥двищенн¤ (13% у 1997 р.) значно перекривало п≥двищенн¤ видобутку золота (2,3%) у тому самому роц≥ (табл. 11).

“реба зважати й на пол≥тичне зростанн¤ рол≥ —получених Ўтат≥в п≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу. ” звТ¤зку з цим надзвичайно п≥двищилас¤ дов≥ра до долара —Ўј та п≥днеслос¤ його значенн¤ ¤к св≥тового економ≥чного регулювальника. “ому часто д≥лов≥ кола св≥ту надавали перевагу долару —Ўј чи ур¤довим ф≥нансовим зобовТ¤занн¤м —Ўј над золотом. “аким чином, м≥жнародна дов≥ра до долара —Ўј останн≥ми роками п≥д≥рвала сприйн¤тт¤ ц≥нност≥ золота ¤к анти≥нфл¤ц≥йноњ перепони у св≥т≥, що розвиваЇтьс¤, а це викликало негативне ставленн¤ до золота де¤ких банк≥в та ≥нвестор≥в, п≥двищенн¤ пропозиц≥њ та зниженн¤ вартост≥.

ѕрот¤гом 1997-1998 рр. дек≥лька центральних банк≥в та ур¤д≥в розвинутих крањн пов≥домили про продаж золота. “ак, 13 с≥чн¤ 1997 р. ур¤д Ќ≥дерланд≥в оголосив про продаж 300 т золота. Ќа початку березн¤ того ж року Ќац≥ональний банк Ўвец≥њ пов≥домив про продаж у майбутньому частини своњх золотих резерв≥в. ” липн≥ 1997 р. австрал≥йський ур¤д за¤вив про скороченн¤ своњх золотих резерв≥в на 2/3 ≥ продаж 167 т золота, 2 грудн¤ Ц јргентина про розпродаж у майбутньому частини свого золотого резерву. ќстанньою краплею, напевне, було оголошенн¤ ур¤ду ¬еликобритан≥њ у червн≥ 1999 р. про продаж частини своњх запас≥в. Ќа початку липн¤ ¬еликобритан≥¤ виставл¤Ї на продаж перший з пТ¤ти лот≥в у 25 т. «олотий ринок зреагував миттЇво: варт≥сть золота знизилас¤ до критичноњ позначки у 255 $/oz ≥ багато золотовидобувних компан≥й були змушен≥ згорнути, а частково й зупинити своњ роботи. “ак, у липн≥ 1999 р. найб≥льша золотовидобувна компан≥¤ √ани Ц Ashanti Goldfields Ц зупинила вс≥ пошуково-розв≥дувальн≥ роботи у ц≥й крањн≥, обмежила видобуток золота на таких родовищах, ¤к Obuasi та Bibiani, ≥ зв≥льнила 3000 чолов≥к. ¬одночас ≥з золотовидобувного сектора ѕј– було зв≥льнено понад 5000 чолов≥к. Ќастала найглибша криза золотовидобувноњ промисловост≥ з час≥в скасуванн¤ золотого стандарту у 20-х роках ≥ ¬еликоњ ƒепрес≥њ 30-х рок≥в.

1	2	3

Ќазва: “енденц≥њ та перспективи св≥товоњ золотовидобувноњ промисловост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1507 прочитано)