—в≥товий ринок > “енденц≥њ та перспективи св≥товоњ золотовидобувноњ промисловост≥

ѕроте, на погл¤д автора, така ситуац≥¤ триватиме недовго. Ѕезперечно, не можна чекати п≥двищенн¤ вартост≥ золота у перш≥й половин≥ 2000 р., навпаки, ц≥на золота може дещо знизитис¤, ¤кщо не вживатимуть заход≥в держрегулюванн¤ (що не виключено). „ерез це треба чекати на спад видобутку золота у 1999 та 2000 рр., можливо, на 5-10% на р≥к. јле зниженн¤ пропозиц≥њ неминуче викличе п≥двищенн¤ попиту ≥ Ц ¤к насл≥док Ц п≥двищенн¤ вартост≥ золота, можливо, вже наприк≥нц≥ 2000 р., приблизно до 300-350 $/oz. Ўвидше за все, спод≥ванн¤ ф≥нансових та ур¤дових к≥л певних розвинутих крањн про зам≥ну золота ¤к св≥тового ф≥нансового гаранта валютних резерв≥в доларами —Ўј чи Ївро «ах≥дноњ ™вропи Ї небезперечними, недостатньо обгрунтованими. ÷≥ спод≥ванн¤ базуютьс¤ передус≥м на нин≥шньому пол≥тико-економ≥чному стан≥ св≥тового сп≥втовариства, у першу чергу Ц на незаперечному л≥дерств≥ —получених Ўтат≥в јмерики. јле, ¤к св≥дчить ≥стор≥¤ людства, глобальна пол≥тико-економ≥чна ситуац≥¤ може зм≥нитис¤ дуже швидко, а золото завжди залишаЇтьс¤ найнад≥йн≥шим гарантом ф≥нансового стану будь-¤кого сусп≥льства.

÷≥ висновки частково п≥дтверджуютьс¤ останн≥ми в≥домост¤ми з ф≥нансових ринк≥в щодо п≥двищенн¤ ц≥ни золота наприк≥нц≥ вересн¤ 1999 р. до 282 $/oz, а у грудн≥ 1990-с≥чн≥ 2000 р. до 290-320 $/oz (хоча у березн≥-кв≥тн≥ вона знов знизилас¤ до 280 $/oz). ћ≥жнародн≥ анал≥тики повТ¤зують це п≥двищенн¤ з трьома групами фактор≥в:

- економ≥чн≥: св≥товий попит на золото та його щор≥чне зростанн¤ суттЇво перевищують видобуток золота та його динам≥ку (див. табл. 10); наприклад, у другому квартал≥ 1999 р. збут золота вир≥с на 16% пор≥вн¤но з тим самим пер≥одом 1998 р., тод≥ ¤к значного п≥двищенн¤ видобутку золота не спостер≥галос¤, навпаки, певн≥ компан≥њ зменшили видобуток у звТ¤зку з його низькою варт≥стю;

- пол≥тичн≥: крањни, що видобувають золото (передус≥м ѕј–, а також √ана, ѕеру та ≥нш≥), особливо постраждали в≥д зниженн¤ ц≥н на золото, вплинули на ур¤ди розвинутих крањн (—Ўј, ¬еликобритан≥ю, Ўвейцар≥ю та ≥нш≥) ≥ змусили њх помТ¤кшити позиц≥њ щодо продажу значноњ частини њхн≥х запас≥в на св≥товому ринку;

- ф≥нансов≥: ™вропейський ÷ентральний банк у вересн≥ 1999 р. за¤вив, що у наступн≥ пТ¤ть рок≥в п≥дконтрольн≥ йому ф≥нансов≥ структури стримуватимуть щор≥чний продаж золота у межах 400 т, що становить приблизно 2000 т (менше, н≥ж щор≥чний св≥товий видобуток), а Ђвелика с≥мкаї розвинутих крањн в≥дмовилас¤ в≥д плану ћ¬‘ щодо продажу на св≥товий ринок дес¤ти в≥дсотк≥в його золотого фонду на св≥товому ринку.

÷е зовс≥м не означаЇ, що св≥това криза щодо золота завершилас¤, але св≥дчить, що золото збер≥гаЇ ≥ збер≥гатиме своњ традиц≥йн≥ функц≥њ найважлив≥шого забезпечувача св≥товоњ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥.

—тановище з украњнським золотом

Ќин≥ м≥нерально-сировинна база золота в ”крањн≥ в≥дсутн¤, хоча Ї над≥йн≥ передумови њњ створенн¤. ¬ ”крањн≥ Ї два можливих джерела золотого зруден≥нн¤: неогенов≥ родовища «акарпатт¤ та докембр≥йськ≥ ”крањнського кристал≥чного щита (” ў). ўодо перших, то вони належать до внутр≥шньоњ зони —х≥дних  арпат та повТ¤зан≥ з неогеновим вулкан≥змом структур актив≥зац≥њ перифер≥йноњ частини ѕаннонського масиву. ¬≥дом≥ родовища (ћуж≥њвське, Ѕерег≥вське та ≥нш≥) мають комплексний характер та ¤вл¤ють собою системи кварцових жил, р≥дко зони штокверк≥в та т≥ла еруптивних брекч≥й ≥з золото-пол≥метал≥чними рудами. «олото в  арпатах видобувалос¤ ще у стародавн≥ часи, особливо на територ≥њ –умун≥њ, частково (у XIX ст.) Ц на площ≥ украњнського «акарпатт¤. ≤снуЇ програма геолого-розв≥дувальних роб≥т у «акарпатт≥, де передбачен≥ розв≥дка в≥домих родовищ та пошуки нових [1], буд≥вництво золотовидобувного п≥дприЇмства на баз≥ золотих руд ћуж≥њвського та ≥нших родовищ.

ўодо родовища —аул¤к, ¤ке належить до ≥ншого генетичного типу, то, за в≥домост¤ми ѕрайм “асс, украњнсько-рос≥йське п≥дприЇмство Ђ“укуринграї розпочало п≥дготовку до видобутку золота на родовищ≥ —аул¤к, де оч≥кувалис¤ запаси 11 т золота з вм≥стом 5,6 г/т. ” 1997 р. п≥дприЇмство витратило 7,5 млн грн., у 1998 р. планувалос¤ видобути перш≥ 400-450 кг золота, але ц≥ плани не зд≥йснилис¤. Ћише у 1999 р. там видобуто незначну к≥льк≥сть золота.

≤ хоча наприк≥нц≥ 1999 р. було в≥дкрито золотовидобувний комплекс на баз≥ ћуж≥њвського родовища, де вже видобуто перше украњнське золото, загалом в≥дом≥ карпатськ≥ родовища мають пор≥вн¤но невелик≥ запаси ≥ навр¤д чи зможуть стати над≥йною базою золото-сировинного комплексу ”крањни.

Ќайважлив≥ш≥ перспективи золоторудноњ м≥нерал≥зац≥њ ”крањни, очевидно, повТ¤зан≥ з докембр≥йськими родовищами ” ў. –≥ч у т≥м, що геолог≥чна будова та ≥стор≥¤ розвитку ” ў аналог≥чн≥ докембр≥йським кратонам јфрики, јвстрал≥њ та јмерики, де з давн≥х час≥в в≥доме та ≥нтенсивно розроблюЇтьс¤ багате золоте зруден≥нн¤. ќстанн≥м часом золоторудн≥ обТЇкти було в≥дкрито й на територ≥њ ” ў [2]: родовища ћайське, ёрТњвське, —ерг≥њвське, Ѕалка Ўирока та  линц≥вське. ¬они ¤вл¤ють собою системи кварц-карбонатних та кварц-сульф≥дних жил, л≥нз, горизонт≥в, рудних стовп≥в та штокверк≥в, локал≥зованих у рудоконтролюючих зонах розлом≥в п≥вн≥чно-сх≥дноњ, субширотноњ та субмерид≥ональноњ ор≥Їнтованост≥ серед архейських та ранньопротерозойських зеленокамТ¤них метавулкан≥т≥в, зал≥зистих кварцит≥в, ≥нтруз≥й основного складу, гнейс≥в, м≥гматит≥в та гран≥т≥в. «апаси оц≥нюютьс¤ ¤к значн≥, вм≥ст золота Ц в≥д 1-3 до 5-7 г/т [1,2]. «а своњми особливост¤ми вони нагадують в≥дом≥ родовища јфрики,  анади, јвстрал≥њ.

Ќа п≥дстав≥ схожост≥ геолог≥чноњ будови та родовищ ” ў з будовою та родовищами золотопродуктивних кристал≥чних щит≥в св≥ту можна прогнозувати його висок≥ перспективи щодо золотоносност≥, сумарн≥ ресурси ¤коњ на ” ў, на думку автора, значно перевищуватимуть 1-2 тис. т металу, а ймов≥рн≥ше с¤гатимуть близько 10 тис. т.

Ќа тл≥ позитивних показник≥в золотоносност≥ ≥снуЇ проблема соб≥вартост≥ продукц≥њ. ¬она повТ¤зана з неспроможн≥стю видобутку золота у в≥дкритих карТЇрах через на¤вн≥сть зазвичай потужного (до 100-150 м) шару молодих пухких в≥дклад≥в платформного чохла. ÷¤ проблема може бути розвТ¤зана у такий спос≥б. як в≥домо, в≥дклади чохла нер≥дко сам≥ ¤вл¤ють собою корисну копалину: глини, каол≥ни, арг≥л≥ти тощо. якщо внасл≥док комплексного анал≥зу геолог≥чноњ будови району золотого родовища буде обгрунтовано доц≥льн≥сть промисловоњ розробки перекриваючих в≥дклад≥в будь-¤кого типу нерудних корисних копалин, це значно зменшить соб≥варт≥сть видобутку основного компонента Ц золота.

* * *

“аким чином, ”крањна маЇ значн≥ перспективи створенн¤ власноњ золоторудноњ м≥нерально-сировинноњ бази, б≥льше того, зобовТ¤зана створити њњ дл¤ власноњ економ≥чноњ безпеки. ќдним ≥з способ≥в цього може бути залученн¤ до нац≥ональноњ економ≥ки закордонних вкладень, а до розробки золотих родовищ Ц ≥ноземних ф≥рм на паритетних началах, що практикуЇтьс¤ у св≥т≥. „ерез р≥зке зниженн¤ останн≥ми роками вартост≥ золота на св≥товому ринку золоторудна промислов≥сть св≥ту зараз перебуваЇ у глибокий криз≥. јле анал≥з перспектив та тенденц≥й св≥товоњ золотовидобувноњ промисловост≥ дозвол¤Ї прогнозувати наступне п≥двищенн¤ вартост≥ золота до р≥вн¤ не нижче н≥ж за 300-350 $/oz. ÷е не т≥льки стаб≥л≥зуЇ св≥тову економ≥чну ситуац≥ю щодо золота, а й потребуватиме розширенн¤ геологорозв≥дувальних досл≥джень, пошук≥в та експлуатац≥њ нових золоторудних обТЇкт≥в.

—писок використаноњ л≥тератури

1. √урський ƒ. —., ¬еселовський √. —. ”крањнське золото сьогодн≥ // ћ≥нер. ресурси ”крањни. Ц 1996. Ц є 3. Ц —. 9-10.

2. «олотые месторождени¤ ”краинского щита (”краина) / ¬.Ѕ.  оваль, ё.ћ.  оптюх, ћ.ј. ярощук и др. // √еологи¤ рудных месторождений. Ц 1997. Ц є 3. Ц —. 229-246.

3. African Mining. Ц 1999. Ц January-February. Ц Vol. 4. Ц є. 1.

4. African Mining. Ц 1999. Ц March-April. Ц Vol. 4. Ц є 2.

5. African Mining Bulletin. Ц 1999. Ц 25 Jan.

6. Engineering and Mining Journal. Ц 1998. Ц March. Ц Vol. 199. Ц є 3. Ц P. 35-38.

7. Foster R.P. Gold in the year 2000: a global overview // Australian Jour. Of Earth Scien. Ц 1996. Ц є 43. Ц P. 1-14.

8. Gold Metallogeny and Exploration / Ed. by Foster R. P. Ц London: Chapman and Hall, 1993. Ц 432 p.

9. Mining activity survey // Mining Magazine. Ц 1999. Ц January. Ц Vol. 180. Ц є 1. Ц P. 17-33.

10. Mining Magazine. Ц 1998. Ц February. Ц Vol. 178. Ц є 2. Ц P. 87-105.

11. Mining Magazine. Ц 1999. Ц March. Ц Vol. 11. Ц є 9. Ц P. 87-105.

12. Mining Mirror. Ц 1999. Ц April. Ц Vol. 11. Ц є 10. Ц P. 54-55.

13. Mining Journal. Ц London. Ц 1999. Ц March 26. Ц Vol. 332. Ц є 8521. Ц P. 211-219.

14. Mining Journal. Ц London. Ц 1999. Ц May 7. Ц Vol. 332. Ц є 8530. Ц P. 341.

15. Murray S. Gold // Engineering and Mining Journal (E&MJ). Ц 1998. Ц March. Ц Vol. 199. Ц є 3. Ц P. 35-38.

16. Phillips G. N. Historical Gold Production: a Review // Newsletter of the International Liaison Group of Gold Mineralisation. Ц 1998. Ц October. Ц є 27. Ц P. 49-50.

17. ЂPromin-98 Bourkinaї: Mat. of Mining Conference, Ouagadougou (Bourkina-Faso), 26-29 October, 1998.

18. The Mining Record // International Mining News. Ц Dever, Colorado, USA. Ц 1998. Ц January 28. Ц Vol. 109. Ц є 4. Ц P. 4-11.

19. World Gold. Ц 1999. Ц February. Ц Vol. 2. Ц є 2. Ц P. 11.

20. World Gold. Ц 1999. Ц May. Ц Vol. 2. Ц є 5.

21. World Gold Analyst. Ц 1998. Ц November. Ц Vol. 1. Ц є 2. Ц 99 p.

22. Worldwide projects and expansions // Mining Magazine. Ц 1998. Ц July. Ц Vol. 179. Ц є 1. Ц P. 21-27.

1	2	3

Ќазва: “енденц≥њ та перспективи св≥товоњ золотовидобувноњ промисловост≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1507 прочитано)