—оц≥олог≥¤ > —≥мТ¤ ¤к обТЇкт соц≥олог≥чного вивченн¤

—≥мТ¤ ¤к обТЇкт соц≥олог≥чного вивченн¤

—≥м'¤ Ї об'Їктом досл≥дженн¤ багатьох наук Ч ≥стор≥њ, економ≥ки, права, соц≥олог≥њ, психолог≥њ, педагог≥ки, антрополог≥њ, демограф≥њ, етнограф≥њ, етики тощо.  ожна з них в≥дпов≥дно до свого предмета вивчаЇ специф≥чн≥ сторони функц≥онуванн¤ ≥ розвитку с≥м'њ.

≤стор≥¤ досл≥джуЇ виникненн¤ с≥м'њ та њњ форми у р≥зн≥ пер≥оди ≥стор≥њ людського сусп≥льства. ¬ центр≥ уваги економ≥ки знаходитьс¤ с≥м'¤ або домогосподарство ¤к економ≥чний, головним чином споживчий осередок, хоча в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки њй все б≥льше в≥дводитьс¤ м≥сце ¤к господарськоњ виробничоњ одиниц≥. ≈тнограф≥чн≥ досл≥дженн¤ пов'¤зан≥ з вивченн¤м особливостей укладу житт¤ ≥ побуту с≥мей з р≥зними етн≥чними характеристиками. ƒл¤ демограф≥њ основний ≥нтерес маЇ питанн¤ про роль с≥м'њ ≥ с≥мейноњ структури населенн¤ у його в≥дтворенн≥. —оц≥альна психолог≥¤ акцентуЇ свою увагу на досл≥дженн≥ с≥мейних конфл≥кт≥в ≥ динам≥ки розвитку с≥мейних груп. ѕедагог≥ка в основному займаЇтьс¤ вивченн¤м виховноњ функц≥њ с≥м'њ, ¤к одного з важливих фактор≥в формуванн¤ особистост≥. ѕравову науку ц≥кавл¤ть питанн¤ правов≥дносин м≥ж подружж¤м, м≥ж батьками ≥ д≥тьми тощо.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших галузей соц≥олог≥њ, соц≥олог≥¤ с≥м'њ, виникненн¤ ¤коњ припадаЇ на 20-т≥ рр. XX ст., розвивалась досить усп≥шно. Ќайб≥льш в≥домими спец≥ал≥стами в галуз≥ соц≥олог≥њ с≥м'њ на «аход≥ Ї ≤. Ќай, ƒ” . ’≥лл (—Ўј), ‘.ћ≥шель (‘ранц≥¤), 3.“ишка (ѕольща), Ћ.„ех-—омбат≥ (”горщина), ј.√.’арчев, ћ.—.ћацковський, ѓ.¬.Ѕестужев-Ћада (–ос≥¤) та ≥н.

”крањнськими соц≥ологами (Ћ. –.јза, Ќ. ¬.Ћавриненко, ћ. …. Ѕоришевський, —.ќ.¬ойтович, ≤.—.ƒьом≥на, ¬.ћ.ѕ≥ча, √.ќ. овтун, ¬.‘.–ибаченко, Ѕ. ќ. “атенко, ¬.≤.«ацеп≥н, Ћ.ћ.Ѕучинська, ќ. ƒ ÷имбалюк, ё.ћ.якубова та ≥н.), вивчаЇтьс¤ р¤д важливих проблем, пов'¤заних ≥з репродуктивною повед≥нкою с≥м'њ, поЇднанн¤м профес≥йних ≥ с≥мейних ролей працюючих ж≥нок, розпод≥лом влади та обов'¤зк≥в у с≥м'њ тощо.

ќб'Їктом соц≥олог≥њ с≥м'њ Ї шлюбно-с≥мейн≥ в≥дносини, сфера с≥мейного житт¤. ѕредметом вивченн¤ соц≥олог≥њ с≥мТњ Ї досить широке ≥ р≥зноман≥тне коло питань:

* загальн≥ основи та принципи шлюбу ≥ с≥м'њ;

* взаЇмозв'¤зок с≥м'њ ≥ сусп≥льства;

* типи соц≥альних в≥дносин, характерн≥ дл¤ с≥м'њ;

* фактори, що визначають чисельн≥сть ≥ структуру с≥мейноњ сп≥льност≥;

* зв'¤зок с≥м'њ з ≥ншими соц≥альними сп≥льност¤ми та сферами соц≥ального житт¤;

* сусп≥льн≥ функц≥њ с≥мТњ, њњ структура та особливост≥ ¤к соц≥ального ≥нституту, ≥ ¤к малоњ соц≥альноњ групи;

* мотивац≥¤ шлюб≥в ≥ розлучень, а також соц≥альн≥ та психолог≥чн≥ фактори, ¤к≥ спри≠¤ють плануванню с≥мейного житт¤, виникненню та подоланню внутр≥шньос≥мейних конфл≥кт≥в;

* ≥нтеграц≥¤ та дез≥нтеграц≥¤ с≥м'њ;

* ≥сторичн≥ типи та форми шлюбно-с≥мейних в≥дносин, тенденц≥њ та перспективи њх розвитку;

* умови житт¤ с≥мТњ, етапи життЇвого циклу с≥мТњ та ≥н.

–озгл¤немо спочатку два найголовн≥ш≥ об'Їкти, ¤к≥ вивчаЇ соц≥олог≥¤: шлюб ≥ с≥м'ю. Ўлюб ≥ с≥м'¤ - ≥сторично зм≥нн≥ соц≥альн≥ ¤вища, њх соц≥альний зм≥ст визначаЇ те, що властиве њм ¤к р≥зновиду соц≥альних ≥нститут≥в та соц≥альних в≥дносин, ¤к≥ перебувають у складн≥й взаЇмод≥њ сусп≥льних умов ≥з природньо-б≥олог≥чною ≥нстинктивною природою статевих потреб людини.

≤снуЇ думка, що в до≥сторичн≥ часи шлюбу ≥ с≥м'њ не ≥снувало. ѕанували в≥дносини так званого пром≥скуњтету (невпор¤дкованих статевих зв'¤зк≥в), при ¤кому кожна ж≥нка даного скупченн¤ могла вступати у близьк≥ в≥дносини з≥ вс≥ма чолов≥ками цього гурту, а кожний чолов≥к з ус≥ма ж≥нками цього ж скупченн¤.

ѕ≥зн≥ше мала м≥сце так звана ендогам≥¤, коли в статев≥ стосунки вступали представники одного роду. ѕоступово стало зароджуватис¤ прим≥тивне соц≥альне регулюванн¤ статевого житт¤ перв≥сних людей. ≈ндогам≥¤ стала переростати в екзогам≥ю, що ¤вл¤ла собою систематичн≥ статев≥ зв'¤зки м≥ж представниками р≥зних род≥в. ѕочатковою формою екзогамного шлюбу був груповий шлюб.

ѕоступово групова с≥м'¤ ≥ шлюб стали трансформуватис¤ в парну с≥м'ю. ¬она об'Їднувала т≥льки одну подружню пару. —початку кожний ≥з подружж¤ продовжував жити в своЇму родовому гурт≥ (диспокальний шлюб). ѕот≥м чолов≥к почав переходити в р≥д дружини (.матрилокальний шлюб), а ще п≥зн≥ше ≥ дружина в р≥д чолов≥ка (патрилокальний шлюб). ¬ зах≥дних сусп≥льствах поширювалас¤ ≥ неолокальна форма шлюбу - коли молоде подружж¤ живе окремо в≥д своњх батьк≥в.

¬≥д парного шлюбу сусп≥льство переходить до нових сучасних форм с≥м'њ та шлюбу: моногам≥њ та пол≥гам≥њ.

* ћоногам≥¤ - форма шлюбу, в ¤кому кожному з подружж¤ дозвол¤Їтьс¤ мати т≥льки одного партнера в будь-¤кий в≥др≥зок часу.

* ѕол≥гам≥¤ - форма шлюбу, в ¤кому особа може одночасно мати б≥льше , н≥ж одного шлюбного партнера. ѕол≥гам≥¤ може про¤витис¤ у форм≥ пол≥г≥н≥њ ≥ пол≥андр≥њ.

* ѕол≥г≥н≥¤ - форма шлюбу, в ¤кому чолов≥к може одночасно мати б≥льше, н≥ж: одну ж≥нку.

* ѕол≥андр≥¤ - форма шлюбу, в ¤кому ж≥нка може мати двох або б≥льше чолов≥к≥в одночасно.

јмериканський соц≥олог ƒж. ћердок досл≥див 250 сусп≥льств ≥ прийшов до висновку, що в б≥льшост≥ з них надастьс¤ перевага пол≥г≥н≥њ: в 145 сусп≥льств ≥снувала пол≥г≥н≥¤, в 40 переважала моногам≥¤ ≥ лише в двох спостер≥галась пол≥андр≥¤.

¬чен≥-спец≥ал≥сти наголошують на значенн≥ економ≥чних фактор≥в у функц≥онуванн≥ форми шлюбу в певних сусп≥льствах. Ќаприклад, розповсюдженн¤ пол≥г≥н≥њ серед оленевод≥в - чукчей в ѕ≥вн≥чно-—х≥дному —иб≥ру по¤снюютьс¤ необх≥дн≥стю пасти кожне стадо олен≥в окремо ≥ дл¤ кожного стада потр≥бен пастух. ¬важаЇтьс¤, що чолов≥ков≥, ¤кий пасе кожне стадо, необх≥дно дек≥лька дружин. ўе один приклад. ¬ “≥бет≥ земл¤, ¤ка належить с≥м'њ, передаЇтьс¤ у спадок вс≥м синам разом. ¬она не д≥литьс¤ на окрем≥ д≥л¤нки, ¤к≥ дуже мал≥, щоб прогодувати с≥мТю кожного брата. “ому брати разом використовують цю землю ≥ мають сп≥льну дружину.

«розум≥ло, економ≥чн≥ фактори лише частково по¤снюють своЇр≥дн≥сть тих чи ≥нших форм шлюбу. ¬ажливу роль тут в≥д≥грають й ≥нш≥ фактори. ѕол≥г≥н≥¤, наприклад, узаконена ≥ п≥дтримуЇтьс¤ рел≥г≥йними нормами в крањнах ≥сламу. ѕроте молодь тут досить широко вдаЇтьс¤ до моногамного шлюбу.

ќтже, шлюб - це сусп≥льство визнаний ≥ схвалений союз м≥ж: двома дорослими ≥ндив≥дами. ≤нститут шлюбу вт≥люЇ певн≥ соц≥альн≥ норми, визнанн¤ кола прав та обов'¤зк≥в подружж¤ по в≥дношенню один до одного, до д≥тей, майна, оточенн¤.

” с≥мейному кодекс≥ ”крањни (ст. 21) зазначаЇтьс¤, що шлюбом Ї с≥мейний союз ж≥нки ≥ чолов≥ка, зареЇстрований в державному орган≥ рег≥страц≥њ акт≥в громадського стану, проживанн¤ одн≥Їю с≥м'Їю ж≥нки ≥ чолов≥ка без шлюбу не Ї основою дл¤ виникненн¤ у них прав ≥ обов'¤зк≥в подружж¤. –ел≥г≥йний обр¤д шлюбу не Ї основою дл¤ виникненн¤ у ж≥нки ≥ чолов≥ка прав ≥ обов'¤зк≥в подружж¤. Ўлюбний в≥к дл¤ ж≥нки встановлюЇтьс¤ в 17 рок≥в, а дл¤ чолов≥к≥в - у 18 рок≥в. «а за¤вою особи, ¤ка дос¤гла 14 рок≥в, за р≥шенн¤м суду њй може бути надано право на шлюб, ¤кщо буде встановлено, що це в≥дпов≥даЇ њњ ≥нтересам. Ўлюб засновуЇтьс¤ на в≥льн≥й згод≥ ж≥нки ≥ чолов≥ка. ѕримус ж≥нки ≥ чолов≥ка до шлюбу не допускаЇтьс¤. як до реЇстрац≥њ, так ≥ п≥сл¤ реЇстрац≥њ шлюбу подружж¤ може заключити шлюбний догов≥р.

Ўлюб майже завжди об'ЇднуЇ двох ос≥б протилежноњ стат≥, проте в де¤ких культурах допускаютьс¤ р≥зн≥ види гомосексуального шлюбу. Ѕагато гомосексуальних чолов≥к≥в та ж≥нок живуть стаб≥льними парами. ” ¬еликобритан≥њ, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з д≥тьми складаютьс¤ з двох ж≥нок. Ќин≥шн≥й р≥вень техн≥ки штучного запл≥дненн¤ вможливлюЇ дл¤ лесб≥¤нок мати д≥тей ≥ без гетеросексуальних контакт≥в. ѕослабленн¤ колишньоњ нетерпимост≥ до гомосексуальност≥ спостер≥гаЇтьс¤ сьогодн≥ в багатьох крањнах ™вропи та —Ўј. ¬ де¤ких крањнах можна нав≥ть формально "одружитис¤", хоча так≥ церемон≥њ й непередбачен≥ законом.

«азначимо, що останн≥ два-три дес¤тил≥тт¤ ¤к на «аход≥, так ≥ у нас набуваЇ дедал≥ б≥льшого поширенн¤ , особливо серед молод≥, так званий феномен сп≥вжитт¤ (конкурб≥нат).

* —п≥вжитт¤ - це коли двоЇ людей живуть разом, маючи м≥ж собою сексуальн≥ стосунки, але не одружуютьс¤.

ѕрот¤гом 1980-2000 рр. к≥льк≥сть неодружених ж≥нок та чолов≥к≥в, що вол≥ли жити разом у одному дом≥, р≥зко зросла. —п≥вжитт¤ стало широко практикуватис¤ в студентському середовищ≥. «д≥йснен≥ у —Ўј досл≥дженн¤ показують, що близько одн≥Їњ чверт≥ студент≥в живуть там ≥з партнерами, з ¤кими перебувають у сексуальних стосунках прот¤гом певного пер≥оду навчанн¤ в коледж≥ або ун≥верситет≥.

—оц≥ологи довод¤ть, що у нас б≥льш≥сть молодих людей ставл¤тьс¤ до сп≥вжитт¤ ¤к до "пробного шлюбу". Ѕ≥льш≥сть пар, що сп≥вживуть, одружуютьс¤ через певний час або коли в них з'¤вл¤ютьс¤ д≥ти.

—≥м'¤ Ї б≥льш складною системою в≥дносин, н≥ж шлюб, оск≥льки вона, ¤к правило, об'ЇднуЇ не т≥льки подружж¤, але й њх д≥тей, а також ≥нших родич≥в та близьких.  р≥м того, с≥м'¤ виступаЇ ¤к соц≥альна кл≥тина сусп≥льства, Ї дуже близькою до "ориг≥налу" модел≥ всього сусп≥льства, в ¤кому вона функц≥онуЇ.

—усп≥льн≥ пор¤дки, за ¤ких живуть люди певноњ ≥сторичноњ епохи ≥ певноњ крањни, обумовлюютьс¤ ступенем розвитку, з одного боку Ч прац≥, з другого Ч с≥м'њ. „ерез с≥м'ю зм≥нюЇтьс¤ покол≥нн¤ людей, в н≥й людина народжуЇтьс¤, через нењ продовжуЇтьс¤ р≥д. «а јристотелем, с≥м'¤ Ч перший вид сп≥лкуванн¤ людей. ¬она Ї первинним осередком, з ¤кого виникла держава. ќб'Їднанн¤ дек≥лькох с≥мей грецький мислитель називаЇ "поселенн¤м", вважаючи його перех≥дною формою в≥д с≥м'њ до держави.

1	2

Ќазва: —≥мТ¤ ¤к обТЇкт соц≥олог≥чного вивченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3447 прочитано)