—оц≥олог≥¤ > —≥мТ¤ ¤к обТЇкт соц≥олог≥чного вивченн¤

« одного боку, с≥м'¤ Ч досить замкнуте об'Їднанн¤ людей, ¤к≥ захищають св≥й внутр≥шн≥й св≥т, своњ таЇмниц≥ ≥ секрети, що протисто¤ть зовн≥шн≥м впливам. якщо с≥м'ю позбавити њњ внутр≥шнього св≥ту, зробити все, що д≥Їтьс¤ в н≥й, в≥дкритим дл¤ сусп≥льства, вона розпадетьс¤. « другого боку, с≥м'¤ Ч об'Їднанн¤ людей, в≥дкрите дл¤ всього, що в≥дбуваЇтьс¤ у сусп≥льств≥. ƒл¤ нењ характерн≥ проблеми, ¤кими живе сусп≥льство.

якою б герметичне замкнутою с≥м'¤ не була, вона пов'¤зана ≥з сусп≥льством.  ожний член с≥м'њ збер≥гаЇ певну автоном≥ю ≥ завд¤ки цьому входить у р≥зн≥ ≥нш≥ об'Їднанн¤ людей, в р≥зн≥ соц≥альн≥ групи: виробнич≥, навчальн≥ колективи, дит¤ч≥ та юнацьк≥ орган≥зац≥њ, сусп≥льн≥ рухи, пол≥тичн≥ парт≥њ та об'Їднанн¤, вступаЇ у взаЇмов≥дносини з державними структурами, м≥сцевою владою, сус≥дами та ≥ншими сп≥льност¤ми. ¬≥дносини у с≥м'њ складаютьс¤ не лише за волею њњ член≥в, а й п≥д впливом зовн≥шн≥х умов, соц≥ального житт¤ сусп≥льства.

¬одночас с≥м'¤ впливаЇ на в≥дносини у сусп≥льств≥, на характер процес≥в сусп≥льного житт¤. ¬она не т≥льки задовольн¤Ї потреби людей, що вступили у с≥мейний союз, а й виконуЇ р¤д соц≥альних функц≥й ≥ Ї нев≥д'Їмним елементом соц≥альноњ структури сусп≥льства. “ому форма с≥м'њ не може бути дов≥льною. —≥м'¤ ≥ шлюб Ч це форми, що по сут≥, в≥дносин подружж¤, ¤к≥ санкц≥онован≥ сусп≥льством.

як бачимо, сучасн≥ соц≥ологи при визначенн≥ с≥м'њ аргументують т≥, чи ≥нш≥, на њх погл¤д, найважлив≥ш≥ сторони цього соц≥ального феномена.

Ќе претендуючи на абсолютну точн≥сть ≥ вичерпну достатн≥сть, за основу можна прийн¤ти визначенн¤, за ¤ким с≥м'¤ - це сусп≥льний ≥нститут (з точки зору сусп≥льного санкц≥онуванн¤ шлюбно-с≥мейних в≥дносин) водночас мала соц≥альна група, що мас ≥сторично означену орган≥зац≥ю, члени ¤коњ пов'¤зан≥ шлюбними або родинними в≥дносинами, сп≥льн≥стю побуту та взаЇмною мо≠ральною в≥дпов≥дальн≥стю, соц≥альна необх≥дн≥сть ¤коњ зумовлена потребою сусп≥льства у ф≥зичному та духовному в≥дтворенн≥ населенн¤.

«а с≥мейним  одексом ”крањни, п≥дписаному ѕрезидентом ”крањни 10 с≥чн¤ 2002 р., с≥м'ю становл¤ть особи, ¤к≥ проживають сум≥сно, пов'¤занн≥ сп≥льним побутом ≥ мають взаЇмн≥ права ≥ обов'¤зки. ѕодружж¤ вважаЇтьс¤ с≥м'Їю й тод≥ коли дружина або чолов≥к у зв'¤зку з навчанн¤м, роботою, л≥куванн¤м необх≥дн≥стю догл¤ду за батьками, д≥тьми та за ≥нших поважних причин не проживають разом.

* «в'¤зки спор≥дненост≥ - це так≥ зв'¤зки м≥ж: ≥ндив≥дами, що встановленн≥ або через шлюб, або по висх≥дних л≥н≥¤х, ¤к≥ поЇднують кровних родич≥в (матер≥в, батьк≥в, д≥тей, д≥да й бабусь ≥ т.д.).

ўодо тип≥в с≥м'њ, то найб≥льш поширеною Ї проста, або нуклеарна с≥м'¤ (в≥д лат. nucleus Ч ¤дро). ¬перше така назва вжита в 1949 р. американським соц≥ологом ∆.ѕ. ћурдоком. “ака с≥м'¤ складаЇтьс¤ з подружж¤ та д≥тей, ¤к≥ не перебувають у шлюб≥. ѕри одруженн≥ д≥тей утворюЇтьс¤ ≥нший тип с≥м'њ Ч розширена або складна с≥м'¤. ¬она включаЇ три ≥ б≥льше покол≥нь або дв≥ ≥ б≥льше нуклеарних с≥мей, ¤к≥ проживають разом ≥ ведуть сп≥льне господарство. «алежно в≥д на¤вност≥ в с≥м'њ батьк≥в вид≥л¤ють повну с≥м'ю (коли Ї обидва подружж¤) ≥ неповну, де один ≥з батьк≥в в≥дсутн≥й. ќтже, тип с≥м'њ визначаЇтьс¤ станом родинних зв'¤зк≥в.

* –озширена (або складна) с≥м'¤ - с≥мейна група, що складаЇтьс¤ б≥льше ¤к з двох покол≥нь родич≥в, ¤к≥ проживають в одному будинку (квартир≥) або дуже близько один в≥д одного.

* ѕовна с≥м'¤ - с≥м'¤, в ¤к≥й Ї обидва члени подружж¤.

* Ќеповна с≥м'¤ - с≥м'¤, в ¤к≥й т≥льки один ≥з батьк≥в (чолов≥к або ж≥нка) виховуЇ д≥тей.

* Ќуклеарна (або проста) - с≥мейна група, що складаЇтьс¤ з матер≥, батька (або когось одного з них) та д≥тей на њх утриманн≥. ÷е найб≥льш поширена у св≥т≥ с≥м'¤.

* ќтже, тип с≥м'њ визначаЇтьс¤ станом родинних зв'¤зк≥в.

1	2

Ќазва: —≥мТ¤ ¤к обТЇкт соц≥олог≥чного вивченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (3447 прочитано)