—оц≥олог≥¤ > —оц≥альна структура сусп≥льства та соц≥альна стратиф≥кац≥¤

—оц≥альна структура сусп≥льства та соц≥альна стратиф≥кац≥¤

ѕлан

1. ѕон¤тт¤ соц≥альноњ структури сусп≥льства та њњ елементи. —оц≥альн≥ сп≥льноти, њх р≥зновиди.

2. ≈тносоц≥альна структура сусп≥льства.

3. —оц≥альна стратиф≥кац≥¤ сусп≥льства.

1. ѕон¤тт¤ соц≥альноњ структури сусп≥льства та њњ елементи. —оц≥альн≥ сп≥льноти, њх р≥зновиди

—усп≥льство в соц≥олог≥њ розгл¤даЇтьс¤ ¤к певна ≥сторична, ≥нтегративна та системна ц≥л≥сн≥сть, ¤ка складаЇтьс¤ з р≥зних п≥дсистем, способ≥в взаЇмод≥њ та форм об'Їднанн¤ людей. ÷ентральною проблемою соц≥олог≥њ Ї анал≥з та форм соц≥альноњ структури сусп≥льства.

ѕон¤тт¤ соц≥альноњ структури сусп≥льства в науков≥й л≥тератур≥ розгл¤даЇтьс¤ в дек≥лькох аспектах.

—оц≥альна структура сусп≥льства - система взаЇмозв'¤заних та взаЇмод≥ючих сп≥льнот або побудова сусп≥льства в ц≥лому. —оц≥альна структура характеризуЇ р≥зн≥ види соц≥альних сп≥льнот ≥ в≥дносини м≥ж ними. ÷е, зокрема, соц≥ально-демограф≥чн≥, класов≥, соц≥ально-етн≥чн≥ та ≥нш≥ сп≥льноти. “ому ключовим у розум≥нн≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства Ї пон¤тт¤ соц≥альноњ сп≥льноти, соц≥альноњ групи.

—оц≥альн≥ групи - це в≥дносно стал≥ сп≥льност≥ людей, що склалис¤ ≥сторично ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ роллю ≥ м≥сцем у систем≥ соц≥альних зв'¤зк≥в сусп≥льства. —оц≥альн≥ групи виникають .на баз≥ об'Їднанн¤ людей за певною об'Їктивною ознакою та в≥дстоюючи њх ≥нтереси.

—оц≥альн≥ групи под≥л¤ютьс¤, на первинн≥ ≥ вторинн≥. ѕервинн≥ соц≥альн≥ групи це так≥, члени ¤ких контактують м≥ж собою безпосередньо. ÷≥ групи в≥дзначаютьс¤ стаб≥льн≥стю ≥ згуртован≥стю, емоц≥йним забарвленн¤м контакт≥в м≥ж членами. ѓх ще називають малими соц≥альними групами. ƒо малоњ соц≥альноњ групи соц≥ологи в≥днос¤ть: с≥м'ю, навчальний чи трудовий колектив - академ≥чну групу, бригаду, сус≥д≥в ≥ т.д. ¬торинн≥ соц≥альн≥ групи складаютьс¤ з окремих малих груп: нац≥¤, ж≥нки, колектив вузу ≥ т.д. ¬они не можуть забезпечити безпосередн≥х особистих контакт≥в м≥ж ≥ндив≥дами, ≤ ¤к≥ до них включен≥. ћасов≥сть вторинних соц≥альних груп дозвол¤Ї њм ≥стотно впливати на життЇд≥¤льн≥сть сусп≥льства.

—оц≥альн≥ групи формуютьс¤ в силу певних об'Їктивних обставин, а належн≥сть до певноњ групи пов'¤зана з об'Їктивним становищем людей у систем≥ соц≥альних зв'¤зк≥в, виконанн¤м певних соц≥альних ролей.

 ожна людина займаЇ одночасно дек≥лька позиц≥й в сусп≥льств≥. Ќаприклад, мужчина може бути художником, ≥нженером, чолов≥ком, батьком. —оц≥альна позиц≥¤, ¤ка пов'¤зана ≥з певними правами ≥ обов'¤зками, називаЇтьс¤ статусом.

јмериканський соц≥олог Ќ. —мелзер вид≥л¤Ї статуси, приписан≥ ≥ дос¤гнут≥. ѕриписан≥ статуси - це так≥ статуси, ¤к≥ ≥нколи вже визначен≥ в≥д народженн¤. Ќаприклад, расова приналежн≥сть, стать, етн≥чне походженн¤, м≥сце народженн¤, пр≥звище родини. ƒос¤гнутий (набутий) статус визначаЇтьс¤ тим, що людина зд≥йснила в своЇму житт≥. —татус композитора дос¤гаЇтьс¤ внасл≥док створенн¤ нових музичних твор≥в, статус студента - п≥сл¤ вступу у вищий чи середн≥й спец≥альний навчальн≥й заклад.

–оллю можна називати ту оч≥кувану повед≥нку, ¤ка обумовлена статусом певноњ людини.  ожний статус включаЇ р¤д ролей. Ќаприклад, людина, ¤ка маЇ статус викладача по-р≥зному веде себе ≥з студентами, ≥ншими викладачами, з представниками м≥н≥стерства чи ректором. —укупн≥сть ролей, щ в≥дпов≥дають даному статусу, називаЇтьс¤ рольовим набором.

¬ сусп≥льств≥ ≥снуЇ величезна к≥льк≥сть формальних ролей.  ожна людина може грати р≥зн≥ рол≥: студента, спортсмена, члена профсп≥лки, виборц¤ ≥ т.д.

¬≥домий соц≥олог “олкотт ѕарсонс зд≥йснив систематизац≥ю соц≥альних ролей, виход¤чи ≥з п'¤ти основних характеристик:

1) де¤к≥ рол≥ вимагають емоц≥йноњ стриманост≥, в той час ¤к ≥нш≥ дозвол¤ють в≥дверте вираженн¤ почутт≥в;

2) де¤к≥ рол≥ приписан≥, а бувають дос¤гнут≥;

3) де¤к≥ рол≥ передбачають сп≥лкуванн¤ з людьми за формальними правилами, ≥нш≥ дозвол¤ють встановлювати неформальн≥, особист≥ в≥дносини;

5) р≥зн≥ види ролей пов'¤зан≥ з р≥зною мотивац≥Їю.

 оли людина стикаЇтьс¤ з протилежними вимогами двох чи б≥льше несум≥сних ролей, виникаЇ рольовий конфл≥кт. ѕротиречив≥ вимоги, ¤к≥ пред'¤влен≥ одн≥Їю ≥ т≥Їю ж роллю, можуть стати причиною рольов≥ напруги, ≥снуЇ дек≥лька способ≥в подоланн¤ рольового конфл≥кту: вважати де¤к≥ рол≥ б≥льш важливими, н≥ж ≥нш≥, розд≥л¤ти д≥м та м≥сце роботи, а також своњ рол≥ в них; розр¤джати конфл≥ктну ситуац≥ю допомагають жарти та гумор.

¬иконанн¤ певних соц≥альних ролей ≥ передбачаЇ належн≥сть ≥ндив≥д≥в до тих чи ≥нших соц≥альних груп чи сп≥льнот.

Ќайважлив≥шими соц≥альними сп≥льнотами вважають соц≥ально-етн≥чн≥ утворенн¤, ¤к≥ виникають на ірунт≥ ≥сторико-географ≥чного походженн¤, культури, ≥ демограф≥чне пов'¤зан≥ з соц≥ально-б≥олог≥чною природою людини. « часом з'¤вл¤ютьс¤ сп≥льноти, пов'¤зан≥ з розпод≥лом трудовоњ д≥¤льност≥, з≥ специф≥кою соц≥ально-економ≥чного стану, розвитком поселенських утворень. “ому на сусп≥льн≥й арен≥ з'¤вл¤ютьс¤ так≥ соц≥альн≥ зр≥зи, або соц≥альн≥ п≥дструктури сусп≥льства: нац≥онально-етн≥чна, соц≥ально-демограф≥чна соц≥ально-профес≥йна, соц≥ально-класова, населенська та ≥нш≥.

—тановленн¤ соц≥альноњ групи - це тривалий ≥ складний процес, пов'¤заний ≥з усв≥домленн¤м свого стану, сп≥льност≥ ≥нтерес≥в, ц≥нностей, формуванн¤м груповоњ св≥домост≥ ≥ норм повед≥нки.

“ак≥ соц≥альн≥ групи, ¤к соц≥ально-класов≥ сп≥льноти (класи, верстви, соц≥альн≥ прошарки): соц≥ально-демограф≥чн≥ сп≥льноти (мужчини, ж≥нки, д≥ти, батьки ≥ т.д.); етносоц≥альн≥ сп≥льноти (нац≥њ, народност≥, племена, нац≥ональност≥ ≥ етнограф≥чн≥ групи): соц≥ально-територ≥альн≥ сп≥льноти (м≥сто, село, рег≥он): соц≥ально-профес≥йн≥; сп≥льноти (≥нженери, вчител≥, металурги) та ≥нш≥ ≥ формують соц≥альну структуру сусп≥льства.

2. ≈тносоц≥альна структура сусп≥льства

‘ормуванн¤ та розвиток соц≥альноњ структури сусп≥льства можна розгл¤дати на приклад≥ функц≥онуванн¤ етн≥чних сп≥льностей, ¤к≥ й твор¤ть етносоц≥альну структуру сусп≥льства. ¬ переклад≥ з грецькоњ слово Ђетносї означаЇ народ, плем'¤, згра¤, натовп.

¬ сучасн≥й соц≥олог≥њ етнос - узагальнююча категор≥¤ дл¤ означенн¤ вс≥х тип≥в етносоц≥альних сп≥льнот, ¤к≥ набувають р≥зних форм, дос¤гають р≥зних ступен≥в зр≥лост≥ ≥ позначаютьс¤ р≥зними категор≥¤ми.

¬ сучасн≥й соц≥альн≥й науц≥ склалис¤ так≥ основн≥ п≥дходи до практикуванн¤ етнос≥в:

1) етнос, ¤к соц≥ально-≥сторичне ¤вище, що виникаЇ п≥д впливом системи сусп≥льних чинник≥в, проход¤ть в своЇму розвитку р≥зн≥ етапи;

2) етнос, ¤к природне ¤вище, де сам етнос розгл¤даЇтьс¤, ¤к продукт природи та п≥д впливом природних, географ≥чних, економ≥чних чинник≥в на нього, соц≥ально-психолог≥чного феномену, де основна увага звертаЇтьс¤ на духовн≥, психолог≥чн≥ ви¤ви етн≥чноњ сп≥льнот≥, ≥сторичноњ дол≥ представник≥в певного етносу.

ѕоширеним в соц≥олог≥њ Ї визначенн¤ етносу - ¤к ≥сторично сформована на певн≥й територ≥њ ст≥йкоњ сукупност≥ людей, ¤ка волод≥Ї загальними рисами ≥ стаб≥льними особливост¤ми культури ≥ психолог≥чним складом, а також усв≥домленн¤м своЇњ Їдност≥ ≥ в≥дм≥нност≥ в≥д ≥нших под≥бних утворень (самосв≥дом≥стю). ‘ормуванн¤ етносу проходить на основ≥ Їдност≥ територ≥њ, економ≥чного житт¤. ќднак в процес≥ подальшого розвитку де¤к≥ етноси втрачають сп≥льн≥сть територ≥њ. ≈тнос волод≥Ї певними рисами, ¤к≥ виражають системн≥ властивост≥ ≥снуючого етносу ≥ в≥дд≥л¤ють його в≥д ≥ншого етносу - це мова, народне мистецтво, традиц≥њ, обр¤ди, норми повед≥нки ≥ т.д., тобто компонентами культури, ¤к≥ передаютьс¤ ≥з покол≥нн¤ в покол≥нн¤ ≥ утворюють етн≥чну культуру ≥з своњм специф≥чним стилем. ¬ соц≥олог≥њ ≥снуЇ певна схема еволюц≥њ етн≥чноњ сп≥льност≥: р≥д - плем'¤ - народн≥сть - нац≥¤. ≤сторично першим ступенем еволюц≥њ етапу був р≥д, ¤кий утворювали с≥м'њ, що мали сп≥льний кор≥нь. Ќаступним стаЇ плем'¤, ¤ке об'ЇднуЇ к≥лька род≥в. ƒл¤ племен≥ характерна сп≥льн≥сть мови, звичањ, м≥фи. Ќародн≥сть виникаЇ на основ≥ необх≥дност≥ вести сп≥льно господарську д≥¤льн≥сть на великих територ≥¤х, захисту в≥д ворог≥в ≥ т.д. Ќародн≥сть характеризуЇтьс¤ сп≥льн≥стю проживанн¤, одн≥Їю мовою, культурою, традиц≥¤ми, звича¤ми ≥ т.д.

Ќаступний етап - нац≥¤ виникаЇ, коли економ≥чн≥, пол≥тичн≥ зв'¤зки впливають на внутр≥шню роздроблен≥сть народност≥, њњ ≥нтеграц≥ю. Ќац≥¤ Ї соц≥альною сп≥льн≥стю людей, однак включаЇ ≥ природне ≥ економ≥чне, ≥ етн≥чне, ≥ психолог≥чне.

«а твердженн¤м украњнських вчених (¬. јндрушенко, ћ. ћихальченко), на сьогодн≥ ≥з близько 1000 р≥зноман≥тних етносоц≥альних груп (нац≥й, народностей, етн≥чних сп≥льнот) лише 170-175 народ≥в п≥дн¤лис¤ у своЇму розвитку до р≥вн¤ нац≥њ. « 160 ≥снуючих нин≥ держав понад 9/10 Ї багатонац≥ональними. Ќац≥њ властив≥ так≥ ознаки, ¤к: територ≥ально-економ≥чна ц≥л≥сн≥сть; соц≥ально-етн≥чна сп≥льн≥сть; соц≥окультурна ц≥л≥сн≥сть; сп≥льн≥сть ≥сторичноњ дол≥, пол≥тичноњ впади ≥ т.д. ¬исокий потенц≥ал нац≥њ визначаЇтьс¤ завд¤ки р≥вню нац≥ональноњ св≥домост≥ та самосв≥домост≥. Ќац≥ональна самосв≥дом≥сть - це усв≥домленн¤ нац≥Їю ≥ окремою людиною своЇњ приналежност≥ до певного етносу, нац≥онального характеру, психолог≥њ культур≥ ментальност≥. Ќа ”крањн≥ часто стверджують про досить високий р≥вень щ тональноњ самосв≥домост≥ в зах≥дних област¤х, що зумовлено под≥лом свого часу крањни на сх≥дну та зах≥дну. Ќац≥ональна самосв≥дом≥сть виступаЇ од ним ≤з корен≥в етн≥чноњ само≥дентиф≥кац≥њ. ÷ей терм≥н вказуЇ на усв≥домленн¤ людиною своЇњ приналежност≥ до певного етносу. ƒругим генетичним коренем Ї етн≥чна приналежн≥сть ≥ндив≥да, його походженн¤ в≥д батьк≥в представник≥в певноњ етн≥чноњ групи. ’оч досить часто д≥т¤м ≥з зм≥шаних шлюб≥в важко само≥дентиф≥кувати свою приналежн≥сть до того чи ≥ншого етносу.

1	2	3

Ќазва: —оц≥альна структура сусп≥льства та соц≥альна стратиф≥кац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (11919 прочитано)