—оц≥олог≥¤ > —оц≥альна структура сусп≥льства та соц≥альна стратиф≥кац≥¤

Ќац≥ю можна практикувати, ¤к сп≥льн≥сть людей, що формуЇтьс¤ завд¤ки Їдност≥ територ≥альних, етн≥чних, економ≥чних, загальнокультурних психолог≥чних ≥ т.д. засад.

ƒл¤ означенн¤ населенн¤ держави, ¤ке належить до р≥зних етнос≥в використовуЇтьс¤ терм≥н Ђпол≥тична нац≥¤ї. ѕол≥тичне нац≥¤ - це сукупн≥сть громад¤н певноњ держави, що належать до р≥зних етнос≥в, але в сум≥ сп≥льноњ ≥сторичноњ дол≥, пол≥тичних кол≥з≥й твор¤ть державу.

ќдн≥Їю ≥з найважлив≥ших функц≥й пол≥етн≥чноњ держави Ї регулюванн¤ м≥жетн≥чних взаЇмин та недопущенн¤ конфл≥кт≥в та етн≥чному фунт≥. ¬ид≥л¤ють так≥ основн≥ види м≥жетн≥чних взаЇмин у пол≥етн≥чних сусп≥льствах: апартењд, асим≥л¤ц≥¤ (добров≥льна, насильницька), плюрал≥зм. Ќайб≥льш прийн¤тним, з точки зору сучасноњ концепц≥њ ≥ гуман≥зму, демократ≥њ, Ї вар≥ант побудови м≥жетн≥чних взаЇмин на принцип≥ плюрал≥зму.

—аме цими питанн¤ми ≥ займаЇтьс¤ етносоц≥олог≥¤. ≈тносоц≥олог≥¤ - це галузь соц≥олог≥њ, ¤ка вивчаЇ генезис, сутн≥сть, функц≥њ, загальн≥ законом≥рност≥ розвитку етнос≥в, м≥жетн≥чн≥ (м≥жнац≥ональн≥) в≥дносини ≥ розробл¤Ї основн≥ методолог≥чн≥ принципи њх досл≥дженн¤.

3. —оц≥альна стратиф≥кац≥¤ сусп≥льства

” сусп≥льств≥ завжди ≥снуЇ велика к≥льк≥сть соц≥альних груп, ¤к≥ р≥зн¤тьс¤ за своњм становищем у систем≥ соц≥альних зв'¤зк≥в, тобто завжди ≥снуЇ соц≥альна нер≥вн≥сть. “ому ще одним важливим процесом соц≥ального житт¤ соц≥альна стратиф≥кац≥¤. ¬ переклад≥ з латинськоњ strata - це верства, пласт, прошарок. —оц≥альна стратиф≥кац≥¤ вказуЇ на розшаруванн¤ сусп≥льства на р≥зн≥ соц≥альн≥ верстви, групи, сп≥льноти. ¬она в≥дображаЇ соц≥альну неоднор≥дн≥сть сусп≥льства, р≥зне соц≥альне становище його член≥в, њх соц≥альну нер≥вн≥сть.

¬ соц≥олог≥њ ≥снуЇ дек≥лька п≥дход≥в щодо по¤сненн¤ причин соц≥альноњ нер≥вност≥, а значить ≥ соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ. “ак в основ≥ функц≥онал≥стських теор≥й (“.ѕарсонас, “.ƒев≥с, ≤.ћур) лежить ≥де¤ про те що де¤к≥ види д≥¤льност≥ сусп≥льство вважаЇ б≥льш важливими в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими. “ому люди, ¤к≥ виконують т≥ соц≥альн≥ функц≥њ, повинн≥ бути б≥льш квал≥ф≥кованими, отримувати значно вищу платню. ‘ункц≥онал≥сти вважають, що стратиф≥кац≥¤ забезпечуЇ оптимальне функц≥онуванн¤ сусп≥льства, що вона природн¤, необх≥дна, неминуча, бо пов'¤зана з багатоман≥тн≥стю потреб, функц≥й ≥ соц≥альних ролей. «г≥дно марксистськоњ школи соц≥олог≥њ, в основ≥ нер≥вност≥ лежать в≥дносини власност≥ та характер, ступ≥нь ≥ формула волод≥нн¤ нею. ѕануЇ той, хто волод≥Ї засобами виробництва. ¬с¤ ≥стор≥¤ людства - це ≥стор≥¤ боротьби клас≥в, тому розвиваЇтьс¤ конфл≥кт, ¤кий з часом завершитьс¤ л≥кв≥дац≥Їю експлуатац≥њ.

ћарксистську школу вважають представником конфл≥ктного п≥дходу до анал≥зу соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ.  онфл≥ктний п≥дх≥д набуваЇ розвитку у ћ.¬ебера, ¤кий вид≥л¤Ї кр≥м економ≥чного ≥ так≥ критер≥њ, ¤к соц≥альний престиж (успадкований чи набутий статус) ≥ приналежн≥сть до певних пол≥тичних круг≥в чи парт≥й. ≤де¤ багатом≥рноњ стратиф≥кац≥њ набуваЇ розвитку у ѕ.—орок≥на, ¤кий вважав, що неможливо дати Їдину сукупн≥сть критер≥њв приналежност≥ до ¤коњ-небудь страти ≥ бачив у сусп≥льств≥ три групи диференц≥йованих ознак: першу утворюють так≥ характеристики, ¤кими люди волод≥ють в≥д народженн¤ (етн≥чна приналежн≥сть, статев≥ особливост≥, родинн≥ зв'¤зки ≥ т.д.); друга включаЇ ознаки, пов'¤зан≥ з набутим соц≥альним статусом ≥ виконанн¤м в≥дпов≥дноњ рол≥ (р≥зн≥ види профес≥йно-трудовоњ д≥¤льност≥): третю групу утворюють елементи Ђволод≥нн¤ї (власн≥сть, матер≥альн≥ ≥ духовн≥ ц≥нност≥, прив≥лењ, п≥двищен≥ права, можлив≥сть керувати людьми ≥ т.д.).

≤ хоч, ¤к бачимо, ≥снуЇ р≥зноман≥тт¤ думок та п≥дход≥в до проблеми соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ, все ж вид≥л¤Їмо загальну позиц≥ю. —оц≥альна стратиф≥кац≥¤ - це природна ≥ соц≥альна нер≥вн≥сть м≥ж людьми, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ в њх соц≥альному житт≥ ≥ маЇ ≥Їрарх≥чний характер: вона п≥дтримуЇтьс¤ ≥ регулюЇтьс¤ р≥зними ≥нституц≥ональними механ≥змами, пост≥йно в≥дтворюЇтьс¤ ≥ модиф≥куЇтьс¤, що Ї умовою впор¤дкованого ≥снуванн¤ будь-¤кого сусп≥льства та джерелом його розвитку.

 ожне сусп≥льство маЇ свою систему соц≥альноњ стратиф≥кац≥њ: закрита, жорстка ≥ в≥дкрита стратиф≥кац≥¤. ѕриклад закритоњ стратиф≥кац≥њ Ї кастова лад в ≤нд≥њ, крањнах јфрики. ¬≥дкрита стратиф≥кац≥¤ не знаЇ формальна обмежень переходу з одн≥Їњ страти в ≥ншу та ц≥лоњ низки ≥нших заборони.

—л≥д розр≥зн¤ти пон¤тт¤ Ђнер≥вн≥стьї ≥ Ђнесправедлив≥стьї. Ќер≥вн≥сть це соц≥альне обумовлений ≥ необх≥дний стан. Ќесправедлив≥сть - це про¤в егоњстичних ≥нтерес≥в, ≥ вона маЇ дестаб≥л≥зуючий характер. Ќесправедлив≥сть шк≥длива ¤к дл¤ сусп≥льства в ц≥лому, так ≥ дл¤ конкретного ≥ндив≥д≥ ≥снуЇ такий напр¤мок ¤к егал≥таризм, ¤кий обірунтовуЇ необх≥дн≥сть р≥вност≥ в розпод≥л≥ багатства та доход≥в. ÷е антипод ≥Їрарх≥њ, хоч в к≥нцевому рахунку - просто м≥ф.

≤снуЇ одном≥рна та багатом≥рна стратиф≥кац≥¤. ќдном≥рна зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом вид≥ленн¤ груп, сп≥льноти людей за ¤кою-небудь одн≥Їю соц≥альною ознакою. Ѕагатом≥рна стратиф≥кац≥¤ дозвол¤Ї вид≥лити ст≥йк≥ групи, сп≥льност≥ ¤к≥ мають ц≥лий наб≥р узагальнених ознак.

ѕриклад поЇднанн¤ одном≥рного та багатом≥рних способ≥в дав ѕ.—орок≥н при спроб≥ представити загальнолюдську стратиф≥кац≥йну карту.

—оц≥олог≥в ц≥кавл¤ть перш за все найважлив≥ш≥ соц≥альн≥ групи, ¤к≥ повторюютьс¤ в час≥ ≥ простор≥ ≥ ¤к≥ ви¤вл¤ють сильний вплив на величезну к≥льк≥сть людей, на ≥нш≥ соц≥альн≥ групи, на х≥д ≥сторичного розвитку взага4 л≥.

«г≥дно ≥з ѕ.—орок≥ним, такими соц≥альними групами Ї:

I. ¬ажлив≥ односторонн≥ групи (згуртован≥ навколо одного р¤ду основ≥ них ц≥нностей): ј Ц б≥осоц≥альн≥: 1-расов≥, 2-статев≥, 3-в≥ков≥: Ѕ - соц≥окультурн≥: 4-р¤д, 5-територ≥альне сус≥дство, 6-мовн≥, етн≥чн≥ ≥ нац≥ональн≥ групи, 7-держава, 8-профес≥йн≥, 9-економ≥чн≥, 10-рел≥г≥йн≥ 11-пол≥тичн≥, 12-Ђ≥деолог≥чн≥ї групи (науков≥, ф≥лософськ≥, естетичн≥, осв≥тн≥, етичн≥, групи в≥дпочинку та розваг), 13-ном≥нальн≥ групи ел≥ти (вожд≥, ген≥њ й ≥сторичн≥ особистост≥).

II. ¬ажлив≥ р≥зносторонн≥ групи (об'Їднанн≥ навколо двох чи б≥льше р¤д≥в ц≥нностей): 1-с≥м'¤, 2-клан, 3-плем'¤, 4-нац≥¤, 5-соц≥альний пор¤док чи прошарки (типу середньов≥чноњ аристократ≥њ, духовенства, буржуаз≥њ, роб≥тник≥в ≥ сел¤н ¤к третього прошарку), 6-соц≥альний клас.

÷¤ схема ѕ.—орок≥на в соц≥олог≥њ не заперечуЇтьс¤ ≥ може служити теоретичною моделлю стратиф≥кац≥йноњ карти св≥тового р≥вн¤.  онкретно ≥ нагл¤дно соц≥альна стратиф≥кац≥¤ про¤вл¤Їтьс¤ б≥льше в соц≥альному вим≥р≥ сусп≥льства, коли воно розгл¤даЇтьс¤ в рамках конкретно вз¤тоњ крањни ≥ в конкретний час. “ому групи людей, ¤к≥ вид≥л¤ють дл¤ розгл¤ду в дан≥й крањн≥, повинн≥ постати не в застиглому вигл¤д≥, а в пост≥йному рус≥ ≥ перем≥щенн¤х, ¤к≥ ≥снують у живому, функц≥ональному сусп≥льств≥. ÷≥ перем≥щенн¤ в соц≥олог≥њ отримали назву Ђсоц≥альна моб≥льн≥стьї. —оц≥альна стратиф≥кац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ в т≥сному зв'¤зку ≥ взаЇмод≥њ з соц≥альною моб≥льн≥стю.

—оц≥ологи сход¤тьс¤ на думц≥, що в сусп≥льств≥ ≥снують вищий, середн≥й та нижчий класи або страти. ÷≥ страти мають ще й свою внутр≥шню диференц≥ац≥ю. јмериканський соц≥олог Ћ.”орнер, наприклад, наводить п'¤ть ознак класу (р≥д зан¤ть, джерело на розм≥р доходу, район проживанн¤, тип житла) ≥ вид≥л¤Ї ш≥сть клас≥в - в≥д вищого, до ¤кого належать найб≥льш високопоставлен≥ люди, пот≥м менш високопоставлен≥, до вищоњ та нижчоњ верств середнього класу ≥ до вищоњ та нижчоњ верств роб≥тник≥в. ƒо вищоњ верстви вищого класу зараховують найб≥льш високопоставлених за народженн¤м та багатством, до нижчих - тих, хто недавно розбагат≥в. ƒо вищоњ гостей середнього класу зараховують др≥бних б≥знесмен≥в, торг≥вц≥в, учител≥в оф≥цер≥в пол≥ц≥њ, середн≥й управл≥нський персонал. Ќижчий клас також складаЇтьс¤ з двох груп. ” його верхн≥й груп≥ - роб≥тничий клас, обслуговуючий персонал, рем≥сники. ƒо нижчоњ - належать безпритульн≥, безроб≥тн≥, зб≥дн≥л≥ старики ≥ т.д.

Ќайб≥льш складну структуру маЇ середн≥й клас, оск≥льки об'ЇднаЇ ≥ б≥знесмен≥в, ≥ людей найманоњ прац≥. —оц≥альна моб≥льн≥сть - це перех≥д чи перем≥щенн¤ ≥ндив≥да з одноњ соц≥альноњ позиц≥њ в другу. ” сусп≥льств≥ в≥дбуваЇтьс¤ пост≥йне горизонтальне та вертикальне перем≥щенн¤ ≥ндив≥д≥в та соц≥альних груп.

√оризонтальна соц≥альна моб≥льн≥сть - це перех≥д чи перем≥щенн¤ ≥ндив≥да ≥з одн≥Їњ соц≥альноњ групи в ≥ншу, розташовану на одному ≥ тому ж р≥вн≥, без зм≥н статусу. ¬ертикальна соц≥альна моб≥льн≥сть - це перем≥щенн¤ ≥ндив≥да ≥з одн≥Їњ соц≥альноњ страти в ≥ншу, р≥зну за р≥внем. якщо таке перем≥щенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ вгору, то це висх≥дна соц≥альна моб≥льн≥сть (п≥двищенн¤ в званн≥, в посад≥, ≥ т.д. ≥ навпаки, рух вниз (¤к правило, вимушений) характеризуЇ несх≥дну соц≥альну моб≥льн≥сть (деградац≥¤, банкрутство ≥ т.д.). ¬ зв'¤зку з тим, що соц≥альн≥ перем≥щенн¤ людей та ≥нших соц≥альних

≤ об'Їкт≥в зд≥йснюютьс¤ ¤к ≥ндив≥дуально, так ≥ сп≥льно, орган≥зовано, розр≥зн¤ють ≥ндив≥дуальну ≥ колективну соц≥альну моб≥льн≥сть. ” певн≥ складн≥ пер≥оди розвитку сусп≥льства з'¤вл¤ютьс¤ передумови дл¤ по¤ви та вид≥ленн¤ ще одн≥Їњ стратиф≥кац≥йноњ групи - марг≥нал≥в. ƒо них можна в≥днести людей, ¤к≥ з тих чи ≥нших причин в≥дмовились в≥д зв'¤зк≥в з т≥Їю стратою, з ¤коњ вийшли, (а ≥нколи ≥з ус≥м сусп≥льством), а до ≥ншоњ так ≥ не приЇднались. “ому марг≥нальн≥сть - це стан особистост≥ або сп≥льноти, що ≥снуЇ на меж≥ р≥зних культур. ѕрикладом може послужити стан тих людей, ¤к≥ перењзд¤ть ≥з села до великого м≥ста, м≥н¤ють своЇ м≥сце роботи ≥ т.д. “руднощ≥ адаптац≥њ, пост≥йна внутр≥шн¤ напруга впливають на повед≥нку марг≥нал≥в. ћарг≥нальним може бути ≥ все сусп≥льство у св≥й перех≥дний пер≥од. ƒе¤к≥ вчен≥ вважають, що сучасне украњнське сусп≥льство ≥ е марг≥нальним, оск≥льки ≥снуЇ на меж≥ р≥зних культур. ќднак, хочетьс¤ в≥рити, що наше сусп≥льство стане в≥дкритим сусп≥льством з д≥Ївим ≥ чисельним середн≥м класом, що створить оптимально можлив≥ дл¤ усп≥шного функц≥онуванн¤ вс≥х соц≥альних груп та сп≥льноњ та самореал≥зац≥њ особистост≥ зокрема.

1	2	3

Ќазва: —оц≥альна структура сусп≥льства та соц≥альна стратиф≥кац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (11919 прочитано)