—оц≥олог≥¤ > —тановленн¤ ≥ розвиток соц≥олог≥њ прац≥ в ”крањн≥, ≥сторико-соц≥олог≥чний нарис

ќднак, застер≥гаЇ вчений, соц≥альне житт¤ не зб≥гаЇтьс¤ з≥ господарюванн¤м. …ого частка в д≥¤льност≥ тим менша, чим на задоволенн¤ б≥льш високих потреб ц¤ д≥¤льн≥сть спр¤мована. «≥ зростанн¤м потреб у процес≥ ≥сторичного розвитку сусп≥льства роль господарюванн¤ поступово буде зменшуватис¤ при зростанн≥ значенн¤ ≥нших форм д≥¤льност≥. ѕри цьому ≥нш≥ види д≥¤льност≥ Ц духовне, ≥нтелектуальне ≥ т.п. Ц не Ї жорстко залежними в≥д господарськоњ д≥¤льност≥, а мають своЇ самост≥йне значенн¤ в сусп≥льств≥.

ѕроти монопол≥зац≥њ рол≥ виробничо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ в соц≥альному житт≥ сусп≥льства виступав також видатний украњнський соц≥олог, ф≥лософ ≥ сусп≥льний д≥¤ч Ѕ.ќ.  ≥ст¤к≥вский (1868-1920) [5, с.333-352]. Ќа його погл¤д, економ≥чн≥ в≥дносини не можуть по¤снити динам≥ку соц≥ального житт¤. ќсновним недол≥ком Уеконом≥чного матер≥ал≥змуФ (так в≥н називаЇ марксизм) Ї методолог≥чний мон≥зм Ц прагненн¤ вс≥ соц≥альн≥ зм≥ни вивести з одн≥Їњ Ц Їдиноњ причини Ц класовоњ боротьби. ѕон¤тт¤ класу в марксистському розум≥нн≥ не може претендувати на статус соц≥олог≥чноњ категор≥њ, оск≥льки маЇ перех≥дний ≥ обмежений характер. “ут обірунтовуЇтьс¤ необх≥дне дл¤ соц≥олог≥њ прац≥ пон¤тт¤ Усоц≥альна групаФ, обТЇднана сукупн≥стю загальних почутт≥в, бажань ≥ чекань. Ќе абсолютизуючи жодноњ з форм, що складають каркас соц≥альних груп, в≥н визнаЇ њх ≥нвар≥антн≥сть. ѕод≥л прац≥ серед них вид≥л¤Їтьс¤ пор¤д ≥з владою ≥ п≥дпор¤дкуванн¤м, конкуренц≥Їю, досл≥дженн¤ми, створенн¤м парт≥й, представництвом. ѓхн¤ сукупн≥сть формуЇтьс¤ в процес≥ соц≥альноњ взаЇмод≥њ.

—воЇр≥дн≥сть погл¤д≥в на пон¤тт¤ УкласФ, Усоц≥альна групаФ було притаманне ≥ ¬. .Ћ≥п≥нському (1882-1931) Ц видатному украњнському мислителю, соц≥ологу, пол≥тичному д≥¤чев≥.  лас розум≥вс¤ ним ¤к орган≥чний колектив однаково працю≠ючих, звТ¤заних загальною традиц≥Їю, духовною ≥ нав≥ть ф≥зичною сп≥льн≥стю людей. Ќе вид≥л¤ючи в≥дносин до власност≥ ¤к головноњ класоутворюючоњ ознаки, по своЇму розум≥в в≥н ≥ промисловий клас, до ¤кого в≥дносив ≥ прац≥вник≥в, ≥ промисловц≥в-кап≥тал≥ст≥в, не визнаючи за ними важливого м≥сц¤ в соц≥альн≥й структур≥.

ѕродовжуючи гуман≥стичн≥ традиц≥њ украњнськоњ соц≥олог≥њ, ус¤ку форму людськоњ д≥¤льност≥ (у тому числ≥ пол≥тичну, трудову) ¬. .Ћ≥п≥нський вимагаЇ розгл¤дати з позиц≥й знанн¤ людськоњ природи. ” розроблен≥й ним своЇр≥дн≥й пол≥тичн≥й антрополог≥њ характеристики пол≥тичних тип≥в людей обумовлен≥ на¤вн≥стю в сусп≥льств≥ основних форм под≥лу прац≥: в≥йна (УвоњнФ ≥ УневоњнФ), виробництво (УпродуктантФ ≥ УнепродуктантФ) ≥ ≥деолог≥¤ (вар≥анти сполученн¤ зазначених тип≥в). ≤де¤ про в≥дпов≥дн≥сть типу особистост≥ (сполученн¤ задатк≥в, зд≥бностей ≥ ¤костей) визначеному роду д≥¤льност≥ актуальна ≥ сьогодн≥ в соц≥ониц≥, соц≥олог≥њ карТЇри ≥ менеджмент≥ персоналу.

ќсобливе м≥сце в розвитку украњнськоњ соц≥олог≥њ займаЇ ћ.ё.Ўаповал (1882-1932) [12, с.288-289] Ц видатний украњнський вчений, пол≥тичний ≥ державний д≥¤ч, соц≥олог, з науковою д≥¤льн≥стю ¤кого украњнська соц≥олог≥¤ ≥нституювалас¤ ¤к наука. ѓм був заснований у ѕраз≥ (1924 р.) перший украњнський соц≥олог≥чний ≥нститут, названий У”крањнський ≥нститут громадознавстваФ.

ћетодолог≥чною основою соц≥олог≥њ прац≥ можуть служити запропонован≥ ним ≥дењ про сусп≥льство ¤к про динам≥чну життЇд≥¤льну систему, ¤ку утворюЇ сукупн≥сть соц≥альних процес≥в, соц≥ального житт¤, поводженн¤ ≥ д≥¤льност≥ соц≥альних груп ≥ ≥ндив≥д≥в, ¤к обумовленоњ обставинами ≥ факторами, що утворюють рушийн≥ сили сусп≥льства; про д≥¤льн≥сть людини ¤к реал≥зац≥ю потреб через св≥домо поставлену людську мету; людини, ¤к сукупност≥ б≥олог≥чних, ф≥з≥олог≥чних, психолог≥чних ≥ соц≥альних механ≥зм≥в д≥¤льност≥ [13, с.253-263].

ѕрац¤ вид≥л¤Їтьс¤ в особливий вид д≥¤льност≥, орган≥зац≥¤ ¤коњ поЇднуЇ людей, а продукти стають факторами багатьох сусп≥льних под≥й. ¬с≥ ≥нш≥ форми д≥¤льност≥ зазнають на соб≥ вплив прац≥ ≥ њњ техн≥чних дос¤гнень. ÷≥кава спроба розробити соц≥альну типолог≥ю ≥ндив≥д≥в у залежност≥ в≥д р≥вн¤ розвитку, м≥сц¤ проживанн¤, виду зан¤ть, профес≥њ, профес≥йних ≥ загальних знань. ѕропонуЇтьс¤ вар≥ант вид≥ленн¤ етап≥в трудовоњ д≥¤льност≥ в залежност≥ в≥д в≥кових груп. —воЇр≥д≠на система критер≥њв оц≥нки, ≥ндикатор≥в ≥ характеристик, що визначають соц≥аль≠ну силу ≥ потенц≥ал сп≥втовариств, що може бути застосована дл¤ оц≥нки р≥вн¤ розвитку трудового колективу [13, с.70-87]. «апропонована ним методика анал≥зу сусп≥льного под≥лу прац≥ на приклад≥ ”крањни становить науковий ≥нтерес ≥ в наш час.

Ќа жаль, в силу пол≥тичних мотив≥в, роботи ћ.ё.Ўаповала були нев≥дом≥ масовому читачев≥, не введен≥ ще достатн≥м чином у науковий об≥г. ќднак загальна оц≥нка його внеску в розвиток украњнськоњ соц≥олог≥њ ц≥лком зп≥вставима з роллю вченого, з д≥¤льн≥стю ¤кого повТ¤зана ≥нституал≥зац≥¤ украњнськ≥оњ соц≥олог≥њ ≥ соц≥олог≥њ прац≥ зокрема. ÷им ≥мТ¤м завершуЇтьс¤ перший етап академ≥чного пер≥оду соц≥олог≥њ в ”крањн≥ Ц етап становленн¤ ≥ розвитку соц≥олог≥чних знань ≥ починаЇтьс¤ етап ≥нституал≥зац≥њ соц≥альних дос¤гнень у сусп≥льств≥ ≥ становленн¤ соц≥олог≥њ в ”крањн≥ в –ад¤нський час.

ѕочаток цього пер≥оду в≥дзначаЇтьс¤ досить активним розвитком соц≥олог≥њ прац≥ в молод≥й –ад¤нськ≥й держав≥. ¬ ”крањн≥ цей пер≥од звТ¤заний з виникненн¤м у ’арков≥ ¬сеукрањнського ≥нституту прац≥, що очолив ‘.–.ƒунаЇвський. Ќим зокрема була розроблена концепц≥¤ Утрьох категор≥й властивостей функц≥о≠нераФ, заснована на необх≥дност≥ звТ¤зувати ¤кост≥ кер≥вника не з ¤коюсь апр≥орною нормою, а виходити з реальних вимог конкретноњ трудовоњ ситуац≥њ. —еред проблем, досл≥джуваних ≥нститутом Ц питанн¤ управл≥нського контролю, колег≥альност≥ ≥ Їдиноначальност≥, удосконалюванн¤ орган≥зац≥йноњ структури ≥ стилю керуванн¤. ¬же в той час тут використовувалис¤ методи соц≥альноњ ≥нженер≥њ ≥ прикладноњ соц≥олог≥њ. “ак, за допомогою використанн¤ профес≥ограм, визначалис¤ ≥ндив≥дуальн≥ ¤кост≥ прац≥вника ≥ придатн≥сть њх дл¤ конкретних профес≥й [1, с.85-87].

ќднак, з≥ становленн¤м авторитарно-адм≥н≥стративноњ системи керуванн¤ народним господарством та сферою прац≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤ в ц≥й област≥ були згорнут≥. ѕоверненн¤ до них почалос¤ в звТ¤зку з Ухрущовською в≥длигоюФ ≥ лег≥тим≥зац≥Їю соц≥олог≥њ ¤к науки. ÷ей пер≥од з к≥нц¤ 70-х рок≥в в≥дзначений досл≥дженн¤ми в широкому спектр≥ проблем соц≥олог≥њ прац≥.

ќдна з перших роб≥т, що визначила статус соц≥олог≥њ прац≥ ¤к науки, њњ обТЇкт ≥ предмет, структуру й актуальн≥ проблеми, написана украњнським соц≥ологом ™.≤.—уњменко в сп≥вавторств≥ з ƒ.ѕ. айдаловым[14] була видана в ћоскв≥. –оботу в≥др≥зн¤Ї продовженн¤ традиц≥й гуман≥стичного п≥дходу Ц роль прац≥ в сусп≥льств≥, проблеми зм≥ни прац≥ розгл¤далис¤ в нерозривному звТ¤зку з усеб≥чним розвитком особистост≥, формуванн¤м культури трудовоњ повед≥нки ≥ культури взаЇмин у трудовому колектив≥.

” 70-≥ роки почалис¤ досл≥дженн¤ украњнськими соц≥ологами проблем д≥алектики прац≥ в соц≥ал≥стичному сусп≥льств≥ (Ѕуслинский ¬.ј.,  оцюбинський ¬.»., ќссовський ¬.Ћ., ѕ≥ддубный ¬.ј., –ибачук ћ.‘., —охань Ћ.¬., —тогн≥й ≤.ѕ., —уњменко ™.ѓ. ≥ ≥н.), а також досл≥дженн¤ ‘ормуванн¤ потреби в прац≥ (ќ.¬.Ќельга), зм≥н характеру ≥ форм прац≥ п≥д впливом науково-техн≥чного прогресу (™.ћ. √ерасимов) [15-17].

јктивно досл≥джувалис¤ соц≥олог≥чн≥ проблеми стимулюванн¤ трудовоњ д≥¤льност≥, взаЇмозвТ¤зку св≥домост≥, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й ≥ повед≥нки в сфер≥ труда (ѕопова ≤.ћ.) [18], мотивац≥йн≥ механ≥зми трудовоњ повед≥нки (–учка ќ.ќ.) [19] сталост≥ ≥ моб≥льност≥ прац≥вник≥в у промисловост≥ (ѕанюков ¬. —.)[20], квал≥ф≥кац≥¤ ≥ трудов≥ ор≥Їнтац≥њ (ћакеЇв —.ќ., „орноволенко ¬.ѕ.) [21].

¬ивчалис¤ проблеми трудових виробничих колектив≥в, механ≥зми ≥ резерви соц≥ального управл≥нн¤ в них (√рищенко  . ., ѕатрушев ¬.ѓ., —акада ћ.ј.) [22], соц≥ального плануванн¤ (√ород¤ненко ¬.√., ќлиневич Ћ.ќ.) [23].

¬ окремий напр¤мок досл≥джень вид≥лилис¤ проблеми трудовоњ д≥¤льност≥ молод≥: трудова ор≥Їнтац≥¤, виб≥р ≥ престиж профес≥њ (—.ќ.¬ойтович, ќссовский ¬.Ћ.) [24] , виробнича адаптац≥¤ ≥ трудова моб≥льн≥сть (ћ.ѕ. Ћукашевич) [25], життЇв≥ перспективи ≥ профес≥йне самовизначенн¤ (™.≤. √оловаха) [26] .

–≥вень наукового досл≥дженн¤ соц≥олог≥чних проблем прац≥ знайшов своЇ в≥дображенн¤ в по¤в≥ в 1990 роц≥ перших украњнських п≥дручник≥в з соц≥олог≥њ прац≥ (—≥роштан Ќ.ј., јлдох≥н Ќ.ѕ.,  ул≥ш —.ј. ≥ ≥н. —оц≥олог≥¤ прац≥ Ц ’арк≥в, ќснова, 1990; ƒворецька √.¬., ћохнарилов ¬.ѕ. —оц≥олог≥¤ прац≥ Ц  ., ¬ища школа, 1990). —пираючись на р≥вень соц≥олог≥чних знань у сфер≥ прац≥ 80-х рок≥в ц≥ п≥дручники фактично завершують другий пер≥од систематизац≥њ соц≥олог≥њ прац≥ в –ад¤нськ≥й ”крањн≥.

Ќаступний етап розвитку повТ¤заний з процессами демократизац≥≥ в наш≥й держав≥ ≥ переходом до ринкових в≥дносин у трудов≥й сфер≥. ¬ орган≥зац≥йному план≥ початок цього етапу повТ¤заний з≥ створенн¤м у 1991 роц≥ ≤нституту соц≥олог≥њ Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни ≥ вид≥ленн¤м спец≥альних структурних п≥дрозд≥л≥в дл¤ досл≥джень у сфер≥ прац≥.

ƒевТ¤ност≥ роки характеризуютьс¤ зв≥льненн¤м соц≥олог≥чних роб≥т про працю в≥д пол≥тизованост≥ ≥ за≥деолог≥зованост≥, розвитком методолог≥чноњ бази соц≥олог≥њ прац≥, в≥докремленн¤м нових, повТ¤заних з ринком прац≥ напр¤мк≥в у досл≥дженн¤х, введенн¤м у науковий об≥г нових соц≥олог≥чним даних, розширенн¤м метод≥в соц≥олог≥чного досл≥дженн¤ трудових процес≥в. јктуал≥зуютьс¤ досл≥дженн¤ соц≥альних проблем прац≥ в контекст≥ соц≥олог≥чного осмисленн¤ економ≥чноњ реформи. (У—оц≥альн≥ аспекти економ≥чноњ реформи /ѕ≥д ред. √рищенко  . ., –уч≠ка ќ.ќ. Ц  ., Ќаук. думка, 1991Ф).

„и не головним обТЇктом досл≥дженн¤ стаЇ прац≥вник у ринкових в≥дносинах Ц п≥дприЇмець, б≥знесмен, менеджер. —оц≥альний портрет украњнського п≥дприЇмц¤ УвимальовуЇтьс¤Ф у колективному й ≥ндив≥дуальному науковому виданн¤х (ѕ≥дприЇмець ”крањни: еск≥зи до соц≥ального портрета/ ¬≥дпов. ред. ¬.ћ. ¬орона, ™.≤. —уњменко Ц  ., ≤н-т соц≥олог≥њ, 1995; ƒонченко ™.≤. ≥ ≥н. Ќаша д≥лова людина / ƒонченко ќ.≤., «лоб≥на ќ.√., “ихонович ¬.ј. Ц  ., ≤н-т соц≥олог≥њ, 1995).

1	2	3

Ќазва: —тановленн¤ ≥ розвиток соц≥олог≥њ прац≥ в ”крањн≥, ≥сторико-соц≥олог≥чний нарис
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (4811 прочитано)