—оц≥олог≥¤ > “рудове самовизначенн¤ студентськоњ молод≥ в умовах новоњ соц≥альноњ перспективи

“рудове самовизначенн¤ студентськоњ молод≥ в умовах новоњ соц≥альноњ перспективи

ѕроцес становленн¤ нового в сусп≥льному житт≥, так само ¤к ≥ розвиток особистост≥, не проходить р≥вном≥рно поступально. ƒос¤гненн¤ ¤к≥сно ≥ншого р≥вн¤ пород≠жуЇ нове коло проблем ≥ протир≥ч.

ѕереборенн¤ негативних тенденц≥й, створенн¤ на сучасному етап≥ реальних умов дл¤ того, щоб житт¤ б≥льшост≥ член≥в сусп≥льства могло бути ¤комога зм≥стовн≥шим, корисним ≥ ц≥кавим, повТ¤зане з переходом в≥д декларац≥њ демократичних прав до њх використанн¤ на практиц≥ у соц≥альн≥й пол≥тиц≥, управл≥нн≥ економ≥кою тощо.

«м≥ни у систем≥ в≥дносин власност≥, формуванн¤ нового ставленн¤ у сфер≥ прац≥ вимагаЇ не т≥льки соц≥ально-економ≥чних ≥ орган≥зац≥йно-управл≥нських заход≥в, але ≥ пост≥йноњ турботи про рац≥ональне використанн¤ трудових ресурс≥в, всеб≥чну п≥дтримку талант≥в роб≥тник≥в, ¤к≥ волод≥ють творчим мисленн¤м, здатних швидко ≥ продуктивно перебудовуватись у в≥дпов≥дност≥ до нових вимог сусп≥льства, а також вимагаЇ пост≥йноњ допомоги молодим люд¤м у вибор≥ свого життЇвого призначенн¤, в життЇвому самовизначенн≥.

явл¤ючись основною ланкою життЇвого самовизначенн¤, трудове самовизначенн¤ т≥сно повТ¤зане з визначенн¤м молодими людьми свого м≥сц¤ у сфер≥ трудовоњ д≥¤льност≥, питанн¤ми вибору роду д≥¤льност≥, профес≥њ, спец≥альност≥.

—уттЇвим моментом розробки пон¤тт¤ трудового самовизначенн¤ молод≥ Ї розгл¤д його структурних властивостей: час початку ≥ завершенн¤ такого самовизначенн¤, роль ≥ м≥сце в систем≥ основних под≥й людського житт¤, його тривал≥сть ≥ посл≥довн≥сть, наст≥льки т≥сно ≥ ¤к саме воно повТ¤зане ≥з суттЇвими под≥¤ми в житт≥. Ќеобх≥дно також встановити типов≥сть основних труднощ≥в ≥ суперечностей трудового самовизначенн¤, њх залежн≥сть в≥д зд≥бностей особистост≥, њњ профес≥йноњ ≥ груповоњ приналежност≥.

—кладовою частиною трудового самовизначенн¤ Ї трудов≥ нам≥ри молод≥, ¤к≥ характеризуютьс¤ множиною своњх про¤в≥в, починаючи з невизначених нам≥р≥в освоњти ту чи ≥ншу галузь д≥¤льност≥ до складноњ системи реальних д≥й по пошуку конкрет≠ного м≥сц¤ роботи чи навчанн¤. “ак≥ про¤ви, в≥дображаючи конкретн≥ потреби та ≥нтереси молод≥, нос¤ть св≥домий, ц≥леспр¤мований характер.

ќсобист≥ плани молод≥ на етап≥ зак≥нченн¤ школи мають р≥зноман≥тний характер ≥ у значн≥й м≥р≥ р≥зний зм≥ст: найб≥льш типовим дл¤ життЇвих план≥в учн≥в ≠ 9-х клас≥в було бажанн¤ вчитис¤ в 10-му клас≥, а дл¤ випускник≥в Ч поступити у вищий навчальний заклад. јле, не дивл¤чись на всю р≥зноман≥тн≥сть особистих план≥в учн≥в, сама ситуац≥¤: Удо ≥ п≥сл¤ виходу з≥ школиФ м≥стить типов≥ ознаки. ¬ цей пер≥од в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсиф≥кац≥¤ пошук≥в ≥ виб≥р к≥нцевого р≥шенн¤ в≥дносно найближчого майбутнього; розв≥дка можливостей ≥ проектуванн¤ д≥й дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей; актив≥зац≥¤ процесу оц≥нки реальних шанс≥в ≥ практичноњ доступност≥ ц≥лей, обговоренн¤ ≥ визначенн¤ резервних життЇвих план≥в, необх≥дних на випадок невдач≥.

‘акт вибору одного ≥з вид≥в трудовоњ д≥¤льност≥ називають ≥нколи Упрофес≥йною ор≥Їнтац≥ЇюФ чи ≥ншими, близькими за зм≥стом, терм≥нами: Упрофес≥йн≥ прагненн¤Ф, Упрофес≥йн≥ нам≥риФ, Упрофес≥йн≥ схильност≥Ф, Фпрофес≥йн≥ перевагиФ. Ќе зважаючи на де¤к≥ в≥дт≥нки ≥ в≥дм≥нност≥ цих терм≥н≥в, вони означають одне ≥ те ж Ц внутр≥шню готовн≥сть особистост≥ зробити виб≥р того чи ≥ншого виду трудовоњ д≥¤ль≠ност≥, бажанн¤ оволод≥ти ним.

ќсобист≥сть, ¤ка стоњть в процес≥ трудового самовизначенн¤ перед вибором, з одн≥Їњ сторони, враховуЇ сукупн≥сть обТЇктивних суттЇвих умов, ¤к≥ визначають можливост≥ њњ вибору, а з ≥ншоњ сторони, виходить ≥з власних ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й.

„астина молодих людей, зак≥нчивши школу, реал≥зуЇ на практиц≥ своњ особист≥ плани, ≥нша частина Ц не дос¤гаЇ своњх ц≥лей, ≥ њх плани залишаютьс¤ нереал≥зованими. ¬≥дпов≥дно, на п≥сл¤шк≥льному етап≥ трудового самовизначенн¤ дл¤ тих, хто дос¤гнув мети, пошук можна вважати таким, ¤кий в≥дносно зак≥нчивс¤, а дл¤ тих, хто њх не дос¤гнув, в≥н буде продовжуватись. ≤ ц¤ частина випускник≥в стикаЇтьс¤ з необх≥дн≥стю коректуванн¤ життЇвих план≥в.

÷е характеризуЇ пошуковий пер≥од ¤к серйозний етап трудового самовизначенн¤ молод≥, ¤кий потр≥бно розгл¤дати ¤к обТЇктивну реальн≥сть ≥ сприймати упущенн¤ цього пер≥оду ¤к неминуч≥.

«м≥ни м≥сць роботи в цей пер≥од залежать багато в чому в≥д нест≥йкоњ психолог≥њ тих, хто працевлаштовуЇтьс¤, в≥д в≥дсутност≥ нового динам≥чного стереотипу њх повед≥нки. ќднак не сл≥д зм≥шувати психолог≥чну готовн≥сть молодоњ людини до зм≥н в њњ житт≥, до труднощ≥в на шл¤хах реал≥зац≥њ життЇвих план≥в з психолог≥чною готовн≥стю особистост≥ до прац≥. ќстанн¤ Ц досить складне багатор≥вневе утворенн¤, ¤ке включаЇ операц≥йну ≥ особист≥сну п≥дструктури. –≥зним стад≥¤м процесу трудового самовизначенн¤ особистост≥ в≥дпов≥дають р≥зн≥ р≥вн≥ њњ сформованост≥.

ѕочатковий р≥вень сформованост≥ психолог≥чноњ готовност≥ до прац≥ Ц готовн≥сть до прац≥ ¤к такоњ, без профес≥йноњ ≥ спец≥альноњ њњ диференц≥ац≥њ, реал≥зуЇтьс¤, чи про¤вл¤Їтьс¤, головним чином, на стад≥њ профес≥йних нам≥р≥в. ¬ ¤кост≥ складовоњ частини сюди входить готовн≥сть до профес≥йного навчанн¤. —туп≥нь практичноњ реал≥зац≥њ ц≥Їњ готовност≥ Ї критер≥Їм усп≥шного переходу до другоњ стад≥њ Ц профес≥йного навчанн¤.  р≥м того, психолог≥чна готовн≥сть до прац≥ Ц це ≥ фактор трудового самовизначенн¤, ¤кий впливаЇ на психолог≥чн≥ особливост≥ його динам≥ки.

Ќаступний р≥вень сформованост≥ психолог≥чноњ готовност≥ до прац≥ Ї результатом профес≥йного навчанн¤ ≥ виражаЇтьс¤ в готовност≥ ≥ндив≥да до конкретноњ профес≥йноњ д≥¤льност≥, до входженн¤ в трудовий колектив, в систему профес≥йних ≥ виробничих взаЇмов≥дносин. “акий р≥вень готовност≥ Ї передумовою усп≥шноњ профес≥йноњ адаптац≥њ ≥ в значн≥й м≥р≥ визначаЇ динам≥ку трудового самовизначенн¤ на дан≥й стад≥њ. Ќа етап≥ п≥дготовки формуЇтьс¤ трудовий спос≥б житт¤, вир≥внюютьс¤ в≥дносини ≥з дорослими, росте особиста в≥дпов≥дальн≥сть, приходить частково матер≥аль≠на самост≥йн≥сть.

јле сл≥д зауважити: чим г≥ршими у пор≥вн¤нн≥ з тими, що передбачались, ви¤вл¤ютьс¤ умови профес≥йноњ п≥дготовки на цьому етап≥, тим менше шанс≥в на те, що вчорашн≥й школ¤р без ускладнень перетворитьс¤ в д≥¤льного, ц≥леспр¤мованого труд≥вника. «м≥стом трудового самовизначенн¤ молод≥ на цьому етап≥, ¤кий сп≥впадаЇ по часу з в≥дпов≥дними стад≥¤ми њњ профес≥йного самоутвердженн¤, Ї формуванн¤њњ в≥дношенн¤ до себе ¤к субТЇкта трудовоњ д≥¤льност≥.

ќдночасно з вир≥шенн¤м цих питань ≥ через њх р≥шенн¤ молода людина визначаЇ свою моральну позиц≥ю в≥дносно майбутньоњ трудовоњ д≥¤льност≥. ÷е про¤вл¤Їтьс¤ у соц≥альн≥й спр¤мованост≥ вказаних вибор≥в: зм≥ст≥ основних життЇвих ц≥лей, конкретних мотив≥в, а також у вимогах, ¤к≥ ставить перед собою майбутн≥й субТЇкт прац≥. ¬≥д правильного трудового самовизначенн¤ залежить майбутнЇ особистост≥: њњ профес≥йно-квал≥ф≥кац≥йний р≥ст, в≥дношенн¤ до прац≥, задоволен≥сть роботою, активна участь у сусп≥льному житт≥. ¬иб≥р профес≥њ ¤вл¤Їтьс¤ визначальним моментом у трудовому самовизначенн≥ молодоњ людини. ѕрофес≥йне самовизначенн¤ передбачаЇ позитивне в≥дношенн¤ до обраного виду прац≥ ≥ певноњ профес≥њ в процес≥ оволод≥нн¤ нею, формуванн¤ ≥ удосконаленн¤ необх≥дних дл¤ даноњ профес≥њ навичок ≥ ¤костей.

—вобода у вибор≥ профес≥њ Ц важливий показник свободи взагал≥, дос¤гнутоњ сусп≥льством, ≥ виражаЇ м≥ру свободи широких мас прац≥вник≥в в≥д економ≥чноњ необх≥дност≥. јле на практиц≥ виб≥р профес≥њ завжди повТ¤заний з певними обТЇктивними ≥ субТЇктивними обмеженн¤ми, ¤к≥ ¤вл¤ють собою своЇр≥дний про¤в необх≥дност≥. Ќайб≥льш загальним ≥ суттЇвим обмеженн¤м свободи у процес≥ трудового самовизначенн¤ молод≥ ¤вл¤Їтьс¤ структура сусп≥льного под≥лу прац≥, обумовлена дос¤гнутим р≥внем ≥ характером розвитку продуктивних сил ≥ виробничих в≥дносин сусп≥льства. ѕротир≥чч¤ умов ≥ обставин, в ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ профес≥йний виб≥р молодих людей, обумовлюЇ труднощ≥ перших крок≥в на шл¤ху до ст≥йкого самовизначенн¤. ћолоде покол≥нн¤, ¤ке вступаЇ у самост≥йне трудове житт¤, прагне знайти, г≥дне м≥сце дл¤ реал≥зац≥њ своњх сил, дл¤ самовираженн¤, а сусп≥льство (промислов≥сть, с≥льське господарство, сфера обслуговуванн¤, система осв≥ти ≥ т.п.) може запропонувати певну к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть ваканс≥й, м≥сць прац≥ ≥ навчанн¤. ѕотреби народного господарства, науки ≥ культури не залежать в≥д престижност≥ профес≥й, оц≥нки њх привабливост≥, в той час ¤к особист≥ профес≥йн≥ плани молод≥, ¤к правило, ор≥Їнтован≥ на ц≥кав≥, приваблив≥ профес≥њ, хоча потреба в таких прац≥вниках тут в≥дносно невелика.

–еально ≥снуюч≥ протир≥чч¤ м≥ж обТЇктивними потребами сусп≥льства в кадрах ≥ профес≥йними нахилами окремих ≥ндив≥д≥в, протир≥чча м≥ж д≥йсн≥стю ≥ мр≥Їю Ї д≥Ївими факторами, що визначають масову повед≥нку людей в процес≥ трудового самовизначенн¤. ”св≥домленн¤ ≥ врахуванн¤ цих фактор≥в Ї одн≥Їю ≥з суттЇвих передумов розумноњ побудови особист≥стю свого житт¤. —л≥д також зауважити, що Їдн≥сть особистих ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в при вибор≥ профес≥њ ¤вл¤Їтьс¤ найважлив≥шим фактором адекватного трудового самовизначенн¤ молодоњ людини.

¬иб≥р профес≥њ маЇ також ≥ субТЇктивн≥ обмеженн¤.  ожну людину в≥др≥зн¤Ї ц≥ла сукупн≥сть ф≥зичних ≥ духовних зд≥бностей. «д≥бн≥сть до певного виду д≥¤льност≥ базуЇтьс¤ на ц≥й сукупност≥, що робить людину, в принцип≥, придатною до виконанн¤ найр≥зноман≥тн≥ших вид≥в д≥¤льност≥.

” цьому план≥ розвиток ¤коњсь одн≥Їњ зд≥бност≥ людини спри¤Ї розвитку його поб≥чних зд≥бностей, а загальний розвиток людини ¤вл¤Їтьс¤ запорукою усп≥шност≥ його спец≥ального розвитку. ÷е положенн¤ в≥дображаЇтьс¤ у процесах диференц≥ац≥њ ≥ синтез≥ профес≥й. ¬себ≥чний розвиток своњх зд≥бностей Ц призначенн¤, завданн¤ ≥ покликанн¤ кожноњ людини, ¤ка бажаЇ принести максимальну користь сусп≥льству, своњй Ѕатьк≥вщин≥ ≥ ¤скраво прожити власне житт¤.

1	2

Ќазва: “рудове самовизначенн¤ студентськоњ молод≥ в умовах новоњ соц≥альноњ перспективи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1096 прочитано)