јрх≥тектура > –еконструкц≥¤  ињвського житла ’≤-’≤≤≤ стол≥ть

–еконструкц≥¤  ињвського житла ’≤-’≤≤≤ стол≥ть

ƒосл≥дженн¤ давнього  иЇва поставило перед ученими низку питань, ¤к≥ донедавна ¤кось оминалис¤. «окрема одн≥Їю з найважлив≥ших проблем видаЇтьс¤ нам реконструкц≥¤ р¤дового житла домонгольських час≥в. ’оч археологам рештки таких будинк≥в добре в≥дом≥ - њхн≥й кшталт ≥ подоба вимальовуютьс¤ непевно. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що археолог≥чн≥ розкопи ф≥ксують лише дол≥шню (заглиблену в землю) частину; про вигл¤д основноњ, наземноњ частини лишаЇтьс¤ т≥льки здогадуватис¤ на п≥дстав≥ поб≥чних даних.

ѕропонуЇмо тут реконструкц≥ю такого житла ("нап≥вземл¤нки") на п≥дстав≥ приступних даних - археолог≥чних матер≥ал≥в, давньоруськоњ граф≥ки, ≥сторичних та етнограф≥чних паралелей, а також з урахуванн¤м загальних законом≥рностей ≥ тенденц≥й розвитку середньов≥чного м≥ста.

–озгл¤ньмо основн≥ елементи пропонованоњ реконструкц≥њ.

“ип буд≥вл≥.

«агальновизнана похибка - постулат, що заглиблена частина споруди вичерпуЇ собою план ≥ конструктивну основу будинку. ÷е у¤вленн¤ виникло ¤к дов≥льне припущенн¤, воно практично н≥чим не п≥дтверджене. …ого спростовують не т≥льки археолог≥чн≥, а й етнограф≥чн≥ матер≥али. ƒосл≥дженн¤ в к≥лькох м≥сц¤х (с.Ћеськи на „ерн≥г≥вщин≥, ѕастирське городище поблизу —м≥ли та ≥н.) переконали, що житло такого типу було спорудою повн≥стю надземною. «аглибленн¤ площею 9-12 кв. м становило т≥льки частину њњ плану. ¬нутр≥шн≥й прост≥р ¤вл¤в собою неглибоку вињмку квадратовоњ чи пр¤мокутноњ форми з≥ ст≥нками, кр≥пленими деревом (дошки, дранка, плетиво з хмизу тощо), ≥ широкими "лежанками" по кра¤х, завширшки здеб≥льшого 1-2 м.

≤нод≥ буд≥вл¤ складалас¤ з двох або б≥льше камер. “ому подекуди ви¤влен≥ археологами розм≥щен≥ пор¤д "нап≥вземл¤нки" могли належати до одного житла. Ќа ѕоволж≥, в —иб≥ру та ≥нших перифер≥йних районах так≥ житла (хати з п≥дкл≥ттю) д≥йшли до наших дн≥в. ” к≥лькох випадках п≥дкл≥ть Ї пр¤мокутним заглибленн¤м, ≥дентичним давньослов'¤нським "нап≥вземл¤нкам", ≥ становить собою житлове прим≥щенн¤; набагато част≥ше - господарське або виробниче.

ѕоверхов≥сть.
¬важаЇтьс¤ самозрозум≥лим, що "нап≥вземл¤нки" (зокрема кињвськ≥) були буд≥вл¤ми одно¤русними. ÷¤ думка, однак, ц≥лком дов≥льна, њњ спростовуЇ граф≥чний матер≥ал - давньоруськ≥ м≥н≥атюри, передус≥м з –адзив≥лл≥вського л≥топису.

Ќа цих малюнках маЇмо дес¤тки зображень м≥ських будинк≥в, серед них ≥ кињвських. ”с≥ вони однотипн≥, хоч у детал¤х спостер≥гаЇмо в≥дм≥нност≥. ’арактер зображень умовний; це не реальн≥ замальовки буд≥вл≥, а своЇр≥дн≥ символи, знаки, покликан≥ ≥нформувати гл¤дача про м≥сце зображуваноњ д≥њ. ” цьому ви¤вл¤Ї себе вироблена естетична концепц≥¤ середньов≥чних мистц≥в, ¤к≥ аж н≥¤к не прагнули до точного й адекватного натур≥ зображенн¤.

ћ≥ськ≥ укр≥пленн¤ на м≥н≥атюрах позначали одн≥Їю баштою з чотирма зубц¤ми, в≥йсько - одним вершником з п≥рам≥дою шолом≥в за ним. ћ≥ський ландшафт вт≥лювавс¤ в дну буд≥влю, що становила, певна р≥ч, узагальнений тип споруди, властивоњ давньоруському м≥сту. ќбраз був подиктований житт¤м-≥накше гл¤дач не вп≥знав би зображенн¤.

¬≥дм≥тна особлив≥сть тих буд≥вель - вертикальна композиц≥¤; висота будинку ≥стотно б≥льша за ширину, що взагал≥ властиво дл¤ середньов≥чноњ житловоњ забудови. як в≥домо, тогочасн≥ буд≥вл≥, що збереглис¤ до наших дн≥в, мають сп≥вв≥дношенн¤ висоти до ширини 2:1, 5:2, 3:1 ≥ нав≥ть 4:1.

«деб≥льшого м≥ськ≥ будинки на м≥н≥атюрах зображен≥ триповерховими, р≥дко - чотириповерховими. ѕодекуди вони н≥би двоповерхов≥, але це небезсумн≥вно, “ворча манера - р≥знитьс¤; ≥нод≥ зображенн¤ претендуЇ на б≥льш} детал≥зац≥ю (тут на поверх припадаЇ, ¤к правило, т≥льки одне в≥кно), в ≥нших випадках воно гранично схематизоване. ¬ цьому останньому вар≥ант≥ к≥льк≥сть в≥конних отвор≥в, зображених простими рисками, звичайно станови три. ќчевидно, це невипадково, бо саме таку к≥льк≥сть в≥кон у вуличному фасад≥ п≥зн≥ше закр≥пило магдебурзьке право.

ќтже, давньоруська граф≥ка св≥дчить, що перес≥чна м≥ськ≥ буд≥вл¤ давньоњ –ус≥ мала вертикальну композиц≥ю й була багатоповерхова (переважно три¤русна). ¬≥дзначимо, до реч≥, що археолог≥чн≥ досл≥дженн¤ в Ќовгород≥ дали можлив≥сть ≥сторикам арх≥тектури запропонувати ц≥кав≥ реконструкц≥њ. ”с≥ житлов≥ буд≥вл≥ там ви¤вилис¤ багато¤русними ”  иЇв≥ щонайменше двоповерхов≥ споруди ф≥ксувалис¤ ще п≥д чањ розкоп≥в ¬.’войки.

 онструкц≥¤.
 ињвське м≥си житло ’≤-’≤ѕ стол≥ть - це буд≥вл≥ з дерев'¤ним каркасом ≥ глин¤на заповненн¤м ст≥н. “ака конструкц≥њ маЇ назву "фахверковоњ" ≥ за раннього середньов≥чч¤ була поширена по вс≥й ™вроп≥. ўоправда, пор¤д сто¤ли й зрубн≥ конструкц≥њ, але фахверк безумовно переважав - принаймн≥ в гор≥шн≥й частин≥ м≥ста.

 онструктивну основу каркаса становили пр¤мовисн≥ стовпи, вкопан≥ в землю або вр≥зан≥ в поземн≥ бруси, покладен≥ на земл¤ний фундамент; з'Їднувалис¤ вони поперечними балками. ўоб надати конструкц≥њ б≥льшоњ жорсткост≥, використовували похил≥ бруски, що сполучали пр¤мовисн≥ й поземн≥ детал≥ каркаса.  ≥льк≥сть тримальних стовп≥в могла бути р≥зна, у кожному конкретному випадку вона визначалас¤ розм≥рами житла та його розплануванн¤м. ¬≥дстань м≥ж сус≥дн≥ми стовпами в ст≥н≥ становила 1,5 - 2,0 м.

ƒобру ор≥Їнтац≥ю стосовно цього дають ¤мки стовп≥в, що, ¤к правило, трапл¤ютьс¤ на дн≥ заглибленоњ в землю (а в≥дтак краще збереженоњ) частини. Ќерегул¤рн≥сть розм≥щенн¤ њх, що бентежить досл≥дник≥в, - поз≥рна, бо розплануванн¤ житла загалом не визначалос¤ м≥сцеположенн¤м заглибленн¤. ¬≥дстань м≥ж тримальними стовпами дол≥шнього поверху по периметру становить 1,5-2,0 м, але може бути вдвоЇ б≥льшою вздовж внутр≥шн≥х осей.

’арактер заповненн¤ ст≥н, ¤к можна гадати на п≥дстав≥ етнограф≥чних паралелей (в ”крањн≥ описувана конструкц≥¤ в народному житл≥ перетривала до наших дн≥в), м≥г мати так≥ вар≥анти: а) суц≥льне глин¤не промазуванн¤ по основ≥ дощок (голих чи задранкованих) або плетеноњ лози; б) заповненн¤ вальками з глини (≥нод≥ - попередньо випаленими); в) сирцеве муруванн¤; г) саманне муруванн¤. ƒва перш≥ вар≥анти засв≥дчили археологи.

ƒ≥аметр тримальних конструкц≥й коливавс¤ м≥ж 0,20 - 0,25 м. ÷е ф≥ксуЇтьс¤ розм≥ром"¤мок в≥д пр¤мовисних стовп≥в. ƒл¤ в'¤з≥ використовували звичайно тонш≥ бруски. “ак≥ в'¤зки забезпечували каркасов≥ потр≥бну м≥цн≥сть.

–озм≥ри.
«аглиблена в землю частина маЇ довол≥ устален≥ розм≥ри - ст≥нки њњ здеб≥льшого коливаютьс¤ в≥д 3 до 4 метр≥в. –≥дше трапл¤ютьс¤ значно б≥льш≥ заглибленн¤. Ўирину "лежанок" з бок≥в вињмки встановити важче, однак можна припускати, що навр¤д чи вона перевищувала 1-2 м. ѕодеколи одна з≥ стор≥н заглибленн¤ могла безпосередньо прил¤гати до зовн≥шньоњ ст≥ни будинку.

Ѕагато даЇ досл≥дников≥ оц≥нка в≥дстан≥ м≥ж сус≥дн≥ми "нап≥вземл¤нками"- коли Ї впевнен≥сть, що вони одночасов≥. ”  иЇв≥ вона становить в≥д двох до шести метр≥в. ÷е п≥дтверджуЇ висловлене вище апр≥орне припущенн¤ - з тим, однак, застереженн¤м, що ≥нод≥ розм≥ри "лежанок" могли перевищувати середн≥ й дос¤гати трьох, чотирьох ≥ б≥льше метр≥в.

–обимо елементарний обрахунок: 3-4 м (заглибленн¤) + 1-4 м ("лежанки" з обох стор≥н) = 5-12 м (по вуличному фасаду). —аме така ширина буд≥вл≥ була характерна дл¤ середньов≥чноњ ™вропи (тогочасн≥ буд≥вл≥ Ћьвова, “алл≥нна, польських м≥ст та ≥н.).

ѕоздовжн¤ в≥сь, розташована п≥д пр¤мим кутом до вуличок, могла бути б≥льшою, але не набагато, оск≥льки довжина споруди обмежувалас¤ можливост¤ми осв≥тленн¤. «агальна площа буд≥вл≥ була десь в≥д 50 - 60 до 100 - 120 кв.м. «азначимо, що в Ќовгород≥ й Ћадоз≥, де добре збереглис¤ зруби, ¤к≥ дають змогу точно визначити розм≥ри буд≥вл≥, житлов≥ споруди найчаст≥ше мали саме таку площу.  ињвськ≥ зруби, добре вивчен≥ на ѕодол≥, переконливо п≥дтверджують пропонован≥ обрахунки.

¬исоту будинк≥в ≥ кожного з поверх≥в год≥ точно вим≥р¤ти. „асом вона могла ≥стотно коливатис¤. јдже висота не л≥м≥тувалас¤ н≥ техн≥чно, н≥ економ≥чно. ѕри фахверков≥й конструкц≥њ п≥двищенн¤ поверху на 0,5 - 1,5 м майже не впливало н≥ на над≥йн≥сть конструктивних вир≥шень, н≥ на варт≥сть буд≥вл≥, —ерйозн≥ше обмежувала буд≥вельн≥ можливост≥ проблема опаленн¤ - занадто великий обс¤г прим≥тивна п≥ч не об≥гр≥вала.

” пропонован≥й модел≥, що в≥дпов≥даЇ середньому р≥внев≥ житловоњ буд≥вл≥, вз¤то цифри, близьк≥ до м≥н≥мальних (хоч ≥ не м≥н≥мальн≥). —торони заглибленоњ в землю частини - 3,0 ≥ 3,5 м, вуличний фасад -6м, поздовжн≥й фасад першого поверху - 8м, висота поверх≥в: 2,5 + 3,0 + 2,5 м.

„и дерев'¤ний каркас тинькували? √адаЇмо, що так.  ласична фахверкова буд≥вл¤ з оголеним каркасом у нашому у¤вленн≥ пов'¤зуЇтьс¤ ≥з «ах≥дною ™вропою, особливо Ќ≥меччиною, де цей прийом застосовують дотепер. ” —х≥дн≥й ™вроп≥, зокрема в ”крањн≥, дерев'¤н≥ конструкц≥њ здеб≥льшого вкривали шаром тиньку. јле "зах≥дноЇвропейський" вар≥ант фахверка дл¤ раннього середньов≥чч¤ був ун≥версальним, ≥ –усь не становила тут вин¤тку.

ѕро це св≥дчать зокрема давньоруськ≥ м≥н≥атюри. Ќа де¤ких з них дуже ч≥тко показано в≥дкрит≥ й вир≥знен≥ кольором фахверков≥ конструкц≥њ (наприклад, на зображенн¤х прињзду деревл¤нських посл≥в до  иЇва 945 року, оборони ѕере¤слава 1187 року). « урахуванн¤м цих ≥люстрац≥й ≥накше сприймаЇмо звичайн≥ схематичн≥ малюнки м≥ських будинк≥в з поземними т¤гами на м≥сц≥ м≥жповерхових перекритт≥в. ќчевидно, це не карнизи, а детал≥ фахверка, в≥дкрит≥ погл¤ду й в≥зуально п≥дкреслен≥.

1	2

Ќазва: –еконструкц≥¤  ињвського житла ’≤-’≤≤≤ стол≥ть
ƒата публ≥кац≥њ: 2004-12-27 (1016 прочитано)