—трахуванн¤ >  ласиф≥кац≥¤ за спец≥ал≥зац≥Їю страховик≥в

 ласиф≥кац≥¤ за спец≥ал≥зац≥Їю страховик≥в

¬ попередньому розд≥л≥ зазначалос¤, що страхуванн¤ проводитьс¤ спец≥ал≥зованими страховими орган≥зац≥¤≠ми, ¤к≥ можуть бути державними й недержавними. ѕос≠луги, що надаютьс¤ ними, охоплюють р≥зноман≥тн≥, ¤к правило, несп≥вставн≥ види страхового захисту. –азом з тим, все њх розмањтт¤ можна розмежовувати при допомоз≥ класиф≥кац≥њ по об'Їктах страхуванн¤ та видах небезпек.

¬ основу такоњ класиф≥кац≥њ доц≥льно покласти ви≠д≥ленн¤ взаЇмопов'¤заних елемент≥в сукупност≥ стра≠хових в≥дносин, що знаход¤тьс¤ м≥ж собою в певн≥й п≥дпор¤дкованост≥. ƒл¤ такого розмежуванн¤ сл≥д засто≠сувати два критер≥њ: в≥дм≥нност≥ в об'Їктах страхуванн¤ ≥ в обс¤з≥ страховоњ в≥дпов≥дальност≥. «астосуванн¤ цих критер≥њв дозвол¤Ї зд≥йснити дв≥ класиф≥кац≥њ Ч по об'Їктах страхуванн¤ ≥ по видах небезпек. ѕерша кла≠сиф≥кац≥¤ Ї загальною, а друга стосуЇтьс¤ лише майно≠вого страхуванн¤.

ѕ≥дсумовуючи сказане, можна дати сл≥дуюче визна≠ченн¤ загальноњ класиф≥кац≥њ страхуванн¤. ¬она виражаЇ сукупн≥сть елемент≥в страхуванн¤ по галуз¤х, п≥дгалуз¤х ≥ видах об'Їкт≥в. Ќазван≥ елементи розташовуютьс¤ та≠ким чином, що кожний наступний Ї частиною попе≠реднього, причому в п≥дпор¤дкованост≥ в≥д вищого Ч галуз≥,Ч до п≥дгалуз≥ й виду. “акий метод класиф≥кац≥њ застосовуЇтьс¤ ¤к до обов'¤зкового, так ≥ до добро≠в≥льного страхуванн¤.

’арактерн≥ особливост≥ об'Їкт≥в страхуванн¤ покла≠ден≥ в основу под≥лу страхуванн¤ на галуз≥, серед ¤ких вид≥л¤ютьс¤: майнове; страхуванн¤ р≥вн¤ житт¤ грома≠д¤н; страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥; страхуванн¤ п≥д≠приЇмницьких ризик≥в.

ќб'Їктами першоњ галуз≥ Ї основн≥ й оборотн≥ активи. —трахуванн¤ р≥вн¤ житт¤ громад¤н пов'¤зане з њх праце≠здатн≥стю, здоров'¤м та житт¤м. ѕри страхуванн≥ в≥дпо≠в≥дальност≥ в ¤кост≥ об'Їкт≥в виступають зобов'¤занн¤ страхувальник≥в виконувати догов≥рн≥ умови по постав≠ках продукц≥њ, погашенню заборгованост≥ кредиторам чи в≥дшкодуванню матер≥ального або ≥ншогої збитку, ¤кщо в≥н був нанесений другим особам. ѕри страхуванн≥ в≥дпов≥дальност≥ необх≥дне в≥дшкодуванн¤, зг≥дно зако≠нодавства, за винного виплачуЇ страхова ≥ орган≥зац≥¤. ƒо об'Їкт≥в страхуванн¤ п≥дприЇмницьких ризик≥в в≥дно≠с¤тьс¤ потенц≥йно можлив≥ р≥зн≥ втрати доход≥в страху≠вальника, наприклад, втрати в≥д простоњш устаткуванн¤, ризик впровадженн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ, втрачена вигода по нереал≥зованих або достроково припинених контрактах, тощо.

ўоб окреслити ≥нтереси партнер≥в у страхуванн≥, в його галуз¤х необх≥дно визначиш п≥дгалуз≥ њњ конкретн≥ види страхуванн¤.

¬ залежност≥ в≥д форм власност≥ й категор≥й страху≠вальник≥в у майновому страхуванн≥ вид≥л¤ютьс¤ дек≥лька п≥дгалузей. ѕо форм≥ власност≥ Ч це страхуванн¤ дер≠жавного майна; колективного майна (в господарських товариствах, кооперативах, тощо; приватного майна. ¬ залежност≥ в≥д категор≥й страхувальник≥в п≥дгалуз¤ми в майновому страхуванн≥ Ї державне й недержавне страху≠ванн¤.

ƒв≥ п≥дгалуз≥ вид≥л¤ютьс¤ в страхуванн≥ р≥вн¤ житт¤ громад¤н: соц≥альне страхуванн¤ прац≥вник≥в державно≠го й недержавного сектор≥в економ≥ки та ≥ особисте стра≠хуванн¤ громад¤н. ¬ свою чергу, соц≥альне ≥ особисте страхуванн¤ може бути конкретизоване. якщо вз¤ти соц≥альне страхуванн¤, то в ньому можна вид≥лити: стра≠хуванн¤ пенс≥й, страхуванн¤ п≥льг. ¬ особистому страху≠ванн≥ розмежовуЇтьс¤ страхуванн¤ житт¤ та страхуванн¤ в≥д нещасних випадк≥в.

—труктура страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ складаЇтьс¤ з таких п≥дгалузей: страхуванн¤ заборгованост≥ й страхуванн¤ на випадок в≥дшкодуванн¤ збитку.

¬ страхуванн≥ п≥дприЇмницьких ризик≥в вид≥лено дв≥ п≥дгалуз≥: страхуванн¤ ризику пр¤мих ≥ непр¤мих втрат, доход≥в. ƒо перших в≥днос¤ть втрати в≥д простою устаткуванн¤. Ќепр¤м≥ втрати доход≥ї зумовлен≥ нетехнолог≥чними перервами в торг≥вл≥, втраченою вигодою.

≤нтереси двох стор≥н в страхуванн≥ пр¤мо пов'¤зан≥ з величиною страхових тариф≥в, що лежать в основ≥ стра≠хових внеск≥в, та в≥дпов≥дним обс¤гом страхового в≥дшкодуванн¤. —аме цим зумовлена необх≥дн≥сть под≥лу п≥дгалузей на конкретн≥ види страхуванн¤, п≥д ¤кими маЇтьс¤ на уваз≥ страхуванн¤ конкретних однор≥дних об'Їкт≥в у встановленому обс¤з≥ страховоњ в≥дпов≥даль≠ност≥ й по в≥дпов≥дних тарифних ставках.

” структур≥ майнового страхуванн¤ вид≥л¤ютьс¤ там види (об'Їкти): страхуванн¤ буд≥вель, споруд, с≥льсько≠господарських тварин, домашнього майна, засоб≥в тран≠спорту, врожаю, тощо в господарствах р≥зних форм власност≥. —оц≥альне страхуванн¤ включаЇ так≥ конкретн≥ види: страхуванн¤ пенс≥й за в≥ком, по ≥нвал≥дност≥, з приводу втрати годувальника, страхуванн¤ конкретних п≥льг серед тих чи ≥нших груп населенн¤. ѕо особистому страхуванню розр≥зн¤ють так≥ конкретн≥ види, ¤к страху≠ванн¤ в≥д нещасних випадк≥в, ≥ндив≥дуальне, за рахунок п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, зм≥шане страхуванн¤ житт¤, страхуванн¤ на випадок втрати працездатност≥ або смерт≥, страхуванн¤ д≥тей, страхуванн¤ додатковоњ пенс≥њ та ≥нше.

” страхуванн≥ в≥дпов≥дальност≥ розмежовуЇтьс¤ стра≠хуванн¤ непогашенн¤ заборгованост≥, страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в джерел п≥двищеноњ небезпеки, зокрема, транспортних засоб≥в, страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ на випадок нанесенн¤ збитку в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥ та ≥нш≥ види.

¬ структур≥ страхуванн¤ п≥дприЇмницьких ризик≥в вид≥л¤ютьс¤ т≥ њх види, ¤к≥ прив'¤зан≥ до на¤вност≥ кон≠кретного ризику в процес≥ виробництва продукц≥њ, вико≠нанн¤ роб≥т чи наданн¤ послуг.

—трахуванню властив≥ обов'¤зкова й добров≥льна форми. ƒержава встановлюЇ норми обов'¤зкового стра≠хуванн¤. «г≥дно ƒекрету  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро страхуванн¤", обов'¤зкове страхуванн¤ зд≥йсню≠Їтьс¤ на п≥дстав≥ законодавчих акт≥в, де визначаютьс¤ види, умови й пор¤док проведенн¤ обов'¤зкового стра≠хуванн¤. ѕри цьому страхувальник Ї в≥льним у вибор≥ страховика, ¤кщо ≥нше не передбачене законодавством.

ƒобров≥льне страхуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ до≠говору м≥ж страхувальником ≥ страховиком. «агальн≥ умо≠ви ≥ пор¤док добров≥льного страхуванн¤ визначаютьс¤ правилами страхуванн¤, що встановлюютьс¤ страхови≠ком самост≥йно в≥дпов≥дно до вимог ƒекрету "ѕро стра≠хуванн¤".  онкретн≥ умови страхуванн¤ визначаютьс¤ при укладенн≥ договору страхуванн¤. ƒобров≥льне стра≠хуванн¤ не може бути обов'¤зковою передумовою при реал≥зац≥њ ≥нших правов≥дносин, не зумовлених страху≠ванн¤м.

–ац≥ональна погоджен≥сть обов'¤зкового й добро≠в≥льного страхуванн¤ створюЇ необх≥дну базу дл¤ сфор≠муванн¤ такого страхового ринку, сукупн≥сть вид≥в страхуванн¤ ¤кого забезпечувала б р≥зноман≥тний обс¤г страхового захисту виробництва та ≥нтерес≥в людей. ѕоки що сп≥вв≥дношенн¤ р≥зних вид≥в страховоњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ ще далеке в≥д рац≥онального. “ак, в 1993 роц≥ к≥льк≥сть д≥ючих договор≥в по добров≥льному особистому страхуванню складала 61,8% в≥д њх загальноњ к≥лькост≥, добров≥льного майнового страхуванн¤ - 13,1, добро≠в≥льного страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ Ч 0,1, обо≠в'¤зкового страхуванн¤ Ч 25,0%. —трахов≥ витрати складали в≥дпов≥дно 45,4; 38,6; 10 та 5,8% до њх загальноњ суми.

 ласиф≥кац≥¤ майнового страхуванн¤ по видах не≠безпек дозвол¤Ї вид≥лити в ньому чотири елементи, що не знаход¤тьс¤ м≥ж собою в ≥Їрарх≥чн≥й п≥дпор¤дкованост≥:

Ч страхуванн¤ матер≥альних об'Їкт≥в, зокрема, буд≥вель, споруд, транспортних засоб≥в, устаткуванн¤, сировини, готовоњ продукц≥њ, домашнього майна, тощо в≥д вогню та ≥нших стих≥йних лих (землетрус≥в, повеней, тощо);

Ч страхуванн¤ врожаю с≥льськогосподарських куль≠тур в≥д погодно-кл≥матичних лих;

Ч страхуванн¤ с≥льськогосподарських тварин в дер≠жавних, колективних та приватних господарствах на ви≠падок њх падежу чи змушеного забою;

Чстрахуванн¤ засоб≥в транспорту в≥д аварц≥, юра-д≥жок та ≥нших ймов≥рних небезпек.

«азначеним елементам майнового страхуванн¤ по видах небезпек властив≥ в≥дм≥нност≥ в обс¤з≥ страховоњ в≥дпов≥дальност≥ при страхуванн≥ конкретних об'Їкт≥в, що маЇ велике значенн¤ дл¤ встановленн¤ величини збитку, страхових тариф≥в, страхового в≥дшкодуванн¤.

ƒл¤ ринковоњ економ≥ки властива свобода п≥дпри≠Їмництва, р≥зноман≥тн≥сть його форм, ор≥Їнтац≥¤ вс≥х суб'Їкт≥в господарюванн¤ на споживача з метою забез≠печенн¤ зростанн¤ прибутку. ¬ ринкових умовах держава безпосередньо не втручаЇтьс¤ в д≥¤льн≥сть п≥дприЇм≠ницьких структур, њх взаЇмов≥дносини з партнерами й кл≥Їнтами, банками, тощо. –азом з тим державою визна≠чаютьс¤ найважлив≥ш≥ правила ринкового господарю≠ванн¤ дл¤ вс≥х вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та особлив≥ умови дл¤ певних галузей виробничоњ й невиробничоњ сфер. ƒотриманню встановлених вимог (нер≥дко досить суворих) спри¤Ї система ф≥нансових, податкових, митних та ≥нших важел≥в.

≈фективн≥сть ринковоњ економ≥ки забезпечуЇтьс¤ гнучким ≥ погодженим використанн¤м економ≥чних та нееконом≥чних метод≥в управл≥нн¤ нею. « ц≥Їю метою використовуЇтьс¤ ≥ страхуванн¤. ¬оно в≥д≥граЇ ¤к роль одного з елемент≥в такого регулюванн¤ економ≥ки, так ≥ саме виступаЇ об'Їктом управл≥нн¤, що функц≥онуЇ в межах загальних ≥ специф≥чних дл¤ нього особливостей.

√оловною принциповою ознакою орган≥зац≥њ страхо≠воњ д≥¤льност≥ на сучасному етап≥ Ї його демонопол≥зац≥¤.  олись Їдина на страховому ринку ”крањни орган≥зац≥¤ ”крдержстрах, що д≥¤ла в систем≥ державного страхуван≠н¤ —–—–, зараз не визначаЇ повн≥стю страхову пол≥тику. Ќа початку 1995 р. к≥льк≥сть страхових орган≥зац≥й, ¤к≥ одержали л≥ценз≥ю ”крстрахнагл¤ду на право зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥, перевищила 640 товариств. *[1] –азом з тим ”крдержстрах, на баз≥ ¤кого була створена Ќа≠ц≥ональна акц≥онерна страхова компан≥¤ "ќранта", ще значно переважаЇ ≥нш≥ страхов≥ компан≥њ. “ак, в 1993 р. њњ частка статутною фонду та сформованих страхових ре≠зерв≥в складала 34,9% до загальноњ суми, надходженн¤ страхових сум та страхового в≥дшкодуванн¤ Ч 20,1, надход≠жень страхових платеж≥в за р≥к Ч 38,6%.*[2]

1	2

Ќазва:  ласиф≥кац≥¤ за спец≥ал≥зац≥Їю страховик≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2296 прочитано)