—трахуванн¤ > ласиф≥кац≥¤ за спец≥ал≥зац≥Їю страховик≥в
ѕор¤д з державним страхуванн¤м в ”крањн≥ виникло ≥ розвиваЇтьс¤ страхуванн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ акц≥онерними товариствами, кооперативними та ≥ншими орган≥≠зац≥¤ми. ўе не знайшло поширенн¤ взаЇмне страхуванн¤, ¤ке в≥д≥граЇ пом≥тну роль в крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою. ƒержавна форма страхуванн¤ виражаЇ в≥дносини м≥ж державною страховою орган≥зац≥Їю ≥ застрахованим. ¬о≠на може зд≥йснюватись в умовах абсолютноњ монопол≥њ держави на проведенн¤ вс≥х вид≥в страхуванн¤, монопол≥њ держави на окрем≥ його види, або ж при в≥дсутност≥ будь-¤коњ державноњ страховоњ монопол≥њ. Ќа сучасному етап≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ розвитку останнього вар≥анту .в ”крањн≥, хоча, звичайно, ≥ не виключаЇтьс¤ пр≥оритет держави в проведенн≥ де¤ких вид≥в обов'¤зко≠вого страхуванн¤. ѕ≥д акц≥онерною формою страхуванн¤ розум≥Їтьс¤ така орган≥зац≥¤ страховоњ д≥¤льност≥, коли страх≥вниками виступають акц≥онерн≥ товариства, що формують св≥й статутний фонд шл¤хом випуску переважно акц≥й (≥нколи обл≥гац≥й). “ака форма дозвол¤Ї засновникам при в≥дносно невеликих власних коштах за рахунок за≠лучених грошових ресурс≥в забезпечити швидке зростан≠н¤ обс¤гу страхових операц≥й. ¬заЇмне страхуванн¤ Ч така орган≥зац≥йна форма в≥дносин, коли кожний застрахований Ї одночасно ≥ членом страхового товариства, тобто вс≥ вони створюють об'Їднанн¤ з метою забезпеченн¤ взаЇмодопомоги. ƒл¤ ц≥Їњ форми страхуванн¤ властива менша комерц≥йна зац≥кавлен≥сть в к≥нцевих результатах, н≥ж дл¤ акц≥онер≠ного страхуванн¤. јналог≥чний зм≥ст ≥з взаЇмним страхуванн¤м маЇ кооперативна форма його орган≥зац≥њ. ћожна передбачити, що з формуванн¤м страхового ринку ”крањни на ньому будуть на р≥вноправних засадах J д≥¤ти державн≥, акц≥онерн≥ та взаЇмн≥ страхов≥ товариства. ÷е зумовить конкуренц≥ю м≥ж страховиками за залученн¤ кошт≥в бажаючих застрахуватись, створенн¤ њм зручних умов, виг≥дне ≥нвестуванн¤ частини страхового фонду з метою дос¤гненн¤ високих к≥нцевих ≥ ф≥нансових результат≥в. «вичайно конкуренц≥¤, ¤к правило, в≥дноситьс¤ до проведенн¤ добров≥льного стра≠хуванн¤. ¬раховуючи, що страхуванн¤ Ч особлива сфера ф≥нансово-кредитноњ д≥¤льност≥, ¤ка повинна забезпечити ≥нтереси юридичних та ф≥зичних ос≥б, воно повинно бути над≥йним ≥ гарантованим. ÷е зумовлюЇ необх≥дн≥сть ви≠користанн¤ ¤к загальновживаних, так ≥ особливих важел≥в державного управл≥нн¤, в≥дпов≥дноњ юридичноњ бази. ќрган≥зац≥¤ страхових операц≥й в ринкових умовах передбачаЇ на¤вн≥сть та анал≥з ≥нформац≥њ про д≥¤льн≥сть вс≥х страхових орган≥зац≥й. ¬она не може обмежуватись дише рекламним пов≥домленн¤м про види страхуванн¤, пор¤док заключенн¤ договор≥в ≥ виплати страхового в≥дшкодуванн¤. “ака ≥нформац≥¤ повинна включати за≠гальн≥ в≥домост≥ про страхову орган≥зац≥ю, послуги, ¤к≥ вона пропонуЇ, њњ статутний кап≥тал, зв≥тний баланс. “≥льки при на¤вност≥ такоњ ≥нформац≥њ у бажаючих за≠страхуватись буде реальна можлив≥сть св≥домо ≥ виваже≠но вибирати соб≥ партнера. ¬икористана л≥тература: «аруба ќ. ƒ. ќснови страхуванн¤. ѕос≥бник. - .: ”крањнсько-‘≥нський ≥нститут менеджменту ≥ б≥знесу, 1995. [1] *див.: ”крањна-б≥знес.-1995.-є4.- —.3. [2] *див.: ”крањна-б≥знес.-1994.-є19.- —.8.
Ќазва: ласиф≥кац≥¤ за спец≥ал≥зац≥Їю страховик≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2296 прочитано) |