—трахуванн¤ > ћ≥сце та роль страхових ресурс≥в у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховика

ћ≥сце та роль страхових ресурс≥в у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховика

¬елике значенн¤ у страхов≥й справ≥ займають страхов≥ ресурси, адже саме вони забезпечують над≥йн≥сть страхових компан≥й. –озгл¤немо головн≥ складов≥ страхових ресурс≥в страховик≥в ≥ досл≥димо њх м≥сце та роль у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страхових орган≥зац≥й.

ј “»¬»

«а даними ћ≥нф≥ну, за станом на 01.10.02 р. сукупний розм≥р актив≥в украњнських страховик≥в склав 3,037 млрд грн. ѕричому темпам росту актив≥в страхових компан≥й може позаздрити економ≥ка нав≥ть високорозвиненоњ крањни. “≥льки за III квартал 2002 року активи 106 страхових компан≥й, що представили свою балансову зв≥тн≥сть у Ћ≥гу страховик≥в (див. таблицю), виросли майже на п≥вм≥ль¤рда гривень, а точн≥ше, на 20%. “аким чином, страхова галузь розвиваЇтьс¤ набагато швидше, н≥ж банк≥вська, ≥ б≥льш енерг≥йно, чим украњнська економ≥ка в ц≥лому.

—труктура страхових актив≥в показала, що страховики ¤к ≥ ран≥ше б≥льш усього ≥нвестують тимчасово в≥льн≥ засоби в акц≥њ й обл≥гац≥њ. «агальний обс¤г таких ≥нвестиц≥й склав 816,384 млн грн. (27% обс¤гу актив≥в). 23,5% ус≥х страхових актив≥в приходитьс¤ на права вимоги перестрахувальник≥в: на розрахункових рахунках страховики тримають 23,8% своњх актив≥в, а на банк≥вських депозитах Ч 19,9%. ” нерухом≥сть, державн≥ ц≥нн≥ папери ≥ банк≥вськ≥ метали страховики ≥нвестують тимчасово в≥льн≥ засоби менш охоче (4,3%, 1,5% ≥ 0,1% в≥дпов≥дно).

ѕЋј“≈∆≤ ≤ ¬»ѕЋј“»

“емпи росту виплат украњнських страхових компан≥й ¤к ≥ ран≥ше в≥дчутно в≥дстають в≥д темп≥в росту страхових платеж≥в. «а п≥дсумками 9 м≥с¤ц≥в 2002 року загальна сума страхових платеж≥в склала 2,934 млрд грн. (у 1,3 рази б≥льше, н≥ж за 9 м≥с¤ц≥в 2001 року), а загальний обс¤г виплат Ч усього лише 360,6 млн грн. (у 1,1 рази б≥льше, н≥ж за аналог≥чний пер≥од минулого року). ÷ей розрив у темпах росту виплат ≥ платеж≥в зменшив ≥ без того невисоку норму збитковост≥ (сп≥вв≥дношенн¤ платеж≥в ≥ виплат) украњнського страхового ринку. «а п≥дсумками 9 м≥с¤ц≥в 2002 року вона склала 12,3%, що на 2,1% менше в пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чним пер≥одом 2001 року. ћ≥ж ≥ншим, норма збитковост≥ Ч показник того, наск≥льки усп≥шно страхова галузь справл¤Їтьс¤ з≥ своЇю головною задачею Ч матер≥альним захистом економ≥ки крањни в≥д найр≥зноман≥тн≥ших ризик≥в. Ќа украњнському страховому ринку цей показник р≥к в≥д року знижуЇтьс¤, що, безумовно, не робить чест≥ в≥тчизн¤ним страховикам.

 јѕ≤“јЋ≤«ј÷≤я

«а даними ћ≥нф≥ну, на 01.10.02 р. кап≥тал≥зац≥¤ украњнських страхових компан≥й у пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чним показником за 9 м≥с¤ц≥в 2001 року виросла в 1,5 рази. «агальний обс¤г статутних фонд≥в склав 1,394 млрд грн., а власний кап≥тал Ч 2,676 млрд грн. ¬ останн≥ два роки, п≥сл¤ вступу в силу новоњ редакц≥њ «акону Уѕро страхуванн¤Ф, страховики св≥домо нарощують УуставникиФ, щоб в≥дпов≥дати новим вимогам до кап≥тал≥зац≥њ. ”же до к≥нц¤ 2004 року компан≥њ, що займаютьс¤ ризиковими видами страхуванн¤, повинн≥ довести розм≥р свого статутного кап≥талу до 1 млн Ївро, а страховики, що спец≥ал≥зуютьс¤ на страхуванн≥ житт¤, Ч до 1,5 млн Ївро. ѕричому, ¤к це н≥ дивно, активн≥ше всього нарощують УуставникФ велик≥ страхов≥ компан≥њ, ¤ким ¤вно не грозить в≥дх≥д з ринку через нев≥дпов≥дн≥сть нормам кап≥тал≥зац≥њ. Ќа частку першоњ п'¤т≥рки л≥дер≥в по кап≥тал≥зац≥њ приходитьс¤ третина сукупного кап≥талу вс≥х 106 компан≥й, що представили своњ балансов≥ дан≥ в Ћ≥гу страхових орган≥зац≥й ”крањни.

—“–ј’ќ¬≤ –≈«≈–¬»

ќдн≥Їю з умов забезпеченн¤ платоспроможност≥ страховик≥в, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Дѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Дѕро страхуванн¤Ф в редакц≥њ в≥д 4 жовтн¤ 2001 року за є2745-≤≤≤ (дал≥ - «акон), Ї створенн¤ страхових резерв≥в, достатн≥х дл¤ майбутн≥х виплат страхових сум ≥ страхових в≥дшкодувань.

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни на виконанн¤ пункту 9 дорученн¤  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 12.11.01 за є15799/3 до абзац≥в 3 ≥ 5 частини 1 пункту 10 ѕрик≥нцевих положень «акону щодо приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть своњх нормативно-правових акт≥в у в≥дпов≥дн≥сть з «аконом, п≥дготувало проект ѕравил формуванн¤ та розм≥щенн¤ страхових резерв≥в (дал≥ Ц проект ѕравил), ¤кий п≥сл¤ погодженн¤ з ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни та Ћ≥гою страхових орган≥зац≥й ”крањни буде подано в установленому пор¤дку на державну реЇстрац≥ю.

ƒл¤ опрацюванн¤ проекту ѕравил в Ћ≥з≥ страхових орган≥зац≥й ”крањни було створено методолог≥чну ком≥с≥ю з питань формуванн¤ страхових резерв≥в, ¤ка проанал≥зувавши проект ѕравил, п≥дготувала зауваженн¤ та пропозиц≥њ. јнал≥з розд≥л≥в проекту ѕравил показуЇ, що де¤к≥ норми значно обмежують можливост≥ розм≥щенн¤ страхових резерв≥в та ставл¤ть страховик≥в в г≥рш≥ умови пор≥вн¤но з тим, що д≥ють на сьогодн≥шн≥й день.
ѕроектом ѕравил передбачено формуванн¤ та розм≥щенн¤ страхових резерв≥в ¤к з страхуванн¤ житт¤, так ≥ з вид≥в страхуванн¤, ≥нших, н≥ж страхуванн¤ житт¤. —ьогодн≥ ринок страхуванн¤ житт¤, ¤к абсолютно не розвинений, потребуЇ особливих та спец≥альних законодавчих умов. ¬ажливо в≥дм≥тити, що в «акон≥ ”крањни Уѕро страхуванн¤Ф вже закладено такий п≥дх≥д, а саме:
а) страховики, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на страхуванн¤ житт¤, не мають права займатись ≥ншими видами страхуванн¤ (ст.38 «акону);
б) формуванн¤ страхових резерв≥в ≥з страхуванн¤ житт¤ зд≥йснюЇтьс¤ окремо в≥д ≥нших вид≥в страхуванн¤, оск≥льки, наприклад, резерви довгострокових зобовТ¤зань, формуютьс¤ не т≥льки за рахунок надходжень страхових прем≥й, а ≥ за рахунок ≥нвестиц≥йного доходу (ст.31 «акону);
в) грошов≥ зобовТ¤занн¤ стор≥н по договорах страхуванн¤ житт¤ можуть бути визначен≥ у в≥льноконвертован≥й валют≥ або розрахункових величинах, що визначають фактичний розм≥р зобовТ¤зань страховика на дату виникненн¤ або виконанн¤ цих зобовТ¤зань (ст.19 «акону);
г) дл¤ страховик≥в, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на страхуванн¤ житт¤, передбачено право ≥нвестуванн¤ сформованоњ у пор¤дку, передбаченому законодавством ”крањни, частини математичних резерв≥в у в≥льноконвертован≥й валют≥ за меж≥ ”крањни (п.11 ѕрик≥нцевих положень «акону).

ѕри цьому сл≥д зазначити, що договори довгострокового страхуванн¤ житт¤ укладаютьс¤ терм≥ном понад 10-50 рок≥в ≥ тому до розм≥щенн¤ кошт≥в резерв≥в довгострокового виконанн¤ страхових зобовТ¤зань мають бути предТ¤влен≥ особлив≥ вимоги. Ѕеручи до уваги вищевикладене, необх≥дно прийн¤ти окрем≥ правила формуванн¤ та розм≥щенн¤ страхових резерв≥в дл¤ страховик≥в, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на страхуванн¤ житт¤.

ѕор≥вн¤но з д≥ючим ѕоложенн¤м про пор¤док формуванн¤, розм≥щенн¤ та обл≥ку страхових резерв≥в з вид≥в страхуванн¤, ≥нших, н≥ж страхуванн¤ житт¤, затвердженим Ќаказом  ом≥тету у справах нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю за є41 в≥д 26.05.1997р. та зареЇстрованим ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни за є221/2025 в≥д 17.05.1997р., в проект≥ ѕравил запропонован≥ суттЇв≥ зм≥ни до розд≥лу Д–озм≥щенн¤ страхових резерв≥вФ. “ак, категор≥¤ активу Днерухоме майноФ приймаЇтьс¤ дл¤ представленн¤ страхових резерв≥в в обс¤гах не б≥льше 20% в≥д обс¤гу на¤вних страхових резерв≥в, з них величина одного обТЇкта Ц не б≥льше 5%. Ѕезумовно, позитивним Ї п≥двищенн¤ у два рази частки нерухомого майна у представлен≥ страхових резерв≥в, оск≥льки подальший розвиток страхового ринку неодм≥нно призведе до зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ операц≥йних прим≥щень страховик≥в, що в свою чергу значно покращить обслуговуванн¤ населенн¤. –азом з тим, запропоноване обмеженн¤ щодо представленн¤ одного обТЇкта нерухомост≥ в розм≥р≥ лише 5% в≥д обс¤гу страхових резерв≥в Ї передчасним, оск≥льки:

1) знижуЇ мотивац≥ю страховик≥в до п≥двищенн¤ доступност≥ та ¤кост≥ послуг та, в ц≥лому, Ї кроком назад щодо стимулюванн¤ ≥нвестиц≥й у ринок нерухомост≥ та п≥двищенн¤ кап≥тал≥зац≥њ страховик≥в ≥ доступност≥ страхуванн¤;

2) не в≥дпов≥даЇ сучасному стану та тенденц≥¤м розвитку ринку нерухомост≥;

3) спонукаЇ до розширенн¤ Ђсумн≥внихї угод по коригуванню структури актив≥в, ¤к≥ при тому будуть мати обТЇктивну основу, оск≥льки велик≥ компан≥њ, ¤к≥ ≥нвестують значн≥ кошт≥ в основн≥ фонди дл¤ зд≥йсненн¤ операц≥йноњ (не ф≥нансовоњ та не ≥нвестиц≥йноњ) д≥¤льност≥, будуть вимушен≥ шукати ≥нш≥ шл¤хи дл¤ наповненн¤ резерв≥в.  р≥м того, под≥бне обмеженн¤ означатиме, що лише 3-5% актив≥в компан≥њ зможуть бути вкладен≥ у розвиток приватного ринку нерухомост≥;

4) не впливаЇ на п≥двищенн¤ безпечност≥ та диверсиф≥кованост≥ вкладень, оск≥льки на в≥дм≥ну в≥д виправданих обмежень щодо банк≥вських депозит≥в, щодо ¤ких кредитний ризик одного банку маЇ бути л≥м≥тований, на¤вн≥сть под≥бних обТЇкт≥в нерухомост≥ при загальному пад≥нн≥ ц≥н на ринку не дозволить зменшити збитки страховика. “аким чином, необх≥дно зн¤ти обмеженн¤ щодо величини одного обТЇкта нерухомост≥.

« метою запоб≥ганн¤ неплатоспроможност≥ страховик≥в та захисту ≥нтерес≥в страхувальник≥в страховим орган≥зац≥¤м необх≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти розм≥щенн¤ кошт≥в резерв≥в, зокрема, актив≥в такоњ категор≥њ ¤к державн≥ ц≥нн≥ папери. ¬раховуючи те, що ц≥н≥ папери, ¤к≥ ем≥туютьс¤ державою Ї найб≥льш над≥йними фондовими активами, то обмежень, щодо таких ≥нвестиц≥й не може бути. ўо стосуЇтьс¤ зобовТ¤занн¤ страховим орган≥зац≥¤м вкладати певний м≥н≥мум страхових резерв≥в в державн≥ ц≥нн≥ папери, то з цим не можна погодитись. —лабкий розвиток фондового ринку, а саме в≥дсутн≥сть вторинного ринку об≥гу державних ц≥нних папер≥в, де власне ≥ розгортаЇтьс¤ об≥г, не дозвол¤ть страховим орган≥зац≥¤м розм≥щувати кошти страхових резерв≥в з урахуванн¤м л≥кв≥дност≥.  р≥м цього так≥ зобовТ¤занн¤ зменшують ≥нвестиц≥йн≥ можливост≥ страховик≥в.

¬ проект≥ ѕравил величина таких категор≥й актив≥в, ¤к акц≥њ та обл≥гац≥њ приймаЇтьс¤ дл¤ представленн¤ страхових резерв≥в в обс¤гах не б≥льше 40% до на¤вних страхових резерв≥в, в тому числ≥:
- акц≥њ, ¤к≥ не котируютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥, - не б≥льше 15%, ≥з них акц≥й одного ем≥тента - не б≥льше 2%;
- акц≥њ, ¤к≥ котируютьс¤ на фондов≥й б≥рж≥, - не б≥льше 5% одного ем≥тента;
- обл≥гац≥њ - не б≥льше 10%, з них обл≥гац≥й одного п≥дприЇмства - не б≥льше 2%;

1	2

Ќазва: ћ≥сце та роль страхових ресурс≥в у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1498 прочитано)