—трахуванн¤ > ћ≥сце та роль страхових ресурс≥в у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховика

«г≥дно «акону ”крањни Уѕро державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф в≥д 30.10.1996р. за є448/96 до д≥¤льност≥ з орган≥зац≥њ торг≥вл≥ на фондовому ринку в≥дноситьс¤ наданн¤ послуг, ¤к≥ безпосередньо спри¤ють укладанню угод на б≥ржовому та позаб≥ржовому ринку ц≥нних папер≥в.
Ќа сьогодн≥шн≥й день основний обс¤г угод щодо ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ укладаЇтьс¤ у позаб≥ржових торговельних системах, зокрема, ѕерш≥й фондов≥й торг≥вельн≥й систем≥. —л≥д зазначити, що ц≥ системи встановлюють спец≥альн≥ умови л≥стингу (дел≥стингу), правила допущенн¤ ц≥нних папер≥в до торг≥в, правила укладанн¤ й зв≥р¤нн¤ угод, пор¤док виконанн¤ угод, правила щодо обмеженн¤ ман≥пул¤ц≥й ≥з ц≥нами, перел≥к допущених до торг≥в ц≥нних папер≥в, вимоги до учасник≥в та знаход¤тьс¤ п≥д контролем ƒержавноњ ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку. ќтже, ≥нформац≥йн≥ в≥домост≥, процедури об≥гу ц≥нних папер≥в, джерелом походженн¤ з цих систем, Ї одн≥Їю ≥з основ ринку ц≥нних папер≥в. Ѕезумовно, доц≥льним Ї розмежуванн¤ вимог до ц≥нних папер≥в, що котируютьс¤ або не котируютьс¤, оск≥льки це Ї засобом оц≥нки ризику, л≥кв≥дност≥ та ¤кост≥ цих ц≥нних папер≥в. « урахуванн¤м вищезазначених особливостей фондового ринку ”крањни, доц≥льно дозволити приймати дл¤ представленн¤ страхових резерв≥в акц≥њ в обс¤гах не б≥льше 40% в≥д на¤вних страхових резерв≥в, в тому числ≥:
- акц≥њ, ¤к≥ котируютьс¤ на орган≥затор≥ торг≥в, ≥з них акц≥й одного ем≥тента не б≥льше 5%;
- акц≥њ, ¤к≥ не котируютьс¤ на орган≥затор≥ торг≥в, - не б≥льше 15%, ≥з них акц≥й одного ем≥тента не б≥льше 3% ;

ѕроектом ѕравил обмежено обс¤г обл≥гац≥й одного ем≥тента, ¤кими можуть бути представлен≥ резерви (до 2% њх величини), тобто фактично л≥кв≥дн≥сть та ¤к≥сть обл≥гац≥й, ¤к ≥нструменту прир≥вн¤ного до акц≥й, ¤к≥ не котируютьс¤. ÷е значно знижуЇ можливост≥ страховик≥в по кредитуванню народного господарства без посередництва банк≥в та, звичайно, буде стримувати розвиток ринку боргових зобовТ¤зань п≥дприЇмств.  р≥м цього, обл≥гац≥њ Ї борговим ≥нструментом з ф≥ксованим доходом, досить жорсткою процедурою допуску до ем≥с≥њ та вигл¤дають б≥льш привабливими дл¤ страховик≥в з точки зору прибутковост≥ та безпечност≥. ќбл≥гац≥њ Ї найб≥льш над≥йними ц≥нними паперами н≥ж акц≥њ, тому необх≥дно зн¤ти так≥ жорстк≥ обмеженн¤ щодо обл≥гац≥й, а саме дозволити представл¤ти на¤вн≥ страхов≥ резерви обл≥гац≥¤ми, але не б≥льше 60% в≥д обс¤гу на¤вних страхових резерв≥в, в тому числ≥:
- обл≥гац≥¤ми, за ¤кими на орган≥затор≥ торг≥в одночасно ≥снують за¤вки на куп≥влю та продаж, ≥з них обл≥гац≥¤ми одного ем≥тента не б≥льше 30%;
- обл≥гац≥¤ми, ¤к≥ не котируютьс¤ на орган≥затор≥ торг≥в, - не б≥льше 10%, ≥з них обл≥гац≥¤ми одного ем≥тента не б≥льше 5%;

ѕредставленн¤ страхових резерв≥в, в≥дпов≥дно до проекту ѕравил, такою категор≥Їю актив≥в, ¤к Фправа вимоги до перестраховик≥вФ дозволено не б≥льше 50% в≥д обс¤гу на¤вних страхових резерв≥в, в тому числ≥ права вимоги до одного перестраховика не можуть бути б≥льше 20%. ѕри цьому, до 50% кошт≥в сформованих резерв≥в допускаЇтьс¤ розм≥щувати за межами ”крањни у раз≥, ¤кщо до 40% сформованих резерв≥в представлено активом такоњ категор≥њ ¤к правами вимоги до перестраховик≥в-нерезидент≥в, рейтинг ф≥нансового стану ¤ких на дату укладенн¤ договор≥в перестрахуванн¤ був не менше класу ј в≥дпов≥дно до шкали, встановленоњ рейтинговими компан≥¤ми —тандарт енд ѕурс (Standard & Poor`s), ћуд≥с (Moody`s). “акож в проект≥ ѕравил знайшла своЇ в≥дображенн¤ д≥юча норма, щодо розм≥щенн¤ страхових резерв≥в на територ≥њ ”крањни, тобто не менше 90% кошт≥в страхових резерв≥в повинн≥ бути розм≥щен≥ на територ≥њ ”крањни, ¤кщо ≥нше не передбачено чинним законодавством та м≥жнародними угодами, що укладен≥ ”крањною.

¬еличину активу Управа вимоги до перестраховик≥вФ необх≥дно залишити в д≥ючих обс¤гах, тобто не б≥льше 50 % в≥д обс¤гу на¤вних страхових резерв≥в без будь ¤ких обмежень. ќбмеженн¤ в розм≥щенн≥ страхових резерв≥в - права вимоги до одного перестраховика - 20 % може негативно вплинути на зд≥йсненн¤ операц≥й з перестрахуванн¤. ƒана вимога значно обмежуЇ коло перестраховик≥в, страхов≥ орган≥зац≥њ мають право перестраховувати ризики лише в тих страхових компан≥¤х, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на даний вид страхуванн¤. “акож дан≥ обмеженн¤ не враховують випадк≥в, коли перестрахуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ через брокера.

«апропонована проектом ѕравил можлив≥сть використанн¤ рейтингу ф≥нансового стану перестраховика на дату укладенн¤ договор≥в перестрахуванн¤ робить практично неможливим сп≥вроб≥тництво з перестрахуванн¤ з≥ страховими компан≥¤ми ближнього заруб≥жж¤, зокрема, –ос≥њ.

≈фективний розвиток страхового ринку ”крањни неможливий без залученн¤ до сп≥вроб≥тництва страховик≥в нерезидент≥в, ¤к при перестрахуванн≥ великих промислових ≥ еколог≥чних ризик≥в, так ≥ по зовн≥шньоеконом≥чних експортно-≥мпортних ≥ ≥нвестиц≥йних ризиках. «апропонована норма розм≥щенн¤ 90 % кошт≥в страхових резерв≥в на територ≥њ ”крањни перешкоджаЇ розвитку операц≥й по перестрахуванню. ѕредставлена можлив≥сть до 50 % кошт≥в сформованих страхових резерв≥в розм≥щувати в компан≥¤х з рейтингом не менше класу ј не даЇ можливост≥ украњнським страховим компан≥¤ми працювати на взаЇмовиг≥дних та економ≥чно обірунтованих умовах по перестрахуванню з≥ страховими компан≥¤ми –ос≥њ, крањн Ѕалт≥њ та ≥н.
«абезпеченн¤ перестрахуванн¤, представл¤ючи резерви ≥ншими активами, приведе до необх≥дност≥ кредитуванн¤, що у свою чергу пог≥ршить ф≥нансовий стан украњнських страховик≥в.

¬ ц≥лому, варто зауважити, що обмеженн¤ щодо де¤ких категор≥й актив≥в (один обТЇкт нерухомого майна, права вимоги до одного перестраховика, банк≥вськ≥ метали одного виду, акц≥њ одного ем≥тента) не дозвол¤ть ефективно використовувати ≥нвестиц≥йн≥ можливост≥ страховик≥в.

1	2

Ќазва: ћ≥сце та роль страхових ресурс≥в у забезпеченн≥ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1498 прочитано)