—трахуванн¤ > ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ страхових послуг

ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ страхових послуг

ѕовний ≥ всеб≥чний виклад сут≥ страхового ринку потребуЇ роз≠гл¤ду такоњ його важливоњ складовоњ, ¤к реал≥зац≥¤ страхових про≠дукт≥в (послуг) (дал≥ Ч –—ѕ). ¬ окремих публ≥кац≥¤х ≥ на практиц≥ пон¤тт¤ –—ѕ фах≥вц≥ нер≥дко звод¤ть до питань пошуку потенц≥й≠них кл≥Їнт≥в ≥ укладанн¤ з ними договор≥в страхуванн¤, реал≥зац≥њ страхових пол≥с≥в, розширенн¤ джерел отриманн¤ страхових внеск≥в та вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ страхових посередник≥в, насампе≠ред агент≥в, тобто до завдань, пов'¤заних ≥з так званою Ђакв≥зиц≥Їю)). ƒо реч≥, терм≥н Ђакв≥зиц≥¤ї набуваЇ у в≥тчизн¤ному страху≠ванн≥ дедал≥ б≥льшого поширенн¤.

” систем≥ страхуванн¤ акв≥зиц≥¤ Ч це д≥¤льн≥сть страховика чи страхових посередник≥в ≥з залученн¤ кл≥Їнт≥в до укладанн¤ нових договор≥в страхуванн¤. ѕ≥дм≥н¤ти пон¤тт¤ –—ѕ акв≥зиц≥Їю Ч означаЇ, на нашу думку, не виправдано спрощувати тлумаченн¤ –—ѕ, значно обмежуючи роль ≥ приваблив≥сть страхуванн¤ ¤к ≥н≠ституту соц≥ального захисту. ј це негативно позначаЇтьс¤ на ре≠клам≥ окремих вид≥в страхуванн¤, маркетингових досл≥дженн¤х, орган≥зац≥њ п≥дготовки та роботи страхових агент≥в ≥ брокер≥в, а та≠кож на акв≥зиц≥њ.

¬ основу розум≥нн¤ сут≥ проблеми ≥ пон¤тт¤ –—ѕ покладено терм≥н Ђстраховий продуктї (послуга). —траховий продукт (по≠слуга) Ч це комплекс цив≥льно-правових в≥дносин щодо захисту майнових ≥нтерес≥в громад¤н та юридичних ос≥б у раз≥ настанн¤ певних под≥й (страхових випадк≥в), визначених договором стра≠хуванн¤ або чинним законодавством.

—траховий продукт маЇ так≥ специф≥чн≥ ознаки:

Х Їдн≥сть, протисто¤нн¤ та залежн≥сть ≥нтерес≥в догов≥рних стор≥н ЂстраховикЧстрахувальникї (наприклад, при страхуванн≥ житт¤ Ч зац≥кавлен≥сть стор≥н у збереженн≥ на дес¤тки рок≥в платоспроможност≥ страховика);

Х фактор ≥мов≥рност≥ настанн¤ страхового випадку;

Х страхувальник до моменту куп≥вл≥ страхового продукту точ≠но не знаЇ про його ¤к≥сн≥ характеристики ≥ може вз¤ти безпосе≠редню участь у його створенн≥;

Х страховий продукт маЇ певн≥ часов≥ меж≥, тобто страховий захист д≥Ї прот¤гом певного пром≥жку часу;

Х попередн¤ невизначен≥сть страхового в≥дшкодуванн¤ Ч у розм≥р≥ та час≥, або взагал≥ щодо факту настанн¤;

Х специф≥ка взаЇмов≥дносин стор≥н Ч ф≥нансових, правових, морально-етичних, нормою ¤ких Ї принцип повноњ добропор¤дно≠ст≥, ≥ т. ≥н.

ѕроцес –—ѕ дл¤ докладн≥шого його розгл¤ду умовно ро≠з≥б'Їмо на три етапи, або групи, заход≥в (у хронолог≥чн≥й посл≥≠довност≥ њх проведенн¤ або реал≥зац≥њ):

1) акв≥зиц≥¤;

2) супров≥д договору;

3)д≥њ при настанн≥ страхового випадку та страхове в≥дшкоду≠ванн¤.

јкв≥зиц≥¤. ÷≥й груп≥ заход≥в тут прид≥лено б≥льше уваги, н≥ж решт≥, оск≥льки вони менше висв≥тлен≥ в ≥нших частинах п≥друч≠ника. –озгл¤немо головних виконавц≥в акв≥зиц≥њ.

1. ‘ах≥вц≥, ¤к≥ працюють у центральному оф≥с≥ (чи в рег≥о≠нальних ф≥л≥¤х ≥ представництвах) страховика. ѕотенц≥йний кл≥≠Їнт прибуваЇ сам чи запрошуЇтьс¤ на переговори. ÷¤ форма сп≥л≠куванн¤ з кл≥Їнтом не завжди зручна дл¤ нього, але даЇ змогу страховиков≥ залучати до переговор≥в фах≥вц≥в з ≥нших п≥дрозд≥≠л≥в, використовувати потр≥бн≥ нормативн≥ та рекламн≥ матер≥али. ¬одночас кер≥вники страховика мають змогу оперативно при≠ймати р≥шенн¤ з кожноњ розгл¤дуваноњ справи, коригувати чи на≠в≥ть розробл¤ти положенн¤ страхових угод. ѕри цьому кл≥Їнт може ознайомитис¤ з р≥внем фаховоњ п≥дготовки, орган≥зац≥њ робо≠ти та серв≥су страховика. “ака форма сп≥лкуванн¤ даЇ можлив≥сть за в≥домих умов дос¤гти бажаного впливу на кл≥Їнта.

2. ѕрац≥вники п≥дприЇмства (юридичноњ особи), ¤ке Ї страхо≠вим агентом. як правило, потенц≥йний кл≥Їнт прибуваЇ в оф≥с агента дл¤ переговор≥в з питань, що стосуютьс¤ безпосередньоњ виробничоњ д≥¤льност≥ агента (транспортн≥ п≥дприЇмства, турис≠тичн≥ ф≥рми тощо). ѕри цьому сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтом в ≥нтересах страховика торкаЇтьс¤ не б≥льш ¤к двох-трьох вид≥в страхуванн¤, котр≥ добре опрацьован≥ й особливих ускладнень не викликають.

3. —трахов≥ агенти ≥ страхов≥ брокери. —пециф≥ка њхньоњ д≥¤льност≥ розкрита в п≥дрозд. 5.3.

” крањнах з високим р≥внем страхуванн¤ де¤к≥ авторитет≥ страхов≥ компан≥њ дедал≥ част≥ше застосовують таку форму акв≥зиц≥њ, ¤к сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтом за телефоном, надсиланн¤ йому пол≥с≥в поштою та безгот≥вкове отриманн¤ платеж≥в. ÷¤ ферма акв≥зиц≥њ спри¤Ї розширенню пол¤ пошуку потенц≥йних кл≥Їнт≥в, значно скорочуЇ час д≥лового сп≥лкуванн¤, даЇ змогу знизити на≠кладн≥ витрати й р≥вень тарифних ставок. ѕроте вона значно об≠межуЇ можливост≥ аргументац≥њ з боку страховика (застосуванн¤ наочноњ реклами, залученн¤ ≥нших фах≥вц≥в тощо) ≥ може бути за≠стосована лише до окремих вид≥в страхуванн¤ з незначним обс¤≠гом в≥дпов≥дальност≥, де ефект даЇ масов≥сть реал≥зац≥њ страхових пол≥с≥в (наприклад, страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ влас≠ник≥в автотранспортних засоб≥в). ” в≥тчизн¤них умовах нин≥ така форма сп≥лкуванн¤ даЇ добрий ефект дл¤ поновленн¤ д≥њ на новий терм≥н договор≥в з обов'¤зкових вид≥в страхуванн¤ з кл≥Їнтами юридичними особами.

ѕ≥сл¤ заздалег≥дь проведеного маркетингового досл≥дженн¤ ринку та рекламноњ кампан≥њ через один ≥з зазначених канал≥в ак≠в≥зиц≥њ вибирають потенц≥йного кл≥Їнта (конкретний громад¤нин чи представник юридичноњ особи) ≥ попередньо ознайомлюютьс¤

з ним.

–обота починаЇтьс¤ з≥ складанн¤ за¤ви кл≥Їнтом, ¤ка може бу≠ти в письмов≥й чи усн≥й форм≥ ≥ маЇ м≥стити ≥стотну ≥нформац≥ю про умови майбутнього страхового захисту. ƒодаткова ≥нформац≥¤ може здобуватись п≥д час безпосередн≥х переговор≥в стор≥н, шл¤хом залученн¤ вузькопроф≥льних спец≥ал≥ст≥в (сюрвеЇр≥в, медичних експерт≥в у раз≥ страхуванн¤ житт¤ ≥ т. ≥н.).  р≥м того, страховик може отримувати дан≥ про властивост≥ ризик≥в, що по≠даютьс¤ на страхуванн¤, використовуючи джерела ≥нформац≥њ власноњ бази даних ¤к про кл≥Їнта, так ≥ про об'Їкт страхуванн¤.

”же на цьому етап≥ страховик розпочинаЇ роботу з м≥н≥м≥зац≥њ ризику ≥ розм≥ру можливого збитку в≥д страхового випадку. ¬од≠ночас провадитьс¤ градац≥¤ обставин, що можуть призвести до страхового випадку чи спричинити значн≥ збитки. « метою м≥н≥≠м≥зац≥њ ризику та розвитку довготривалих д≥лових взаЇмовиг≥дних стосунк≥в з кл≥Їнтом здобуту ≥нформац≥ю довод¤ть до його в≥до≠ма, аби в≥н мав змогу прийн¤ти в≥дпов≥дн≥ р≥шенн¤ та вжити про≠ф≥лактично-попереджувальних заход≥в, усунути чи локал≥зувати най≥мов≥рн≥ш≥ причини можливого страхового випадку.

ќдночасно приймаютьс¤ принципов≥ р≥шенн¤, ¤к≥ в м≥жнарод≠н≥й страхов≥й терм≥нолог≥њ називаютьс¤ андеррайтингом Ч чи брати взагал≥ об'Їкт на страхуванн¤, в ¤ких межах в≥дпов≥дально≠ст≥ та за ¤ких конкретних умов договору.

ѕроцес андеррайтингу складаЇтьс¤ з таких етап≥в:

Х оц≥нюванн¤ ризик≥в, притаманних об'Їкту, що пропонуЇтьс¤ вз¤ти на страхуванн¤;

Х виробленн¤ р≥шенн¤ про страхуванн¤ об'Їкта або в≥дмову у страхуванн≥;

Х визначенн¤ строк≥в, умов та розм≥ру страхового покритт¤;

Х розрахунок розм≥ру страховоњ прем≥њ;

Х п≥дготовка та поданн¤ пропозиц≥й в≥дпов≥дним службам страховика за схемою перестрахуванн¤.

–оботу цю здеб≥льшого виконують фах≥вц≥ страховика, ¤к≥ зд≥йснюють акв≥зиц≥ю. ѕроте в раз≥ значноњ суми страховоњ в≥д≠пов≥дальност≥, недостатньо вивченого ризику чи коли об'Їкт ≥ умови страхуванн¤ нетрадиц≥йн≥, доц≥льно залучати компетент≠них вузькопроф≥льних фах≥вц≥в з ≥нших п≥дрозд≥л≥в, служби ф≥≠нансовоњ безпеки страховика, а також ≥з компан≥й, ¤к≥ мають не≠обх≥дний досв≥д ≥ котрим пропонуватиметьс¤ перестрахуванн¤.  орисно також звертатис¤ й до експерт≥в за тимчасовою трудо≠вою угодою. ”¤вити характер та спос≥б виконанн¤ зазначених роб≥т досить просто на приклад≥ страхуванн¤ потужного промис≠лового об'Їкта в≥д вогневих ризик≥в.

«авершальною стад≥Їю даного етапу –—ѕ Ї п≥дписанн¤ догово≠ру страхуванн¤ (можливо, через засоби зв'¤зку, але обов'¤зково з нев≥дкладним обм≥ном ориг≥нальними прим≥рниками договор≥в, зав≥рених в≥дпов≥дними п≥дписами та печатками, ¤к того вимагаЇ законодавство) ≥ отриманн¤ страхових платеж≥в, п≥сл¤ чого почи≠наЇ д≥¤ти страховий захист.

—упров≥д договору страхуванн¤. ”кладанн¤ ≥ п≥дписанн¤ до≠говору страхуванн¤ (про це докладно сказано в розд. 6) ¤вл¤Ї со≠бою певною м≥рою формальну процедуру. ѕроте можлив≥ проб≠леми з отриманн¤м внеск≥в, ¤кщо страхов≥ платеж≥ мають вноситис¤ не одноразово, а щокварталу, щом≥с¤ц¤ чи в ≥нш≥ строки. јдже розт¤гнен≥ в час≥ внески вимагають в≥д страховика пост≥йного контролю з використанн¤м ≥нформац≥њ з бухгалтер≥њ, сп≥лкуванн¤ з кл≥Їнтом (контроль за проведенн¤м першого внес≠ку та початком страхового покритт¤, нагадуванн¤ про наступний внесок тощо).

« метою уникненн¤ ускладнень та кращоњ орган≥зац≥њ роботи, коли договор≥в страхуванн¤ багато, окрем≥ страховики запрова≠джують пор¤док проходженн¤ договор≥в страхуванн¤ в≥д њх укла≠денн¤ до переданн¤ в арх≥в (табл. 5.4).

ќкр≥м цього, етап супроводу договор≥в передбачаЇ вжитт¤ не менш важливих заход≥в з регул¤рного контролю за об'Їктом

страхуванн¤, а саме:

ї виконанн¤ кл≥Їнтом своњх зобов'¤зань з додержанн¤м норм безпеки, своЇчасного ви¤вленн¤ й усуненн¤ передумов до страхового випадку тощо або прийн¤тт¤ ним ≥нших в≥дпо≠в≥дних р≥шень;

Х своЇчасного ви¤вленн¤ можливих тенденц≥й у характер≥ ри≠зику (зам≥на перев≥зника чи маршруту транспортуванн¤ застрахо≠ваного вантажу; по¤ва сторонн≥х фактор≥в, у тому числ≥ з незале≠жних в≥д страховика причин тощо);

Х систематичного отриманн¤ ≥нформац≥њ Ч наприклад, що≠до проходженн¤ чи причин затримки застрахованого вантажо≠перевезенн¤; при страхуванн≥ ф≥нансових ризик≥в Ч щодо д≥й контрагента страхувальника, спр¤мованих на вжитт¤ передба≠чених б≥знес-планом заход≥в з погашенн¤ кредиту, чи над≥йно≠ст≥ заставних зобов'¤зань дл¤ консультуванн¤ кл≥Їнта в пор¤д≠ку його серв≥сного обслуговуванн¤ та прийн¤тт¤ сп≥льних в≥дпов≥дних р≥шень;

1	2	3

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ реал≥зац≥њ страхових послуг
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2616 прочитано)