—трахуванн¤ > ќр≥Їнтац≥¤ страховоњ д≥¤льност≥ на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й

ќр≥Їнтац≥¤ страховоњ д≥¤льност≥ на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й

¬ступ

—трахуванн¤ д≥¤льн≥сть повинна опиратис¤ на певн≥ ¤вища та факти. ” даному реферат≥ спробую розгл¤нути питанн¤ ор≥Їнтац≥њ страховоњ д≥¤льност≥ на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й. “ак, на концентрац≥ю засоб≥в страхового фонду безпосе≠редньо впливаЇ пост≥йно зростаюче число страхуваль≠ник≥в й застрахованих об'Їкт≥в.

«абезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ страхового фонду може анал≥зуватись з боку встановленн¤ ймов≥рност≥ недостатност≥ кошт≥в дл¤ страхових виплат в певному роц≥ та в аспект≥ сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в й витрат страх≥вника за зв≥тний пер≥од.

≤снують р≥зн≥ методи та п≥дходи щодо вирахуванн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ страхових операц≥й, спробую досл≥дити ≥ њх.

ѕ≥д час написанн¤ реферату використовувала п≥дручник з основ страхуванн¤.

«ростанн¤ прибутковост≥ й рентабельност≥ роботи страховоњ орган≥зац≥њ дос¤гаЇтьс¤ через пост≥йну узгод≠жен≥сть њњ доход≥в та витрат в ц≥лому по страховому фонду. ќсобливо привабливим Ї стаб≥льне перевищенн¤ обс¤г≥в доход≥в над витратами, чим дос¤гаЇтьс¤ ф≥нан≠сова ст≥йк≥сть вс≥х або переважноњ б≥льшост≥ страхових операц≥й. ¬ основ≥ њњ забезпеченн¤ лежать, насамперед, рац≥ональн≥ величини тарифних ставок (виг≥дн≥ стра≠ховику й прийн¤тн≥ дл¤ страхувальник≥в), а також необх≥дний р≥вень концентрац≥њ кошт≥в в страховому фонд≥. —аме при ц≥й умов≥ дос¤гаЇтьс¤ необх≥дне територ≥альне ≥ в час≥ рознесенн¤ збитку.

Ќа концентрац≥ю засоб≥в страхового фонду безпосе≠редньо впливаЇ пост≥йно зростаюче число страхуваль≠ник≥в й застрахованих об'Їкт≥в.

«абезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ страхового фонду може анал≥зуватись з боку встановленн¤ ймов≥рност≥ недостатност≥ кошт≥в дл¤ страхових виплат в певному роц≥ та в аспект≥ сп≥вв≥дношенн¤ доход≥в й витрат страх≥вника за зв≥тний пер≥од.

—туп≥нь ймов≥рност≥ недостатност≥ кошт≥в в перс≠пективному пер≥од≥ обчислюЇтьс¤ на основ≥ коеф≥ц≥Їнта ‘.¬  оньшина, ¤кий по природ≥ Ї коеф≥ц≥Їнтом вар≥ац≥њ *[1]

в ¤кому: q Ч середн¤ тарифна ставка по всьому страхо≠вому портфелю;

п ~ число застрахованих об'Їкт≥в.

ќчевидно, що ф≥нансова ст≥йк≥сть страхових операц≥й зростаЇ з≥ зниженн¤м значенн¤  , ≥до зумовлюЇ зменшенн¤ ступен¤ вар≥ац≥њ загального страхового фонду. « формули видно, що на р≥вень показника   не впливаЇ розм≥р страховоњ суми застрахованих об'Їкт≥в (ц≥ дан≥ не берутьс¤ до уваги при розрахунку  ) однак, в≥н знаходитьс¤ в зворотн≥й залежност≥ в≥д к≥лькост≥ об'Їкт≥в страхуванн¤ й величини середньоњ тарифноњ ставки. ÷е означаЇ, що ф≥нансова ст≥йк≥сть страховка операц≥й зростаЇ при зб≥льшенн≥ числа застрахованих об'Їкт≥в й п≥двищенн≥ розм≥ру страхових тариф≥в.

«азначимо, однак, що коеф≥ц≥Їнт ‘.Ѕ.  оньшина можна використовувати в тих випадках, коли страховий портфель включаЇ об'Їкти з близькими по значенню страховими сумами.

ўоб оц≥нити ф≥нансову ст≥йк≥сть страхового фонду в ц≥лому, необх≥дно сп≥вставити загальну величину доход≥в страховика за тарифний пер≥од ≥ обс¤г кошт≥в в запасних фондах з сумою витрат за цей же пер≥од ¬важаЇтьс¤ нормальним, коли результат в≥д такого сп≥вставленн¤ буде перевищувати одиницю.

ќчевидно, що дл¤ ст≥йкого перевищенн¤ доход≥в над витратами страховика за тарифний пер≥од (при ви≠користанн≥ оптимальних тариф≥в) необх≥дна суттЇва концентрац≥¤ кошт≥в страхового фонду, а також засоб≥в в запасних фондах. ÷е дозвол¤Ї в≥дшкодувати нав≥ть над. звичайний збиток, забезпечуючи розм≥щенн¤ його в час≥.

ѕоказник збитковост≥ страховоњ суми виражаЇ собою в≥дношенн¤ виплат страхового в≥дшкодуванн¤ або стра≠ховоњ суми до страховоњ суми вс≥х застрахованих об'Їкт≥в. ѕриведений показник дозвол¤Ї сп≥вставити витрати на виплату страховика з прийн¤тою ним страховою в≥д≠пов≥дальн≥стю.

ƒосл≥дженн¤ динам≥ки показник≥в збитковост≥ стра≠ховоњ суми пересл≥дуЇ мету встановити в≥дпов≥дн≥сть фактичноњ збитковост≥ тарифному р≥вню. якщо буде ви≠¤влено, що фактична збитков≥сть перевищуЇ норматив, що включений до тарифноњ ставки, то необх≥дно вста≠новити роль у цьому окремих елемент≥в збитковост≥.

–озгл¤немо збитков≥сть страховоњ суми в майновому страхуванн≥.

ѕо-перше, при обов'¤зковому й добров≥льному стра≠хуванн≥ майна колгосп≥в та радгосп≥в застрахован≥ об'Їкти враховуютьс¤ лише у варт≥сному вираз≥. “ому можливий анал≥з лише загального показника збитко≠вост≥, зокрема, в розр≥з≥ груп майна, що дозволить вста≠новити по них ф≥нансову ст≥йк≥сть операц≥й.

ѕо-друге, при обов'¤зковому страхуванн≥ буд≥вель в господарствах громад¤н з≥ставл¤Їтьс¤ число постраждалих страхувальник≥в, що отримали страхове в≥дшкоду≠ванн¤ (ц≥ дан≥ м≥ст¤тьс¤ в р≥чному статистичному зв≥т≥), ≥ число господарств, що мають застрахован≥ буд≥вл≥.

ѕо-третЇ, в раз≥ добров≥льного страхуванн¤ засоб≥в транспорту, домашнього майна й буд≥вель дл¤ з'¤суванн¤ впливу збитковост≥ страховоњ суми на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й досл≥джуЇтьс¤ в≥дношенн¤ числа виплат до к≥лькост≥ укладених договор≥в, а також в≥дношенн¤ ризик≥в ¤к сп≥вставленн¤ середньоњ страхо≠воњ виплати по одному договору ≥ середньоњ страховоњ суми по одному ж договору.

ѕо-четверте, при добров≥льному страхуванн≥ майна державних п≥дприЇмств, кооперативних й громадських орган≥зац≥й, враховуючи лише варт≥сне в≥дображенн¤ в статистичн≥й зв≥тност≥ застрахованих об'Їкт≥в, можливий анал≥з впливу на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й лише синтетичного показника збитковост≥ в розр≥з≥ вид≥в кооперац≥њ чи громадських орган≥зац≥й.

¬загал≥, по страхуванню майна зм≥ст елемент≥в збитковост≥ страховоњ суми даЇ широк≥ можливост≥ дл¤ з'¤суванн¤ причин п≥двищенн¤ збитковост≥. Ќаприклад, п≥двищений р≥вень частоти та спустошувальност≥ стра≠хових випадк≥в, пов'¤заних з пожежею, св≥дчить, насам≠перед, про недостатню ¤к≥сть протипожежних заход≥в. ¬ тому раз≥, коли в≥дношенн¤ ризик≥в перевищуЇ одиницю по обов'¤зковому страхуванню, Ї п≥дстави перев≥рити роботу страхових фах≥вц≥в по переоц≥нц≥ буд≥вель з тим, щоб звести до м≥н≥муму п≥сл¤пожежн≥ переоц≥нки буд≥вель в напр¤мку п≥двищенн¤ њх страховоњ оц≥нки. якщо ж йдетьс¤ про добров≥льне страхуванн¤, то високий р≥вень в≥дношенн¤ ризик≥в св≥дчить про завищен≥ розм≥ри страхових сум.

«битков≥сть страховоњ суми по страхуванню врожаю с≥льськогосподарських культур та вплив цього показника на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й встановлюЇтьс¤ через в≥дношенн¤ страхового в≥дшкодуванн¤ до певноњ вартост≥ врожаю по державних ц≥нах. ÷е й показник можна пор≥вн¤ти з тарифним р≥внем.

јнал≥з проводитьс¤ по кожн≥й с≥льськогосподарськ≥й культур≥ та однор≥дних групах культур. –озм≥ри страхово≠го в≥дшкодуванн¤ знаход¤тьс¤ в р≥чному статистичному зв≥т≥.

≈лементи збитковост≥ при цьому вид≥ страхуванню суттЇво трансформован≥. Ќаприклад, при розрахунку спустошливост≥ страхового випадку знаменник дробовоњ величини нер≥дко становить одиницю (в≥дбулась одна пов≥нь чи засуха). Ќав≥ть при дек≥лькох страхових випад≠ках важко вид≥лити ступ≥нь впливу одного з них нa величину збитку. „исельник дробовоњ величини (число постраждалих об'Їкт≥в) перетворюЇтьс¤ в суму страхово≠го в≥дшкодуванн¤.

ƒл¤ з'¤суванн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ страхових операц≥й по страхуванню врожаю с≥льськогосподарських культур можна визначити й анал≥зувати синтетичний показник збитковост≥ й в≥дсоток недобору нормативного врожаю. ѕор≥вн¤нн¤ цих показник≥в зд≥йснюЇтьс¤ ¤к в час≥, так ≥ в рег≥ональному аспект≥. јнал≥з њх динам≥ки за дек≥лька рок≥в дозвол¤Ї зробити висновки щодо причин п≥двищенн¤ збитковост≥ окремих страхових операц≥й.

ѕевн≥ особливост≥ в забезпеченн≥ Ђф≥нансовоњ ст≥йкост≥ страхових операц≥й по страхуванню с≥льськогоспо≠дарських тварин. “ут синтетичний показних збитковост≥ страховоњ суми може вивчатись по категор≥¤х госпо≠дарств, видах й формах страхуванн¤. ≈лементи збитко≠вост≥ певною м≥рою зм≥нюютьс¤. “ак, частота страхових випадк≥в в≥дображаЇ в≥дношенн¤ числа страхових випадк≥в до к≥лькост≥ застрахованих об'Їкт≥в. якщо цей показник перевищуЇ середн≥й р≥вень в дан≥й м≥сцевост≥, це св≥дчить про незадов≥льне ветеринарно-зоотехн≥чне забезпеченн¤ тварин, про њх безгосподарне утриманн¤.

“акий елемент збитковост≥, ¤к спустошлив≥сть, пока≠зуЇ, ск≥льки в середньому тварин гине в≥д настанн¤ одного страхового випадку. ¬иход¤чи з р≥вн¤ цього по≠казника, можна робити висновки щодо ефективност≥ заход≥в по локал≥зац≥њ еп≥зоот≥й, насл≥дк≥в стих≥йного лиха, пожеж. якщо в≥д одного страхового випадк≥в середньо≠му гине одна тварина, то зам≥сть двох елемент≥в збитко≠вост≥ (частота страхових випадк≥в та њх Ђспустошлив≥сть) можна використати в≥дсоток ( ) падежу тварин. ¬ цьому раз≥ спустошлив≥сть дор≥внюЇ одиниц≥ й не впливаЇ на збитков≥сть. “ак≥ обставини можуть мати м≥сце, насам≠перед, в особист≥й власност≥ громад¤н, де в≥д одного страхового випадку настаЇ пад≥ж одн≥Їњ (часто Їдиноњ) тварини. ¬ державних ≥ недержавних с≥льськогоспо≠дарських п≥дприЇмствах при еп≥зоот≥¤х, стих≥йних чинниках, пожежах настанн¤ одного страхового випадку може зумовити загибель значноњ к≥лькост≥ тварин, тобто спустошлив≥сть буваЇ б≥льшою одиниц≥.

¬ робот≥ по забезпеченню ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ стра≠хових операц≥й по страхуванню тварин сл≥д розмежову≠вати загальний в≥дсоток падежу в≥д в≥дсотка страхового падежу тварин. ќбмежений обс¤г страховоњ в≥дпо≠в≥дальност≥ по умовах конкретних вид≥в страхуванн¤ може приводити до того, що при загальному високому в≥дсотку падежу загибель застрахованих тварин буде не≠значною.

1	2

Ќазва: ќр≥Їнтац≥¤ страховоњ д≥¤льност≥ на ф≥нансову ст≥йк≥сть страхових операц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1523 прочитано)