—трахуванн¤ > ѕластиковий бум

ѕластиковий бум

ќстанн≥ три м≥с¤ц≥ оператори карткового ринку з небаченим дос≥ завз¤тт¤м зб≥льшують обс¤ги випуску плат≥жних карток. Ќаприк≥нц≥ року банк≥ри п≥дуть на рекорд.

”же звичн≥ дл¤ користувач≥в р≥здв¤н≥ й новор≥чн≥ Ђпластиков≥ї акц≥њ лише допоможуть банк≥рам довершити розпочату в останньому квартал≥ цього року нелегку справу зб≥льшенн¤ випуску карток. ѕозитивом цих ем≥с≥й можна вважати досить значущу частку кредитних карток, ¤к≥ поступово стають дедал≥ запитан≥шими на ринку. «агалом за банк≥вською системою вже на перший квартал майбутнього року пропорц≥¤ дебетних/кредитних карток буде 70:30.

 артков≥ результати

Ќин≥шн≥ дос¤гненн¤ ем≥тент≥в карток мають довол≥ переконливий вигл¤д. «агалом, за даними ЌЅ”, в≥тчизн¤н≥ банки прот¤гом третього кварталу випустили 718 тис. внутр≥шньодержавних ≥ м≥жнародних карток. “аким чином, на 1 жовтн¤ ц. р. загальна к≥льк≥сть плат≥жних карток в ”крањн≥ становила 4,963 млн штук. ¬ипуском карток оп≥кувавс¤ 71 банк (46% загальноњ к≥лькост≥ украњнських банк≥в).

«а ≥нформац≥Їю ЌЅ”, картковим рекордсменом став ѕриватЅанк (понад 1,592 млн карток), за ним у Ђпластиковомуї рейтингу ѕром≥нвестбанк (понад 992 тис., з ¤ких близько 743 тис. Ч локальн≥ внутр≥шньобанк≥вськ≥), Ђјвальї (понад 523 тис.), ќщадбанк (понад 356 тис., з ¤ких близько 234 тис. Ч локальн≥ внутр≥шньобанк≥вськ≥) й ѕерший ”крањнський ћ≥жнародний Ѕанк (понад 314 тис.).

«росла за останн≥ три м≥с¤ц≥ к≥льк≥сть POS-терм≥нал≥в ≥ банкомат≥в Ч 20 719 ≥ 2384 в≥дпов≥дно. Ќа 1 жовтн¤ 2002 р. власник≥в внутр≥шньодержавних плат≥жних карток обслуговували 419 банкомат≥в, а власник≥в м≥жнародних пластикових карток Ч 1965 банкомат≥в.

«агальне зростанн¤ к≥лькост≥ карток на ринку було дос¤гнено за рахунок зарплатних проект≥в, а також проведенн¤ банками р≥зних рекламно-пропагандистських акц≥й. Ђћи, ¤к ≥ багато ≥нших банк≥в, проводили акц≥ю Ђ“в≥й рух до усп≥хуї сп≥льно з м≥жнародною плат≥жною системою MasterCard. «а п≥дсумками ц≥Їњ акц≥њ наш банк випустив понад 3 тис. кредитних карток MasterCard Mass ≥ MasterCard Gold. «а домовлен≥стю з MasterCard ми продовжуЇмо цю акц≥ю до Ќового року. ј загалом з початку вересн¤ до 1 грудн¤ 2002 року ми випустили понад 180 тис. картокї, Ч розпов≥в Ђ онтрактамї, заступник голови правлiнн¤ банку Ђјвальї Iгор —лободський.

ћожна назвати й ≥нш≥ причини Ђкартково-ем≥с≥йних дос¤гненьї в≥тчизн¤них банк≥в. Ђ«а останн≥ три м≥с¤ц≥ ми актив≥зували роботу щодо пластикових карток. «деб≥льшого це повТ¤зано з налагодженн¤м роботи наприк≥нц≥ вересн¤ власного процесингового центру. ÷ифри промовл¤ють сам≥ за себе: на к≥нець листопада ем≥с≥¤ карток становила 92 тис. штук, прир≥ст за останн≥ 3 м≥с¤ц≥ Ч 36,5 тис. карток, або 167%. Ќайб≥льше за цей пер≥од було випущено дебетних карток Ч близько 33,5 тис.ї, Ч каже начальник управл≥нн¤ ≥ндив≥дуального б≥знесу ”крсоцбанку “ет¤на Ќовицька.

√рош≥ Ч в мережу

 ер≥вники присутн≥х в ”крањн≥ м≥жнародних плат≥жних систем (VISA Int. та Europay Int.) не раз називали украњнський картковий ринок одним з найдинам≥чн≥ших у —х≥дн≥й ™вроп≥. «а р≥зними п≥драхунками, нин≥ близько 10% украњнських громад¤н використовують банк≥вськ≥ картки ¤к зас≥б оплати своњх витрат. —каж≥мо, банк Ђјвальї щом≥с¤ц¤ реЇструЇ до 1 млн трансакц≥й власник≥в плат≥жних карток.

Ѕанк≥ри, хоча й вважають дуже низьким середн≥й обс¤г трансакц≥й на одного кл≥Їнта (за допомогою р≥зних карток наш≥ сп≥вв≥тчизники витрачають $3Ч5 на м≥с¤ць), та в розвиток банкоматних мереж вкладають б≥льше кошт≥в, н≥ж на встановленн¤ POS-терм≥нал≥в. “ут Ї лог≥чне по¤сненн¤. Ђ«м≥на вартост≥ карткового серв≥су останн≥м часом була повТ¤зана з≥ зм≥ною тариф≥в, встановлених на проведенн¤ трансакц≥й. якщо ран≥ше це був 1% плюс 3 грн, то сьогодн≥ тарифи на зн¤тт¤ грошей у Ђчужомуї банку становл¤ть 1,5% суми грошей плюс 5 грн. ” 95% випадках зд≥йснен≥ в ”крањн≥ трансакц≥њ Ч це зн¤тт¤ гот≥вки, а така тенденц≥¤ властива крањнам, що розвиваютьс¤.

ƒл¤ того, щоб тримати грош≥ на карткових рахунках, украњнськ≥ банки намагаютьс¤ розширити своЇ Ђкарткове поле д≥¤льност≥ї в сегмент≥ торг≥вл≥ї, Ч зазначив у розмов≥ з Ђ онтрактамиї заступник начальника управл≥нн¤ розрахунк≥в з використанн¤м плат≥жних карток ќщадбанку —ерг≥й ‘ранцишко.

 л≥Їнт≥в стимулюють

”т≥м, за словами самих банк≥р≥в, розвиток Ђпластиковоњї ≥ндустр≥њ за рахунок операц≥й гот≥вкуванн¤ триватиме недовго. √оловним завданн¤м ф≥нансист≥в залишаЇтьс¤ стимулювати не т≥льки зн¤тт¤ гот≥вки через банкомати, а й використовувати картки ¤к засоби платежу.

јктивн≥шу роботу з Ђпластикомї банки мають нам≥р стимулювати наданн¤м нових карткових продукт≥в, а також ≥ проведенн¤м р≥зноман≥тних акц≥й. ќстанн≥х напередодн≥ новор≥чних св¤т об≥ц¤ють безл≥ч.

ўо ж до послуг, то х≥том цього сезону можна назвати картки Maestro Prepaid ≥ плат≥жн≥ картки в Ївро. јктивно пропонують на ринку ваучерн≥ продукти. Ђ¬проваджено й усп≥шно працюЇ система продажу електронних ваучер≥в Ђћоб≥л≥сї, ¤ка реал≥зовуЇтьс¤ в мереж≥ в≥дд≥лень Ђјвальї (понад 1200). ÷¤ послуга маЇ пост≥йне зростанн¤ попиту, що всел¤Ї над≥њ на подальший розвиток мереж≥ реал≥зац≥њ.

ћи впровадили також ун≥кальну дл¤ украњнського ринку банк≥вських послуг програму кредитуванн¤ Ђјваль-кредитї дл¤ власник≥в плат≥жних карток нашого банку з можлив≥стю кредитуванн¤ в розм≥р≥ до 75% м≥с¤чноњ зароб≥тноњ плати. ”н≥кальн≥сть ц≥Їњ програми пол¤гаЇ передус≥м у можливост≥ практично безплатно користуватис¤ кредитною л≥н≥Їю досить тривалий часї, Ч пов≥домив јнтон –оманчук.

јкц≥њ мають головну мету Ч зб≥льшенн¤ обс¤гу трансакц≥й. Ђƒо Ќового року ми плануЇмо провести акц≥ю, спр¤мовану на зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ користувач≥в банк≥вськими картками. Ќаша схема реал≥зовуЇтьс¤ в торговельних мережах, де кл≥Їнт за певну к≥льк≥сть трансакц≥й маЇ витратити в≥дпов≥дну суму, за що в≥н отримуЇ гарантован≥ сувен≥ри в≥д банку (наприклад, годинники, кепки, сумки, куртки) а також бере участь у роз≥граш≥ дорожчого призу Ч зазвичай туру на двох. ÷ього року ми плануЇмо роз≥грати дв≥ пут≥вки на двох до ™гипту. ¬т≥м, кл≥Їнт Ч переможець лотерењ маЇ право сам вибирати, куди поњхати Ч банк оплачуЇ $1,5 тис.ї, Ч розпов≥в —ерг≥й ‘ранцишко.

¬елик≥ над≥њ повТ¤зують з приходом на в≥тчизн¤ний картковий ринок нових учасник≥в, ¤к≥, ¤к оч≥куЇтьс¤, мають голосно за¤вити про себе. Ќаприклад, недавно про своњ нам≥ри розпочати ем≥с≥ю карток м≥жнародноњ плат≥жноњ системи Visa Int. у другому квартал≥ 2003 року за¤вили в ”кргазбанку. ѕрот¤гом двох рок≥в п≥сл¤ початку ем≥с≥њ банк збираЇтьс¤ випустити близько 85 тис. карток ц≥Їњ плат≥жноњ системи. «а цей пер≥од плануЇтьс¤ зб≥льшити обс¤г ем≥с≥њ карток MasterCard Int. в 3,7 разу Ч до 85 тис. шт. ” грудн≥ цього року ”кргазбанк також почне обслуговувати картки Visa Int., випущен≥ ≥ншими банками, у своњх банкоматах.

¬идим≥ перспективи

ќдн≥Їю з головних под≥й 2002 р. об≥ц¤Ї стати старт ч≥повоњ ≥ндустр≥њ. ѕершим маЇ стартувати банк Ђјвальї: за словами заступника голови правл≥нн¤ цього банку ≤гор¤ —лоб≥дського, ще цього року банк випустить першу ч≥пову картку на основ≥ м≥жнародного стандарту EMV.

Ќин≥ в ”крањн≥ випускають т≥льки пластиков≥ картки м≥жнародних плат≥жних систем з магн≥тною смужкою. «а прогнозами експерт≥в MasterCard Int., на 2005 р≥к 80% ус≥х POS-терм≥нал≥в в ”крањн≥ мають бути переведен≥ на ч≥п-технолог≥њ.

ЌагадаЇмо, ще 1994 р. рада директор≥в плат≥жноњ системи MasterCard Int. ухвалила перех≥д на ч≥п-технолог≥њ, 1996 зТ¤вивс¤ EMV-стандарт (сп≥льно розроблений компан≥¤ми Europay, MasterCard, Visa стандарт дл¤ ч≥п-технолог≥й), а в жовтн≥ 1997 р. перш≥ пластиков≥ картки MasterCard цього стандарту було випущено у ¬елик≥й Ѕритан≥њ.

„≥п-технолог≥њ мають низку переваг пор≥вн¤но з традиц≥йними картками з магн≥тною смужкою: дають змогу п≥двищити р≥вень безпеки при трансакц≥¤х, завд¤ки чому знижуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть шахрайства, зменшити операц≥йн≥ витрати, а також спри¤ють розвитку нових технолог≥й, зокрема проект≥в електронноњ комерц≥њ. —таном на 1 липн¤ 2002 року в 32 крањнах було випущено понад 125 млн ч≥п-карток системи MasterCard Int.

ƒумки фах≥вц≥в:

 редитн≥ картки справд≥ стають кредитними

—ерг≥й ‘–јЌ÷»Ў ќ, заступник начальника управл≥нн¤ розрахунк≥в з використанн¤м плат≥жних карток ќщадбанку:

Ќин≥ в ”крањн≥ зд≥йснюютьс¤ перш≥ кроки щодо розвитку ≥ впровадженн¤ на ринку системи Ђсправжн≥хї кредитних карток. ¬≥дкриваючи в нашому банку кредитну картку, кл≥Їнтов≥ реЇструють два рахунки: картковий ≥ рахунок забезпеченн¤, на ¤кий вноситьс¤ додаткова сума Ч резерв, ¤ким у раз≥ вичерпанн¤ карткового рахунку кл≥Їнт може скористатис¤ ¤к кредитом (до 75% резервноњ суми).

“ак, дл¤ оформленн¤ кредитноњ картки MasterCard за в≥дкритт¤ нульового карткового рахунка треба заплатити 70 грн плюс 500 грн Ч на рахунок забезпеченн¤. ” раз≥ в≥дкритт¤ дебетного рахунку кл≥Їнт платить т≥льки за оформленн¤ картки. Ќа 1 жовтн¤ ќщадбанк випустив 113 644 дебетн≥ картки ≥ 23 263 кредитн≥ (17%). Ќа 1 грудн¤ 2002 р. частка кредитних карток зросла до 18Ч19%. “аке сп≥вв≥дношенн¤ сьогодн≥ спостер≥гаЇтьс¤ загалом в ус≥й ”крањн≥ (6% MasterCard ≥ 12% Visa).

ѕриваблювати кл≥Їнт≥в не демп≥нгом, а ¤к≥стю

Iгор —ЋќЅќƒ—№ »…, заступник голови правлiнн¤ јѕѕЅ Ђјвальї:
Ч ќдним ≥з принцип≥в роботи нашого банку Ї стаб≥льн≥ тарифи на картков≥ продукти, ¤к≥ хоча й не найнижч≥ на цьому ринку, але довол≥ доступн≥. Ќаш банк приваблюЇ кл≥Їнт≥в переважно не низькою варт≥стю, а ¤к≥стю послуг. ћи не намагаЇмос¤ демп≥нгувати на ринку плат≥жних карток, що, на жаль, робл¤ть багато банк≥в. 2003 року ми плануЇмо довести к≥льк≥сть банкомат≥в до 600Ч650 шт., зб≥льшити еквайрингову мережу на 500 точок, а обс¤г ем≥с≥њ плат≥жних карток на 500 тис.

1	2

Ќазва: ѕластиковий бум
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1116 прочитано)