—трахуванн¤ > —тратег≥¤ страховоњ компан≥њ

—тратег≥¤ страховоњ компан≥њ

√оловн≥ перетворенн¤ у крањн≥ спр¤мован≥ на структурн≥ зм≥ни форм власност≥. ÷≥ зм≥ни, у свою чергу, зумовлюють в≥дпов≥дну трансформац≥ю форм њњ страхового захисту. ” п≥дрозд≥л≥ 1.1йш≠лос¤ про на¤вн≥сть об'Їктивних передумов дл¤ виходу страху≠ванн¤ на перший план у систем≥ гарантуванн¤ економ≥чноњ безпе≠ки юридичних ос≥б ≥ громад¤н у раз≥ стих≥йного лиха, нещасного випадку та ≥нших непередбачуваних обставин.

¬ажливого значенн¤ набуваЇ виробленн¤ стратег≥њ розвитку страхового ринку, ≥ зокрема кожноњ страховоњ компан≥њ.

¬ економ≥ц≥ ≥ сфер≥ управл≥нн¤ стратег≥¤ будь-¤коњ орган≥зац≥њ Ч це докладний, усеб≥чний комплексний план, ¤кий маЇ забезпечити виконанн¤ њњ м≥с≥њ, тобто дос¤гненн¤ головноњ мети ѓѓ ≥снуванн¤. ўодо страховик≥в стратег≥¤ означаЇ генеральну програму д≥й компан≥њ, узгоджену з головною метою останньоњ. ¬≥д ступен¤ обірунтованост≥ обраноњ стратег≥њ залежить усп≥х компан≥њ.

√оловна мета, коли вона визначена ≥, що дуже важливо, дос¤≠жна, спри¤Ї п≥двищенню ефективност≥ роботи компан≥њ. ћета, що випливаЇ ≥з завищеноњ оц≥нки можливостей орган≥зац≥њ, може призвести до катастроф≥чних насл≥дк≥в.

” практиц≥ страхового менеджменту широко використовуЇ≠тьс¤ стратег≥¤ оновленн¤. ¬она передбачаЇ безперервний про≠цес пошук≥в ≥ впровадженн¤ нових метод≥в управл≥нн¤, зор≥Їнто≠ваних на посл≥довне вдосконаленн¤ страховоњ справи. ќпрацю≠ванн¤ стратег≥њ маЇ враховувати адаптац≥ю до зовн≥шнього сере≠довища, внутр≥шню координац≥ю та орган≥зац≥йне передбаченн¤. “ому стратег≥чн≥ програми потр≥бно складати довол≥ гнучкими, аби при потреб≥ њх можна було переор≥Їнтувати або модиф≥кувати.

ѕ≥д адаптац≥Їю до зовн≥шнього середовища розум≥ютьс¤ д≥њ, що супроводжують пристосуванн¤ компан≥њ до нових спри¤тли≠вих можливостей розвитку б≥знесу, а також до нових обмежень, ¤к≥ виникають на цьому шл¤ху. Ѕерутьс¤ до уваги ¤к зм≥ни в за≠конодавств≥, так ≥ ≥нтереси потенц≥йних страхувальник≥в, посере≠дницьких структур, компан≥й-конкурент≥в та ≥нших суб'Їкт≥в страхового ринку. ќчевидно, що все це потребуЇ пост≥йного збо≠ру та анал≥зу великого обс¤гу ≥нформац≥њ про розвиток економ≥ки в ц≥лому ≥ страховоњ галуз≥ зокрема, про р≥зн≥ ринки, послуги та ≥нш≥ чинники.

—тратег≥чний план компан≥њ маЇ бути довгостроковим за ме≠тою д≥¤льност≥, але досить гнучким за методами дос¤гненн¤ ме≠ти. ѕриблизно кожн≥ п≥вроку його доц≥льно коригувати залежно в≥д зм≥ни д≥лових ≥ соц≥альних обставин, анал≥зуючи динам≥ку макроеконом≥чних показник≥в, що характеризують темпи еконо≠м≥чного зростанн¤ (спаду), р≥вень ≥нфл¤ц≥њ та безроб≥тт¤, струк≠турн≥ зм≥ни в економ≥ц≥, умови оподаткуванн¤ юридичних ≤ ф≥зи≠чних ос≥б тощо.

«ауважимо, що серед зм≥н, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ нин≥ в ”крањн≥, най≥стотн≥ше вплинути на подальшу долю страховик≥в можуть так≥.

«д≥йсненн¤ приватизац≥њ майна переважноњ б≥льшост≥ п≥дпри≠Їмств, що ран≥ше належали до державного сектору економ≥ки. ÷е зумовлюЇ п≥двищенн¤ страхового ≥нтересу ¤к щодо захисту май≠на, так ≥ щодо страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ п≥дприЇмств. ѕотр≥б≠но намагатис¤ охопити страхуванн¤м ризики, насамперед, засновник≥в та акц≥онер≥в компан≥њ. ÷е спри¤Ї швидшому започаткуванню та подальшому розвитку страховоњ д≥¤льност≥, п≥двищуЇ дов≥р'¤ до нового страховика, що дуже важливо дл¤ зм≥цненн¤ його пози≠ц≥њ на страховому ринку.

Ќова ≥деолог≥¤ пенс≥йного забезпеченн¤ населенн¤. –еформа в ц≥й справ≥ передбачаЇ побудову трир≥вневоњ системи джерел пен≠с≥йного забезпеченн¤. „астина кошт≥в формуватиметьс¤ за рахунок вклад≥в працюючих громад¤н на пенс≥йн≥ рахунки за умов пенс≥й≠ного страхуванн¤. «алученн¤ страхових компан≥й до ц≥Їњ справи, ¤к св≥дчить заруб≥жний досв≥д, ц≥лком виправдане.

«м≥ни в джерелах сплати страхових платеж≥в. “епер ≥ за до≠бров≥льними видами страхуванн¤ майна п≥дприЇмств (включаю≠чи транспортн≥ засоби, вантаж≥) страхов≥ прем≥њ додаютьс¤ до ви≠трат на виробництво, що в≥дпов≥дно зменшуЇ базу оподаткуван≠н¤. ÷е значно п≥двищуЇ ф≥нансов≥ можливост≥ п≥дприЇмств, за≠охочуЇ њх до участ≥ у страхуванн≥. ¬ажливе значенн¤ матиме пе≠редбачена державна допомога за рахунок бюджетних кошт≥в у сплат≥ страхових прем≥й з≥ страхуванн¤ зернових культур ≥ цук≠рових бур¤к≥в у п≥дприЇмствах ус≥х форм власност≥. «авд¤ки цьому чиннику обс¤г страхових послуг у с≥льському господарств≥ може зрости на 400Ч500 млн грн.

«ростанн¤ р≥вн¤ реальноњ середньоњ зароб≥тноњ плати працюю≠чих. ÷е загальна тенденц≥¤, зг≥дно з ¤кою населенн¤ активн≥ше залу≠чаЇтьс¤ до страхуванн¤ житт¤, в≥д нещасних випадк≥в, страхуванн¤ нерухомост≥, транспортних засоб≥в та домашнього майна.

—уттЇве зниженн¤ р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ (у 2001 р. вона склала 6,2 %), що спри¤тиме зм≥цненню дов≥ри страхувальник≥в до ре≠альност≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в. ѕроте у правилах ≥ договорах страхуванн¤ сл≥д неодм≥нно передбачити можливост≥ коригувати страхову суму та суму платеж≥в з огл¤ду на в≥дхиленн¤ реальноњ вартост≥ застрахованого майна внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ (дефл¤ц≥њ) грошовоњ одиниц≥.

—тан крим≥ногенноњ ситуац≥њ, особливо у м≥стах, що призво≠дить до п≥двищенн¤ р≥вн¤ збитковост≥ за багатьма договорами. «важаючи на таку тенденц≥ю, доводитьс¤ коригувати страхов≥ та≠рифи, вживати разом з≥ страхувальниками й правоохоронними органами додаткових запоб≥жних заход≥в щодо охорони об'Їкт≥в страхуванн¤. ¬одночас поширенн¤ правдивоњ ≥нформац≥њ про р≥≠вень злочинност≥ маЇ спри¤ти переконанню власник≥в у необх≥д≠ност≥ страхувати своњ майнов≥ ≥нтереси.

«м≥на пор¤дку нарахуванн¤ ≥ в≥днесенн¤ на витрати аморти≠зац≥йних в≥драхувань на основн≥ засоби. ѕрискорена амортизац≥¤ призведе до зб≥льшенн¤ коливань м≥ж залишковою варт≥стю об'Їкта за балансом п≥дприЇмства ≥ його реальною варт≥стю. ÷е потр≥бно брати до уваги ≥ в умовах страхуванн¤.

ќч≥куване зб≥льшенн¤ кредитних ≥нвестиц≥й у п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть. ÷е пот¤гне за собою, зокрема, розширенн¤ масштаб≥в використанн¤ страхових послуг у частин≥ страхуванн¤ майна в≥д вогню ≥ стих≥йного лиха, техн≥чних ризик≥в, майна, що оформл¤≠Їтьс¤ п≥д заставу, страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥.

јктив≥зац≥¤ процесу формуванн¤ украњнського фондового рин≠ку. –озвинений ринок ц≥нних папер≥в дасть змогу страховикам прискорити продаж власних акц≥й, залучаючи додатковий кап≥≠тал до статутного фонду, а також оперативн≥ше вир≥шувати пи≠танн¤ про ≥нвестуванн¤ тимчасово в≥льних кошт≥в у ц≥нн≥ папери ≥, при потреб≥, продаж останн≥х. –озвиток фондового ринку пот¤≠гне за собою впровадженн¤ нових страхових послуг.

Ќа¤вна тенденц≥¤ до стаб≥л≥зац≥њ банк≥вськоњ обл≥ковоњ став≠ки, що безпосередньо впливаЇ на про¤в заощаджу вальноњ функц≥њ страхуванн¤, зумовлюЇ б≥льшу передбачуван≥сть доход≥в страхо≠вик≥в в≥д розм≥щенн¤ депозит≥в та визначен≥сть де¤ких ≥нших па≠раметр≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥.

”крањна маЇ шанси вступити до ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ торг≥≠вл≥. ÷е забезпечить зростанн¤ можливостей в≥тчизн¤них п≥дпри≠Їмств щодо реал≥зац≥њ продукц≥њ, особливо на експорт. «в≥дси Ч спри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ розширенн¤ страхуванн¤ експортних кредит≥в, страхуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ товаровиробник≥в за ¤к≥сть продукц≥њ, страхуванн¤ вантаж≥в та в≥дпов≥дальност≥ вантажоперев≥зника, страхуванн¤ юридичних витрат на розгл¤д претенз≥й.

—таб≥л≥зац≥¤ економ≥чного стану на багатьох п≥дприЇмствах дасть можлив≥сть поступово переходити до страхуванн¤ втрат, до ¤ких можуть призвести перерви у виробництв≥ в раз≥ настанн¤ сти≠х≥йного лиха, техногенних авар≥й або ≥нших страхових под≥й.

ѕо¤ва в рег≥онах нових страховик≥в, котр≥ волод≥ють л≥ценз≥¤≠ми на аналог≥чн≥ види страхових послуг.  омпан≥¤ маЇ ретельно вивчати можливост≥ своњх конкурент≥в ≥ в≥дпов≥дно реагувати п≥двищенн¤м ¤кост≥ своњх послуг.

ƒоц≥льн≥сть залученн¤ до реал≥зац≥њ пол≥с≥в страхових посередни≠к≥в. —трахов≥ брокери й агенти спри¤ють, ¤к правило, зростанню к≥лькост≥ договор≥в ≥ розширенню географ≥њ страхувальник≥в, а це позитивно позначаЇтьс¤ на надходженн≥ страхових прем≥й ≥ форму≠ванн≥ рац≥ональноњ структури страхового портфел¤. ≤снують також велик≥ резерви щодо зб≥льшенн¤ продажу страхових послуг через установи банк≥в ≥ зв'¤зку, транспортн≥ орган≥зац≥њ.

ѕерестрахуванн¤ ризик≥в на обл≥гаторних засадах. «≥ зрос≠танн¤м р≥вн¤ кап≥тал≥зац≥њ страховик≥в вони зможуть суттЇво зб≥льшувати розм≥р страхових зобов'¤зань на власному утриман≠н≥. јле й надал≥ ≥снуватиме велика потреба в перестрахуванн≥ ри≠зик≥в. “ому потр≥бно ретельно д≥брати перестраховик≥в ≥ укласти з ними в≥дпов≥дн≥ угоди. ѕерспективним напр¤мком розвитку внутр≥шнього ринку страхуванн¤ Ї створенн¤ рег≥ональних ≥ спе≠ц≥ал≥зованих страхових пул≥в.

ѕосиленн¤ сп≥лкуванн¤ з потенц≥йними страхувальниками на≠данн¤м њм р≥зних консультац≥й з ризик-менеджменту, страхуван≠н¤ ризик≥в та ≥нших питань, що не виход¤ть за меж≥ статутноњ д≥¤≠льност≥ компан≥њ.

ћожливост≥ т≥сн≥шоњ взаЇмод≥њ з м≥сцевими органами влади. ÷≥ стосунки можуть ви¤вл¤тис¤ у взаЇмному намаганн≥ розсл≥ду≠вати причини страхових под≥й, пол≥пшити умови дл¤ розм≥щенн¤ оф≥су компан≥њ, рекламних матер≥ал≥в, ф≥нансувати за рахунок кошт≥в страховика де¤к≥ запоб≥жн≥ заходи, купувати ц≥нн≥ папери, що њх ем≥тують м≥сцев≥ адм≥н≥страц≥њ, ≥ т. ≥н.

ќтже, державна пол≥тика, спр¤мована на приватизац≥ю, ре≠форму пенс≥йного забезпеченн¤ та медичного обслуговуванн¤ на≠селенн¤, залученн¤ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й, зд≥йсненн¤ проти≥нфл¤ц≥йних заход≥в, рац≥онал≥зац≥¤ оподаткуванн¤ ¤к стра≠хувальник≥в, так ≥ страховик≥в, упор¤дкуванн¤ в≥дсоткових ста≠вок, валютних курс≥в, налагодженн¤ ф≥нансового контролю, за≠безпечуЇ серйозн≥ передумови дл¤ актив≥зац≥њ страховоњ д≥¤льност≥. —тратег≥¤ кожноњ конкретноњ компан≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб максимально скористатис¤ цими можливост¤ми. ¬одночас мають бути своЇчасно врахован≥ й чинники, що ускладнюють ро≠боту страховик≥в.

1	2

Ќазва: —тратег≥¤ страховоњ компан≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1339 прочитано)