—трахуванн¤ > —трахуванн¤ в ”крањн≥. ѕерестрахувальн≥ операц≥њ

—трахуванн¤ в ”крањн≥. ѕерестрахувальн≥ операц≥њ

¬ ”крањн≥ пер≥одом створенн¤ страхо≠вого ринку вважають початок 90-х рок≥в. —аме тод≥ виникли перш≥ при≠ватн≥ страхов≥ компан≥њ, ¤к≥ поклали край то≠тальн≥й монопол≥њ ƒержстраху. —еред них: "ќмета-≤нстер", "–изик", "—кайд", "—аламанд≠ра", "—кайд-вест", "ј— ќ-ѕрометей" Ч ф≥л≥ал –ос≥йськоњ акц≥онерноњ компан≥њ, "–осток", "—лав≥¤" ≥ т.д. Ќа страховий ринок ”крањни починають приходити пров≥дн≥ та досить в≥дом≥ ≥ноземн≥ страхов≥ компан≥њ, що д≥ють переважно через сп≥льну страхову д≥¤льн≥сть. “ак з'¤вивс¤ аль¤нс "ќмета ≤нстер" Ч "Ћлойд" (јнгл≥¤), ”крањнсько-≥зрањльське товариство "—трахова компан≥¤ "—истема резервних фонд≥в", пр¤ме представництво в≥дкрила ав≠стр≥йська ф≥рма "Safe invest".

” травн≥ 1993 року був виданий ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро страхуванн¤", ¤кий поклав початок створенню цив≥л≥зованоњ системи страхуванн¤ в держав≥. ¬≥дпов≥дно до ƒекрету було введено л≥цензуванн¤ страховоњ д≥¤льност≥, сис≠тему зв≥тност≥ страховик≥в ≥ методи державного регулюванн¤ страхового ринку. Ѕуло створено ƒержавний ком≥тет у справах нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю з наданн¤м йому в≥дпов≥дних функц≥й ≥ повноважень.

«акон ”крањни "ѕро страхуванн¤" захи≠щаЇ в≥тчизн¤ного страховика, обмежуючи частку ≥ноземних юридичних ос≥б та грома≠д¤н у статутному фонд≥ страхових сп≥льних компан≥й 49% та п≥дн≥маючи планку ста≠тутного фонду дл¤ сп≥льного п≥дприЇмства до 500 тис¤ч ≈ ё.

‘актично на ринку ”крањни д≥ють два види страхових компан≥й:

а) кептивн≥ Ч створен≥ м≥н≥стерствами, в≥домствами, потужними ф≥нансово-промис≠ловими союзами дл¤ обслуговуванн¤ ризик≥в своњх п≥дприЇмств;

б) створен≥ на приватному кап≥тал≥, що функц≥онують на конкурентн≥й основ≥.

«а масштабами своЇњ роботи, обс¤гом в≥дпов≥дальност≥ недержавн≥ страхов≥ ком≠пан≥њ важко пор≥вн¤н≥ з орган≥зац≥¤ми колишньо≠го ƒержстраху, економ≥чна база ¤ких фор≠мувалась впродовж 70 рок≥в, завд¤ки чому њх представництва було створено практично в ус≥х населених пунктах ”крањни.

« метою формуванн¤ конкурентного се≠редовища на страховому ринку та приведен≠н¤ орган≥зац≥йноњ форми державноњ та ко≠мерц≥йноњ страховоњ д≥¤льност≥ у в≥дпов≥д≠н≥сть до страхового законодавства ”крањни створено Ќац≥ональну страхову компан≥ю в≥дкритого типу "ќранта", головним заснов≠ником ¤коњ з боку держави виступив ‘онд державного майна.

¬ ”крањн≥  ом≥тетом ≥з страхового нагл¤≠ду було зареЇстровано близько 800 страхо≠вик≥в, але за пер≥од з 1994 по 1996 р. в≥дкли≠кано л≥ценз≥њ у 280 ≥з них. Ќайгруб≥ш≥ по≠рушенн¤ страхового законодавства ви¤вле≠но в компан≥¤х: "”кар" (’арк≥в), "јльб≥на" (Ћьв≥в), "јспек" („ерн≥г≥в), "’ерсон-јско" (’ерсон), "”кр≥н ≥  ∞" ( ињв).

√оловна причина Ч нездатн≥сть значноњ частини страховик≥в виконувати вз¤т≥ на себе зобов'¤занн¤ перед страхувальником. ¬ажливим кроком дл¤ зв≥льненн¤ страхового ринку в≥д ф≥рм, ¤к≥ дискредитують стра≠хову д≥¤льн≥сть, стало п≥дн¤тт¤ суми статут≠ного фонду до р≥вн¤ 100 тис. ≈ ё та зобов'¤≠занн¤ внести 60% його грошима. “ак≥ умо≠ви далеко не вс≥м страховикам п≥д силу. ” зв'¤зку з цим виникаЇ проблема захисту ≥нтерес≥в страхувальник≥в, котр≥ дов≥рили захист своњх ≥нтерес≥в страховим компан≥≠¤м, ¤ким держава надала право зд≥йснюва≠ти цей захист, а пот≥м справедливо позба≠вила њх цього права.

Ќа сьогодн≥ в ”крањн≥ працюють понад 240 компа≠н≥й, що мають досить велик≥ обс¤ги статутних фонд≥в ≥ ре≠зерв≥в, добру репутац≥ю. ¬ажливим Ї й те, що обс¤ги страхових резерв≥в прот¤гом останн≥х рок≥в зростають швидше, н≥ж страхов≥ прем≥њ. ÷е вже показник зростанн¤ ф≥нансовоњ над≥йност≥ страховик≥в, зб≥ль≠шилис¤ також обс¤ги страхових послуг, а страховий ринок на≠був ¤к≥сн≥ших ознак.

ƒе¤к≥ досл≥дники вважають ≥ноземн≥ страхов≥ компан≥њ, ¤к фактор розвитку ринку страхуванн¤ ”крањни. ÷≥ компан≥њ принос¤ть на украњнський ринок культуру страхуванн¤, знанн¤ та експертизу.

—еред головних проблем, ¤к≥ залишаютьс¤ в галуз≥ страхуванн¤, можна вид≥лити:

в≥дсутн≥сть кодексу про страхову д≥¤льн≥сть;

на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ вимог та барТЇр≥в, що обмежують конкуренц≥ю на ринку;

низький р≥вень кап≥тал≥зац≥њ п≥дприЇмств;

недостатн≥й розвиток брокерських послуг на ринку;

низька дов≥ра сусп≥льства до страхових компан≥й;

кр≥м того, проблеми, ¤к≥ ≥снують в украњнськ≥й економ≥ц≥ в ц≥лому ≥ впливають, зокрема, ≥ на страхову галузь.

¬ажко встановити, коли саме виникло перестрахуванн¤, ¤кий догов≥р поклав йому початок, але можна з упевнен≥стю стверджувати, що воно завжди розвивалос¤ сл≥дом за самим страхуванн¤м, оск≥льки перестраховувальн≥ операц≥њ Ї Ђвториннимиї, пох≥дними в≥д страхових.

«а допомогою перестрахуванн¤ страховик може захиститись в≥д випадкових (спричинених непередбачуваними обставинами) в≥дхилень розрахунковоњ збитковост≥ в≥д њњ фактичного р≥вн¤ в поточному роц≥. “ому перестрахуванн¤ Ї необх≥дною умовою забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ й нормальноњ д≥¤льност≥ страховика незалежно в≥д розм≥ру його кап≥талу та страхових резерв≥в.

ѕерестраховик, ф≥нансове п≥дтримуючи страхову компан≥ю, спри¤Ї розширенню њњ страховоњ д≥¤льност≥. ÷е дуже важливо дл¤ страховика, ¤кий зац≥кавлений у розширенн≥ можливостей своЇњ компан≥њ. —траховик, починаючи роботу в нових дл¤ нього видах страхуванн¤, ¤к правило, активно використовуЇ перестрахуванн¤, що даЇ йому можлив≥сть набувати потр≥бного досв≥ду безпечним дл¤ себе шл¤хом.

ѕерестрахуванн¤ не лише захищаЇ страховик≥в, а й спри¤Ї захисту самого страхувальника; прац≥вник≥в страхових компан≥й в≥д втрати роботи; акц≥онер≥в компан≥й в≥д зниженн¤ прибутку; держава маЇ гарант≥ю надходженн¤ податк≥в в≥д страховоњ д≥¤льност≥ ≥ т. ≥н.

≤снуЇ безл≥ч р≥зних за формою перестраховувальних договор≥в. ЌемаЇ стандартного, сп≥льного дл¤ вс≥х страхових компан≥й договору. ” кожному окремому випадку договори перестрахуванн¤ мають своњ певн≥ особливост≥, р≥зн¤тьс¤ частками участ≥ у договор≥, ставками прем≥њ. ѕроте вс≥ договори можна под≥лити на дв≥ основн≥ групи, що р≥зн¤тьс¤ системою розпод≥лу ризик≥в м≥ж перестрахувальником ≥ перестраховиком. ƒо них належать пропорц≥йна ≥ непропорц≥йна форми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й.

ѕропорц≥йна форма перестрахуванн¤ передбачаЇ часткову участь стор≥н у розпод≥л≥ в≥дпов≥дальност≥. ¬≥дпов≥дно до узгодженоњ частки участ≥ в договор≥ м≥ж сторонами розпод≥л¤ютьс¤ страхов≥ прем≥њ ≥ збитки.

” пропорц≥йному перестрахуванн≥ розр≥зн¤ють квотний догов≥р перестрахуванн¤, догов≥р ексцедента суми ≥ квотно-ексцеде-нтний догов≥р.  р≥м того, використовуютьс¤ р≥зн≥ системи чи модиф≥кац≥њ цих форм.

«пдно з квотним договором перестрахуванн¤ перестрахувальник зобов'¤зуЇтьс¤ передавати перестраховиков≥ частку в ус≥х ризиках певного виду, а перестраховик зобов'¤зуЇтьс¤ приймати њњ. „астка участ≥ в перестрахуванн≥ може бути встановлена у в≥дсотках в≥д страховоњ суми або в абсолютному вираженн≥. ѕерестраховик маЇ право встановлювати л≥м≥ти в≥дпов≥дальност≥ за договором.

Ќаприклад, перестрахувальник маЇ догов≥р з квотою 80 %. Ћ≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ перестраховика зг≥дно з договором встановлено в 300 тис. ум. од. якщо перестраховуЇтьс¤ ризик в 100 тис. ум. од., власне утриманн¤ становить 20 тис. ум. од., частка перестраховика Ч 80 тис. ум. од. –изик в 400 тис. ум. од. розпод≥л¤Їтьс¤ так: цедент Ч 80 тис. ум. од., перестраховик Ч 320 тис. ум. од. јле л≥м≥т перестраховика за договором дор≥внюЇ 300 тис. ум. од., ¤к≥ в≥н ≥ приймаЇ (20 тис. ум. од. лишилос¤ за межами квотного договору).

–озпод≥л збитк≥в зг≥дно з квотним договором унаочнюЇ рис.

 вотний перестрахувальний догов≥р маЇ переваги, ¤к≥ б≥льше стосуютьс¤ компан≥њ-цедента:

* на власному утриманн≥ страховика лишаЇтьс¤ така частина в≥дпов≥дальност≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ його ф≥нансовим можливост¤м;

Х квотний догов≥р не потребуЇ великих витрат з його обслуговуванн¤;

* при автоматичност≥ переданн¤ ризик≥в страховик зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д зобов'¤зань передавати ≥нформац≥ю з прийн¤тих ризик≥в, що даЇ певну свободу цеденту (у регулюванн≥ збитк≥в, поновленн≥ або анулюванн≥ пол≥с≥в);

Х результати квотних договор≥в б≥льш збалансован≥ й ст≥йк≥.

÷¤ форма перестрахуванн¤ використовуЇтьс¤ тод≥, коли компан≥¤ починаЇ вести страхову д≥¤льн≥сть в новому дл¤ нењ вид≥ страхуванн¤, за ¤ким не ≥снуЇ ч≥тких статистичних даних; коли компан≥њ потр≥бна ф≥нансова п≥дтримка з огл¤ду на зб≥льшенн¤ обс¤г≥в б≥знесу (формуванн¤ резерв≥в, участь у витратах на веденн¤ справи ≥ т. ≥н.); коли необх≥дно спростити адм≥н≥стративн≥ витрати в тих видах страхуванн¤, де ≥снуЇ великий обс¤г в≥дпов≥дальност≥ ≥ в≥дносно стаб≥льн≥ страхов≥ суми.

 вотне перестрахуванн¤ широко використовуЇтьс¤ в страхуванн≥ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в транспортних засоб≥в, а також в страхуванн≥ автокаско. „асто цей вид договору застосовують у пропорц≥йних ретроцес≤¤х.

ќсновним недол≥ком квотного перестрахуванн¤ Ї те, що за договором передаютьс¤ вс≥ ризики Ч велик≥ ≥ мал≥.  оли б цедент мав змогу утримувати на своњй в≥дпов≥дальност≥ мал≥ ризики, у нього була б можлив≥сть залишати за собою ≥ страхову прем≥ю. “акож на¤вн≥сть у квотних договорах л≥м≥т≥в в≥дпов≥дальност≥ перестраховика в де¤ких випадках змушуЇ зд≥йснювати додаткове перестрахуванн¤ на факультативн≥й основ≥.

 оли йдетьс¤ про квотний догов≥р, страховик не маЇ захисту в≥д ефекту кумул¤ц≥њ ризик≥в, пов'¤заного з одним ≥ тим самим страховим випадком. “ому квотн≥ договори нер≥дко доповнюютьс¤ ексцедентними з метою дос¤гти сп≥льноњ вигоди цедента ≥ перестраховика або лише дл¤ захисту цедента.

1	2	3

Ќазва: —трахуванн¤ в ”крањн≥. ѕерестрахувальн≥ операц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2517 прочитано)