—трахуванн¤ > —трахуванн¤ в ”крањн≥. ѕерестрахувальн≥ операц≥њ

≈ксцедентне перестрахуванн¤ Ч складн≥ший вид пропорц≥йного перестрахуванн¤. “акий вид перестрахуванн¤ використовуЇтьс¤ в тих випадках, коли застрахован≥ ризики ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ за страховими сумами. «а договором ексцедента суми перестраховик отримуЇ визначну частку в ус≥х договорах, що перевищуЇ власне утриманн¤ цедента.

≈ксцедент за договором Ч це величина, кратна власному утриманню цедента. —ума ексцедента виражаЇтьс¤ в к≥лька раз≥в зб≥льшеному розм≥р≥ власного утриманн¤. ¬ласне утриманн¤ на певному р≥вн≥ в ексцедентному перестрахуванн≥ називають л≥н≥Їю (часткою).

ћ≥стк≥сть ексцедентного договору складаЇтьс¤ ≥з суми власного утриманн¤ цедента ≥ покритт¤ перестраховика.

Ќаприклад, ¤кщо розм≥р власного утриманн¤ страховоњ компан≥њ дор≥внюЇ 20 тис. ум. од. (1 л≥н≥¤), сума ексцедента (покритт¤ перестраховика) Ч 100 тис. ум. од. (5 л≥н≥й), тод≥ м≥стк≥сть ексцедентного договору Ч 120 тис. ум. од.

ƒл¤ покритт¤ всього ризику буваЇ недостатньо одного ексцедентного договору, тому кр≥м договору першого ексцедента укладаютьс¤ договори другого, третього ≥ наступних ексцедент≥в.

Ќаприклад, страховик приймаЇ на страхуванн¤ об'Їкт з≥ страховою сумою в 200 тис. ум. од. ¬ласне утриманн¤ страховика за ц≥Їю групою ризик≥в становить 10 тис. ум. од. —траховик маЇ перший ексцедентний догов≥р суми на 10 л≥н≥й ≥ другий догов≥р на 5 л≥н≥й. „астину ризику, що перевищуЇ меж≥ договору 1 ≥ 2 ексцедент≥в перестраховано факультативне на квотн≥й основ≥. ќтже, розпод≥л в≥дпов≥дальност≥ м≥ж сторонами договору ексцедента суми такий:

—траховик (цедент) 10 тис. ум од. (5 % в≥д страховоњ

суми об'Їкта (200 тис ум. од.));

1-й ексцедентний догов≥р (10 л≥н≥й) 100 тис. ум. од. (50 %),

2-й ексцедентний догов≥р (5 л≥н≥й) 50 тис. ум. од (25 %); ѕодальше факультативне переданн¤ 40 тис. ум. од. (20 %);

на квотн≥й основ≥______________________________ __

200 тис. ум. од. 100 %

¬насл≥док настанн¤ страхового випадку об'Їкт пошкоджено на 70 %. —ума збитку становить 140 тис. ум. од. ќск≥льки даний догов≥р Ї пропорц≥йним, розпод≥л збитк≥в м≥ж цедентом ≥ пере-страховиками в≥дбуваЇтьс¤ пропорц≥йно до њх участ≥ в договор≥ ексцедента суми, а саме:

—траховик (цедент) 7 тис. ум. од. (5 % в≥д суми збитку);

1-й ексцедентний догов≥р 70 тис. ум. од. (50 %);

2-й ексцедентний догов≥р 35 тис. ум. од. (25 %);

‘акультативний догов≥р 28 тис, ум. од. (20 %);

______________________________________________________

140 тис. ум. од.

ƒо переваг ексцедентного перестрахуванн¤ можна в≥днести:

ї можлив≥сть компан≥њ-цедента встановлювати л≥м≥т власного утриманн¤ з урахуванн¤м свого ф≥нансового становища;

ї цедент при старанному визначенн≥ суми власного утриманн¤ залежно в≥д характеристик застрахованих об'Їкт≥в може дос¤гти не т≥льки обмеженн¤ своЇњ в≥дпов≥дальност≥, а й ¤к≥сноњ зм≥ни страхового портфел¤.

Ќедол≥к цього виду договору пол¤гаЇ в необх≥дност≥ обробки кожного ризику Ч його вивченн¤, визначенн¤ в≥дпов≥дноњ частки в ексцедентному договор≥, групуванн¤ ризик≥в тощо. “ому витрати з обслуговуванн¤ ексцедентних договор≥в значно вищ≥, н≥ж з обслуговуванн¤ квотних договор≥в. ƒо недол≥к≥в ексцедентного перестрахуванн¤, що стосуютьс¤ переважно перестраховик≥в, можна в≥днести потенц≥йно ≥снуючу можлив≥сть передаванн¤ њм б≥льш небезпечних ризик≥в при диференц≥йованому власному утриманн≥. як правило, у квотних та ексцедентних договорах передбачаЇтьс¤ тантьЇма.

≈ксцедентне перестрахуванн¤ найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ у страхуванн≥ в≥д вогню, нещасних випадк≥в, а також у страхуванн≥ житт¤.

≤нод≥ квотний догов≥р та догов≥р ексцедента суми використовуютьс¤ комб≥новано.  вотно-ексцедентний догов≥р передбачаЇ встановленн¤ ексцедента залежно в≥д визначеноњ частки (квоти) власного утриманн¤. ј понад р≥вень утриманн¤ використовуЇтьс¤ ексцедент -Ч л≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ перестраховик≥в, що ф≥ксуЇтьс¤ в абсолютному вираженн≥.

 вотно-ексцедентний догов≥р використовують у тому раз≥, коли компан≥¤ розширюЇ св≥й б≥знес у новому дл¤ нењ вид≥ страхуванн¤, тобто цедент може точно обчислити ефект зб≥льшенн¤ квотного утриманн¤.

«ауважимо, що вс≥м договорам пропорц≥йного перестрахуванн¤ притаманна характерна особлив≥сть: збитки та прем≥њ за ориг≥нальними пол≥сами розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж цедентом ≥ перестраховиком у в≥дпов≥дн≥й пропорц≥њ ≥ прив'¤зан≥ до страховоњ суми.

—утн≥сть непропорц≥йного перестрахуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що в≥дшкодуванн¤, ¤ке надаЇтьс¤ перестраховиком, визначаЇтьс¤ т≥льки розм≥ром збитку ≥ не залежить в≥д страховоњ суми, а тому немаЇ пропорц≥йного розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥ за окремим ризиком ≥ ориг≥нальною прем≥Їю. ѕризначенн¤ непропорц≥йного перестрахуванн¤ Ч гарантувати в≥дпов≥дальн≥сть страховика за прийн¤тими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений пер≥од. ќтже, у непропорц≥йному перестрахуванн≥ цедент сам оплачуЇ збитки до певного розм≥ру, а перевищенн¤ цього розм≥ру оплачуЇ перестраховик у межах л≥м≥ту в≥дпов≥дальност≥ за договором. ¬≥дпов≥дальн≥сть за непропорц≥йним договором установлюЇтьс¤ в абсолютн≥й сум≥ (догов≥р ексцедента збитку) чи у в≥дсотках (догов≥р ексцедента збитковост≥). ” непропорц≥йних договорах утриманн¤ цедента називають першим збитком, франшизою, пр≥оритетом. ¬≥дпов≥дальн≥сть пере страховика Ч покритт¤м.

Ќепропорц≥йне перестрахуванн¤ маЇ так≥ особливост≥:

* страховик може захиститис¤ в≥д великих збитк≥в, що впливають на його ф≥нансов≥ результати;

Ђ перестраховик не бере участ≥ у в≥дшкодуванн≥ др≥бних збитк≥в, ¤к≥ легко покриваютьс¤ страховиком;

* обс¤г обл≥ку бухгалтерських операц≥й зменшуЇтьс¤, оск≥льки враховуютьс¤ лише окрем≥ збитки або ф≥нансов≥ результати страхувань. јле водночас зростаЇ потреба в п≥дготовч≥й робот≥;

* тантьЇма в договорах ц≥Їњ форми, ¤к правило, не передбачаЇтьс¤;

* перестраховувальна прем≥¤ за непропорц≥йними договорами п≥драховуЇтьс¤ не дл¤ кожного окремого ризику, що передаЇтьс¤, а дл¤ всього портфел¤ з одного або к≥лькох вид≥в страхуванн¤ за р≥к.

Ќепропорц≥йне перестрахуванн¤ представлене договором ексцедента збитку та договором ексцедента збитковост≥.

«г≥дно з договором ексцедента збитку механ≥зм перестрахуванн¤ вступаЇ в д≥ю тод≥, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризиком перевищуЇ межу обумовленоњ в договор≥ суми у раз≥ настанн¤ страхового випадку. ” раз≥ недостатньоњ м≥сткост≥ першого ексцедентного договору у договор≥ ексцедента збитку, ¤к ≤ в договор≥ ексцедента суми, застосовують другий, трет≥й ≥ наступн≥ ексцеденти. јле спос≥б розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥ в ексцедентних договорах непропорц≥йного перестрахуванн¤ в≥дм≥нний в≥д того, що характерний дл¤ пропорц≥йного ексцедентного покритт¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д договор≥в ексцедента суми, де пе-рестраховики беруть участь у вс≥х ≥ в кожному збитку незалежно в≥д його розм≥ру, у договорах ексцедента збитку перестраховики в≥дшкодовують лише т≥ збитки, ¤к≥ перевищують встановлений страховиком (цедентом) пр≥оритет.

Ќаприклад, ≥снуЇ догов≥р ексцедента збитку 500 тис. ум. од. понад 200 тис. ум. од. «биток у 200 тис. ум. од. повн≥стю покриваЇтьс¤ цедентом (в≥н не перевищуЇ ф≥ксованого пр≥оритету). «биток у 400 тис. ум. од. розпод≥л¤Їтьс¤ так: цедент виплачуЇ 200 тис. ум. од., перестраховик Ч 200 тис. ум. од. јле збиток може перевищувати л≥м≥ти ≥ цедента, ≥ перестраховика. —каж≥мо, збиток становить 800 тис. ум. од. ѕерестраховик виплачуЇ 500 тис. ум. од. (понад 200 тис. од. власного утриманн¤ цедента). ÷едент в≥дшкодовуЇ частку своЇњ участ≥ у збитку ≥ додаткову суму, що перевищуЇ л≥м≥т покритт¤ (¤кщо в≥н не передбачив ≥ншого договору з тим чи ≥ншим перестраховиком). ѕ≥дсумовуЇмо:

200 + 100 - 300 тис. ум. од. (цедент);

500 тис. ум. од. (перестраховик).

ќсновою договору ризикованого ексцедента збитку Ї одиничний ризик. ƒогов≥р в умовах певного випадку (вибух, ризик в≥д вогню) використовуЇтьс¤ ст≥льки, ск≥льки ≥снуЇ окремих ризик≥в, що призвод¤ть до збитк≥в, обс¤г ¤ких перевищуЇ пр≥оритет.

” таких видах страхуванн¤, ¤к страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥, не завжди можна визначити сам ризик (¤кщо це вимоги трет≥х ос≥б), тому доц≥льно використовувати покритт¤ не за ризиком, а за ц≥лим випадком. —каж≥мо, п≥д час стих≥йного лиха (землетрус, бур¤) вступають у д≥ю б≥льш≥сть договор≥в страхового портфел¤, але жодний збиток не перевищуЇ л≥м≥ту. —укупн≥сть цих збитк≥в може ≥стотно зашкодити цеденту. ” ц≥й ситуац≥њ маЇ сенс використати покритт¤ за випадком Ч катастроф≥чний ексцедент збитку.

¬ основ≥ катастроф≥чного ексцедента збитку лежить захист в≥д кумул¤ц≥њ збитк≥в в раз≥ настанн¤ одного випадку (ƒ“ѕ, ав≥акатастрофа, стих≥йне лихо). «розум≥ло, що цей вид захисту потребуЇ точного визначенн¤ випадку. “ому в таких договорах застосовуЇтьс¤ Ђпогодиннеї застереженн¤, ¤ке обмежуЇ час ви¤вленн¤ страхового випадку (у годинах, дн¤х). ѕерестрахувальник ф≥ксуЇ час початку страхового випадку.

–изикований ексцедент збитку та катастроф≥чний ексцедент збитку можуть доповнювати один одного. ” цьому вид≥ договору покритт¤ поширюЇтьс¤ на збитки за ризиком ≥ за випадком, де немаЇ змоги запоб≥гти кумул¤ц≥њ. “ому найчаст≥ше це покритт¤ використовуЇтьс¤ при автотранспортному страхуванн≥ або страхуванн≥ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥.

ƒо ц≥лком особливого, в≥докремленого виду договор≥в непропорц≥йного перестрахуванн¤ можна в≥днести догов≥р ексцедента збитковост≥ (stop loss). ÷е Ч догов≥р перестрахуванн¤, ¤кий покриваЇ не окрем≥ збитки або њх сукупн≥сть, а певний вид страхуванн¤ або весь страховий портфель цедента.

1	2	3

Ќазва: —трахуванн¤ в ”крањн≥. ѕерестрахувальн≥ операц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (2517 прочитано)