—трахуванн¤ > —трахуванн¤ депозит≥в

—трахуванн¤ депозит≥в

ƒл¤ усп≥шноњ кредитноњ д≥¤льност≥ комерц≥йним банкам по≠тр≥бн≥ значн≥ кредитн≥ ресурси. « метою њх поповненн¤ банки ши≠роко залучають кошти юридичних та ф≥зичних ос≥б у вигл¤д≥ до≠бров≥льно зроблених ними вклад≥в.  ошти в гот≥вков≥й або безгот≥вков≥й форм≥, у валют≥ ”крањни або в ≥ноземн≥й валют≥, ¤к≥ розм≥щен≥ кл≥Їнтами на њхн≥х ≥менних рахунках у банку на дого≠в≥рних засадах на визначений строк збер≥ганн¤ ≥ п≥дл¤гають ви≠плат≥ вкладнику в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни та умов до≠говору, називаютьс¤ депозитами.  ошти, отриман≥ у форм≥ депозит≥в, комерц≥йн≥ банки активно використовують у своњй кредитн≥й д≥¤льност≥. ÷¤ д≥¤льн≥сть, ¤к в≥домо, пов'¤зана з ризи≠ком неповерненн¤ кошт≥в, наданих банкам у кредит. “ому за умови, що банк не подолаЇ ризику неповерненн¤ йому кредиту, цей ризик передаЇтьс¤ кл≥Їнтам банку Ч власникам депозит≥в. ѕеред ними постаЇ загроза втратити кошти, дов≥рен≥ банков≥, через його загальну неплатоспроможн≥сть.

ƒепонуванн¤ грошових кошт≥в у комерц≥йних банках часто розгл¤даЇтьс¤ њх вкладниками (депонентами) ¤к форма прибутко≠воњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥. “од≥ сп≥вучасть депонент≥в у ризику неплатоспроможност≥ банк≥в, ¤ка настала внасл≥док неповернен≠н¤ йому кредит≥в, певною м≥рою може вважатис¤ доречною. ѕроте найб≥льш масова категор≥¤ депонент≥в, передус≥м ф≥зичн≥ особи, робл¤ть вклади лише з огл¤ду на потребу заощадженн¤ та над≥йного збер≥ганн¤ власних кошт≥в.  р≥м того, ≥ багато юриди≠чних ос≥б ≥нод≥ змушен≥ збер≥гати власн≥ кошти на депозитних рахунках у банках зг≥дно з вимогами чинного законодавства. ќт≠же, у цих випадках немаЇ п≥дстав дл¤ непогодженого перекла≠денн¤ ризику неплатоспроможност≥ банку на його кл≥Їнт≥в. ћа≠сове неповерненн¤ банкам депонованих кошт≥в п≥дносить зви≠чайну негативну ф≥нансово-банк≥вську ситуац≥ю до рангу вагомоњ соц≥ально-економ≥чноњ ≥ нав≥ть пол≥тичноњ проблеми. —аме тому постаЇ гостра потреба створити на страхов≥й основ≥ ефективну систему захисту ≤нтерес≥в вкладник≥в в≥д насл≥дк≥в ризику неплато≠спроможност≥ њхн≥х банк≥в.

—истема страхового захисту депозит≥в, уперше застосована банками —Ўј, була заснована зг≥дно з вимогами Ѕанк≥вського закону в≥д 1933 року, ¤кий зобов'¤зав створити державну орган≥≠зац≥ю Ч ‘едеральну корпорац≥ю страхуванн¤ депозит≥в. ѕрот¤≠гом багатьох дес¤тил≥ть ц¤ корпорац≥¤ страхуЇ вс≥ види банк≥всь≠ких депозит≥в за рахунок спец≥ального фонду страхуванн¤ депозит≥в, створеного щор≥чними внесками комерц≥йних банк≥в. —траховий захист поширюЇтьс¤ лише на 100 тис. долар≥в суми депозиту вкладника. ” раз≥ банкрутства банку ‘едеральна кор≠порац≥¤ покриваЇ його зобов'¤занн¤ перед вкладниками у визна≠чен≥й квот≥. ѕопри ц≥лий р¤д недол≥к≥в ц≥Їњ системи, ¤к≥ ви¤вили≠с¤ прот¤гом часу њњ функц≥онуванн¤, вона стала моделлю, ¤ку насл≥дують у багатьох крањнах св≥ту.

Ќеобх≥дн≥сть широко впроваджувати систему страхуванн¤ банк≥вських депозит≥в зумовлюЇтьс¤ ось чим:

* загальним спадом дов≥ри до банк≥в;

* потребою наданн¤ допомоги тим банкам, ¤к≥ потрапили у скрутну ф≥нансову ситуац≥ю;

* потребою стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в банк≥в Ч усу≠ненн¤ причин до передчасноњ л≥кв≥дац≥њ депозит≥в вкладниками, занепокоЇними станом њх над≥йност≥;

* обов'¤зком захисту споживача-кл≥Їнта, ¤кий не завжди во≠лод≥Ї достатньою ≥нформац≥Їю про ф≥нансову кондиц≥ю банку, ¤кому дов≥р¤Ї своњ заощадженн¤.

Ѕеручи до уваги актуальн≥сть розгл¤нутих щойно питань дл¤ вс≥х банк≥вських систем, 30 травн¤ 1994 року ™вропейський —о≠юз ухвалив спец≥альну ƒирективу 94/19/™— щодо впровадженн¤ програм страхуванн¤ депозит≥в крањнами Ч членами ™вропейсь≠кого —оюзу, а також крањнами, ¤к≥ мають нам≥р приЇднатис¤ в майбутньому до ™вропейського —оюзу. ÷¤ ƒиректива побудова≠на на включеному до ћаастр≥хтського трактату принцип≥ субсид≥арност≥, зг≥дно з ¤ким рекомендац≥њ —оюзу визначають лише необх≥дний м≥н≥мум вимог загального характеру, не заперечуючи права окремих крањн застосовувати корисн≥ш≥ дл¤ них вир≥шенн¤ проблем страхуванн¤ депозит≥в. ј директивою встановлено так≥ вимоги до член≥в —оюзу:

а) система депозитного страхуванн¤ повинна мати нац≥ональ≠ний характер, тобто гарантувати безпеку депозит≥в не лише в межах своЇњ крањни, а й на територ≥њ ≥нших крањн, ¤кщо там д≥ють ф≥л≥њ в≥тчизн¤них банк≥в;

б) обов'¤зкова участь банк≥в у системах страхуванн¤ депозит≥в;

в) м≥н≥мальна квота повноњ страховоњ в≥дпов≥дальност≥ маЇ становити 20 тис. Ївро (дл¤ ≤спан≥њ та ѕортугал≥њ Ч 15 тис¤ч Ївро). “епер ц≥ квоти (страхов≥ суми) Ї досить р≥зновеликими нав≥ть у тих крањнах, ¤к≥ мають однаковий р≥вень економ≥чного розвитку.

ќтже, поза зазначеними рекомендац≥¤ми нац≥ональн≥ системи депозитного страхуванн¤ можуть набувати р≥зних рис. ѕроте, ¤к показуЇ м≥жнародний досв≥д, в основу побудови цих систем по≠тр≥бно покласти так≥ принципи:

* ≤нституц≥йний характер орган≥зац≥њ депозитного страхуван≠н¤, тобто вона маЇ базуватис¤ на створенн≥ самост≥йного м≥жбанк≥вського страхового фонду за ретроспективним методом. ‘онд маЇ бути керований ¤к товариство взаЇмного страхуванн¤ зо≠бов'¤зань банк≥в перед вкладниками.

* ‘онд страхуванн¤ депозит≥в маЇ формуватис¤ суворо на стра≠хов≥й основ≥, що передбачаЇ вир≥внюванн¤ ризик≥в окремих банк≥в.

* ”часть у депозитному страхуванн≥ ус≥х банк≥в та ≥нших ф≥≠нансових заклад≥в, ¤к≥ приймають депозити, обов'¤зкова.

* ≤мперативн≥сть регул¤ц≥йних норм д≥¤льност≥ систем депо≠зитного страхуванн¤.

* «м≥шаний характер орган≥зац≥њ систем депозитного страху≠ванн¤, ¤кий передбачаЇ орган≥зац≥йну та ф≥нансову сп≥вучасть ¤к недержавних, так ≥ державних структур.

* ќбмежен≥сть страховоњ в≥дпов≥дальност≥ банк≥в установле≠ною квотою в≥дшкодуванн¤ депозит≥в.

* ¬ласна участь застрахованих у покритт≥ ризик≥в неповер≠ненн¤ депозит≥в. ћоже бути застосована регресивна шкала роз≠рахунку страхового в≥дшкодуванн¤.

* ƒиференц≥ац≥¤ страхових тариф≥в у межах банк≥в-страхуваль-ник≥в зг≥дно з≥ ступенем њх загальноњ ризикогенност≥, ¤ка пост≥йно ≥ докладно вивчаЇтьс¤ фондом депозитного страхуванн¤.

* ќкрем≥ п≥дходи до страхуванн¤ вклад≥в ф≥зичних та юриди≠чних ос≥б.

* —трахове в≥дшкодуванн¤ надаЇтьс¤ на одного вкладника, а не на один вклад.

—траховий захист депозит≥в в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ‘онду гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б у пор¤дку, передбаче≠ному законодавством.

—трахуванн¤ в≥д втрат прибутку

¬ економ≥чн≥й, страхов≥й л≥тератур≥ зм≥ст пон¤тт¤ ф≥нансового ризику не Ї однозначним. «деб≥льшого страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в розгл¤даЇтьс¤ у вузькому та широкому розум≥нн≥. ” вузь≠кому розум≥нн≥ це страхуванн¤ тлумачитьс¤ ¤к страхуванн¤ лише кредитних ризик≥в, а широке його розум≥нн¤ охоплюЇ також ус≥ види страхового захисту тих ризик≥в, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ в будь-¤к≥й сфер≥ визначених ф≥нансових в≥дносин або безпосередньо спричи≠нюють ф≥нансов≥ втрати.

«г≥дно з класиф≥кац≥Їю ризик≥в, пропонованою ѕершою дире≠ктивою ™≈— в≥д 24 липн¤ 1973 року, до групи ф≥нансово-кредитних ризик≥в в≥днесено ¤к ризики, що ви¤вл¤ютьс¤ у зв'¤зку ≥з наданн¤м кредит≥в, так ≥ ризики, ¤к≥ призвод¤ть до ≥нших ф≥≠нансових збитк≥в. —еред б≥льш н≥ж дес¤ти ризик≥в, об'Їднаних у ф≥нансову групу, найб≥льш загрозливим Ї ризик втрат прибутку. ѕрибуток Ї одним ≥з найважлив≥ших результативних показник≥в ф≥нансово-економ≥чноњ д≥¤льност≥ будь-¤кого господарського суб'Їкта. ќтже, страхуванн¤ в≥д втрат прибутку Ї найб≥льш репре≠зентативним видом страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в.

Ќа в≥дм≥ну в≥д багатьох вид≥в страхуванн¤, предметом захисту ¤ких Ї на¤вне майно, страхуванн¤ в≥д втрат прибутку Ї формою страхового захисту господарських суб'Їкт≥в в≥д втрат майбутньоњ корист≥. ¬ипадкова втрата майбутньоњ корист≥ (у даному раз≥ Ч оч≥куваного прибутку) може настати передус≥м з причин випад≠кового спаду виробничого процесу або нав≥ть його зупинки. «би≠тки, ¤ких господарський суб'Їкт може зазнати внасл≥док цього випадку, не обмежуютьс¤ лише втратою майбутньоњ корист≥. ƒо них сл≥д також додати кошти, витрачен≥ на оплату так званих пост≥йних потреб, зумовлених необх≥дн≥стю пост≥йно п≥дтриму≠вати життЇд≥¤льн≥сть господарського суб'Їкта, а також пов'¤заних ≥з процесом його поверненн¤ до попередньо визначе≠ноњ виробничоњ програми.  р≥м того, ¤кщо зниженн¤ чи призупи≠ненн¤ виробничого процесу настало внасл≥док непередбаченого випадку, то обс¤г збитк≥в може зрости за рахунок витрат, ¤к≥ зд≥йснен≥ з метою протисто¤нн¤ насл≥дкам цього випадку. ќтже, втрата майбутньоњ корист≥, а в≥дпов≥дно ≥ њњ страховий захист, н≥≠коли не ви¤вл¤ютьс¤ самост≥йно.

—трахуванн¤ в≥д втрат прибутку Ї страхуванн¤м комплемента≠рним дл¤ багатьох так званих базових вид≥в страхуванн¤. Ќай≠поширен≥шою базою дл¤ приЇднанн¤ до страхуванн¤ в≥д втрати прибутку Ї страхуванн¤ в≥д ризику вогню (див. п≥дрозд≥л 11.1). ¬оно, ¤к комплексний вид страхуванн¤, може при цьому зд≥йс≠нюватис¤ у будь-¤к≥й форм≥, що передбачаЇ р≥зноман≥тну компо≠зиц≥ю ризик≥в Ч чи то у форм≥ Ђв≥д ус≥х ризик≥вї, чи й у форм≥ FLEX, ¤ка передбачаЇ стандартне об'Їднанн¤ к≥лькох найпошире≠н≥ших ризик≥в: Fire Ч вогню, Lighting Ч удару блискавки, Explosion Ч вибуху. ѕо¤ва хоча б цих традиц≥йних ризик≥в при≠зведе не лише до к≥льк≥сних втрат реально ≥снуючого майна, а й до тимчасового призупиненн¤ чи спов≥льненн¤ ходу виробничого процесу, а в≥дпов≥дно Ч ≥ до втрати оч≥куваного прибутку.

« огл¤ду на значну поширен≥сть ризику вогню вогневе страху≠ванн¤ користуЇтьс¤ найб≥льшою попул¤рн≥стю серед страховик≥в ≥ страхувальник≥в ¤к базове дл¤ зд≥йсненн¤ страхуванн¤ в≥д втрат прибутку. ” св≥тов≥й практиц≥ страховий захист оч≥куваного при≠бутку ірунтуЇтьс¤ також на ≥нших майнових видах страхуванн¤.  онкретними видами такого страхового захисту Ї MLOP (Machinery Loss of Profit Insurance Ч страхуванн¤ в≥д втрати при≠бутку через авар≥ю машин) та ALOP (Advance Loss Of Profits Ч страхуванн¤ втрат прибутку, спричинених перенесенн¤м насам≠перед строк≥в початку виробничого процесу, пов'¤заного ≥з модер≠н≥зац≥Їю чи реконструкц≥Їю виробничого об'Їкта).

1	2

Ќазва: —трахуванн¤ депозит≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1794 прочитано)