—трахуванн¤ > —трахуванн¤ депозит≥в

«вичайне страхуванн¤ майнових засоб≥в досить часто покри≠ваЇ лише незначну частину втрат, ¤ких господарський суб'Їкт за≠знав унасл≥док про¤ву ризику. Ќабагато б≥льшими можуть бути його втрати, завдан≥ неотриманн¤м спод≥ваного прибутку. ѕроте на звичайне базове майнове страхуванн¤ покладаЇтьс¤ завданн¤ забезпечити кошти, достатн≥ дл¤ в≥дтворенн¤ знищених засоб≥в та предмет≥в виробництва. « ц≥Їю метою найб≥льш бажаним було б страхуванн¤ майна основних фонд≥в у його нов≥й вартост≥ в≥д базових (найпоширен≥ших) ризик≥в.

“ака форма страховоњ в≥дпов≥дальност≥, ¤ка передбачаЇ прин≠цип Ђнове за стареї, тобто коли страхова сума об'Їкта беретьс¤ на р≥вн≥ його в≥дновлюваноњ вартост≥, уже запроваджувалас¤ в за≠гальному пор¤дку у Ќ≥меччин≥ та јвстр≥њ ще в 1929 роц≥. ќрган≥≠зац≥¤ такого страхового захисту стосувалас¤ здеб≥льшого ризику вогню. “аке страхуванн¤ Ї середн≥м типом м≥ж страхуванн¤м ре≠альних майнових втрат у њх залишков≥й вартост≥ ≥ страхуванн¤м втрат оч≥куваноњ корист≥, тобто страхуванн¤м утрачених можли≠востей.

—трахове в≥дшкодуванн¤, отримане при страхуванн≥ у Ђнов≥й вартост≥ї, даЇ змогу вчасно в≥дновити виробничий процес, пе≠рерваний через настанн¤ випадковоњ под≥њ. —трахуванн¤ в≥д втрати прибутку передбачаЇ виплату в≥дшкодуванн¤, ¤ке зам≥нюЇ дл¤ за≠страхованого суб'Їкта регул¤рне надходженн¤ грошових кошт≥в, необх≥дних дл¤ ф≥нансуванн¤ господарського процесу, збер≥ганн¤ ф≥нансовоњ кондиц≥њ на такому р≥вн≥, ¤кий був би дос¤гнений при ненастанн≥ страхового випадку.

—трахова в≥дпов≥дальн≥сть при страхуванн≥ в≥д втрат прибутку Ї зб≥рною й охоплюЇ так≥ види збитк≥в:

* витрати, ¤к≥ мають пост≥йний характер ≥ Ї необх≥дними на≠в≥ть прот¤гом виниклоњ перерви виробничого процесу;

* прирости витрат на виробництво, а також додаткових ви≠трат, спр¤мованих на отриманн¤ спаду виробництва в умовах, ¤к≥ склалис¤ п≥сл¤ страхового випадку. Ќагромадженн¤ цих збитк≥в зумовлюЇ оренда додаткових виробничих площ, машин, механ≥з≠м≥в, оплата прац≥ за роботу в позаурочний час та ≥нш≥ заходи;

* втрата прибутку, обчислювана за спец≥альною методикою.

Cистему захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в в≥д насл≥дк≥в ризику неплатоспроможност≥ њхн≥х банк≥в.

—истема страхового захисту депозит≥в, уперше застосована банками —Ўј, була заснована зг≥дно з вимогами Ѕанк≥вського закону в≥д 1933 року, ¤кий зобов'¤зав створити державну орган≥зац≥ю Ч ‘едеральну корпорац≥ю страхуванн¤ депозит≥в. ѕрот¤гом багатьох дес¤тил≥ть ц¤ корпорац≥¤ страхуЇ вс≥ види банк≥вських депозит≥в за рахунок спец≥ального фонду страхуванн¤ депозит≥в, створеного щор≥чними внесками комерц≥йних банк≥в. —траховий захист поширюЇтьс¤ лише на 100 тис. долар≥в суми депозиту вкладника. ” раз≥ банкрутства банку ‘едеральна корпорац≥¤ покриваЇ його зобов'¤занн¤ перед вкладниками у визначен≥й квот≥. ѕопри ц≥лий р¤д недол≥к≥в ц≥Їњ системи, ¤к≥ ви¤вилис¤ прот¤гом часу њњ функц≥онуванн¤, вона стала моделлю, ¤ку насл≥дують у багатьох крањнах св≥ту.

Ќеобх≥дн≥сть широко впроваджувати систему страхуванн¤ банк≥вських депозит≥в зумовлюЇтьс¤ ось чим:

* загальним спадом дов≥ри до банк≥в;

* потребою наданн¤ допомоги тим банкам, ¤к≥ потрапили у скрутну ф≥нансову ситуац≥ю;

* потребою стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в банк≥в Ч усуненн¤ причин до передчасноњ л≥кв≥дац≥њ депозит≥в вкладниками, занепокоЇними станом њх над≥йност≥;

* обов'¤зком захисту споживача-кл≥Їнта, ¤кий не завжди волод≥Ї достатньою ≥нформац≥Їю про ф≥нансову кондиц≥ю банку, ¤кому дов≥р¤Ї своњ заощадженн¤.

Ѕеручи до уваги актуальн≥сть розгл¤нутих щойно питань дл¤ вс≥х банк≥вських систем, 30 травн¤ 1994 року ™вропейський —оюз ухвалив спец≥альну ƒирективу 94/19/™— щодо впровадженн¤ програм страхуванн¤ депозит≥в крањнами Ч членами ™вропейського —оюзу, а також крањнами, ¤к≥ мають нам≥р приЇднатис¤ в майбутньому до ™вропейського —оюзу. ÷¤ ƒиректива побудована на включеному до ћаастр≥хтського трактату принцип≥ субсид≥арност≥, зг≥дно з ¤ким рекомендац≥њ —оюзу визначають лише необх≥дний м≥н≥мум вимог загального характеру, не заперечуючи права окремих крањн застосовувати корисн≥ш≥ дл¤ них вир≥шенн¤ проблем страхуванн¤ депозит≥в. ј директивою встановлено так≥ вимоги до член≥в —оюзу:

а) система депозитного страхуванн¤ повинна мати нац≥ональний характер, тобто гарантувати безпеку депозит≥в не лише в межах своЇњ крањни, а й на територ≥њ ≥нших крањн, ¤кщо там д≥ють ф≥л≥њ в≥тчизн¤них банк≥в;

б) обов'¤зкова участь банк≥в у системах страхуванн¤ депозит≥в;

в) м≥н≥мальна квота повноњ страховоњ в≥дпов≥дальност≥ маЇ становити 20 тис. Ївро (дл¤ ≤спан≥њ та ѕортугал≥њ Ч 15 тис¤ч Ївро). “епер ц≥ квоти (страхов≥ суми) Ї досить р≥зновеликими нав≥ть у тих крањнах, ¤к≥ мають однаковий р≥вень економ≥чного розвитку.

ќтже, поза зазначеними рекомендац≥¤ми нац≥ональн≥ системи депозитного страхуванн¤ можуть набувати р≥зних рис. ѕроте, ¤к показуЇ м≥жнародний досв≥д, в основу побудови цих систем потр≥бно покласти так≥ принципи:

* ≤нституц≥йний характер орган≥зац≥њ депозитного страхуванн¤, тобто вона маЇ базуватис¤ на створенн≥ самост≥йного м≥жбанк≥вського страхового фонду за ретроспективним методом. ‘онд маЇ бути керований ¤к товариство взаЇмного страхуванн¤ зобов'¤зань банк≥в перед вкладниками.

ї ‘онд страхуванн¤ депозит≥в маЇ формуватис¤ суворо на страхов≥й основ≥, що передбачаЇ вир≥внюванн¤ ризик≥в окремих банк≥в.

* ”часть у депозитному страхуванн≥ ус≥х банк≥в та ≥нших ф≥нансових заклад≥в, ¤к≥ приймають депозити, обов'¤зкова.

* ≤мперативн≥сть регул¤ц≥йних норм д≥¤льност≥ систем депозитного страхуванн¤.

* «м≥шаний характер орган≥зац≥њ систем депозитного страхуванн¤, ¤кий передбачаЇ орган≥зац≥йну та ф≥нансову сп≥вучасть ¤к недержавних, так ≥ державних структур.

* ќбмежен≥сть страховоњ в≥дпов≥дальност≥ банк≥в установленою квотою в≥дшкодуванн¤ депозит≥в.

* ¬ласна участь застрахованих у покритт≥ ризик≥в неповерненн¤ депозит≥в. ћоже бути застосована регресивна шкала розрахунку страхового в≥дшкодуванн¤.

* ƒиференц≥ац≥¤ страхових тариф≥в у межах банк≥в-страхувальник≥в зг≥дно з≥ ступенем њх загальноњ ризикогенност≥, ¤ка пост≥йно ≥ докладно вивчаЇтьс¤ фондом депозитного страхуванн¤.

* ќкрем≥ п≥дходи до страхуванн¤ вклад≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б.

* —трахове в≥дшкодуванн¤ надаЇтьс¤ на одного вкладника, а не на один вклад.

—траховий захист депозит≥в в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок ‘онду гарантуванн¤ вклад≥в ф≥зичних ос≥б у пор¤дку, передбаченому законодавством.

1	2

Ќазва: —трахуванн¤ депозит≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (1794 прочитано)