—трахуванн¤ > ‘орми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й

‘орми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й

≤снуЇ безл≥ч р≥зних за формою перестраховувальних договор≥в. ЌемаЇ стандартного, сп≥льного дл¤ вс≥х страхових компан≥й договору. ” кожному окремому випадку договори перестрахуванн¤ мають своњ певн≥ особливост≥, р≥зн¤тьс¤ частками участ≥ у договор≥, ставками прем≥њ. ѕроте вс≥ договори можна под≥лити на дв≥ основн≥ групи, що р≥зн¤тьс¤ системою розпод≥лу ризик≥в м≥ж перестрахувальником ≥ перестраховиком. ƒо них належать пропорц≥йна ≥ непропорц≥йна форми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й (рис. 17.3).

ѕропорц≥йна форма перестрахуванн¤ передбачаЇ часткову участь стор≥н у розпод≥л≥ в≥дпов≥дальност≥. ¬≥дпов≥дно до узгодженоњ частки участ≥ в договор≥ м≥ж сторонами розпод≥л¤ютьс¤ страхов≥ прем≥њ ≥ збитки.

” пропорц≥йному перестрахуванн≥ розр≥зн¤ють квотний догов≥р перестрахуванн¤, догов≥р ексцедента суми ≥ квотно-ексцеде-нтний догов≥р.  р≥м того, використовуютьс¤ р≥зн≥ системи чи модиф≥кац≥њ цих форм.

«пдно з квотним договором перестрахуванн¤ перестрахувальник зобов'¤зуЇтьс¤ передавати перестраховиков≥ частку в ус≥х ризиках певного виду, а перестраховик зобов'¤зуЇтьс¤ приймати њњ. „астка участ≥ в перестрахуванн≥ може бути встановлена у в≥дсотках в≥д страховоњ суми або в абсолютному вираженн≥. ѕерестраховик маЇ право встановлювати л≥м≥ти в≥дпов≥дальност≥ за договором.

Ќаприклад, перестрахувальник маЇ догов≥р з квотою 80 %. Ћ≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ перестраховика зг≥дно з договором встановлено в 300 тис. ум. од. якщо перестраховуЇтьс¤ ризик в 100 тис. ум. од., власне утриманн¤ становить 20 тис. ум. од., частка перестраховика Ч 80 тис. ум. од. –изик в 400 тис. ум. од. розпод≥л¤Їтьс¤ так: цедент Ч 80 тис. ум. од., перестраховик Ч 320 тис. ум. од. јле л≥м≥т перестраховика за договором дор≥внюЇ 300 тис. ум. од., ¤к≥ в≥н ≥ приймаЇ (20 тис. ум. од. лишилос¤ за межами квотного договору).

–озпод≥л ризик≥в ≥ прем≥й зг≥дно з квотним договором схематично ≥люструЇ рис. 1.

становить 100 %, зрозум≥ло, що цедент заплатить 20 тис. ум. од., а перестраховик Ч 80 тис. ум. од. «биток за ризиком II дор≥внюЇ 50 %. “од≥ участь стор≥н у збитку така: цедент Ч 40 тис. ум. од.; перестраховикЧ 160 тис. ум. од.

–озпод≥л збитк≥в зг≥дно з квотним договором унаочнюЇ рис. 17.5.

 вотний перестрахувальний догов≥р маЇ переваги, ¤к≥ б≥льше стосуютьс¤ компан≥њ-цедента:

* на власному утриманн≥ страховика лишаЇтьс¤ така частина в≥дпов≥дальност≥, ¤ка в≥дпов≥даЇ його ф≥нансовим можливост¤м;

Х квотний догов≥р не потребуЇ великих витрат з його обслуговуванн¤;

* при автоматичност≥ переданн¤ ризик≥в страховик зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д зобов'¤зань передавати ≥нформац≥ю з прийн¤тих ризик≥в, що даЇ певну свободу цеденту (у регулюванн≥ збитк≥в, поновленн≥ або анулюванн≥ пол≥с≥в);

Х результати квотних договор≥в б≥льш збалансован≥ й ст≥йк≥.

÷¤ форма перестрахуванн¤ використовуЇтьс¤ тод≥, коли компан≥¤ починаЇ вести страхову д≥¤льн≥сть в новому дл¤ нењ вид≥ страхуванн¤, за ¤ким не ≥снуЇ ч≥тких статистичних даних; коли компан≥њ потр≥бна ф≥нансова п≥дтримка з огл¤ду на зб≥льшенн¤ обс¤г≥в б≥знесу (формуванн¤ резерв≥в, участь у витратах на веденн¤ справи ≥ т. ≥н.); коли необх≥дно спростити адм≥н≥стративн≥ витрати в тих видах страхуванн¤, де ≥снуЇ великий обс¤г в≥дпов≥дальност≥ ≥ в≥дносно стаб≥льн≥ страхов≥ суми.

 вотне перестрахуванн¤ широко використовуЇтьс¤ в страхуванн≥ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥ власник≥в транспортних засоб≥в, а також в страхуванн≥ автокаско. „асто цей вид договору застосовують у пропорц≥йних ретроцес≤¤х.

ќсновним недол≥ком квотного перестрахуванн¤ Ї те, що за договором передаютьс¤ вс≥ ризики Ч велик≥ ≥ мал≥.  оли б цедент мав змогу утримувати на своњй в≥дпов≥дальност≥ мал≥ ризики, у нього була б можлив≥сть залишати за собою ≥ страхову прем≥ю. “акож на¤вн≥сть у квотних договорах л≥м≥т≥в в≥дпов≥дальност≥ перестраховика в де¤ких випадках змушуЇ зд≥йснювати додаткове перестрахуванн¤ на факультативн≥й основ≥.

 оли йдетьс¤ про квотний догов≥р, страховик не маЇ захисту в≥д ефекту кумул¤ц≥њ ризик≥в, пов'¤заного з одним ≥ тим самим страховим випадком. “ому квотн≥ договори нер≥дко доповнюютьс¤ ексцедентними з метою дос¤гти сп≥льноњ вигоди цедента ≥ перестраховика або лише дл¤ захисту цедента.

≈ксцедентне перестрахуванн¤ Ч складн≥ший вид пропорц≥йного перестрахуванн¤. “акий вид перестрахуванн¤ використовуЇтьс¤ в тих випадках, коли застрахован≥ ризики ≥стотно в≥др≥зн¤ютьс¤ за страховими сумами. «а договором ексцедента суми перестраховик отримуЇ визначну частку в ус≥х договорах, що перевищуЇ власне утриманн¤ цедента.

≈ксцедент за договором Ч це величина, кратна власному утриманню цедента. —ума ексцедента виражаЇтьс¤ в к≥лька раз≥в зб≥льшеному розм≥р≥ власного утриманн¤. ¬ласне утриманн¤ на певному р≥вн≥ в ексцедентному перестрахуванн≥ називають л≥н≥Їю (часткою).

ћ≥стк≥сть ексцедентного договору складаЇтьс¤ ≥з суми власного утриманн¤ цедента ≥ покритт¤ перестраховика.

Ќаприклад, ¤кщо розм≥р власного утриманн¤ страховоњ компан≥њ дор≥внюЇ 20 тис. ум. од. (1 л≥н≥¤), сума ексцедента (покритт¤ перестраховика) Ч 100 тис. ум. од. (5 л≥н≥й), тод≥ м≥стк≥сть ексцедентного договору Ч 120 тис. ум. од.

ƒл¤ покритт¤ всього ризику буваЇ недостатньо одного ексцедентного договору, тому кр≥м договору першого ексцедента укладаютьс¤ договори другого, третього ≥ наступних ексцедент≥в.

Ќаприклад, страховик приймаЇ на страхуванн¤ об'Їкт з≥ страховою сумою в 200 тис. ум. од. ¬ласне утриманн¤ страховика за ц≥Їю групою ризик≥в становить 10 тис. ум. од. —траховик маЇ перший ексцедентний догов≥р суми на 10 л≥н≥й ≥ другий догов≥р на 5 л≥н≥й. „астину ризику, що перевищуЇ меж≥ договору 1 ≥ 2 ексцедент≥в перестраховано факультативне на квотн≥й основ≥. ќтже, розпод≥л в≥дпов≥дальност≥ м≥ж сторонами договору ексцедента суми такий:

—траховик (цедент) 10 тис. ум од. (5 % в≥д страховоњ

суми об'Їкта (200 тис ум. од.));

1-й ексцедентний догов≥р (10 л≥н≥й) 100 тис. ум. од. (50 %),

2-й ексцедентний догов≥р (5 л≥н≥й) 50 тис. ум. од (25 %); ѕодальше факультативне переданн¤ 40 тис. ум. од. (20 %);

на квотн≥й основ≥≥

200 тис. ум. од. 100 %

¬насл≥док настанн¤ страхового випадку об'Їкт пошкоджено на 70 %. —ума збитку становить 140 тис. ум. од. ќск≥льки даний догов≥р Ї пропорц≥йним, розпод≥л збитк≥в м≥ж цедентом ≥ пере-страховиками в≥дбуваЇтьс¤ пропорц≥йно до њх участ≥ в договор≥ ексцедента суми, а саме:

—траховик (цедент) 7 тис. ум. од. (5 % в≥д суми збитку);

1-й ексцедентний догов≥р 70 тис. ум. од. (50 %);

2-й ексцедентний догов≥р 35 тис. ум. од. (25 %);

‘акультативний догов≥р 28 тис, ум. од. (20 %);

______________________________________________________

140 тис. ум. од.

ƒо переваг ексцедентного перестрахуванн¤ можна в≥днести:

ї можлив≥сть компан≥њ-цедента встановлювати л≥м≥т власного утриманн¤ з урахуванн¤м свого ф≥нансового становища;

ї цедент при старанному визначенн≥ суми власного утриманн¤ залежно в≥д характеристик застрахованих об'Їкт≥в може дос¤гти не т≥льки обмеженн¤ своЇњ в≥дпов≥дальност≥, а й ¤к≥сноњ зм≥ни страхового портфел¤.

Ќедол≥к цього виду договору пол¤гаЇ в необх≥дност≥ обробки кожного ризику Ч його вивченн¤, визначенн¤ в≥дпов≥дноњ частки в ексцедентному договор≥, групуванн¤ ризик≥в тощо. “ому витрати з обслуговуванн¤ ексцедентних договор≥в значно вищ≥, н≥ж з обслуговуванн¤ квотних договор≥в. ƒо недол≥к≥в ексцедентного перестрахуванн¤, що стосуютьс¤ переважно перестраховик≥в, можна в≥днести потенц≥йно ≥снуючу можлив≥сть передаванн¤ њм б≥льш небезпечних ризик≥в при диференц≥йованому власному утриманн≥. як правило, у квотних та ексцедентних договорах передбачаЇтьс¤ тантьЇма.

≈ксцедентне перестрахуванн¤ найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ у страхуванн≥ в≥д вогню, нещасних випадк≥в, а також у страхуванн≥ житт¤.

≤нод≥ квотний догов≥р та догов≥р ексцедента суми використовуютьс¤ комб≥новано.  вотно-ексцедентний догов≥р передбачаЇ встановленн¤ ексцедента залежно в≥д визначеноњ частки (квоти) власного утриманн¤. ј понад р≥вень утриманн¤ використовуЇтьс¤ ексцедент -Ч л≥м≥т в≥дпов≥дальност≥ перестраховик≥в, що ф≥ксуЇтьс¤ в абсолютному вираженн≥.

 вотно-ексцедентний догов≥р використовують у тому раз≥, коли компан≥¤ розширюЇ св≥й б≥знес у новому дл¤ нењ вид≥ страхуванн¤, тобто цедент може точно обчислити ефект зб≥льшенн¤ квотного утриманн¤.

«ауважимо, що вс≥м договорам пропорц≥йного перестрахуванн¤ притаманна характерна особлив≥сть: збитки та прем≥њ за ориг≥нальними пол≥сами розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж цедентом ≥ перестраховиком у в≥дпов≥дн≥й пропорц≥њ ≥ прив'¤зан≥ до страховоњ суми.

—утн≥сть непропорц≥йного перестрахуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що в≥дшкодуванн¤, ¤ке надаЇтьс¤ перестраховиком, визначаЇтьс¤ т≥льки розм≥ром збитку ≥ не залежить в≥д страховоњ суми, а тому немаЇ пропорц≥йного розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥ за окремим ризиком ≥ ориг≥нальною прем≥Їю. ѕризначенн¤ непропорц≥йного перестрахуванн¤ Ч гарантувати в≥дпов≥дальн≥сть страховика за прийн¤тими ризиками щодо великого сукупного збитку за визначений пер≥од. ќтже, у непропорц≥йному перестрахуванн≥ цедент сам оплачуЇ збитки до певного розм≥ру, а перевищенн¤ цього розм≥ру оплачуЇ перестраховик у межах л≥м≥ту в≥дпов≥дальност≥ за договором. ¬≥дпов≥дальн≥сть за непропорц≥йним договором установлюЇтьс¤ в абсолютн≥й сум≥ (догов≥р ексцедента збитку) чи у в≥дсотках (догов≥р ексцедента збитковост≥). ” непропорц≥йних договорах утриманн¤ цедента називають першим збитком, франшизою, пр≥оритетом. ¬≥дпов≥дальн≥сть пере страховика Ч покритт¤м.

1	2

Ќазва: ‘орми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (694 прочитано)