—трахуванн¤ > ‘орми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й

Ќепропорц≥йне перестрахуванн¤ маЇ так≥ особливост≥:

* страховик може захиститис¤ в≥д великих збитк≥в, що впливають на його ф≥нансов≥ результати;

Ђ перестраховик не бере участ≥ у в≥дшкодуванн≥ др≥бних збитк≥в, ¤к≥ легко покриваютьс¤ страховиком;

* обс¤г обл≥ку бухгалтерських операц≥й зменшуЇтьс¤, оск≥льки враховуютьс¤ лише окрем≥ збитки або ф≥нансов≥ результати страхувань. јле водночас зростаЇ потреба в п≥дготовч≥й робот≥;

* тантьЇма в договорах ц≥Їњ форми, ¤к правило, не передбачаЇтьс¤;

* перестраховувальна прем≥¤ за непропорц≥йними договорами п≥драховуЇтьс¤ не дл¤ кожного окремого ризику, що передаЇтьс¤, а дл¤ всього портфел¤ з одного або к≥лькох вид≥в страхуванн¤ за р≥к.

Ќепропорц≥йне перестрахуванн¤ представлене договором ексцедента збитку та договором ексцедента збитковост≥.

«г≥дно з договором ексцедента збитку механ≥зм перестрахуванн¤ вступаЇ в д≥ю тод≥, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризиком перевищуЇ межу обумовленоњ в договор≥ суми у раз≥ настанн¤ страхового випадку. ” раз≥ недостатньоњ м≥сткост≥ першого ексцедентного договору у договор≥ ексцедента збитку, ¤к ≤ в договор≥ ексцедента суми, застосовують другий, трет≥й ≥ наступн≥ ексцеденти. јле спос≥б розпод≥лу в≥дпов≥дальност≥ в ексцедентних договорах непропорц≥йного перестрахуванн¤ в≥дм≥нний в≥д того, що характерний дл¤ пропорц≥йного ексцедентного покритт¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д договор≥в ексцедента суми, де пе-рестраховики беруть участь у вс≥х ≥ в кожному збитку незалежно в≥д його розм≥ру, у договорах ексцедента збитку перестраховики в≥дшкодовують лише т≥ збитки, ¤к≥ перевищують встановлений страховиком (цедентом) пр≥оритет.

Ќаприклад, ≥снуЇ догов≥р ексцедента збитку 500 тис. ум. од. понад 200 тис. ум. од. «биток у 200 тис. ум. од. повн≥стю покриваЇтьс¤ цедентом (в≥н не перевищуЇ ф≥ксованого пр≥оритету). «биток у 400 тис. ум. од. розпод≥л¤Їтьс¤ так: цедент виплачуЇ 200 тис. ум. од., перестраховик Ч 200 тис. ум. од. јле збиток може перевищувати л≥м≥ти ≥ цедента, ≥ перестраховика. —каж≥мо, збиток становить 800 тис. ум. од. ѕерестраховик виплачуЇ 500 тис. ум. од. (понад 200 тис. од. власного утриманн¤ цедента). ÷едент в≥дшкодовуЇ частку своЇњ участ≥ у збитку ≥ додаткову суму, що перевищуЇ л≥м≥т покритт¤ (¤кщо в≥н не передбачив ≥ншого договору з тим чи ≥ншим перестраховиком). ѕ≥дсумовуЇмо:

200 + 100 - 300 тис. ум. од. (цедент);

500 тис. ум. од. (перестраховик).

–озгл¤немо, ¤к розпод≥л¤Їтьс¤ в≥дпов≥дальн≥сть м≥ж цедентом ≥ перестраховиком зг≥дно з договором ексцедента збитку, скориставшись рис. 2.

≤ ≤≤ ≤≤≤ збитки

–ис. 2. розпод≥л в≥дпов≥дальност≥ м≥ж цедентом

≤ перестраховиком за договором екцедента збитку

ѕрем≥¤, призначена перестраховикам за договором ексцедента збитку, част≥ше розраховуЇтьс¤ в певних в≥дсотках в≥дносно р≥чноњ суми брутто-прем≥њ за портфелем страхувань, що п≥дл¤гаЇ захисту. ќск≥льки до початку д≥њ договору може бути в≥дома т≥льки сума оч≥куваноњ прем≥њ, то спочатку сплачуЇтьс¤ повн≥стю або частково визначена сума авансу Ч депозит прем≥њ з подальшими перерахунками. –езультати договор≥в по зак≥нченн≥ кожного року розгл¤даютьс¤, ≥ провод¤тьс¤ переговори м≥ж сторонами стосовно розм≥р≥в ставок прем≥й або л≥м≥т≥в покритт¤ на наступний строк. ƒоговори ексцедента збитку досить прибутков≥ дл¤ перестраховик≥в. „аст≥ше вони укладаютьс¤ в результат≥ в≥рог≥дного прогнозуванн¤ можливост≥ настанн¤ дуже великих збитк≥в.

«битки можуть виникати внасл≥док одного випадку або кумул¤ц≥њ ризик≥в. “ому розр≥зн¤ють два типи покритт¤:

1) ризикований ексцедент збитку Ч WXL (working exess of loss Ч робочий ексцедент збитку за окремим ризиком);

2) катастроф≥чний ексцедент збитку Ч CXL (catatroph exess of loss).

ќсновою договору ризикованого ексцедента збитку Ї одиничний ризик. ƒогов≥р в умовах певного випадку (вибух, ризик в≥д вогню) використовуЇтьс¤ ст≥льки, ск≥льки ≥снуЇ окремих ризик≥в, що призвод¤ть до збитк≥в, обс¤г ¤ких перевищуЇ пр≥оритет.

” таких видах страхуванн¤, ¤к страхуванн¤ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥, не завжди можна визначити сам ризик (¤кщо це вимоги трет≥х ос≥б), тому доц≥льно використовувати покритт¤ не за ризиком, а за ц≥лим випадком. —каж≥мо, п≥д час стих≥йного лиха (землетрус, бур¤) вступають у д≥ю б≥льш≥сть договор≥в страхового портфел¤, але жодний збиток не перевищуЇ л≥м≥ту. —укупн≥сть цих збитк≥в може ≥стотно зашкодити цеденту. ” ц≥й ситуац≥њ маЇ сенс використати покритт¤ за випадком Ч катастроф≥чний ексцедент збитку.

¬ основ≥ катастроф≥чного ексцедента збитку лежить захист в≥д кумул¤ц≥њ збитк≥в в раз≥ настанн¤ одного випадку (ƒ“ѕ, ав≥акатастрофа, стих≥йне лихо). «розум≥ло, що цей вид захисту потребуЇ точного визначенн¤ випадку. “ому в таких договорах застосовуЇтьс¤ Ђпогодиннеї застереженн¤, ¤ке обмежуЇ час ви¤вленн¤ страхового випадку (у годинах, дн¤х). ѕерестрахувальник ф≥ксуЇ час початку страхового випадку.

–изикований ексцедент збитку та катастроф≥чний ексцедент збитку можуть доповнювати один одного. ” цьому вид≥ договору покритт¤ поширюЇтьс¤ на збитки за ризиком ≥ за випадком, де немаЇ змоги запоб≥гти кумул¤ц≥њ. “ому найчаст≥ше це покритт¤ використовуЇтьс¤ при автотранспортному страхуванн≥ або страхуванн≥ цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥.

ƒо ц≥лком особливого, в≥докремленого виду договор≥в непропорц≥йного перестрахуванн¤ можна в≥днести догов≥р ексцедента збитковост≥ (stop loss). ÷е Ч догов≥р перестрахуванн¤, ¤кий покриваЇ не окрем≥ збитки або њх сукупн≥сть, а певний вид страхуванн¤ або весь страховий портфель цедента.

ќсоблив≥сть договору ексцедента збитковост≥ пол¤гаЇ в тому, що перестраховик бере участь у в≥дшкодуванн≥ збитк≥в лише у випадках, коли збитков≥сть за певний строк перевищуЇ обумовлений договором перестрахуванн¤ в≥дсоток. ÷ей догов≥р не гарантуЇ отриманн¤ прибутку дл¤ страховика (цедента), а лише захищаЇ його в≥д надзвичайно великих втрат.

ѕерестраховики несуть в≥дпов≥дальн≥сть у встановленому розм≥р≥, наприклад у в≥дсотках збитковост≥ або в максимальному розм≥р≥ збитк≥в, ¤кий визначають за результатами останн≥х рок≥в.

Ќаприклад, д≥Ї догов≥р ексцедента збитковост≥. ¬≥дпов≥дальн≥сть перестраховика встановлена на р≥вн≥ 103Ч127%. «битков≥сть за даний р≥к Ч 135 %. ќтже, перестраховик покриваЇ т≥льки 24% (127-103) в≥д загальноњ збитковост≥, а цедент покриваЇ 111 % збитковост≥: (103 + 8), де додатков≥ 8 % (135 - 127) становл¤ть перевищенн¤ верхнього л≥м≥ту в≥дпов≥дальност≥ перестраховика (127 %).

ќсобливост≥, ¤к≥ сл≥д враховувати при укладанн≥ договор≥в ексцедента збитковост≥:

Х повна дов≥ра перестраховика щодо компан≥њ-цедента, њњ стратег≥њ в проведенн≥ страхуванн¤;

Х це форма покритт¤, що призначена дл¤ корел¤ц≥њ в≥дхилень частотност≥ в≥д норми. ќтже, обов'¤зково мають ≥снувати попередн≥ форми перестрахуванн¤;

Х пр≥оритет страховика маЇ бути на такому р≥вн≥, щоб компан≥¤-цедент на початку д≥њ договору ексцедента збитковост≥ вже несла понаднормативн≥ збитки.

ƒоговори ексцедента збитковост≥ використовуютьс¤ в тих випадках, коли за окремими видами страхуванн¤ результати проходженн¤ договор≥в п≥ддаютьс¤ р≥зким коливанн¤м або ≥снуЇ небезпека, що один чи к≥лька страхових випадк≥в можуть негативно вплинути на результати (градобитт¤, бур≥).

ќтже, непропорц≥йн≥ договори перестрахуванн¤ Ї досить моб≥льними, простими в обробц≥ та орган≥зац≥њ, але водночас ≥ б≥льш збитковими. ’оча пропорц≥йн≥ договори виникли значно ран≥ше, однак тенденц≥¤ сьогодн≥ така, що непропорц≥йн≥ договори набувають все б≥льшоњ ваги, насамперед з розгл¤нутих щойно причин. ÷им по¤снюЇтьс¤ зростанн¤ ≥нтересу страховик≥в до непропорц≥йних договор≥в.

1	2

Ќазва: ‘орми проведенн¤ перестраховувальних операц≥й
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (694 прочитано)