“ехн≥чн≥ науки >  ривошипно-шатунний механ≥зм

ѕри зварюванн≥ з вертикальними ≥ горизонтальними швами струм повинен бути зменшений проти прийн¤того дл¤ зварюванн¤ в нижньому положенн≥ приблизно на 5 Ч 10%, а дл¤ стельових Ч на 10 Ч 15%, дл¤ того щоб р≥дкий метал не випливав з≥ зварювальноњ ванни.

¬плив показник≥в режиму зварюванн¤ на розм≥ри шва ≥ коеф≥ц≥Їнт форми провару. «варений шов характеризуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнтом форми провару = е/h ≥ коеф≥ц≥Їнтом опуклост≥ шва е/q.

„исловими коеф≥ц≥Їнтами форми й опуклост≥ шва задаютьс¤ при проектуванн≥ зварених вироб≥в. Ќаприклад, коеф≥ц≥Їнт форми провару при ручному дуговому зварюванн≥ може бути прийн¤тий в≥д 1 до 20.

«меншенн¤ д≥аметра електрода при пост≥йному зварювальному струм≥ п≥двищуЇ щ≥льн≥сть струму в електрод≥ ≥ глибину провару. «≥ зменшенн¤м д≥аметра електрода ширина шва зменшуЇтьс¤ внасл≥док зменшенн¤ катодноњ й анодноњ пл¤м. «≥ зм≥ною струму м≥н¤Їтьс¤ глибина провару. ѕ≥д впливом тиску дуги, що зб≥льшуЇтьс¤ з≥ зростанн¤м струму, розплавлений метал вит≥сн¤Їтьс¤ з-п≥д п≥дстави дуги, що може привести до наскр≥зного проплавленню.

ѕ≥двищенн¤ напруги дуги за рахунок зб≥льшенн¤ њњ довжини приводить до зниженн¤ зварювального струму (при ручному зварюванн≥) ≥ глибини провару. Ўирина шва при цьому п≥двищуЇтьс¤ незалежно в≥д пол¤рност≥ зварюванн¤. «≥ зб≥льшенн¤м швидкост≥ ручного зварюванн¤ глибина провару ≥ ширина шва знижуютьс¤.

3. ≈лектро та пожежобезпека.

Ўироке застосуванн¤ електрики на транспорт≥ створюЇ потенц≥альну загрозу ураженн¤ електричним струмом у раз≥ безпосереднього стиканн¤ з оголеним проводом замкненого електричного кола. ”раженн¤ можливе також через ірунт, на ¤кому лежать оголен≥ проводи, й на в≥дстан≥ Ч через пров≥дники високоњ напруги за механ≥змом вольтовоњ дуги. ћоже бути уражена й та особа, ¤ка надаЇ допомогу, ¤кщо торкатиметьс¤ потерп≥лого незахищеними руками.

≈лектричний струм уражуЇ вс≥ в≥дд≥ли орган≥зму, спричинюючи механ≥чн≥ ушкодженн¤, оп≥ки, ≥он≥зац≥ю тканин та ≥нш≥ патолог≥чн≥ зм≥ни. ѕотерп≥лий, ¤к правило, не може в≥д≥рватис¤ в≥д проводу через сильне скороченн¤ м'¤з≥в к≥нц≥вок. ѕри цьому можлив≥ додатков≥ травми (забите м≥сце, оп≥к тощо).

ўоб запоб≥гти ураженню електричним струмом, використовують засоби колективного й ≥ндив≥дуального захисту, а також засоби додаткового захисту.

ƒо засоб≥в колективного захисту належать:

захисне вимиканн¤ авар≥йноњ мереж≥ в ц≥лому або њњ д≥л¤нки;

захисне заземленн¤, зануленн¤ електрообладнанн¤; застережн≥, заборонн≥, наказов≥, вказ≥вн≥ переносн≥ щити;

≥золювальн≥ прокладки, тимчасов≥ переносн≥ заземленн¤; спец≥альн≥ знаки безпеки, сигнал≥зац≥¤, блокуванн¤.

ƒо спец≥альних засоб≥в ≥ндив≥дуального захисту належать:

д≥електричн≥ рукавички, боти, галоњд≥, килимки, ≥золювальн≥ п≥дставки;

‘ переносн≥ безпечн≥ св≥тильники напругою 12...48 ¬, знижувальн≥ трансформатори напругою 220/12 або 220/42 ¬, захисне заземленн¤.

ƒо засоб≥в додаткового захисту належать:

‘ д≥електричн≥ дор≥жки;

- захисн≥ окул¤ри;

спец≥альн≥ рукавички з важкозаймистоњ тканини;

захисн≥ пристроњ тощо.

 р≥м того, на працюючих накопичуютьс¤ зар¤ди статичноњ електрики, особливо в раз≥ користуванн¤ од¤гом ≥з штучного волокна, вовни, взутт¤м ≥з п≥дошвами, що не провод¤ть електричного струму, а також п≥д час виконанн¤ ручних роб≥т ≥з речовинами-д≥електриками й шл≥фувальною шкуркою.

Ќайпрост≥ший ≥ найнад≥йн≥ший спос≥б захисту в≥д статичноњ електрики Ч заземленн¤ технолог≥чного обладнанн¤, трубопровод≥в тощо. Ќеобх≥дно передбачати також струмопров≥дн≥ п≥длоги, антистатичн≥ рукавички.

Х ѕеред початком роботи з ручним електро≥нструментом сл≥д пересв≥дчитис¤ в тому, що в≥н справний ≥ Ї захисне заземленн¤.

Х ƒл¤ роботи з ≥нструментом п≥д напругою 127...220 ¬ треба над≥ти захисн≥ окул¤ри, гумов≥ рукавиц≥, галош≥ й користуватис¤ гумовим килимком або сухим дерев'¤ним стелажем.

Х «алишаючи робоче м≥сце нав≥ть ненадовго, сл≥д вимкнути електро≥нструмент.

Х ” раз≥ ви¤вленн¤ будь-¤коњ несправност≥ електро≥нструменту, заземлювального пристрою або штепсельноњ розетки треба негайно припинити роботу.

Х ” прим≥щенн¤х без п≥двищеноњ й особливоњ небезпеки використовуютьс¤ св≥тильники напругою 42 ¬. ” прим≥щенн¤х з особливою й п≥двищеною небезпекою, в т≥снот≥, в незручному положенн≥ працюючого застосовуютьс¤ переносн≥ св≥тильники м≥сцевого осв≥тленн¤ напругою 12¬.

ѕожежна безпека. ѕожеж≥ на автоп≥дприЇмствах можуть виникнути з таких причин:

- порушенн¤ правил використанн¤ в≥дкритого вогню, електричноњ енерг≥њ;

- виконанн¤ зварювальних роб≥т у прим≥щенн¤х ≥ на територ≥¤х, захаращених пальними матер≥алами;

- використанн¤ неп≥дготовленоњ техн≥ки в пожежонебезпечних м≥сц¤х;

- експлуатац≥¤ несправних систем опаленн¤, електродвигун≥в, електронагр≥вальних прилад≥в;

- порушенн¤ норм збер≥ганн¤ пожежонебезпечних несум≥сних матер≥ал≥в, вибухонебезпечних речовин.

ƒо орган≥зац≥йних протипожежнш заход≥в належать:

розробленн¤ правил та ≥нструкц≥й з протипожежноњ безпеки;

Х орган≥зац≥¤ вивченн¤ цих правил та ≥нструкц≥й;

Х визначенн¤ терм≥ну, м≥сц¤ й пор¤дку проведенн¤ протипожежного ≥нструктажу;

Х орган≥зац≥¤ належного протипожежного нагл¤ду за об'Їктами.

«а зд≥йсненн¤ вс≥х протипожежних заход≥в на ј“ѕ в≥дпов≥даЇ особа з числа кер≥вного складу.

 ожне автоп≥дприЇмство повинне мати первинн≥ засоби пожежогас≥нн¤, до ¤ких належать:

Х внутр≥шн≥ крани з пожежними рукавами й стволами;

Х вогнегасники п≥нн≥, вуглекислотн≥, порошков≥;

Х ¤щики й бочки з п≥ском, водою;

Х покривала азбестов≥, повст¤но-азбестов≥, брезентов≥;

Х ручний пожежний ≥нструмент (гаки, ломи, сокири, пожежн≥ в≥дра тощо).

ѕравила застосуванн¤ пожежного ≥нструменту й вогнегасник≥в вивчають на вступному та наступних (на робочому м≥сц≥) ≥нструктажах.

Х ”с≥ проходи, проњзди й територ≥ю не можна захаращувати.  ≥льк≥сть автомоб≥л≥в на сто¤нц≥ маЇ не перевищувати допустимоњ.

Х Ќа територ≥њ сто¤нки автомоб≥л≥в заборон¤Їтьс¤: виконувати будь-¤к≥ роботи ≥з застосуванн¤м в≥дкритого вогню; зар¤джати акумул¤торн≥ батарењ; палити; збер≥гати використаний обтирний матер≥ал.

Х –озлите паливо або оливу треба негайно прибрати.

Х ¬од≥й повинен стежити за справн≥стю електрообладнанн¤ й пересв≥дчуватис¤, що не п≥дт≥каЇ паливо.

Х ” раз≥ спалахуванн¤ автомоб≥л¤ треба негайно видалити його ≥з зони сто¤нки й вжити заход≥в дл¤ гас≥нн¤ пожеж≥.

якщо виникла пожежа, сл≥д викликати пожежну команду.

—писок використаноњ л≥тератури.

1. ¬. ‘.  исликов ¬. ¬. Ћущик "Ѕудова й експлуатац≥¤ автомоб≥л≥в".  ињв "Ћиб≥дь" 2000.

¬. ћ. –ыбаков "ƒугова¤ й газова¤ сварка". ћ "¬ысша¤ школа" 1986

1	2	3

Ќазва:  ривошипно-шатунний механ≥зм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2339 прочитано)