“ехн≥чн≥ науки > ћетодичн≥ основи стандартизац≥њ

ћетодичн≥ основи стандартизац≥њ

∆одне сусп≥льство не може ≥снувати без техн≥чного законодавства та нормативних документ≥в, ¤к≥ регламентують правила, процеси, методи виготовленн¤ та контролю продукц≥њ, а також гарантують безпеку житт¤, здоровТ¤ ≥ майна людей та навколишнього середовища. —тандартизац≥¤ ¤краз ≥ Ї т≥Їю д≥¤льн≥стю, ¤ка виконуЇ ц≥ функц≥њ.

≤снуЇ хибна думка про те, що стандартна продукц≥¤ Ї синон≥мом низькоњ ¤кост≥, одноман≥тноњ, позбавленоњ смаку продукц≥њ. јле сама природа даЇ нам хорош≥ приклади ген≥альноњ стандартизац≥њ. “ак, в≥домо, що вс¤ фантастична р≥зноман≥тн≥сть живих ≥стот на земл≥, ¤к≥ мають р≥зну форму, забарвленн¤, способи повед≥нки, побудована всього лише з 22 Устандартних деталейФ - ам≥нокислот.

—тандартизац≥¤ в техн≥ц≥ Ї своЇр≥дним в≥дображенн¤м обТЇктивних закон≥в еволюц≥њ техн≥чних засоб≥в ≥ матер≥ал≥в. ¬она не Ї вольовим актом, ¤кий навТ¤зуЇтьс¤ техн≥чному прогресу ззовн≥, а випливаЇ ¤к неминучий насл≥док в≥дбору засоб≥в, метод≥в ≥ матер≥ал≥в, що забезпечують високу ¤к≥сть продукц≥њ на даному р≥вн≥ розвитку науки ≥ техн≥ки. « роками зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥ методи виробництва ≥ матер≥али, що призводить до зам≥ни старих стандарт≥в новими. ¬ цьому безперервному процес≥ головна мета пол¤гаЇ в тому, щоб на ¤кому завгодно етап≥ економ≥чного розвитку сусп≥льства створювати ¤к≥сн≥ вироби при масовому њх виготовленн≥.

“аким чином, обТЇктивн≥ закони розвитку техн≥ки ≥ промисловост≥ неминуче ведуть до стандартизац≥њ, ¤ка Ї запорукою самоњ високоњ ¤кост≥ продукц≥њ, що може бути дос¤гнута на даному ≥сторичному етап≥. «авд¤ки стандартизац≥њ сусп≥льство маЇ можлив≥сть св≥домо керувати своЇю економ≥чною ≥ техн≥чною пол≥тикою, домагаючись випуску вироб≥в високоњ ¤кост≥.

ќтже, стандарти - це нормативна база управл≥нн¤ ¤к≥стю продукц≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ.

¬ умовах науково-техн≥чного прогресу стандартизац≥¤ Ї ун≥кальною сферою сусп≥льноњ д≥¤льност≥. ¬она синтезуЇ в соб≥ науков≥, техн≥чн≥, господарськ≥, економ≥чн≥, юридичн≥, естетичн≥ ≥ пол≥тичн≥ аспекти.

ƒ≥¤льн≥сть в галуз≥ стандартизац≥њ просл≥дковуЇтьс¤ ще з древн≥х час≥в. —початку ц≥ роботи проводились на основ≥ приватноњ ≥н≥ц≥ативи. –озвиток економ≥чних зв'¤зк≥в м≥ж крањнами ≥ розширенн¤ роб≥т ≥з стандартизац≥њ в промислово розвинутих крањнах вимагали њх координац≥њ. ¬ зв'¤зку з цим були створен≥ перш≥ нац≥ональн≥ орган≥зац≥њ ≥з стандартизац≥њ у ¬еликобритан≥њ (1911 р.), Ќ≥меччин≥ (1917 р.), ‘ранц≥њ, —Ўј (1918 р.).

¬ 1926 р. була створена м≥жнародна федерац≥¤ нац≥ональних асоц≥ац≥й ≥з стандартизац≥њ - ISA, в склад ¤коњ вв≥йшло б≥л¤ 20 нац≥ональних орган≥зац≥й ≥з стандартизац≥њ. ¬она розробила понад 180 м≥жнародних рекомендац≥й ≥з стандартизац≥њ, але з початком другоњ св≥товоњ в≥йни припинила свою д≥¤льн≥сть.

¬ жовтн≥ 1946 р. 25 крањн п≥д ег≥дою ќќЌ, створили ћ≥жнародну орган≥зац≥ю ≥з стандартизац≥њ ISO, ¤ка усп≥шно д≥Ї ≥ тепер. ћета створенн¤ њњ була сформульована таким чином: УЕспри¤ти усп≥шному розвитку стандартизац≥њ у всьому св≥т≥Ф.

—тр≥мкий розвиток сертиф≥кац≥њ спри¤в тому, що у 1971 р. дл¤ розробки способ≥в взаЇмного визнанн¤ нац≥ональних ≥ рег≥ональних систем сертиф≥кац≥њ та м≥жнародних знак≥в в≥дпов≥дност≥ продукц≥њ вимогам стандарт≥в та ≥нших нормативних документ≥в, в першу чергу - тих, що стосуютьс¤ безпеки споживач≥в, охорони здоров'¤ населенн¤ ≥ захисту навколишнього середовища, був створений  ом≥тет –ади ISO - SERTICO, ¤кий в 1985 р. був реорган≥зований в  ом≥тет –ади ISO з оц≥нки в≥дпов≥дност≥ - —ј— ќ.

” 1904 р. була створена м≥жнародна електротехн≥чна ком≥с≥¤ - ≤≈—, ¤ка з 1946 р. разом з ISO ≥ њњ ком≥тетами проводить активну роботу ≥з стандартизац≥њ. Ќа першому етап≥ розробл¤лис¤ настанови ISO/IEC ≥з стандартизац≥њ, а в подальшому робота була спр¤мована на розробку стандарт≥в з управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ сертиф≥кац≥њ. –езультатом ц≥Їњ роботи стало створенн¤ в1987 р. техн≥чним ком≥тетом ISO/TK 176 У”правл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ забезпеченн¤ ¤кост≥Ф стандарт≥в сер≥њ ISO 9000.

ƒо Ївропейських орган≥зац≥й, що займаютьс¤ стандартизац≥Їю, в≥днос¤тьс¤: ™вропейський ком≥тет з стандартизац≥њ - CEN, та ™вропейський ком≥тет з стандартизац≥њ в електротехн≥ц≥ - CENELEC.

ƒ≥¤льн≥сть CEN у напр¤мку стандартизац≥њ систем ¤кост≥ знайшла своЇ в≥дображенн¤ у створенн≥ Ївропейських стандарт≥в EN 29001, EN 29002, EN 29003, ¤к≥ Ї аналогами стандарт≥в ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003. ¬ Ївропейських крањнах, що вход¤ть до складу ™вропейського союзу, нац≥ональн≥ стандарти з систем ¤кост≥ створюють або безпосередньо на баз≥ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000, або посилаютьс¤ на стандарти EN сер≥њ 29000.

ѕ≥сл¤ отриманн¤ незалежност≥ ”крањна проводить активну пол≥тику ≥нтеграц≥њ в м≥жнародн≥ та Ївропейськ≥ структури, сп≥впрацюючи також з крањнами —Ќƒ. 01.01.93 р. ”крањна прийн¤та в члени ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ ISO, а 14.02.93 р. - в члени м≥жнародноњ електротехн≥чноњ ком≥с≥њ ≤≈—, що даЇ њй право нар≥вн≥ з ≥ншими 90 крањнами св≥ту брати участь у д≥¤льност≥ б≥льш ¤к 1000 м≥жнародних робочих орган≥в, техн≥чних ком≥тет≥в з стандартизац≥њ ≥ використовувати в своњй робот≥ понад 12 тис¤ч м≥жнародних стандарт≥в.

—тандарти ISO сер≥њ 9000 були розроблен≥ техн≥чним ком≥тетом ISO/TK 176 в результат≥ узагальненн¤ накопиченого нац≥онального досв≥ду р≥зних крањн щодо розробленн¤, впровадженн¤ та функц≥онуванн¤ систем ¤кост≥. ¬они не стосуютьс¤ конкретного сектору промисловост≥ чи економ≥ки ≥ ¤вл¤ють собою настанови з управл≥нн¤ ¤к≥стю та загальн≥ вимоги щодо забезпеченн¤ ¤кост≥, вибору ≥ побудови елемент≥в систем ¤кост≥. ¬они м≥ст¤ть опис елемент≥в, що њх мають включати системи ¤кост≥, а не пор¤док запровадженн¤ цих елемент≥в т≥Їю чи ≥ншою орган≥зац≥Їю. ¬они не мають на мет≥ спонукати до створенн¤ однакових систем ¤кост≥, оск≥льки р≥зн≥ орган≥зац≥њ мають р≥зн≥ потреби. ѕобудова та шл¤хи впровадженн¤ систем ¤кост≥ повинн≥ обов'¤зково враховувати конкретн≥ ц≥л≥ орган≥зац≥њ, продукц≥ю, ¤ка нею виготовл¤Їтьс¤, процеси, що при цьому застосовуютьс¤, а також конкретн≥ методи прац≥.

«а роки що пройшли в≥д часу олубл≥куванн¤, вони отримали широке визнанн¤ та розповсюдженн¤, а б≥льш ¤к 50 крањн прийн¤ли њх ¤к нац≥ональн≥. ѕ≥сл¤ розповсюдженн¤ почавс¤ процес њх широкого застосуванн¤ при сертиф≥кац≥њ систем ¤кост≥. ÷е викликало потребу визначенн¤ правил самоњ процедури сертиф≥кац≥њ, а також вимог експерт≥в, ¤к≥ зд≥йснюють перев≥рку системи.

ц≥Їю метою ISO/TK 176 п≥дготував та опубл≥кував у 1990-92 рр. два стандарти ISO сер≥њ 1000. ¬ подальшому були внесен≥ зм≥ни в стандарти ISO сер≥њ 9000, ¤к≥ забезпечують б≥льш зручне користуванн¤ ними. ѕ≥сл¤ внесенн¤ зм≥н вони мають такий склад:

ISO 9000-1:1994. —тандарти з управл≥нн¤ ¤к≥стю ≥ забезпеченн¤ ¤кост≥. „.1. Ќастанови щодо вибору ≥ застосуванн¤;

ISO 9000-2:1993. „.2. Ќастанови щодо застосуванн¤ ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003;

ISO 9000-3:1991. „.3. Ќастанови щодо застосуванн¤ ISO 9001 до розробленн¤, постачанн¤ та обслуговуванн¤ програм забезпеченн¤;

ISO 9000-4:1993. „.4. Ќастанови щодо управл≥нн¤ програмою над≥йност≥;

ISO 9001:1994. —истеми ¤кост≥. ћодель забезпеченн¤ ¤кост≥ при проектуванн≥, розробленн≥, виробництв≥, монтаж≥ та обслуговуванн≥;

ISO 9002:1994. —истеми ¤кост≥. ћодель забезпеченн¤ ¤кост≥ при виробництв≥, монтаж≥ та обслуговуванн≥;

ISO 9003:1994. —истеми ¤кост≥. ћодель забезпеченн¤ ¤кост≥ при контрол≥ готовоњ продукц≥њ та њњ випробуванн≥;

ISO 9004:1994. ”правл≥нн¤ ¤к≥стю та елементи системи ¤кост≥.

ѕ≥д ц≥Їю назвою ≥снуЇ чотири стандарти: ISO 9004-1, ISO 9004-2, ISO 9004-3, ISO 9004-4, ¤к≥ мають так≥ частини:

ч.1. Ќастанови;

ч.2. Ќастанови щодо послуг;

ч.3. Ќастанови щодо перероблюваних матер≥ал≥в;

ч.4. Ќастанови щодо пол≥пшенн¤ ¤кост≥;

ч.5. Ќастанови щодо програм ¤кост≥;

ч.6. Ќастанови щодо забезпеченн¤ ¤кост≥ при управл≥нн≥ проектуванн¤м;

ч.7. Ќастанови з управл≥нн¤ конф≥гурац≥Їю;

ч.8. Ќастанови щодо принцип≥в системи ¤кост≥ та њх застосуванн¤ дл¤ управл≥нн¤.

«г≥дно з ISO 9000-1, стандарти ISO сер≥њ 9000 передбачають застосуванн¤ систем ¤кост≥ у чотирьох ситуац≥¤х:

отриманн¤ вказ≥вок щодо управл≥нн¤ ¤к≥стю;

контракт м≥ж першою та другою сторонами (постачальник - споживач);

затвердженн¤ або реЇстрац≥¤, що њх проводить друга сторона;

сертиф≥кац≥¤ або реЇстрац≥¤, що њх проводить трет¤ (незалежна) сторона;

ќрган≥зац≥¤-постачальник повинна встановити ≥ п≥дтримувати таку систему ¤кост≥, ¤ка б передбачала вс≥ ситуац≥њ, з ¤кими може з≥ткнутис¤ орган≥зац≥¤. Ќижче зг≥дно з стандартом ISO 9000-1 навод¤тьс¤ вказ≥вки, що дозвол¤ють орган≥зац≥¤м правильно обрати стандарт ISO сер≥њ 9000 ≥ отримати корисну ≥нформац≥ю щодо впровадженн¤ систем ¤кост≥.

ISO 9000-1:1994. —л≥д звертатис¤ кожн≥й орган≥зац≥њ, що маЇ нам≥р створити та впровадити систему ¤кост≥. –озширенн¤ глобальноњ конкуренц≥њ призводить до того, що споживач починаЇ висувати дедал≥ жорстк≥ш≥ вимоги до ¤кост≥. ƒл¤ того, щоб не втратити конкурентноздатн≥сть ≥ п≥дтримувати висок≥ економ≥чн≥ показники, орган≥зац≥¤м-постачальникам необх≥дно впроваджувати все ефективн≥ш≥ та д≥йов≥ системи. ÷ей стандарт подаЇ по¤сненн¤ основних пон¤ть у галуз≥ ¤кост≥ ≥ м≥стить настанови щодо вибору та застосуванн¤ стандарт≥в ISO сер≥њ 9000 дл¤ ц≥Їњ мети.

ISO 9000-2:1993. ƒо нього необх≥дно звертатис¤ у тому випадку, коли необх≥дна консультац≥¤ щодо застосуванн¤ ISO 9001, 9002 ≥ 9003. ¬≥н м≥стить вказ≥вки по впровадженню положень розд≥л≥в стандарт≥в щодо забезпеченн¤ ¤кост≥ ≥ особливо корисний на початков≥й стад≥њ впровадженн¤.

ISO 9000-3:1993. –озгл¤даЇтьс¤ виключно програмне забезпеченн¤ комп'ютер≥в. —л≥д звертатис¤ орган≥зац≥¤м-постачальникам, що впроваджують системи ¤кост≥ в≥дпов≥дно ISO 9001 на програмну продукц≥ю чи продукц≥ю з елементами програмного забезпеченн¤.

1	2

Ќазва: ћетодичн≥ основи стандартизац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1562 прочитано)