“рудове право ”крањни > ™дн≥сть та диференц≥ац≥¤ в правовому регулюванн≥ прац≥

™дн≥сть та диференц≥ац≥¤ в правовому регулюванн≥ прац≥

ќдн≥Їю з особливостей трудового права Ї застосуванн¤ принципу Їдност≥ й диференц≥ац≥њ в правовому регулюванн≥ прац≥. ¬≥дпов≥дно норми трудового права под≥л¤ютьс¤ на дв≥ групи:

1) загальн≥ норми, ¤к≥ поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в;

2) спец≥альн≥ норми, ¤к≥ поширюютьс¤ на окрем≥ кате≠гор≥њ прац≥вник≥в (неповнол≥тн≥х; ж≥нок; ≥нвал≥д≥в; прац≥в≠ник≥в, зайн¤тих на роботах з≥ шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥; ос≥б, котр≥ працюють у районах з особливими природними географ≥чними та геолог≥чними умовами тощо).

” сп≥вв≥дношенн≥ загальних ≥ спец≥альних норм вира≠жаЇтьс¤ Їдн≥сть ≥ диференц≥ац≥¤ трудового права. ѕринцип Їдност≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в загальних нормах, а диференц≥ац≥¤ Ч в спец≥альних. «агальн≥ норми обов'¤зков≥ дл¤ вс≥х влас≠ник≥в або уповноважених ними орган≥в, њх може бути зм≥не≠но т≥льки в б≥к пол≥пшенн¤ становища прац≥вник≥в пор≥вн¤≠но з чинним законодавством. —пец≥альн≥ норми конкретизу≠ють загальн≥, доповнюють њх, а в де¤ких випадках встановлю≠ють вилученн¤ ≥з загальних норм. « розширенн¤м догов≥р≠них засад у регулюванн≥ трудових в≥дносин зростаЇ число спец≥альних норм у соц≥ально-партнерських актах Ч угодах на вс≥х р≥вн¤х ≥ колективному договор≥, а також у ло≠кальних нормативно-правових актах.

ƒиференц≥ац≥¤ правового регулюванн¤ прац≥ за категор≥¤≠ми прац≥вник≥в проводитьс¤ р≥зними правовими способа≠ми: шл¤хом включенн¤ в загальн≥ законодавч≥ акти про працю спец≥альних положень стосовно т≥льки певноњ групи прац≥в≠ник≥в (наприклад, в  «пѕ ”крањни Ї окрем≥ глави "ѕрац¤ ж≥нок", "ѕрац¤ молод≥"), прийн¤тт¤ особливих нормативно-правових акт≥в, що розповсюджуютьс¤ т≥льки на ту або ≥ншу категор≥ю прац≥вник≥в (наприклад, постанова  аб≥нету ћ≥н≥с≠тр≥в ”крањни в≥д 11 серпн¤ 1995 p. є648 "ѕро умови оплати прац≥ ос≥б, ¤к≥ працюють в г≥рських районах"; –екомендац≥њ про пор¤док наданн¤ прац≥вникам з ненормованим робочим днем щор≥чноњ додатковоњ в≥дпустки за особливий характер прац≥, затверджен≥ наказом ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни в≥д 10 жовтн¤ 1997 p. є7 та ≥н.).

¬ окремих випадках Ч шл¤хом виключенн¤ можливост≥ застосуванн¤ де¤ких загальних норм законодавства про працю до певних категор≥й прац≥вник≥в (наприклад, на державних службовц≥в не поширюЇтьс¤ норма про заборону зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу з мотив≥в дос¤гненн¤ пенс≥йного в≥ку (ст. 11 «акону ”крањни "ѕро основн≥ засади соц≥ального захисту ветеран≥в прац≥ та ≥нших громад¤н похилого в≥ку в ”крањн≥"), оск≥льки ст. 23 «акону ”крањни "ѕро державну службу" встановлений граничний в≥к перебуванн¤ на державн≥й служб≥ Ч 60 рок≥в дл¤ чолов≥к≥в ≥ 55 рок≥в дл¤ ж≥нок (ц≥ обмеженн¤ не поши≠рюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ обран≥ на виборн≥ посади в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥")). “обто мова йде не т≥льки про "позитивну" диференц≥ац≥ю (встановленн¤ п≥льг, переваг, додаткових гарант≥й тощо), а й про "негативну" (встановленн¤ де¤ких обмежень, вилучень з чинного законодавства про працю в≥дносно окремих категор≥й прац≥вник≥в).

ƒиференц≥ац≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ у встановленн≥ особливостей прийому ≥ зв≥льненн¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в, регу≠люванн¤ робочого часу ≥ часу в≥дпочинку, п≥льг ≥ переваг в оплат≥ прац≥; додаткових п≥дстав припиненн¤ трудового до≠говору, посиленн≥ дисципл≥нарноњ ≥ матер≥альноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ та в ≥нших особливост¤х.

¬ажливим Ї питанн¤ про критер≥њ диференц≥ац≥њ. ƒифе≠ренц≥ац≥¤ Ч це шл¤х або до п≥льг, або до обмежень, тому дуже важливо визначити њњ об'Їктивн≥ критер≥њ. “ак, B.I. ѕро≠копенко називаЇ так≥ критер≥њ: в≥дношенн¤ прац≥вника до майна п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ; нац≥ональна при≠належн≥сть засоб≥в виробництва (майно п≥дприЇмства); при≠належн≥сть п≥дприЇмства до державноњ форми власност≥;

сусп≥льна значущ≥сть трудовоњ функц≥њ, що виконуЇтьс¤ пра≠ц≥вником; особлив≥ природн≥ географ≥чн≥ та геолог≥чн≥ умо≠ви; умови п≥двищеного ризику дл¤ здоров'¤; тривал≥сть стро≠ку д≥њ трудового договору (тимчасова чи сезонна робота);

можлив≥сть укладенн¤ контракту, коли це передбачено зако≠ном; соц≥ально-демограф≥чн≥ критер≥њ (див. ѕрокопенко B.I. “рудове право ”крањни: ѕ≥дручник. Ч X.: ‘≥рма " онсум", 1998. Ч —. 84). ¬важаЇмо, що цей перел≥к сл≥д доповнити таким критер≥Їм ¤к особливий характер прац≥. …детьс¤ про особливост≥ регулюванн¤ трудових в≥дносин окремих кате≠гор≥й прац≥вник≥в, робота ¤ких пов'¤зана з п≥двищеним нер≠вово-емоц≥йним та ≥нтелектуальним навантаженн¤м, та прац≥в≠ник≥в з ненормованим робочим днем.

ѕрофесор ќ. ¬. —мирнов вид≥л¤Ї три напр¤ми диферен≠ц≥ац≥њ умов прац≥ в нормах рос≥йського трудового права:

характер ≥ особливост≥ виробництва (галузева диференц≥а≠ц≥¤); статево-в≥ков≥, квал≥ф≥кац≥йн≥ та ≥нш≥ особливост≥ прац≥в≠ник≥в (суб'Їктна диференц≥ац≥¤); м≥сцезнаходженн¤ орган≥≠зац≥й, де застосовуЇтьс¤ сп≥льна прац¤ (територ≥альна дифе≠ренц≥ац≥¤) (див. “рудовое право: ”чебник. Ч ћ.: "—татус Ћ“ƒ+", 1996. - —. 29).

” трудовому прав≥ де¤ких заруб≥жних крањн використо≠вуЇтьс¤ такий критер≥й дл¤ диференц≥ац≥њ правового регу≠люванн¤ прац≥ ¤к розм≥р п≥дприЇмства, тобто к≥льк≥сть пра≠ц≥вник≥в на п≥дприЇмств≥. ”¤вл¤Їтьс¤ доц≥льним обговорити можлив≥сть встановленн¤ такого критер≥ю ≥ в законодавств≥ ”крањни. «г≥дно з п. 1 ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇм≠ства в ”крањн≥" (в ред. «акону ”крањни в≥д 4 лютого 1998 p.) в ”крањн≥ можуть д≥¤ти п≥дприЇмства таких вид≥в: приватне п≥дприЇмство, засноване на власност≥ ф≥зичноњ особи; колек≠тивне п≥дприЇмство, засноване на власност≥ трудового колек≠тиву п≥дприЇмства; господарське товариство; п≥дприЇмство, засноване на власност≥ об'Їднанн¤ громад¤н; комунальне п≥дприЇмство, засноване на власност≥ в≥дпов≥дноњ територ≥≠альноњ громади; державне п≥дприЇмство, засноване на дер≠жавн≥й власност≥, в тому числ≥ казенне п≥дприЇмство. ™ ≥стотна р≥зниц¤ в реальному режим≥ прац≥ на малому п≥дприЇмств≥, на ¤кому працюють 3Ч5 чолов≥к, а у окремоњ особи це може бути ≥ один прац≥вник. Ќевже ≥ тут потр≥бне укладенн¤ колек≠тивного договору ≥ т. ≥н.?

” заруб≥жному трудовому прав≥ спостер≥гаЇтьс¤ загаль≠на тенденц≥¤ до зменшенн¤ диференц≥ац≥њ, н≥велюванн¤ њњ стандарт≥в. ÷е стосуЇтьс¤, наприклад, ун≥ф≥кац≥њ норм, що ре≠гулюють найману працю в промисловост≥ та в с≥льському господарств≥, прац≥вник≥в приватних ≥ державних (нац≥она≠л≥зованих) п≥дприЇмств. Ќавпаки, спостер≥гаЇтьс¤ процес збли≠женн¤, ун≥ф≥кац≥њ правового статусу прац≥вник≥в залежно в≥д галуз≥ виробництва, виду власност≥, м≥ж роб≥тниками ≥ служ≠бовц¤ми. ќдночасно з тенденц≥Їю до н≥велюванн¤ правового статусу р≥зних категор≥й найманих прац≥вник≥в у заруб≥ж≠ному трудовому прав≥ ви¤вл¤ютьс¤, особливо останн≥м ча≠сом, тенденц≥њ до посиленн¤ де¤ких вид≥в диференц≥ац≥њ. …деть≠с¤, наприклад, про спец≥альну регламентац≥ю типових трудо≠вих договор≥в тимчасових прац≥вник≥в, частково зайн¤тих, надомник≥в ≥ т. ≥н.

–азом з тим прац¤ таких суб'Їкт≥в, ¤к державн≥ служ≠бовц≥ вимагаЇ ¤когось б≥льш спец≥ального регулюванн¤. јдже це досить специф≥чна сфера, тому потр≥бно в≥добразити в законодавств≥ п≥двищений р≥вень соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ таких прац≥вник≥в. ћабуть, саме дл¤ ц≥Їњ категор≥њ доц≥льно ввести обов'¤зкове укладенн¤ контракту? –азом з тим, на≠певно, доц≥льно впор¤дкувати перел≥к посад, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до державних службовц≥в, оск≥льки останн≥м часом в≥н не≠обгрунтоване розшир¤Їтьс¤.

Ќа думку професора –.«. Ћ≥вшиц¤, особливост≥ регулю≠ванн¤ прац≥ де¤ких категор≥й прац≥вник≥в обумовлюютьс¤ ¤к об'Їктивними чинниками (умови прац≥), так ≥ суб'Їктив≠ними (особист≥сть прац≥вника). ќб'Їктивн≥ чинники Ч форма власност≥, умови ≥ характер прац≥, природнокл≥матичн≥ умо≠ви; суб'Їктивн≥ чинники Ч стать, в≥к, стан здоров'¤ прац≥в≠ника, його профес≥¤ (див. “рудовое право –оссии: ”чеб. дл¤ вузов / ќтв. ред. проф. –.«. Ћившиц и проф. ё.ѕ. ќрлов≠ский. - ћ.: »зд. группа "»Ќ‘–ј-ћ - Ќќ–ћј", 1998. -—. 30). јвтор вважаЇ, що диференц≥ац≥¤ пол¤гаЇ в р≥зному р≥вн≥ трудових прав, причому така в≥дм≥нн≥сть може пол¤га≠ти лише в п≥двищенн≥ загального р≥вн¤, а не в його зниженн≥. ¬≥дступ в≥д загального р≥вн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки в б≥к п≥дви≠щенн¤. Ќа його думку, в рос≥йському законодавств≥ про пра≠цю "негативна диференц≥ац≥¤" не допускаЇтьс¤.

ќднак з такою думкою навр¤д чи можна погодитис¤. ≤сну≠ють де¤к≥ правила, пов'¤зан≥, наприклад, з можлив≥стю займа≠ти посаду державного службовц¤, посаду судд≥ (так, зг≥дно з ст. 126  онституц≥Їю ”крањни судд¤ зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д посади органом, ¤кий його обрав або призначив, у раз≥ дос¤гненн¤ суддею 65 рок≥в), з встановленн¤м додаткових п≥дстав при≠пиненн¤ трудового договору дл¤ окремих категор≥й прац≥в≠ник≥в за певних умов (статт≥ 7, 37, 41  «пѕ, п. 8 ѕоложенн¤ про умови роботи за сум≥сництвом прац≥вник≥в державних п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, затвердженого наказом ћ≥нпрац≥, ћ≥нюстиц≥њ, ћ≥нф≥ну ”крањни в≥д 28 червн¤ 1993 p. є43, п. б ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 24 верес≠н¤ 1974 р. "ѕро умови прац≥ тимчасових роб≥тник≥в ≥ служ≠бовц≥в" та ≥н.), спец≥альною дисципл≥нарною в≥дпов≥дальн≥≠стю де¤ких категор≥й прац≥вник≥в (наприклад, прац≥вник≥в, ¤к≥ несуть дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть за статутами, по≠ложенн¤ми та ≥ншими актами законодавства про працю), укладенн¤м строкового трудового договору у випадках, пе≠редбачених законодавством тощо.

ƒиференц≥ац≥ю правового регулюванн¤ прац≥ потр≥бно в≥др≥зн¤ти в≥д дискрим≥нац≥њ прац≥вник≥в. ” чинному  «пѕ ”крањни не вказуЇтьс¤ на заборону дискрим≥нац≥њ, тобто сам терм≥н не вживаЇтьс¤. ќднак у ч. 2 ст. 22  «пѕ м≥ститьс¤ дуже важлива норма, що в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни будь-¤ке пр¤ме або непр¤ме обмеженн¤ прав чи встановлен≠н¤ пр¤мих або непр¤мих переваг при укладенн≥, зм≥н≥ або припиненн≥ трудового договору залежно в≥д походженн¤, со≠ц≥ального ≥ майнового положенн¤, расовоњ ≥ нац≥ональноњ при≠належност≥, стат≥, мови, пол≥тичних погл¤д≥в, рел≥г≥йних пере≠конань, членства в профес≥йн≥й сп≥лц≥ або ≥ншому об'Їднанн≥ громад¤н, роду ≥ характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤ не до≠пускаЇтьс¤. ” той же час ч. 2 ст. 16  «пѕ –ос≥йськоњ ‘еде≠рац≥њ пр¤мо вказуЇ, що потр≥бно розум≥ти п≥д дискрим≥на≠ц≥Їю ≥ заборон¤Ї њњ.

1	2

Ќазва: ™дн≥сть та диференц≥ац≥¤ в правовому регулюванн≥ прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (997 прочитано)