“рудове право ”крањни >  олективний догов≥р ≥ колективн≥ угоди

 олективний догов≥р ≥ колективн≥ угоди

ѕон¤тт¤ ≥ сторони колективного договору

ќдним з напр¤м≥в соц≥ально-партнерських в≥дносин Ї укладенн¤ колективних договор≥в ≥ колективних угод. ” да≠ний час в ”крањн≥ вони укладаютьс¤ на виробничому, рег≥о≠нальному, галузевому ≥ нац≥ональному р≥вн¤х. ” 1998 p. со≠ц≥альн≥ гарант≥њ у сфер≥ зайн¤тост≥, оплати прац≥ й доход≥в, доплат, надбавок закр≥плен≥ √енеральною угодою м≥ж  аб≥≠нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ”крањнським союзом промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в ≥ профсп≥лковими об'Їднанн¤ми ”крањни, 70 галузевими ≥ 27 рег≥ональними угодами. 6 вересн¤ 1999 p. п≥дписано √енеральну угоду м≥ж  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањ≠ни ≥  онфедерац≥Їю роботодавц≥в ”крањни та профсп≥лко≠вими об'Їднанн¤ми ”крањни на 1999Ч2000 роки (ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1999. Ч є23. Ч ¬ересень). Ќин≥ в ”крањн≥ на≠л≥чуЇтьс¤ понад 265 тис. п≥дприЇмств та акц≥онерних това≠риств. «а станом на 1 кв≥тн¤ 1998 р. в ”крањн≥ колективних договор≥в було укладено лише на 55 тис. п≥дприЇмств, або лише на кожному п'¤тому. ѓхн¤ д≥¤ розповсюджувалас¤ на 10,3 млн прац≥вник≥в, що становило 68% њх загального числа (на 1 кв≥тн¤ 1997 p. Ч 61,5%) (див. ѕро заходи щодо п≥дви≠щенн¤ результативност≥ роботи ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥≠альноњ пол≥тики ”крањни, його п≥дрозд≥л≥в на м≥сц¤х, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади з реал≥зац≥њ окремих норм ќснов≠них напр¤м≥в соц≥альноњ пол≥тики на 1997Ч2000 роки // ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1999. Ч є8. Ч  в≥тень).

ќтже, залишаЇтьс¤ досить ще високим показник п≥дпри≠Їмств, установ, орган≥зац≥й, на ¤ких колективн≥ договори не укладаютьс¤. Ќайнижчий р≥вень охопленн¤ прац≥вник≥в колек≠тивними договорами в галуз¤х невиробничоњ сфери: охорони здоров'¤ Ч 45,6%, осв≥ти Ч 26,7, культури Ч 14,5, в апарат≥ орган≥в державного ≥ господарського управл≥нн¤ Ч 9%.

¬ окремих виробничих галуз¤х кожне третЇ п≥дприЇм≠ство не маЇ колективного договору. ќсобливо невт≥шна ситуа≠ц≥¤ на новостворених п≥дприЇмствах, приватних, а також у сфер≥ малого та середнього б≥знесу (¬сеукрањнська тристо≠ронн¤ нарада (про стан колдогов≥рноњ роботи) // ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1999. Ч є1. Ч —≥чень).

ѕерев≥ркою стану укладанн¤ та реал≥зац≥њ колективних договор≥в на п≥дприЇмствах, ¤к≥ належать до категор≥њ малих з чисельн≥стю працюючих в≥д 15 до 200 чолов≥к, ƒержавна ≥нспекц≥¤ прац≥ ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни встановила, що на 950 п≥дприЇмствах, що становить 12,9% загальноњ к≥лькост≥ перев≥рених п≥дприЇмств, проф≠сп≥лков≥ або ≥нш≥ уповноважен≥ на представництво трудовим колективом органи в≥дсутн≥. ѕричиною неукладанн¤ колек≠тивних договор≥в Ї небажанн¤ њх ¤к з боку власника чи уповноваженого ним органу, так ≥ в≥дсутн≥сть ≥н≥ц≥ативи з боку профсп≥лкового чи ≥ншого представницького органу трудового колективу. Ќа вимогу ƒержавноњ ≥нспекц≥њ прац≥ було укладено за 1999 p. 190 колективних договор≥в (ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1999. Ч є25. Ч —≥чень. Ч —. 6Ч7).

”крањна ратиф≥кувала  онвенц≥њ ћќѕ є98 про застосу≠ванн¤ принцип≥в права на орган≥зац≥ю ≥ веденн¤ колективних переговор≥в (1949р.) (Ѕюлетень ћ≥нпрац≥. Ч 1994. Ч є9Ч 10), є154 про спри¤нн¤ колективним переговорам (1981 p.) (ѕостанова ¬ерховноњ –ади ”крањни є3932-12 в≥д 4 лютого 1994 p. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1994. Ч є23. - —т. 165; Ѕюлетень ћ≥нпрац≥. - 1994. - є6).

«г≥дно з  онвенц≥Їю ћќѕ є98 колективний догов≥р Ч це будь-¤ка письмова угода про умови прац≥ та найму, ¤ка укладаЇтьс¤, з одного боку, п≥дприЇмцем, групою п≥дприЇмц≥в або одн≥Їю чи дек≥лькома орган≥зац≥¤ми п≥дприЇмц≥в ≥, з ≥ншо≠го боку, одн≥Їю або дек≥лькома представницькими орган≥зац≥¤ми труд¤щих або, при в≥дсутност≥ таких орган≥зац≥й, пред≠ставниками самих труд¤щих, ¤к≥ належним чином обран≥ й уповноважен≥ в≥дпов≥дно до законодавства крањни.

¬ ”крањн≥ правове регулюванн¤ колективних договор≥в ≥ угод зд≥йснюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро колективн≥ догово≠ри ≥ угоди" в≥д 1 липн¤ 1993 p., главою II " олективний догов≥р"  «пѕ (про ≥стор≥ю виникненн¤ колективних догово≠р≥в ≥ угод, етапи њх розвитку в ”крањн≥ див. ѕрокопенко B.I. “рудове право ”крањни: ѕ≥дручник. Ч X.: ‘≥рма " онсум", 1998. Ч —. 126Ч132). «акон визначаЇ правов≥ основи роз≠робки, укладенн¤ ≥ виконанн¤ колективних,договор≥в ≥ угод з метою спри¤нн¤ регулюванню трудових ≥дносин ≥ соц≥аль≠но-економ≥чних ≥нтерес≥в прац≥вник≥в ≥ власник≥в.

”кладенн¤ колективних договор≥в ≥ угод св≥дчить про децентрал≥зац≥ю правового регулюванн¤ трудових в≥дносин. ƒержава на р≥вн≥ централ≥зованих норм встановлюЇ загаль≠ну процедуру укладенн¤ колективних договор≥в. «м≥ст же визначаЇтьс¤ сторонами. Ѕагато норм закон≥в про оплату прац≥, про в≥дпустки не можуть бути реал≥зован≥ ≥накше, н≥ж шл¤≠хом укладенн¤ колективного договору. ƒ≥Ї принцип незмен-шуваност≥ прав прац≥вник≥в у пор≥вн¤нн≥ з законодавством, а також принцип збереженн¤ р≥вн¤ соц≥альних ≥ трудових прав ≥ гарант≥й, встановлених угодами вищого р≥вн¤.

ќднак серйозне занепокоЇнн¤ викликають дан≥, отриман≥ внасл≥док перев≥рок ћ≥н≥стерства прац≥ та соц≥альноњ пол≥≠тики ”крањни. Ќа багатьох п≥дприЇмствах до колективного договору включаютьс¤ норми, ¤к≥ пог≥ршують становище прац≥вник≥в або залишають без врегулюванн¤ так≥ положен≠н¤ про працю, що мають догов≥рний характер. √оловна дер≠жавна ≥нспекц≥¤ ћ≥нпрац≥ за 9 м≥с¤ц≥в 1998 p. ви¤вила 5150 порушень норм трудового законодавства т≥льки у питанн≥ укладенн¤ та виконанн¤ колективних договор≥в (¬сеукрањн≠ська тристоронн¤ нарада // ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1999. Ч | є1.-—.31).

 олективний догов≥р служить стаб≥л≥затором прав робо≠тодавц¤ ≥ прац≥вник≥в прот¤гом д≥њ колективного договору.

ѕотр≥бно особливо п≥дкреслити роль колективного регу- ≥ люванн¤ умов прац≥ ¤к чинника соц≥ального захисту прав окремого найманого прац≥вника в≥д свав≥лл¤ роботодавц¤.

Ќарешт≥, будучи закр≥пленими у колективному договор≥, ≤ колективн≥ ≥нтереси стор≥н набирають форми взаЇмних зобов'¤зань, виконанн¤ ¤ких забезпечуЇтьс¤ не т≥льки взаЇмно в≥дпов≥дальн≥стю стор≥н, але, при необх≥дност≥, ≥ примусовою силою держави. –озгл¤даючи позови, що вит≥кають з нена≠лежного виконанн¤ зобов'¤зань, передбачених колективни≠ми договорами, суди повинн≥ розгл¤дати колективний до≠гов≥р конкретного п≥дприЇмства ¤к локальне джерело права.

” науц≥ трудового права колективний догов≥р традиц≥й≠но розгл¤давс¤ ¤к правовий ≥нститут «агальноњ частини тру≠дового права. "” цей час в≥н зазнаЇ впливу нових сусп≥льних в≥дносин, що не може не в≥дбитис¤ ≥ на правов≥й форм≥.  о≠лективний догов≥р не Їдиний правовий акт, за допомогою ¤кого зд≥йснюЇтьс¤ догов≥рне встановленн¤ умов прац≥, в≥н вхо≠дить до системи колективних угод про працю на нац≥ональ≠ному, галузевому, рег≥ональному р≥вн¤х.  олективний догов≥р пос≥даЇ в ц≥й систем≥ нижчий р≥вень, що аж н≥¤к не зменшуЇ значенн¤ його нормативно-регул¤тивних властивостей, однак вимагаЇ внутр≥шньоњ узгодженост≥ у систем≥ цих акт≥в.  р≥м того, колективний догов≥р виступаЇ одним ≥з засоб≥в (спо≠соб≥в) реал≥зац≥њ соц≥ально-партнерських в≥дносин ≥, таким чином, входить до системи цих в≥дносин. Ќе можна не по≠м≥чати формуванн¤ нового правового ≥нституту соц≥ального партнерства, ¤кий з прийн¤тт¤м в≥дпов≥дних законодавчих акт≥в набере б≥льш ч≥тких контур≥в. ≤ тут виникаЇ проблема внутр≥шнього сп≥вв≥дношенн¤, ¤ка сьогодн≥ ще не може бути однозначно визначена.

 р≥м того, нам≥чаютьс¤ зм≥ни всередин≥ галуз≥ трудово≠го права з вид≥ленн¤м не двох частин Ч «агальноњ й ќсоб≠ливоњ, а трьох: загальн≥ положенн¤; ≥ндив≥дуальне трудове право; колективне трудове право. ≤ правовий ≥нститут колек≠тивного договору входить до третьоњ частини Ч колективне трудове право.

 олективний догов≥р Ч це локальний нормативно-пра≠вовий акт, ¤кий регулюЇ трудов≥, соц≥ально-економ≥чн≥ в≥дно≠сини м≥ж власником ≥ прац≥вниками даного п≥дприЇмства.  олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, в уста≠новах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥ й господа≠рюванн¤, ¤к≥ використовують найману працю ≥ ¤к≥ волод≥ють правами юридичноњ особи. ” закон≥ не визначена м≥н≥мальна гранична к≥льк≥сть найманих прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥, за ¤коњ маЇ бути укладений колективний догов≥р. ѕроте, оче≠видно, встановити таку норму доц≥льно. ¬ окремого робото≠давц¤ може працювати ≥ один найманий прац≥вник, в такому випадку умови прац≥ можуть бути встановлен≥ трудовим договором ≥ цього, вважаЇмо, буде достатньо. ѕрактично на невеликих п≥дприЇмствах, особливо на приватних, колективн≥ договори не укладаютьс¤. “аким чином, норма закону не виконуЇтьс¤, хоча й закон у ц≥й частин≥ не в≥дпов≥даЇ ринко≠вим потребам.

«г≥дно з≥ ст. 2 «акону "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди" та ст. 11  «пѕ колективний догов≥р може укладатис¤ в струк≠турних п≥дрозд≥лах п≥дприЇмств. —л≥д зауважити, що так≥ структурн≥ п≥дрозд≥ли повинн≥ бути економ≥чно ≥ ф≥нансове самост≥йними ≥ мати орган≥зац≥йн≥ та матер≥альн≥ можли≠вост≥ дл¤ встановленн¤ ≥ реал≥зац≥њ додаткових або б≥льш високого р≥вн¤, пор≥вн¤но з колективним договором ц≥лого п≥дприЇмства, п≥льг та ≥нших умов регулюванн¤ соц≥ально-економ≥чних ≥ трудових в≥дносин з урахуванн¤м специф≥ки п≥дрозд≥лу.

 олективний догов≥р укладаЇтьс¤ не т≥льки на виробни≠чих п≥дприЇмствах, але й у бюджетних установах, закладах осв≥ти, охорони здоров'¤, органах виконавчоњ влади та м≥сце≠вого самовр¤дуванн¤.

 олективний догов≥р об'ЇднуЇ в соб≥ риси договору ≥ нормативно-правового акта. —ьогодн≥ це найважлив≥ший ло≠кальний нормативно-правовий акт, що визначаЇ умови прац≥, умови оплати прац≥, соц≥альн≥ гарант≥њ дл¤ прац≥вник≥в на п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ. –азом з тим це не т≥льки правовий акт, але й акт соц≥ального партнерства на р≥вн≥ п≥дприЇмства м≥ж прац≥вниками ≥ власником або уповнова≠женим ним органом, результат узгодженн¤ њхн≥х ≥нтерес≥в.

1	2	3	4

Ќазва:  олективний догов≥р ≥ колективн≥ угоди
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (8461 прочитано)