“рудове право ”крањни >  олективний догов≥р ≥ колективн≥ угоди

—торонами угоди на галузевому р≥вн≥ Ї власники, об'Їд≠нанн¤ власник≥в чи уповноважен≥ ними органи ≥ профсп≥лки або об'Їднанн¤ профсп≥лок або ≥нших представницьких орга≠н≥зац≥й труд¤щих, ¤к≥ мають в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤, достат≠н≥ дл¤ веденн¤ переговор≥в, укладенн¤ угоди ≥ реал≥зац≥њ њњ норм на б≥льшост≥ п≥дприЇмств, що вход¤ть до сфери њх д≥њ. Ќа практиц≥ сторонами угод на галузевому р≥вн≥ виступають м≥н≥стерства, в≥домства, державн≥ ком≥тети, а при њх в≥дсутнос≠т≥ Ч ≥нш≥ об'Їднанн¤ власник≥в за галузевим принципом (асо≠ц≥ац≥њ, корпорац≥њ, консорц≥уми, концерни), ≥ галузев≥ профсп≥лки або об'Їднанн¤ профсп≥лок чи ≥нших представницьких орган≥≠зац≥й труд¤щих, котр≥ мають в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤.

√алузевий р≥вень Ї найменш розвинутим у б≥льшост≥ цен≠трально- й сх≥дноЇвропейських крањн. ѕричина пол¤гаЇ у тому, що Ї труднощ≥ в орган≥зац≥њ асоц≥ац≥й роботодавц≥в за галу≠зевою ознакою. ≤ тому профсп≥лки спр¤мован≥ туди, де Ї парт≠нер у переговорах Ч ур¤д чи, навпаки, профсп≥лки шукають партнера на м≥сцевому р≥вн≥. ѕредставники ћќѕ наполегливо пропонують ус≥м сторонам переговорного процесу зосереди≠тис¤ на вир≥шенн≥ проблем окремих галузей, а тому актуаль≠ним Ї створенн¤ галузевоњ ланки об'Їднань роботодавц≥в.

”года на рег≥ональному р≥вн≥ укладаЇтьс¤ м≥ж м≥сцеви≠ми органами державноњ влади або рег≥ональними об'Їднан≠н¤ми п≥дприЇмц≥в, ¤кщо вони мають в≥дпов≥дн≥ повноваженн¤, ≥ об'Їднанн¤ми профсп≥лок або ≥ншими уповноваженими трудовими колективами органами.

«м≥стом колективних угод Ї взаЇмн≥ зобов'¤занн¤ стор≥н. «г≥дно ≥з ст. 8 «акону ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди" угодою на державному р≥вн≥ регулюютьс¤ основн≥ принципи ≥ норми реал≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чноњ пол≥ти≠ки ≥ трудових в≥дносин, зокрема щодо: гарант≥й прац≥ й за≠безпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥; м≥н≥мальних соц≥аль≠них гарант≥й оплати прац≥ й доход≥в вс≥х груп ≥ верств насе≠ленн¤, ¤к≥ забезпечували б достатн≥й р≥вень житт¤; розм≥ру прожиткового м≥н≥муму, м≥н≥мальних норматив≥в; соц≥ально≠го страхуванн¤; трудових в≥дносин, режиму роботи ≥ в≥дпо≠чинку; умов охорони прац≥ й навколишнього природного середовища; задоволенн¤ духовних потреб населенн¤; умов зростанн¤ фонд≥в оплати прац≥ та встановленн¤ м≥жгалузе≠вих сп≥вв≥дношень в оплат≥ прац≥.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни 5 кв≥тн¤ 1999 p. видав поста≠нову є532 "ѕро п≥дсумки виконанн¤ √енеральноњ угоди м≥ж  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ ”крањнським союзом промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в та профсп≥лковими об'Їднанн¤≠ми ”крањни на 1997Ч1998 роки". ” постанов≥ зазначаЇтьс¤, що б≥льш≥сть зобов'¤зань за √енеральною угодою виконано. «окрема, введено в д≥ю 65,4 тис. робочих м≥сць, число праце≠влаштованих громад¤н, котр≥ перебували на обл≥ку в дер≠жавн≥й служб≥ зайн¤тост≥, зб≥льшилос¤ в 1998 p. пор≥вн¤но з 1997 р. на 28,7%, створено умови дл¤ тимчасовоњ зайн¤тост≥ 82,6 тис. безроб≥тних шл¤хом орган≥зац≥њ громадських роб≥т, за рахунок кошт≥в ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ орган≥зовано профес≥йне навчанн¤ 105,2 тис. не≠зайн¤тих громад¤н, що забезпечило п≥двищенн¤ њх конку≠рентоспроможност≥ на ринку прац≥. ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата зросла з 45 гривень на початок 1998 p. до 74 гривень на початок 1999 p., а сп≥вв≥дношенн¤ розм≥ру м≥н≥мальноњ заро≠б≥тноњ плати з варт≥сною величиною меж≥ малозабезпеченост≥ доведено з 21,2 до 81,6%. ” листопад≥ 1998 p. було в≥дновле≠но ≥ндексац≥ю грошових доход≥в населенн¤ та запроваджено компенсац≥ю втрат в≥д знец≥ненн¤ зароб≥тноњ плати через несвоЇчасну њњ виплату. –азом з тим не забезпечено своЇчас≠ноњ виплати поточноњ зароб≥тноњ плати прац≥вникам установ ≥ орган≥зац≥й бюджетноњ сфери з державного ≥ м≥сцевих бю≠джет≥в. —таном на 1 с≥чн¤ 1999 p. заборгован≥сть з виплати зарплати у бюджетн≥й сфер≥ становила 938,4 млн грн. ” ц≥ло≠му заборгован≥сть з виплати зарплати у галуз¤х економ≥ки зросла з початку 1998 р. на 26%. Ќа п≥дприЇмствах недержав≠ноњ форми власност≥ заборгован≥сть становить 60% загаль≠ноњ суми заборгованост≥ на п≥дприЇмствах галузей економ≥≠ки.  ≥льк≥сть нещасних смертельних випадк≥в на виробництв≥ у вуг≥льн≥й галуз≥ в 1998 p. зросла пор≥вн¤но з 1997 р. на 26%. Ќе забезпечено зд≥йсненн¤ функц≥й контролю щодо вико≠нанн¤ положень √енеральноњ угоди державними органами та представниками профсп≥лкових орган≥зац≥й.

 олективн≥ переговори та укладенн¤ колективного договору, угоди

”кладенню колективного договору, угоди передують ко≠лективн≥ переговори, ¤к≥ можуть розпочатис¤ за пропозиц≥Їю будь-¤коњ з двох стор≥н не ран≥ше н≥ж за 3 м≥с¤ц≥ до за≠к≥нченн¤ терм≥ну д≥њ колективного договору. ≤нша сторона прот¤гом 7 дн≥в зобов'¤зана почати переговори. ѕроцедура веденн¤ колективних переговор≥в, механ≥зм вир≥шенн¤ розб≥ж≠ностей, що виникають у ход≥ переговор≥в, регламентуютьс¤ статт¤ми 10, 11 «акону ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди". ѕраво на веденн¤ колективних переговор≥в уперше закр≥плено «аконом в≥д 1 липн¤ 1993 p. ≥ в≥дпов≥дно до норм ћ≥жнародноњ ќрган≥зац≥њ ѕрац≥ ( онвенц≥¤ ћќѕ є154 про спри¤нн¤ колективним переговорам, рат. 1981 p.). ÷е прави≠ло Ї одн≥Їю з найважлив≥ших гарант≥й забезпеченн¤ соц≥аль≠ного партнерства.

ѕотр≥бно в≥дм≥тити, що в законодавств≥ ”крањни в≥дсут≠н¤ норма, ¤кою б покладавс¤ обов'¤зок почати переговори на ¤ку-небу дь ≥з стор≥н. Ќа практиц≥ це привело до того, що на державних п≥дприЇмствах робота з п≥дготовки колективно≠го договору часто зап≥знюЇтьс¤, а на приватних п≥дприЇм≠ствах колективн≥ договори, ¤к правило, не укладаютьс¤. Ќа останн≥х часто в≥дсутн¤ профсп≥лкова орган≥зац≥¤, а прац≥в≠ники в умовах зростаючого безроб≥тт¤, ц≥нуючи своЇ робоче м≥сце, не порушують питанн¤ про укладенн¤ колективного договору. ¬ласник же по сут≥, будьмо в≥дверт≥, не зац≥кавле≠ний в укладенн≥ колективного договору. ¬се це в результат≥ веде до обмеженн¤ прав прац≥вник≥в. ќф≥ц≥йно встановлено перев≥рками, що непоодинок≥ випадки, коли профсп≥лков≥ ком≥тети не ≥н≥ц≥юють укладенн¤ нових договор≥в ≥ не про≠лонгують ран≥ше укладен≥. ¬иходить так, що на папер≥ дого≠вори н≥бито Ї, а насправд≥ в≥д них н≥¤коњ корист≥ (ѕрац¤ ≥ зарплата. - 1998. - є24. - —. 15).

” заруб≥жних крањнах, де д≥¤льн≥сть профсп≥лок активна ≥ законодавче оформлена, можливо ≥ немаЇ необх≥дност≥ в законодавчому закр≥пленн≥ обов'¤зку про початок перего≠вор≥в. ¬ ”крањн≥ ринков≥ в≥дносини перебувають лише в стад≥њ становленн¤, тому доц≥льно встановити таку норму. Ќезва≠жаючи на те, що ≥з значенн¤ захисноњ ≥ представницькоњ функц≥њ профсп≥лок лог≥чно випливаЇ, що саме профсп≥лка повинна виступити ≥н≥ц≥атором переговор≥в, обов'¤зок поча≠ти переговори, думаЇтьс¤, повинен бути покладений на влас≠ника (роботодавц¤). –оботодавець в≥дпов≥даЇ за орган≥зац≥ю прац≥ на п≥дприЇмств≥, тому саме в≥н повинен нести в≥дпов≥≠дальн≥сть за належне нормативне забезпеченн¤ трудового процесу. ” такому раз≥ роботодавц¤ можна прит¤гнути до в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ ц≥Їњ норми.

—торони колективних переговор≥в зобов'¤зан≥ надавати робоч≥й ком≥с≥њ, ¤ка створюЇтьс¤ сторонами дл¤ п≥дготовки проекту колективного договору, всю ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ визначенн¤ зм≥сту колективного договору. ”часники переговор≥в п≥дписують зобов'¤занн¤ про нерозголошуванн¤ даних, що становл¤ть державну або комерц≥йну таЇмницю.

«акон передбачаЇ примирн≥ процедури дл¤ урегулюван≠н¤ розб≥жностей: складанн¤ протоколу розб≥жностей, ство≠ренн¤ примирноњ ком≥с≥њ, право зверненн¤ до посередника за вибором стор≥н. ” раз≥ недос¤гненн¤ угоди ≥ п≥сл¤ таких заход≥в, допускаЇтьс¤ орган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ страйк≥в у пор¤дку, що не суперечить законодавству ”крањни. ƒл¤ п≥дтримки своњх вимог профсп≥лки можуть провести у вста≠новленому пор¤дку збори, м≥тинги, п≥кетуванн¤, демонстрац≥њ.

ƒл¤ спри¤нн¤ врегулюванню колективних трудових супе≠речок (конфл≥кт≥в) створено спец≥альний орган Ч Ќац≥ональ≠ну службу посередництва ≥ примиренн¤, ¤ка вивчаЇ висунут≥ прац≥вниками вимоги ≥ зд≥йснюЇ оц≥нку њх обгрунтуванн¤, консультуЇ сторони, спри¤Ї встановленню контакт≥в м≥ж сто≠ронами, звертаЇтьс¤ до суду ≥з за¤вою про вир≥шенн¤ трудо≠вого спору.

ѕроект колективного договору обговорюЇтьс¤ в трудо≠вому колектив≥ й виноситьс¤ на розгл¤д загальних збор≥в (конференц≥њ) трудового колективу. ” випадку, ¤кщо збори (конференц≥¤) трудового колективу в≥дхил¤ють проект ко≠лективного договору або окрем≥ його положенн¤, сторони поновлюють переговори дл¤ пошуку необх≥дного р≥шенн¤. “ерм≥н переговор≥в не повинен перевищувати 10 дн≥в. ѕ≥сл¤ цього проект загалом виноситьс¤ на розгл¤д збор≥в (конфе≠ренц≥њ) трудового колективу.

ѕ≥сл¤ схваленн¤ проекту колективного договору загаль≠ними зборами (конференц≥Їю) в≥н п≥дписуЇтьс¤ уповнова≠женими представниками стор≥н не п≥зн≥ше н≥ж через 5 дн≥в з моменту його схваленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлене збора≠ми (конференц≥Їю) трудового колективу.

”года (√енеральна, галузева, рег≥ональна) п≥дписуЇтьс¤ уповноваженими представниками стор≥н не п≥зн≥ше н≥ж через 10 дн≥в п≥сл¤ завершенн¤ колективних переговор≥в.

 олективний догов≥р, угода набирають чинност≥ з дн¤ п≥дписанн¤ њх представниками стор≥н або з дн¤, вказаного в колективному договор≥, угод≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну д≥њ колективний догов≥р продовжуЇ д≥¤ти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не перегл¤нуть д≥ючий, ¤кщо ≥нше не передбачене договором. ” ст. 9 «акону не вказуЇтьс¤ терм≥н, на ¤кий укладаЇтьс¤ колективний догов≥р. ÷ей терм≥н визначаЇтьс¤ угодою стор≥н. Ќа практиц≥ колективн≥ догово≠ри укладаютьс¤ терм≥ном на 1 Ч3 роки.

√алузев≥ й рег≥ональн≥ угоди п≥дл¤гають пов≥домн≥й реЇс≠трац≥њ ћ≥н≥стерством прац≥ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни, а колективн≥ договори реЇструютьс¤ м≥сцевими органами ви≠конавчоњ влади у в≥дпов≥дност≥ до ст. 9 «акону ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди", ѕоложенн¤м про пор¤док по≠в≥домноњ реЇстрац≥њ галузевих ≥ рег≥ональних угод, колектив≠них договор≥в, затвердженим постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 5 кв≥тн¤ 1994 p. є225 («ѕ ”крањни. Ч 1994. Ч є8. - —т. 193).

1	2	3	4

Ќазва:  олективний догов≥р ≥ колективн≥ угоди
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (8461 прочитано)