“рудове право ”крањни >  олективн≥ трудов≥ спори

«а р≥шенн¤м найманих прац≥вник≥в чи профсп≥лки може бути створено страйковий фонд з добров≥льних внеск≥в ≥ пожертвувань.

«а прац≥вниками, ¤к≥ не брали участ≥ у страйку, але у зв'¤зку з його проведенн¤м не мали можливост≥ виконува≠ти своњ трудов≥ обов'¤зки, збер≥гаЇтьс¤ зароб≥тна плата у розм≥рах, не нижчих в≥д установлених законодавством та ко≠лективним договором, укладеним на цьому п≥дприЇмств≥, ¤к за час простою не з вини прац≥вника.

ќрган≥зац≥¤ страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому Ї порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни.

„ас страйку прац≥вникам, ¤к≥ беруть у ньому участь, не оплачуЇтьс¤ ≥ не зараховуЇтьс¤ до загального ≥ безперервно≠го трудового стажу.

ќсоби, винн≥ в порушенн≥ законодавства про колективн≥ трудов≥ спори (конфл≥кти), а також прац≥вники, ¤к≥ беруть участь у страйку, визнаному судом незаконним, несуть дисцип≠л≥нарну, адм≥н≥стративну, цив≥льно-правову або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно ≥з законодавством. “аку ж в≥дпов≥≠дальн≥сть несуть особи, винн≥ у виникненн≥ колективних тру≠дових спор≥в (конфл≥кт≥в) або ¤к≥ затримують виконанн¤ р≥шень примирних орган≥в, а також р≥шень орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ чи њх посадових ос≥б.

ќсоби, ¤к≥ Ї орган≥заторами страйку, визнаного судом незаконним, або ¤к≥ не виконують р≥шенн¤ про визнанн¤ страйку незаконним, а так само особи, ¤к≥ перешкоджають припиненню незаконного страйку, прит¤гаютьс¤ до дисципл≥≠нарноњ або адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно ≥з зако≠нодавством. ƒо них не застосовуютьс¤ пор¤док ≥ гарант≥њ, передбачен≥ статт¤ми 43 ≥ 252  «пѕ.

ќсоби, ¤к≥ примушують прац≥вник≥в до участ≥ у страйку або перешкоджають участ≥ у страйку шл¤хом насильства чи погрозою застосуванн¤ насильства, або шл¤хом ≥нших неза≠конних д≥й, покаранн¤ за ¤к≥ передбачено законодавством, прит¤гаютьс¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥.

«аконом також передбачено в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, за≠под≥¤них страйком.

ћи звикли до того, що страйк Ч це масова в≥дмова в≥д роботи. ” д≥ючому законодавств≥ пон¤тт¤ страйку Ї т≥льки стосовно колективних трудових спор≥в (ст.17 «акону ”крањ≠ни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)").  еруючись конституц≥йною нормою про те, що т≥, хто працюЇ, мають право на страйк дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в (ч. 1 ст. 44  онституц≥њ ”крањни), це тлумаченн¤ можна визнати таким, що не в≥дпо≠в≥даЇ д≥йсност≥. ” л≥тератур≥ зазначалось, що у законодавств≥ п≥д страйком сл≥д розум≥ти не т≥льки тимчасову добров≥льну в≥дмову прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в (пов≠н≥стю або частково) з метою вир≥шенн¤ колективного трудо≠вого спору, а й в≥дмову прац≥вника чи прац≥вник≥в в≥д вико≠нанн¤ своњх трудових обов'¤зк≥в дл¤ вир≥шенн¤ ≥ндив≥ду≠ального трудового спору (√ерасимова ≈. «абастовка как сред≠ство защиты трудовых прав граждан // ѕраво и экономи≠ка. Ч 1999. Ч є3. Ч —. 53). ¬ останн≥ роки широке поши≠ренн¤ набула практика в≥дмови прац≥вник≥в в≥д виконанн¤ своњх посадових обов'¤зк≥в у раз≥ невиплати зароб≥тноњ пла≠ти. ѕрац≥вники в ≥ндив≥дуальному пор¤дку чи колективно або в≥дмовл¤ютьс¤ виходити на роботу ≥ залишаютьс¤ вдо≠ма, або, перебуваючи на робот≥, не виконують своњ обов'¤зки. ≤ хоча формулюванн¤ "т≥, хто працюЇ, маЇ право на страйк...", що м≥ститьс¤ у ст. 44  онституц≥њ ”крањни, застосовуЇтьс¤ до колективних трудових спор≥в, видаЇтьс¤ правильною точка зору про можлив≥сть його реал≥зац≥њ не т≥льки колективно, а й ≥ндив≥дуально. ” р¤д≥ крањн «аходу також п≥ддаЇтьс¤ кри≠тиц≥ традиц≥йне трактуванн¤ права на страйк ¤к суто колек≠тивного права, що реал≥зуЇтьс¤ профсп≥лками, трудовими колективами. ¬исуваЇтьс¤ нове розум≥нн¤ права на страйк ¤к ≥ндив≥дуального права кожного прац≥вника самому вир≥≠шувати питанн¤ про в≥дмову в≥д наданн¤ трудових послуг.

Ќа «аход≥ визнанн¤ права на страйк ≥ допущенн¤ страйк≥в у певних юридичне ф≥ксованих рамках Ї необх≥дними умо≠вами нормального функц≥онуванн¤ сусп≥льства. ” цей час право на страйк закр≥плено майже в ус≥х промислове розви≠нених крањнах з ринковою економ≥кою. ¬оно або закр≥плено в  онституц≥њ (наприклад, ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤, Ўвец≥¤), або виводитьс¤ з конституц≥йного права на асоц≥ац≥ю (наприклад, ‘–Ќ,  анада, Ўвейцар≥¤), або спец≥ально закр≥плено у законодавств≥ (—Ўј, Ќова «еланд≥¤), або спираЇтьс¤ на за≠гальн≥ принципи права, зокрема на принцип "дозволено те, що не заборонено" (‘≥нл¤нд≥¤, Ќорвег≥¤), або засновано на м≥жнародному акт≥ (Ќ≥дерланди) ( иселев ».я. ÷ит. раб. Ч —. 156). ѕор¤д ≥з закр≥пленн¤м права на страйк передбача≠ютьс¤ також умови, що обмежують ≥ заборон¤ють страйки та спр¤мован≥ проти незаконних страйк≥в.

 р≥м страйк≥в, законодавством також регулюютьс¤ лок≠аути, що њх не знаЇ в≥тчизн¤не законодавство. ” переклад≥ з англ≥йськоњ терм≥н "локаут" означаЇ буквально "бути поза або без м≥сц¤". як соц≥альне ¤вище локаут ¤вл¤Ї собою тим≠часове закритт¤ ¤кого-небудь п≥дприЇмства чи установи його власником п≥д приводом економ≥чних труднощ≥в, але част≥ше усього у в≥дпов≥дь на страйковий рух персоналу (—имин ј. ј. Ћокаут в системе трудовых отношений // “руд за рубежом. Ч 1995. Ч є1). Ћокаут супроводжуЇтьс¤ зв≥льненн¤м ус≥х найманих прац≥вник≥в на невизначений строк. Ќа в≥дм≥ну в≥д страйку, локаут у б≥льшост≥ крањн не зупин¤Ї, а перериваЇ д≥ю трудового договору (конфл≥кту) прац≥вник≥в, ¤к≥ зв≥льн¤≠ютьс¤. ѕри цьому зароб≥тноњ плати, п≥льг позбавл¤ютьс¤ ус≥ прац≥вники п≥дприЇмства, установи, включаючи й тих, хто не брав особистоњ участ≥ у страйку (особи, ¤к≥ перебувають у в≥дпустц≥, хвор≥ та ≥н.). ¬ останн≥ роки окреслилась тенден≠ц≥¤ вир≥внюванн¤ правових ≥ соц≥альних насл≥дк≥в, що вини≠кають внасл≥док локаут≥в ≥ страйк≥в.

«аконн≥сть чи незаконн≥сть страйк≥в та локаут≥в визна≠чаЇ в кожному конкретному випадку суд. ѕри цьому Ї знач≠на специф≥ка, залежно в≥д крањни, в≥дносно розпод≥лу страйк≥в на законн≥ та незаконн≥. ™ ще одна особлив≥сть: залежно в≥д умов конкретноњ крањни суди можуть розширити чи звузи≠ти меж≥ законност≥ страйку. “аким чином, регламентац≥¤ страйк≥в не зводитьс¤ до пр¤мих заборон та придушенн¤, а Ї досить гнучкою.

¬исновки

« вищенаведеного можна зробити наступн≥ висновки, колективн≥ спори, на в≥дм≥ну в≥д ≥ндив≥дуаль≠них, Ч це спори м≥ж найманими прац≥вниками, трудовим колективом (профсп≥лкою) ≥ власником чи уповноваженим ним органом ≥з питань: установ≠ленн¤ нових або зм≥н чинних соц≥ально-економ≥чних умов прац≥ та виробничого побуту; укладенн¤ або зм≥ни колективного договору; виконанн¤ колектив≠ного договору або його окремих положень тощо.

 олективн≥ спори вир≥шуютьс¤ веденн¤м перего≠вор≥в ≥з використанн¤м спец≥альних процедур ≥ засо≠б≥в. якщо сторони спору не д≥йшли згоди в перегово≠рах, вони формують спец≥альну ком≥с≥ю дл¤ вироб≠ленн¤ практичних рекомендац≥й щодо сутност≥ спору ≥ провод¤ть консультац≥њ. “ака ком≥с≥¤ маЇ назву примирювальноњ та ¤вл¤Ї собою орган, що його призначено дл¤ напрацюванн¤ р≥шенн¤, ¤ке може задовольнити сторони спору. «алежно в≥д р≥вн¤ спо≠ру (виробничий, територ≥альний, нац≥ональний) ко≠м≥с≥¤ розгл¤даЇ сп≥р прот¤гом, в≥дпов≥дно, п'¤ти, де≠с¤ти або п'¤тнадц¤ти дн≥в. «а погодженн¤м стор≥н ц≥ строки можуть зб≥льшуватис¤.

” раз≥ несхваленн¤ ком≥с≥Їю р≥шенн¤ з≥ спору, ¤ке задовольнило б сторони конфл≥кту, створюЇтьс¤ трудовий арб≥траж Ч орган, що складаЇтьс¤ ≥з за≠лучених сторонами спец≥ал≥ст≥в, експерт≥в, ≥нших ос≥б. “рудовий арб≥траж ухвалюЇ р≥шенн¤ прот¤гом 10 дн≥в од дн¤ його утворенн¤ (за р≥шенн¤м б≥льшос≠т≥ член≥в трудового арб≥тражу цей строк може бути продовжено до 20 дн≥в).

ѕ≥д час вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в жодна з≥ стор≥н не може ухилитис¤ в≥д участ≥ в про≠цедур≥ примиренн¤.

—торони конфл≥кту, примирювальна ком≥с≥¤, тру≠довий арб≥траж зобов'¤зан≥ використати дл¤ врегу≠люванн¤ колективного спору вс≥ можливост≥, не за≠боронен≥ законодавством. ƒл¤ вир≥шенн¤ колектив≠ного спору, одержанн¤ п≥дтримки своњх вимог трудовий колектив маЇ право орган≥зовувати ≥ про≠водити страйк, збори, м≥тинги, п≥кетуванн¤, де≠монстрац≥њ в пор¤дку ≥ формах, передбачених чинним законодавством. —трайк застосовуЇтьс¤ ¤к крайн≥й зах≥д вир≥шенн¤ конфл≥кту, коли вс≥ ≥нш≥ можливост≥ вже використано.

—трайк про¤вл¤Їтьс¤ в тимчасовому колективно≠му добров≥льному припиненн≥ роботи прац≥вниками (наприклад, невих≥д на роботу, невиконанн¤ своњх трудових обов'¤зк≥в) з метою вир≥шенн¤ колектив≠ного трудового спору. ј вт≥м, де¤к≥ категор≥њ прац≥в≠ник≥в не мають права на так≥ заходи (прим≥ром, пра≠ц≥вники орган≥в прокуратури, суду, державноњ вла≠ди, правоохоронних орган≥в).

ƒотриманн¤ вимог, передбачених законодав≠ством, щодо процедури проведенн¤ страйк≥в Ї обов'¤зковим, ≥накше його може бути визнано неза≠конним. –≥шенн¤ про незаконн≥сть страйку вино≠ситьс¤ в судовому пор¤дку. ÷е р≥шенн¤ Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ страйку ≥ початку роботи, що була припинена. ќрган≥зац≥¤ та участь у незаконному страйку Ї порушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни з на≠станн¤м ус≥х можливих у такому випадку негатив≠них насл≥дк≥в (вжитт¤ заход≥в дисципл≥нарного по≠каранн¤, позбавленн¤ прем≥й та оплати терм≥ну страйку).

—писок використаноњ л≥тератури

1. ƒавиденко √.≤. –озгл¤д судами спор≥в, пов'¤заних з укладенн¤м, зм≥ною ≥ припиненн¤м трудового договору // ¬≥сник ¬ерховного —уду ”крањни. - 1997. - є3. - — 35-36.

2.  уренной ј.ћ., ћиронов ¬. ». ѕрактический коммен≠тарий к законодательству о трудовых спорах. Ч ћ.: ƒело, 1997. - 384 с.

3. —тавцева ј.». “рудовые споры по отдельным катего≠ри¤м судебных дел // ѕраво и экономика. Ч 1998. - є6 - —. 93-102.

1	2	3	4	5

Ќазва:  олективн≥ трудов≥ спори
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (7442 прочитано)