“рудове право ”крањни > ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника за шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥

ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника за шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥

¬ласник зобов'¤заний в≥дшкодувати майнову шкоду, за≠под≥¤ну прац≥вников≥ при виконанн≥ ним трудових обов'¤зк≥в. “ака в≥дпов≥дальн≥сть наступаЇ:

Ч при порушенн≥ права прац≥вника на працю (у випад≠ках порушенн¤ правил прийому на роботу, законодавства про переведенн¤ на ≥ншу роботу, незаконного в≥дстороненн¤ в≥д роботи, при порушенн≥ законодавства про п≥дстави ≥ пор¤≠док зв≥льненн¤ прац≥вника);

Ч за незабезпеченн¤ власником здорових ≥ безпечних умов прац≥ (у випадку ушкодженн¤ здоров'¤ прац≥вника при вико≠нанн≥ трудових обов'¤зк≥в, кал≥цтва, у раз≥ смерт≥ прац≥вника);

Ч при порушенн≥ обов'¤зк≥в власника або уповноваже≠ного ним органу щодо видач≥ документ≥в про його працю ≥ зароб≥тну плату (у раз≥ неправильного заповненн¤, оформ≠ленн¤ ≥ затримки видач≥ трудовоњ книжки, документ≥в про працю ≥ зароб≥тну плату);

Ч при незабезпеченн≥ збереженн¤ особистих речей пра≠ц≥вника п≥д час роботи (у випадках њх з≥псутт¤, знищенн¤, крад≥жки).

“рудове законодавство закр≥плюЇ р¤д юридичних гарант≥й, ¤к≥ забезпечують зд≥йсненн¤ громад¤нами свого права на працю. —еред них Ч передбачений ст. 5-1  «пѕ правовий захист в≥д необгрунтованоњ в≥дмови в прийом≥ на роботу ≥ незаконного зв≥льненн¤, а також спри¤нн¤ в збереженн≥ роботи. ” л≥тератур≥ було висловлену думку, що в законодавств≥ повинна бути передбачена матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть влас≠ника в зв'¤зку з незаконною в≥дмовою в прийом≥ на роботу в тих випадках, коли прийом на роботу Ї обов'¤зковим дл¤ п≥дприЇмства внасл≥док вказ≥вки закону, в≥дпов≥дного акта або угоди стор≥н (наприклад, при прийом≥ на роботу ваг≥т≠ноњ ж≥нки, ж≥нки, що маЇ дитину у в≥ц≥ до 3 рок≥в, при при≠бутт≥ молодого фах≥вц¤ за направленн¤м, при переведенн≥ тощо). ” цих випадках в≥дмова в прийом≥ на роботу Ї пору≠шенн¤м суб'Їктивного права громад¤нина, ¤ке в≥н може оскар≠жити до суду. Ќенаданн¤ у таких випадках роботи поро≠джуЇ вимушений прогул ≥ втрату зароб≥тку. ÷¤ обставина створюЇ в свою чергу п≥дставу при незаконност≥ д≥й власни≠ка або уповноваженого ним органу дл¤ ст¤гненн¤ на користь прац≥вника зароб≥тку за час вимушеного прогулу, тобто дл¤ залученн¤ п≥дприЇмства до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬раховуючи ту обставину, що визначити середн≥й зароб≥ток прац≥вника на даному п≥дприЇмств≥ за час вимушеного про≠гулу неможливо, на користь прац≥вника, на думку ѕ.–. —тави-ського, доц≥льно ст¤гнути тарифну ставку або оклад за т≥Їю роботою (посадою), на ¤ку в≥н направлений або повинен був бути прийн¤тий (див. —тависский ѕ.–. ћатериальна¤ ответ≠ственность предпри¤ти¤ в трудовых отношени¤х. Ч  иев-ќдесса: ¬ища школа, 1987. Ч —. 26).

—л≥д враховувати, що в сучасних умовах п≥дходи, вислов≠лен≥ професором ѕ.–. —тавиським, можуть бути суттЇво роз≠ширен≥. —творено ц≥лу низку правових гарант≥й щодо забез≠печенн¤ права людини на працю в ”крањн≥, зокрема, ст. 43  онституц≥њ ”крањни встановлено, що держава гарантуЇ р≥вн≥ можливост≥ у вибор≥ профес≥њ та роду трудовоњ д≥¤льност≥, а також можлив≥сть звернутис¤ до суду за захистом прав ≥ свобод громад¤н, ст. 22  «пѕ передбачено заборону необ≠грунтованоњ в≥дмови в прийн¤тт≥ на роботу, а ст. 5-1  «пѕ правовий захист в≥д необгрунтованоњ в≥дмови у прийн¤тт≥ на роботу. “аким чином, необгрунтована в≥дмова роботодавц¤ у прийн¤тт≥ на роботу не т≥льки ос≥б, зазначених у ст. 232  «пѕ, а будь-¤коњ особи, ¤ка маЇ трудову правод≥Їздатн≥сть, ≥ ¤кщо така в≥дмова спричинила майнову шкоду особ≥, Ї п≥дста≠ви порушувати питанн¤ про прит¤гненн¤ винного в цьому роботодавц¤ до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ перед такою особою. ўоправда, залишаЇтьс¤ дискус≥йним питанн¤, про ¤кий саме вид майновоњ в≥дпов≥дальност≥ у такому випадку може йти мова: про матер≥альну за трудовим правом чи майнову за цив≥льним правом, адже трудов≥ в≥дносини ще не виникли? ¬ ус¤кому випадку це питанн¤ заслуговуЇ на при≠ск≥пливе наукове обговоренн¤.

ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника або уповнова≠женого ним органу за незабезпеченн¤ здорових ≥ безпечних умов прац≥

«начна к≥льк≥сть трудових спор≥в виникаЇ з приводу в≥дшкодуванн¤ шкоди внасл≥док трудового кал≥цтва на п≥дприЇмств≥. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника у цьо≠му випадку регулюЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро охорону прац≥" в≥д 14 жовтн¤ 1992 р., ст. 173  «пѕ, а також ѕравила≠ми в≥дшкодуванн¤ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥≠зац≥њ або уповноваженим ним органом шкоди, запод≥¤ноњ пра≠ц≥внику ушкодженн¤м здоров'¤, пов'¤заного з виконанн¤м ним трудових обов'¤зк≥в, ¤к≥ були затверджен≥ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 23 червн¤ 1993 p. є472 (≥з зм≥н. ≥ доп.).

¬ласник зобов'¤заний в≥дшкодувати прац≥внику шкоду, запод≥¤ну ушкодженн¤м здоров'¤, а також моральну шкоду, запод≥¤ну потерп≥лому внасл≥док ф≥зичного або псих≥чного впливу небезпечних або шк≥дливих умов прац≥. ¬ласник зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤кщо доведе, що шкода запод≥¤на не з його провини, а умови прац≥ не були причи≠ною матер≥альноњ шкоди.

ƒоказом вини власника можуть бути: акт про нещасний випадок на виробництв≥ або профес≥йне захворюванн¤; ви≠сновок посадовоњ особи (органу), ¤ка зд≥йснюЇ контроль ≥ нагл¤д за охороною прац≥, в≥дносно причин пошкодженн¤ здоро≠в'¤; медичний висновок про профес≥йне захворюванн¤; вирок або р≥шенн¤ суду, постанова прокурора, висновок орган≥в попереднього сл≥дства; р≥шенн¤ про залученн¤ винних до адм≥≠н≥стративноњ або дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥, р≥шенн¤ орган≥в соц≥ального захисту про в≥дшкодуванн¤ власником витрат на допомогу прац≥внику в раз≥ тимчасовоњ непрацездат≠ност≥ в зв'¤зку з ушкодженн¤м здоров'¤; св≥дченн¤ св≥дк≥в та ≥нш≥ докази.

¬≥дшкодуванн¤ шкоди потерп≥лому складаЇтьс¤ з ви≠плати втраченого зароб≥тку (або його частини) залежно в≥д ступен¤ втрати потерп≥лим профес≥йноњ працездатност≥; ви≠плати в установлених випадках одноразовоњ допомоги по≠терп≥лому (членам с≥м'њ та утриманц¤м померлого); компенсац≥њ витрат на медичну та соц≥альну допомогу (посилене харчуванн¤, протезуванн¤, сторонн≥й догл¤д тощо).

«а на¤вност≥ факту моральноњ шкоди потерп≥лому в≥дшко≠довуЇтьс¤ також ≥ моральна шкода.

—туп≥нь втрати працездатност≥ визначаЇтьс¤ медико-соц≥-альною експертною ком≥с≥Їю (ћ—≈ ) у в≥дсотках до профес≥й≠ноњ працездатност≥, ¤ку мав потерп≥лий до ушкодженн¤ здо≠ров'¤. ћ—≈  встановлюЇ обмеженн¤ р≥вн¤ життЇд≥¤льност≥ потерп≥лого, причину, час настанн¤ та групу ≥нвал≥дност≥ в зв'¤зку з ушкодженн¤м здоров'¤, а також визначаЇ необх≥дн≥ види медичноњ та соц≥альноњ допомоги.

” раз≥ смерт≥ потерп≥лого право на в≥дшкодуванн¤ шкоди (отриманн¤ частини втраченого зароб≥тку) мають особи, ¤к≥ знаходилис¤ на утриманн≥ потерп≥лого або мали до дн¤ його смерт≥ право на одержанн¤ в≥д нього утриманн¤, а також дитина померлого, ¤ка народилас¤ п≥сл¤ його смерт≥.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства утриманц¤ми Ї: д≥ти, котр≥ не дос¤гл≥њ 18 рок≥в, ≥ д≥ти-вихованц≥, учн≥, студенти, курсанти, слухач≥, стажисти Ч до зак≥нченн¤ навчанн¤, але не б≥льш н≥ж до дос¤гненн¤ ними 23 рок≥в; дружина Ч старша за 55 рок≥в, чолов≥к Ч старший за 60 рок≥в; члени с≥м'њ Ч ≥нвал≥ди на час ≥нвал≥дност≥; один з батьк≥в або дружина (чолов≥к) померлого або ≥нший член с≥м'њ, ¤кщо в≥н не пра≠цюЇ ≥ догл¤даЇ за д≥тьми, братами, сестрами або онуками померлого, ¤к≥ не дос¤гли в≥ку 18 рок≥в.

–озм≥р в≥дшкодуванн¤ втраченого зароб≥тку встанов≠люЇтьс¤ у в≥дпов≥дност≥ до ступен¤ втрати профес≥йноњ пра≠цездатност≥ й середньом≥с¤чного зароб≥тку, ¤кий прац≥вник мав до ушкодженн¤ здоров'¤. –озм≥р середнього зароб≥тку визначаЇтьс¤ за 12 м≥с¤ц≥в, що передували ушкодженню здо≠ров'¤. ƒо зароб≥тку дл¤ обчисленн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤ включаютьс¤ вс≥ види зароб≥тноњ плати, на ¤ку нарахову≠ютьс¤ внески на соц≥альне страхуванн¤.

”трачений зароб≥ток (або в≥дпов≥дна його частина) в≥д≠шкодовуЇтьс¤ прац≥вников≥ власником у повному розм≥р≥ незалежно в≥д одержуваноњ потерп≥лим пенс≥њ та ≥нших дохо≠д≥в, ¤кщо в≥дшкодуванн¤ провадитьс¤ за пер≥од п≥сл¤ введенн¤ в д≥ю «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" (з 24 листопада 1992 p.), а за попередн≥й пер≥од Ч в≥дпов≥дно до чинного на той час законодавства Ч з урахуванн¤м розм≥ру пенс≥њ та ≥нших доход≥в (њњ. 12 постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни є6 в≥д 27 березн¤ 1992 р. "ѕро практику розгл¤ду судами цив≥льних справ за позовами про в≥дшкодуванн¤ шкоди" (≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними постанова≠ми в≥д 8 липн¤ 1994 p. є7; в≥д «ќ вересн¤ 1994 p. є11; в≥д 25 травн¤ 1998 p. є15 (¬≥дшкодуванн¤ матер≥альноњ ≥ мо≠ральноњ шкоди та компенсац≥йн≥ виплати; нормативн≥ акти, роз'¤сненн¤, коментар≥. Ч  .: ёр≥нком ≤нтер, 1998. Ч —. 317Ч 334; ¬≥сник ¬ерховного —уду ”крањни. Ч 1998. Ч є3). ќб≠числений розм≥р .втраченого зароб≥тку або в≥дпов≥дна його частина залежно в≥д ступен¤ втрати потерп≥лим профес≥й≠ноњ працездатност≥ корегуванню в б≥к зменшенн¤ не п≥дл¤гаЇ.

–озм≥р одноразовоњ допомоги потерп≥лому встановлюЇть≠с¤ колективним договором (угодою, трудовим договором). ѕри ст≥йк≥й втрат≥ працездатност≥, ¤ка визначаЇтьс¤ ћ—≈ , розм≥р допомоги повинен бути не меншим суми, визначеноњ з розрахунку середньом≥с¤чного зароб≥тку потерп≥лого за кожний в≥дсоток втрати ним профес≥йноњ працездатност≥.

” раз≥ смерт≥ потерп≥лого розм≥р одноразовоњ допомоги його с≥м'њ повинен бути не меншим 5-р≥чного зароб≥тку ≥, кр≥м того, не меншим 1-р≥чного зароб≥тку на кожного утри≠манц¤, померлого, а також на його дитину, ¤ка народилас¤ п≥сл¤ його смерт≥.

якщо ком≥с≥Їю з розсл≥дуванн¤ нещасного випадку вста≠новлений факт невиконанн¤ потерп≥лим вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥, розм≥р одноразовоњ допомоги може бути зменшений у пор¤дку, ¤кий визначаЇтьс¤ трудовим ко≠лективом за поданн¤м власника та профсп≥лкового ком≥тету п≥дприЇмства, але не б≥льш ¤к на 50%. ‘акт на¤вност≥ вини потерп≥лого встановлюЇтьс¤ ком≥с≥Їю з розсл≥дуванн¤.

1	2

Ќазва: ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника за шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2213 прочитано)