“рудове право ”крањни > ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника за шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥

«г≥дно з≥ ст. 12 «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди провадитьс¤ власником, ¤кщо небезпечн≥ або шк≥длив≥ умови прац≥ призвели до моральноњ втрати потерп≥лого, порушенн¤ його нормальних життЇвих зв'¤зк≥в, вимагають в≥д нього додаткових зусиль дл¤ орган≥зац≥њ свого житт¤. ѕ≥д моральною втратою потерп≥≠лого розум≥ютьс¤ стражданн¤, запод≥¤н≥ прац≥вников≥ внасл≥≠док ф≥зичного або псих≥чного впливу, що спричинило по≠г≥ршенн¤ або позбавленн¤ можливостей реал≥зац≥њ ним своњх звичок ≥ бажань, пог≥ршенн¤ в≥дносин з оточуючими людь≠ми, ≥нш≥ негативн≥ насл≥дки морального характеру.

¬≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди можливе без втрати потерп≥лим працездатност≥.

ћоральна шкода в≥дшкодовуЇтьс¤ за за¤вою потерп≥лого або висновком медичних орган≥в у вигл¤д≥ одноразовоњ гро≠шовоњ виплати, розм≥р ¤коњ визначаЇтьс¤ в кожному кон≠кретному випадку на основ≥ домовленост≥ стор≥н (власника, профсп≥лкового органу ≥ потерп≥лого); р≥шенн¤ ком≥с≥њ з трудових спор≥в або р≥шенн¤ суду. –озм≥р в≥дшкодуванн¤ моральноњ шкоди не може перевищувати 150 неоподаткову≠ваних м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н незалежно в≥д ≥нших будь-¤ких виплат (п.11 ѕравил в редакц≥њ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є1100 в≥д 3 жовтн¤ 1997 p.).

¬ласник в≥дшкодовуЇ потерп≥лому витрати на медичну ≥ соц≥альну допомогу (додаткове харчуванн¤, придбанн¤ л≥к≥в, спец≥альний медичний ≥ звичайний догл¤д, побутове обслуго≠вуванн¤, протезуванн¤, санаторно-курортне л≥куванн¤, при≠дбанн¤ спец≥альних засоб≥в пересуванн¤ тощо). ѕри визна≠ченн≥ розм≥ру витрат на медичну ≥ соц≥альну допомогу ступ≥нь вини потерп≥лого не враховуЇтьс¤. ѕотреба в таких випла≠тах визначаЇтьс¤ висновками ћ—≈ .

–озм≥р витрат на догл¤д за потерп≥лим визначаЇтьс¤ ћ—≈  ≥ не може бути меншим н≥ж 1,5 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н Ч на спец≥альний медичний до≠гл¤д (масаж, уколи тощо); 1 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н Ч на звичайний догл¤д; 0,5 неоподаткову≠ваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н Ч на побутовий догл¤д (прибиранн¤ к≥мнати, пранн¤ б≥лизни тощо).

” раз≥ смерт≥ потерп≥лого в≥д нещасного випадку витра≠ти на його похорони несе власник.

¬иплата суми в≥дшкодуванн¤ шкоди проводитьс¤ влас≠ником, з вини ¤кого настало ушкодженн¤ здоров'¤ внасл≥≠док нещасного випадку, профес≥йного захворюванн¤.

ѕри вињзд≥ потерп≥лого або ос≥б, що мають право на в≥дшкодуванн¤ шкоди, на пост≥йне м≥сце проживанн¤ за меж≥ ”крањни, встановлен≥ суми переказуютьс¤ власником за њхньою адресою в пор¤дку, передбаченому м≥жнародними угодами.

¬ласник зобов'¤заний розгл¤нути за¤ву про в≥дшкодуван≠н¤ шкоди й ухвалити в≥дпов≥дне р≥шенн¤ прот¤гом 10 дн≥в. –≥шенн¤ оформл¤Їтьс¤ наказом (розпор¤дженн¤м) власника, коп≥¤ ¤кого вручаЇтьс¤ прот¤гом 10 дн≥в зац≥кавленим особам.

—пори м≥ж потерп≥лим або ≥ншими зац≥кавленими осо≠бами ≥ власником про право на в≥дшкодуванн¤ шкоди розгл¤≠даютьс¤ в пор¤дку, встановленому дл¤ розгл¤ду трудових спор≥в ( “—, суд).

ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника або уповнова≠женого ним органу при порушенн≥ обов'¤зк≥в щодо видач≥ прац≥вников≥ документ≥в про його працю ≥ зароб≥тну плату

¬ласник (уповноважений ним орган) зобов'¤заний не т≥льки в≥дпов≥дним чином оформл¤ти трудов≥ в≥дносини, його обов'¤зком Ї видача документ≥в, ¤к≥ мають значенн¤ дл¤ пра≠ц≥вник≥в (трудова книжка, дов≥дка про його роботу на дано≠му п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ, дов≥дка про на¤вн≥сть стажу, про зароб≥тну плату тощо) (статт≥ 47, 49  «пѕ).

ћатер≥альна шкода, запод≥¤на прац≥вников≥ при пору≠шенн≥ власником цього обов'¤зку, виражаЇтьс¤ в неможли≠вост≥ працевлаштуванн¤ через в≥дсутн≥сть трудовоњ книжки, в несвоЇчасному призначенн≥ пенс≥њ, допомоги, ≥нших виплат. „инне трудове законодавство не м≥стить норм, що передба≠чають пр¤му матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть власника в таких ситуац≥¤х. Ќа практиц≥ використовуЇтьс¤ в субсид≥арному пор¤дку ст. 441 ÷  ”крањни, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть орган≥зац≥њ за шкоду, запод≥¤ну з вини њњ прац≥вник≥в.

ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть п≥дприЇмства за незабез≠печенн¤ збереженн¤ особистих речей прац≥вника п≥д час роботи

«г≥дно з≥ ст. 153  «пѕ, правилами внутр≥шнього трудо≠вого розпор¤дку на п≥дприЇмствах повинн≥ створюватис¤ здоров≥, безпечн≥ умови прац≥, в≥дпов≥дн≥ умови дл¤ нор≠мальноњ роботи. ƒо таких умов в≥дноситьс¤ створенн¤ на п≥д≠приЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х спец≥альних м≥сць, де прац≥вники п≥д час роботи можуть залишити своњ особист≥ реч≥. Ќезалежно в≥д того, ¤к орган≥зовано збер≥ганн¤ особис≠тих речей прац≥вник≥в (обладнан≥ спец≥альн≥ гардероби, к≥мна≠ти збер≥ганн¤ речей тощо), власник зобов'¤заний забезпечи≠ти збереженн¤ цього майна. Ќевиконанн¤ зазначеного обо≠в'¤зку, що призвело до псуванн¤, знищенн¤ або розкраданн¤ особистих речей прац≥вника п≥д час роботи, т¤гне за собою обов'¤зок в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ноњ шкоди.

ѕотр≥бно в≥дм≥тити, що питанн¤ матер≥альноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ за ушкодженн¤ здоров'¤ прац≥вника врегульовано чин≠ним трудовим законодавством, у той час ¤к ≥нш≥ випадки матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ власника або уповноваженого ним органу значною м≥рою потребують регламентац≥њ норма≠ми трудового законодавства.

1	2

Ќазва: ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть власника за шкоду, запод≥¤ну прац≥вников≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2213 прочитано)