“рудове право ”крањни > ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих закладах осв≥ти та асп≥рантур≥

1.6. ќплата проњзду до м≥сц¤ знаходженн¤ вищого закладу осв≥ти

¬с≥ прац≥вники, що проживають не за м≥сцем знаходжен≠н¤ закладу осв≥ти, користуютьс¤ правом на оплату проњзду. Ќа власника незалежно в≥д форми власност≥ п≥дприЇмства накладаЇтьс¤ обов'¤зок оплатити проњзд прац≥вника до м≥сц¤ знаходженн¤ закладу осв≥ти.

¬ласник або уповноважений ним орган оплачуЇ прац≥вни≠кам, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих закладах осв≥ти з веч≥рньою або заочною формами навчанн¤, проњзд до м≥сц¤ знаходженн¤ закладу осв≥ти ≥ зворотно один раз в р≥к на настановч≥ зан¤тт¤, дл¤ виконанн¤ лабораторних роб≥т ≥ складанн¤ зал≥к≥в та ≥спит≥в Ч в розм≥р≥ 50% вартост≥ проњзду. “реба зауважити, що в  «пѕ немаЇ обмежень щодо виду транспорту та класу вагона (каюти).

” такому ж розм≥р≥ провадитьс¤ оплата проњзду дл¤ п≥дготовки ≥ захисту дипломного проекту (роботи) або складан≠н¤ державних ≥спит≥в.

”сп≥шне проходженн¤ виробничого навчанн¤, зак≥нченн¤ закладу осв≥ти може св≥дчити про квал≥ф≥кац≥ю прац≥вника чи про њњ п≥двищенн¤, що даЇ спод≥ванн¤ на високо¤к≥сну працю та переваги щодо просуванн¤ по робот≥. ѕри п≥дви≠щенн≥ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в та просуванн≥ по робот≥ по≠винне враховуватис¤ усп≥шне навчанн¤ прац≥вник≥в без в≥дри≠ву в≥д виробництва, здобутт¤ ними вищоњ або профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти. ƒл¤ стимулюванн¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥ка≠ц≥њ, отриманн¤ профес≥йноњ та вищоњ осв≥ти законодавець повинен ч≥тко закр≥пити дл¤ ц≥Їњ категор≥њ прац≥вник≥в суб'Їк≠тивне право на переваги перед ≥ншими прац≥вниками на п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥йних розр¤д≥в та просуванн¤ по ро≠бот≥

ѕросуванн¤ по робот≥ Ч це переведенн¤ на б≥льш в≥дпо≠в≥дальну та високооплачувану посаду (роботу), ¤ка потре≠буЇ не т≥льки певного досв≥ду, а й в≥дпов≥дноњ осв≥ти ≥ квал≥≠ф≥кац≥њ. ¬оно може зд≥йснюватис¤ не т≥льки п≥сл¤ зак≥нчен≠н¤ закладу осв≥ти, а й у процес≥ навчанн¤.

Ќеобх≥дно зауважити, що в найб≥льш в≥дпов≥дальний пе≠р≥од навчанн¤ Ч останн≥й р≥к, коли складаютьс¤ державн≥ ≥спити ≥ захищаютьс¤ дипломн≥ проекти, п≥льги по скоро≠ченню робочого часу б≥льш≥, н≥ж на перших курсах вуз≥в або в невипускних класах середн≥х загальноосв≥тн≥х шк≥л.

” практиц≥ п≥дприЇмств р≥зних форм власност≥ широко застосовуЇтьс¤ укладенн¤ з прац≥вниками договор≥в на ске≠руванн¤ њх на навчанн¤ до вищих навчальних заклад≥в осв≥≠ти на контрактн≥й основ≥. ” договор≥ передбачаЇтьс¤, що п≥дприЇмство оплатить навчанн¤ прац≥вников≥, а той у свою чергу зобов'¤зуЇтьс¤ в≥дпрацювати на п≥дприЇмств≥ визна≠чену угодою к≥льк≥сть рок≥в. ¬важаЇмо, що у даному випадку ми маЇмо справу ≥з цив≥льно-правовим договором ≥ в≥дпов≥дно з цив≥льними правов≥дносинами. «а умови укладенн¤ такого договору прац≥вник зобов'¤заний виконати умови договору ≥ в≥дпрацювати встановлений пер≥од на конкретному п≥дпри≠Їмств≥. ¬ ≥ншому випадку власник п≥дприЇмства маЇ право вимагати в≥д прац≥вника в≥дшкодуванн¤ витрачених кошт≥в. як в≥домо,  онституц≥Їю ”крањни передбачено безоплатне отриманн¤ осв≥ти у державних та комунальних закладах осв≥ти. ѕроте осв≥та у сучасних умовах надаЇтьс¤ ≥ на умовах њњ оплати. ѕрац≥вник маЇ право вибору, в ус¤кому випадку юридичне право вибору. якщо в≥н обрав цив≥льний спос≥б забезпеченн¤ свого права на осв≥ту, то ≥ насл≥дки виникають цив≥льно-правов≥. « другого боку, видаЇтьс¤, в≥д молодого фах≥вц¤ не можна вимагати в≥дшкодуванн¤ кошт≥в, витраче≠них державою на його п≥дготовку, ¤кщо в≥н вчивс¤ на бюд≠жетн≥й форм≥, а надал≥ в≥дмовивс¤ працювати за скеруван≠н¤м навчального закладу. ƒержава Ч особливий суб'Їкт, вона виступаЇ ¤к гарант ≥ зд≥йснюЇ ф≥нансове забезпеченн¤ ≥з бюджету або спец≥альних фонд≥в тих соц≥альних прав люди≠ни ≥ громад¤нина, ¤к≥ надаютьс¤ за  онституц≥Їю безоплатно.

ѕроблеми профес≥йноњ п≥дготовки, п≥двищенн¤ квал≥ф≥≠кац≥њ та переп≥дготовки ≥снують в кожн≥й крањн≥. “ак, у Ўвец≥њ система профес≥йноњ осв≥ти перебуваЇ п≥д пост≥йним контро≠лем п≥дприЇмц≥в та профсп≥лок. ѕрофес≥йне навчанн¤ без в≥дриву в≥д виробництва в Ќ≥меччин≥ та ‘ранц≥њ включаЇ практичну п≥дготовку на п≥дприЇмств≥ й теоретичний курс у профес≥йно-техн≥чних школах або спец≥ал≥зованих центрах. “аке поЇднанн¤ практичного навчанн¤ з теоретичним кур≠сом маЇ тривал≥сть в середньому б≥л¤ 3 рок≥в. ” Ќ≥меччин≥ передбачено наданн¤ субсид≥й п≥дприЇмствам, що зд≥йсню≠ють профес≥йну п≥дготовку молод≥ за системою наставник Ч учень. ” ‘ранц≥њ п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону про профес≥йну п≥дготовку в 1984 p. питанн¤ профес≥йноњ п≥дготовки, п≥дви≠щенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в стало обов'¤зковим при укла≠данн≥ колективних договор≥в. ¬ угодах з впровадженн¤м нов≥тн≥х технолог≥й у ‘ранц≥њ передбачен≥ умови про п≥дви≠щенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та переп≥дготовку прац≥вник≥в (Ѕондар≠чук  . ѕрофес≥йне навчанн¤ незайн¤того населенн¤ (досв≥д заруб≥жних крањн)// —оц≥альний захист. Ч 1999. Ч є4. Ч —. 67-74).

ћ≥жнародними нормами ( онвенц≥Їю ћќѕ є142, ¤ку ратиф≥кувала ”крањна ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади в≥д 7 березн¤ 1979 p. є4414-9, та рекомендац≥¤ми ћќѕ є87,117 ≥ 150) покладаЇтьс¤ на держави прийн¤тт¤ ≥ розвиток пол≥≠тики та програм профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ ≥ профес≥йноњ п≥дго≠товки прац≥вник≥в в ус≥х сферах житт¤. ѕол≥тика та програ≠ми профес≥йноњ п≥дготовки стимулюють ≥ дозвол¤ють вс≥м особам розвиватис¤ й застосовувати своњ зд≥бност≥ до прац≥. ¬исока квал≥ф≥кац≥¤ прац≥вник≥в стаЇ також основою њхньоњ соц≥альноњ захищеност≥ на ринку прац≥. “ак≥ прац≥вники Ї найб≥льш конкурентоспроможними.

ќстанн≥м часом в ”крањн≥ р≥зко загострилас¤ проблема п≥дготовки робочих кадр≥в, тому широко п≥дтримуЇтьс¤ по≠зиц≥¤ щодо перегл¤ду п≥дход≥в до орган≥зац≥њ профес≥йноњ п≥дготовки ≥ переп≥дготовки. —еред заход≥в з "реставрац≥њ" профес≥йноњ п≥дготовки на виробництв≥, що пропонуютьс¤ фах≥вц¤ми, потр≥бно вид≥лити:

Ч впровадженн¤ дл¤ п≥дприЇмств норматив≥в ф≥нансо≠вих витрат на п≥дготовку кадр≥в;

Ч скасуванн¤ оподаткуванн¤ кошт≥в, спр¤мованих на ф≥нансуванн¤ вс≥х навчальних заход≥в:

Ч розповсюдженн¤ заход≥в щодо орган≥зац≥њ навчанн¤, стажуванн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в за кордо≠ном, тим б≥льше, що постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 4 березн¤ 1996 p. є287 затверджено ѕоложенн¤ про умо≠ви матер≥ального забезпеченн¤ ос≥б, направлених за кордон на навчанн¤, стажуванн¤, дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ (≥з зм≥нами ≥ доповненн¤ми, внесеними постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 13 липн¤ 1998 p. є1079// ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1998. Ч є14) тощо.

” –ос≥њ, наприклад, роботодавець маЇ право на в≥дшкоду≠ванн¤ витрат у зв'¤зку з наданн¤м п≥льг прац≥вникам, ¤к≥ навчаютьс¤ без в≥дриву в≥д виробництва в закладах осв≥ти, з ‘едерального фонду осв≥ти. ¬ажливим та ≥стотним кроком, на думку де¤ких фах≥вц≥в, повинен стати процес поновлен≠н¤ д≥¤льност≥ м≥жшк≥льних навчальних комб≥нат≥в дл¤ на≠данн¤ молод≥ можливост≥ придбанн¤ профес≥њ в школ≥.

1	2

Ќазва: ѕ≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ навчаютьс¤ у вищих закладах осв≥ти та асп≥рантур≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (873 прочитано)