“рудове право ”крањни > ѕон¤тт¤ трудового договору та його характеристика у сучасний пер≥од

™ в≥дм≥нност≥ ≥ в оплат≥ прац≥. «а трудовим договором оплата прац≥ регулюЇтьс¤ законодавством про працю ( «пѕ, «акон ”крањни "ѕро оплату прац≥" та ≥нш≥ акти), колектив≠ними договорами ≥ угодами, умовами трудового договору. ≤стотним Ї те, що ризик втраченоњ, з≥псованоњ продукц≥њ, робо≠ти без вини прац≥вника несе власник. ѕринаймн≥ зарплата не може бути нижчою за встановлений законом м≥н≥мальний розм≥р. «аконом встановлюЇтьс¤ структура оплати прац≥, м≥н≥мальна зарплата, норми оплати при в≥дхиленн≥ в≥д зви≠чайних (тарифних) умов оплати, правила ≥ндексац≥њ, терм≥ни виплати зарплати, компенсац≥¤ зарплати при затримц≥ њњ виплати. ¬ласник повинен виконувати вс≥ вказан≥ правов≥ норми, а також умови, передбачен≥ на догов≥рному р≥вн≥. ” цив≥льному ж договор≥ механ≥зм оплати прац≥ (обс¤гу роб≥т) | досить простий, в≥н встановлюЇтьс¤ угодою стор≥н. ≤ нав≥ть виплата попереднього авансу не зм≥нюЇ юридичноњ природи такоњ оплати Ч вона цив≥л≥стична.

≤стотною в≥дм≥нн≥стю трудового договору в≥д цив≥льно-правового Ї глибока соц≥альна природа трудового договору, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤ в його б≥льш широкому соц≥ально-правово≠му зм≥ст≥. ”клавши трудовий догов≥р, власник не т≥льки використовуЇ працю прац≥вника, але ≥ приймаЇ на себе зобо≠в'¤занн¤ по наданню певних гарант≥й, п≥льг, а також по участ≥ в соц≥альному забезпеченн≥ прац≥вника. ћова йде про надан≠н¤ щор≥чноњ оплачуваноњ в≥дпустки, соц≥альних, навчальних в≥дпусток, скороченого робочого часу дл¤ певних категор≥й прац≥вник≥в, встановленн¤ знижених норм прац≥ дл¤ непов≠нол≥тн≥х ≥ ос≥б ≥з зниженою працездатн≥стю, наданн¤ оплачу≠ваного в≥льного часу дл¤ зд≥йсненн¤ громадськоњ д≥¤льност≥ головам ≥ членам виборних орган≥в профсп≥лок, трудових колектив≥в, рад п≥дприЇмств, наданн¤ гарант≥йних ≥ компен≠сац≥йних виплат. ¬ласник сплачуЇ страхов≥ внески до фонд≥в соц≥ального забезпеченн¤ за прац≥вник≥в п≥дприЇмств (в ѕенс≥йний фонд, ‘онд соц≥ального страхуванн¤, ‘онд зай≠н¤тост≥, ‘онд соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в); надаЇ ≥нш≥ соц≥ально-трудов≥ п≥льги ≥ гарант≥њ за рахунок прибутку п≥д≠приЇмства.

”клавши цив≥льно-правовий догов≥р, власник за чинним законодавством також несе витрати по внесках на соц≥аль≠не страхуванн¤. ќднак цим ≥ вичерпуЇтьс¤ його соц≥альна д≥¤льн≥сть. ќсоблив≥стю Ї те, що у такому випадку власник виконуЇ св≥й соц≥альний обов'¤зок в≥дносно усього сусп≥ль≠ства, а не прац≥вник≥в конкретного п≥дприЇмства, ф≥нансую≠чи соц≥альн≥ фонди, з ¤ких зд≥йснюютьс¤ виплати на п≥дстав≥ сол≥дарного принципу. ѕрац≥вник, що працюЇ на п≥дстав≥ цив≥льно-правового договору, не маЇ вс≥х перерахованих вище прав.

” трудових правов≥дносинах роботодавець маЇ дисцип≠л≥нарну владу стосовно прац≥вника, в≥н може залучити пра≠ц≥вника за порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ аж до зв≥льненн¤. «а зд≥йсненн¤ дис≠ципл≥нарного проступку, що призвело до запод≥¤нн¤ майно≠воњ шкоди власнику, останн≥й маЇ право прит¤гти прац≥вни≠ка до матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ й самост≥йно зробити ст¤гненн¤ в розм≥р≥ середнього зароб≥тку прац≥вника. ” ци≠в≥льно-правових в≥дносинах роботодавець не волод≥Ї дисцип≠л≥нарною владою по в≥дношенню до прац≥вника. “ут взагал≥ не може бути застосоване пон¤тт¤ дисципл≥ни прац≥, Ч це ≥нститут трудового права. ѕри запод≥¤нн≥ майновоњ шкоди ст¤гненн¤ проводитьс¤ у судовому пор¤дку.

™ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ ≥ в пор¤дку укладенн¤ трудового ≥ цив≥льно-правового договор≥в. ”кладенн¤ трудового догово≠ру детально регламентуЇтьс¤ трудовим законодавством. “ру≠довий догов≥р повинен укладатис¤ з дотриманн¤м встанов≠лених у закон≥ юридичних гарант≥й. ѕередбачен≥ в закон≥ випадки, коли власник зобов'¤заний укласти трудовий до≠гов≥р з певним прац≥вником, наприклад з молодим спец≥ал≥с≠том; заборонена необгрунтована в≥дмова в прийом≥ на робо≠ту. ”годою стор≥н може встановлюватис¤ випробуванн¤ при прийом≥ на роботу. ÷ив≥льно-правов≥ договори про працю укладаютьс¤ за угодою стор≥н, з дотриманн¤м принцип≥в доб≠ров≥льност≥ й р≥вност≥ стор≥н.

“рудовий догов≥р укладаЇтьс¤, ¤к правило, на невизначе-ний час ≥ припин¤Їтьс¤ лише за п≥дставами, передбаченими законодавством. —троковий трудовий догов≥р може уклада≠тис¤ лише у випадках, передбачених в закон≥ (ст. 23  «пѕ). ” цих нормах також ви¤вл¤Їтьс¤ спр¤мован≥сть трудового законодавства до соц≥ального захисту найманого прац≥вни≠ка. ÷ив≥льно-правов≥ договори про працю укладаютьс¤ про виконанн¤ певноњ роботи, ¤ку прац≥вник виконуЇ самост≥йно, ≥ вичерпуютьс¤ виконаною роботою (послугою, продукц≥Їю).

¬с≥ перерахован≥ в≥дм≥нност≥ наочно св≥дчать про прин≠ципово р≥зну правову природу трудових ≥ цив≥льно-право≠вих договор≥в про працю. ¬ основ≥ наукових концепц≥й про зближенн¤ трудового ≥ цив≥льного права лежить неправиль≠не у¤вленн¤ про прац≥вника ≥ роботодавц¤ ¤к про р≥вноправн≥ сторони трудового договору (див. —фера действи¤ трудово≠го законодательства и практика его применени¤ // ѕраво и экономика. Ч 1998. Ч є10. Ч —. 39). –оботодавець завж≠ди сильн≥ший за прац≥вника. ¬≥н встановлюЇ умови трудо≠вого договору, оск≥льки в≥н волод≥Ї кап≥талом, засобами ви≠робництва. «абезпеченн¤ гарант≥й ≥ соц≥альних внеск≥в, виплат спричин¤ють додатков≥ витрати роботодавц¤, ¤к≥ часом пе≠ревищують зарплату прац≥вника. ÷е також посилюЇ сторо≠ну роботодавц¤.  р≥м того, ¤кщо цив≥льно-правовий догов≥р розрахований на однократне застосуванн¤, то трудовий до≠гов≥р Ч ефективна соц≥ально-правова форма найму. « ура≠хуванн¤м децентрал≥зац≥њ законодавства про працю, розши≠ренн¤ догов≥рних засад у регулюванн≥ трудових в≥дносин роль трудового договору буде зростати. Ќе можна не врахо≠вувати ≥ того факту, що в крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою трудовий догов≥р продовжуЇ залишатис¤ ¤дром вс≥Їњ системи трудового права.

ѕереважно трудов≥ в≥дносини найманих прац≥вник≥в ви≠никають на основ≥ одного юридичного факту Ч трудового договору.

–азом з тим у окремих категор≥й прац≥вник≥в суть њхньоњ трудовоњ д≥¤льност≥ маЇ наст≥льки особливий характер, що њхн≥й правовий статус визначаЇтьс¤ спец≥альними законами. ƒо таких прац≥вник≥в в≥днос¤тьс¤ державн≥ службовц≥, судд≥, прокурори, в≥йськовослужбовц≥, сп≥вроб≥тники м≥л≥ц≥њ, ¤к≥ несуть службу на основ≥ контракту, народн≥ депутати, що зд≥йснюють своњ повноваженн¤ на пост≥йн≥й основ≥ й де¤к≥ ≥нш≥. ћоже нав≥ть виникнути сумн≥в, чи Ї вказан≥ прац≥вники найманими? ƒумаЇтьс¤, в≥дпов≥дь повинна бути ствердною.

” зах≥дн≥й юридичн≥й л≥тератур≥ так≥ прац≥вники отри≠мали назву "особи, под≥бн≥ до найманих" (див.  иселев ».я. «арубежное трудове право: ”чеб. дл¤ вузов. Ч ћ.: »зд. группа "»Ќ‘–ј-ћ - Ќќ–ћј", 1998. - —. 11).

¬ основ≥ њх д≥¤льност≥ лежить в≥льне волеви¤вленн¤ ба≠жанн¤ об≥ймати певну посаду. Ќа ц≥й основ≥ ними укла≠даЇтьс¤ угода з роботодавцем. ≤ така угода Ї трудовим дого≠вором, вона волод≥Ї вс≥ма ознаками, перерахованими вище. –оботодавцем в цьому випадку виступаЇ держава в особ≥ в≥дпов≥дних державних орган≥в. ќсобливий характер ¤к тру≠довоњ д≥¤льност≥, так ≥ роботодавц¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в акт≥ при≠значенн¤ (затвердженн¤) прац≥вника. “ому в цьому випад≠ку трудов≥ в≥дносини виникають з≥ складного юридичного складу: трудового договору ≥ акту призначенн¤. “рудове за≠конодавство до них застосовуЇтьс¤ в частин≥, неврегульован≥й спец≥альними законами (див. статт≥ 12, 14, 15, 18 та ≥н. «ако≠ну ”крањни "ѕро державну службу"; ст. 4 та ≥н. «акону ”крањ≠ни "ѕро статус судд≥в").

“рудов≥ в≥дносини можуть виникати також ≥ на основ≥ членства. ћова йде про працюючих власник≥в Ч член≥в ко≠оператив≥в ≥ њх об'Їднань, колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, сел¤нських (фермерських) господарств, учас≠ник≥в господарських товариств. ќсобливост≥ прац≥ даних прац≥вник≥в пол¤гають в тому, що в≥дносини членства мають ≥ншу правову природу, вони Ї б≥льш широкими за своњм соц≥альним зм≥стом, н≥ж трудов≥ в≥дносини. “ому њх правове регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ спец≥альних закон≥в ≥ статут≥в в≥дпов≥дних орган≥зац≥й. ÷≥ особливост≥ випливають ≥з сут≥ права власност≥, ¤ке передбачаЇ в≥льне розпор¤джен≠н¤ своЇю працею, право на власн≥ засоби виробництва залежно в≥д ц≥лей ≥ задач, ¤к≥ визначаЇ дл¤ себе сам власник. ≤ншими словами, така прац¤ Ї самост≥йною, в≥дносини м≥ж сп≥ввлас≠никами характеризуютьс¤ р≥вн≥стю.

” зв'¤зку з цим неможливо обмежити власника в прав≥ самост≥йно визначати св≥й режим роботи, тривал≥сть робочо≠го часу, пор¤док розпод≥лу прибутку п≥сл¤ внесенн¤ обо≠в'¤зкових платеж≥в. Ќеможливо обмежити власника ≥ в прав≥ на п≥дприЇмництво, на д≥лову ≥н≥ц≥ативу. ќдночасно потр≥бно враховувати, що нев≥д'Їмною рисою п≥дприЇмництва Ї госпо≠дарський ризик, ¤кий не завжди приносить прибуток. ¬≥дпо≠в≥дно не може бути ≥ гарант≥й в≥дносно виплати м≥н≥мальноњ зарплати сп≥ввласникам. Ќа них не розповсюджуЇтьс¤ «а≠кон ”крањни "ѕро оплату прац≥", його сфера застосуванн¤ Ч наймана прац¤. ƒержава не втручаЇтьс¤ в господарську д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в права власност≥ (п. 4 ст. 4 «акону ”крањ≠ни "ѕро власн≥сть").

–азом з тим ст. «  «пѕ м≥стить перел≥к тих гарант≥й, ¤к≥ мають загальний характер ≥ повинн≥ надаватис¤ вс≥м працю≠ючим у пор¤дку, передбаченому законодавством про працю.

ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни своЇю постановою є 15 в≥д 25 травн¤ 1998 р. "ѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень в де¤к≥ постанови ѕленуму ¬ерховного —уду ”крањни по цив≥ль≠них справах" п≥дкреслив, що суди повинн≥ керуватис¤ при вир≥шенн≥ трудових спор≥в член≥в кооператив≥в, њхн≥х об'Їд≠нань, колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, се≠л¤нських (фермерських) господарств статутами цих орган≥≠зац≥й ≥ спец≥альними законами (¬≥сник ¬ерховного —уду ”крањни. - 1998. - є3. - —. 29).

1	2	3

Ќазва: ѕон¤тт¤ трудового договору та його характеристика у сучасний пер≥од
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2483 прочитано)