“рудове право ”крањни > ѕраво прац≥вника на оплату прац≥ та його захист

ѕраво прац≥вника на оплату прац≥ та його захист

ѕрац≥вник маЇ право на оплату своЇњ прац≥ в≥дпов≥дно до акт≥в законодавства ≥ колективного договору на п≥дстав≥ укла≠деного трудового договору. ¬ласник при укладенн≥ трудово≠го договору зобов'¤заний пов≥домити прац≥внику вс≥ умови оплати прац≥, њњ розм≥ри, пор¤док ≥ терм≥ни виплати.

–озм≥р зароб≥тноњ плати може бути нижчим за встановле≠ний трудовим договором та м≥н≥мальний розм≥р зароб≥тноњ плати у раз≥ невиконанн¤ норм вироб≥тку, виготовленн¤ про≠дукц≥њ, що ви¤вилас¤ браком, та з ≥нших причин, передбачених чинним законодавством, ¤к≥ мали м≥сце з вини прац≥вника.

«аборон¤Їтьс¤ дискрим≥нац≥¤ в оплат≥ прац≥, зниженн¤ њњ розм≥ру залежно в≥д походженн¤, соц≥ального, майнового стану, пол≥тичних, рел≥г≥йних переконань, членства у профсп≥лц≥, м≥сц¤ проживанн¤ та ≥нших причин, встановлених у закон≥.

—уб'Їкти орган≥зац≥њ оплати прац≥ не мають права в одно≠сторонньому пор¤дку пог≥ршувати становище прац≥вника в оплат≥ прац≥ пор≥вн¤но з умовами, передбаченими законо≠давством, угодами, колективними договорами.

«аборон¤Їтьс¤ будь-¤ким способом обмежувати права прац≥вника в≥льно розпор¤джатис¤ своЇю зарплатою. “ому не допускаютьс¤ випадки отриманн¤ зарплати, належноњ прац≥внику, членами його с≥м'њ, ≥ншими особами без спе≠ц≥ально оформленоњ дов≥реност≥.

«акон заборон¤Ї в≥драхуванн¤ ≥з зарплати, метою ¤ких Ї пр¤ма чи непр¤ма сплата власнику чи будь-¤кому посеред≠ников≥ за одержанн¤ або збереженн¤ м≥сц¤ роботи.

¬≥драхуванн¤ ≥з зарплати можуть провадитис¤ т≥льки у випадках, передбачених законом. «окрема, зг≥дно ≥з ст. 127

 «пѕ за наказом (розпор¤дженн¤м) власника можуть бути проведен≥ в≥драхуванн¤ дл¤:

1) поверненн¤ авансу, виданого в рахунок зарплати або дл¤ службового в≥др¤дженн¤;

2) дл¤ поверненн¤ сум, зайво виплачених внасл≥док л≥≠чильних помилок;

3) дл¤ погашенн¤ невитраченого ≥ своЇчасно не поверне≠ного авансу, виданого на службове в≥др¤дженн¤ або переве≠денн¤ до ≥ншоњ м≥сцевост≥;

4) на господарськ≥ потреби.

¬ ус≥х вказаних випадках в≥драхуванн¤ можуть прова≠дитись, ¤кщо прац≥вник не оспорюЇ п≥дставу ≥ розм≥р в≥дра≠хуванн¤. ≤ншими словами, необх≥дно отримати згоду прац≥в≠ника на таке в≥драхуванн¤. якщо згода отримана, наказ ви≠даЇтьс¤ не п≥зн≥ше за один м≥с¤ць в≥д дн¤ зак≥нченн¤ терм≥≠ну, встановленого дл¤ поверненн¤ авансу або в≥д дн¤ випла≠ти неправильно обчисленоњ суми.

¬≥драхуванн¤ ≥з зарплати також можуть провадитись у випадку зв≥льненн¤ прац≥вника до зак≥нченн¤ того робочого року, в рахунок ¤кого в≥н вже використав щор≥чну в≥дпустку, за нев≥дроблен≥ дн≥ в≥дпустки. ѕри цьому потр≥бно пам'¤тати, що закон не дозвол¤Ї провадити так≥ в≥драхуванн¤ при зв≥ль≠ненн≥ за п≥дставами, не пов'¤заними ≥з зв≥льненн¤м за власним бажанн¤м. ÷е Ч п≥дстави зв≥льненн¤ з ≥н≥ц≥ативи власника без зд≥йсненн¤ винних д≥й з боку прац≥вника, а також в ≥нших випадках, передбачених законом. «окрема за пунктами 3, 5, 6 ст. 36 ≥ пунктами 1, 2, 5, 6 ст. 40  «пѕ, а також у випадках направленн¤ на навчанн¤, переходу на пенс≥ю, смерт≥ прац≥вни≠ка (ст. 127  «пѕ, ст. 22 «акону ”крањни "ѕро в≥дпустки").

” випадку завданн¤ прац≥вником майновоњ шкоди п≥дпри≠Їмству, з ¤ким в≥н перебуваЇ в трудових в≥дносинах, також провад¤тьс¤ в≥драхуванн¤ ≥з зарплати прац≥вника дл¤ в≥дшко≠дуванн¤ шкоди в розм≥р≥, що не перевищуЇ середньом≥с¤ч≠ний зароб≥ток прац≥вника.

ѕри кожн≥й виплат≥ зарплати загальний розм≥р ус≥х в≥драхувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окре≠мо передбачених законодавством, Ч 50% зарплати, ¤ка нале≠жить до виплати прац≥вников≥. ќднак ц≥ обмеженн¤ не по≠ширюютьс¤ на в≥драхуванн¤ ≥з зарплати при в≥дбуванн≥ покаранн¤ у вид≥ виправних роб≥т ≥ при ст¤гненн≥ ал≥мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей (ст. 128  «пѕ, ст. 26 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥"). « останн≥м положенн¤м не можна погодитис¤, воно фактично позбавл¤Ї прац≥вника в таких ви≠падках кошт≥в дл¤ ≥снуванн¤, оск≥льки необмежен≥ ст¤гнен≠н¤ позбавл¤ють прац≥вника ус≥х доход≥в, не забезпечуЇтьс¤ в≥дновлююча функц≥¤ зарплати. —л≥д врахувати положенн¤ «акону ”крањни "ѕро виконавче провадженн¤ про обме≠женн¤ розм≥ру в≥драхувань ≥з зароб≥тноњ плати" в≥д 21 кв≥тн¤ 1999 p. «г≥дно ≥з ст. 70 «акону обмеженн¤ загального розм≥≠ру ус≥х в≥драхувань при кожн≥й виплат≥ зароб≥тноњ плати не б≥льш 50% зароб≥тноњ плати не поширюЇтьс¤ на в≥драху≠ванн¤ при в≥дбуванн≥ виправних роб≥т ≥ при ст¤гненн≥ ал≥≠мент≥в на неповнол≥тн≥х д≥тей, у цих випадках розм≥р в≥дра≠хувань ≥з зароб≥тноњ плати не може перевищувати 70%. ¬и≠даЇтьс¤, що крайньою межею вс≥х ст¤гнень повинна бути по≠ловина зароб≥тку.

” законодавств≥ передбачений механ≥зм захисту зарпла≠ти в умовах стих≥њ ринкових ц≥н. «аконом ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”–—– "ѕро ≥ндексац≥ю грошових доход≥в населенн¤ " в≥д 25 кв≥тн¤ 1997 p. (¬≥домост≥ ¬ерхов≠ноњ –ади ”крањни. Ч 1998. Ч є2. Ч —т. 2) встановлен≥ пра≠вила проведенн¤ ≥ндексац≥њ зарплати.

≤ндексац≥¤ Ч це встановлений законами та ≥ншими нор≠мативно-правовими актами механ≥зм п≥двищенн¤ грошових доход≥в громад¤н, ¤кий даЇ можлив≥сть частково або повн≥стю в≥дшкодувати њм дорожчанн¤ споживчих товар≥в ≥ послуг. ƒл¤ ≥ндексац≥њ використовуЇтьс¤ ≥ндекс споживчих ц≥н ≥ тариф≥в, ¤кий обчислюЇтьс¤ на основ≥ статистичних спо≠стережень за зменшенн¤м ц≥н в роздр≥бн≥й торг≥вл≥, на рин≠ках, ≥ не п≥зн≥ше 10 числа м≥с¤ц¤, наступного за зв≥тним, пуб≠л≥куЇтьс¤ в оф≥ц≥йних пер≥одичних виданн¤х.

≤ндексац≥¤ провадитьс¤, ¤кщо ≥ндекс споживчих ц≥н пе≠ревищив 105% (величина порога ≥нфл¤ц≥њ). Ѕазою дл¤ обчис≠ленн¤ ≥ндексу споживчих ц≥н Ї с≥чень 1998 p.

≤ндексац≥њ п≥дл¤гають грошов≥ доходи, ¤к≥ одержують громад¤ни в гривн¤х на територ≥њ ”крањни ≥ не мають разо≠вого характеру: пенс≥њ (з урахуванн¤м надбавок, доплат, п≥дви≠щень до пенс≥й, додатковоњ пенс≥њ, ц≥льовоњ грошовоњ допомо≠ги на прожитт¤, щом≥с¤чноњ державноњ грошовоњ допомоги та компенсац≥йних виплат); соц≥альна допомога (с≥м'¤м з д≥тьми, з безроб≥тт¤, тимчасовоњ непрацездатност≥ тощо); сти≠пенд≥њ; оплата прац≥ (грошове забезпеченн¤); суми в≥дшко≠дуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ прац≥вников≥ кал≥цтвом або ≥ншим ушкодженн¤м здоров'¤, а також суми, що виплачуютьс¤ особам, ¤к≥ мають право на в≥дшкодуванн¤ шкоди у раз≥ втрати годувальника; грошова компенсац≥¤ при поновленн≥ на ро≠бот≥; ≥нш≥ виплати, ¤кщо в≥дпов≥дно до законодавства вони провад¤тьс¤ ≥з середньоњ зарплати.

Ќе п≥дл¤гають ≥ндексац≥њ: доходи громад¤н в≥д здач≥ майна в оренду, в≥д акц≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в, в≥д веден≠н¤ сел¤нського (фермерського) ≥ особистого п≥дсобного гос≠подарства, в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤ка Ї дл¤ грома≠д¤н джерелом грошових доход≥в в≥д власност≥, ¤кщо ≥нше не передбачене законодавством ”крањни; грошов≥ доходи гро≠мад¤н, що мають ц≥льовий ≥ разовий характер (одноразова допомога при народженн≥ дитини, допомога на похованн¤, матер≥альна допомога, одноразова допомога при виход≥ на пенс≥ю, винагорода за п≥дсумками роботи за р≥к, суми соц≥≠альних п≥льг, наданих п≥дприЇмствами та ≥н.).

«аконом встановлено, що ≥ндексац≥њ п≥дл¤гають грошов≥ доходи громад¤н в межах трикратноњ величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥. ѕри цьому частина доходу, що не пере≠вищуЇ варт≥сну величину меж≥ малозабезпеченост≥, ≥ндексуЇть≠с¤ повн≥стю. ƒох≥д у частин≥, ¤ка б≥льша одного розм≥ру вар≠т≥сноњ величини меж≥ малозабезпеченост≥, але не перевищуЇ подв≥йну величину вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥, ≥ндек≠суЇтьс¤ в розм≥р≥ 80%. ƒох≥д у частин≥, ¤ка б≥льша подв≥йно≠го розм≥ру варт≥сноњ величини меж≥ малозабезпеченост≥, але не б≥льша трикратноњ величини варт≥сноњ величини меж≥ малозабезпеченост≥, ≥ндексуЇтьс¤ в розм≥р≥ 70%. „астина гро≠шового доходу, що перевищуЇ трикратну величину вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥, ≥ндексац≥њ не п≥дл¤гаЇ.

ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є663 в≥д 7 трав≠н¤ 1998 p. затверджений ѕор¤док проведенн¤ ≥ндексац≥њ гро≠шових доход≥в громад¤н, ¤кий конкретизуЇ норми «акону (ќф≥ц≥йн≥й в≥сник ”крањни. - 1998. - є19. - —т. 704).

ќднак постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањн≥ є2034 в≥д 21 грудн¤ 1998 p. внесен≥ ≥стотн≥ зм≥ни в пор¤док ≥ндексац≥њ. √оловним нововведенн¤м Ї положенн¤, зг≥дно з ¤ким ≥ндек≠сац≥њ п≥дл¤гають грошов≥ доходи громад¤н, ¤к≥ не перевищу≠ють величину вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥. ѕри цьому грошовий дох≥д громад¤нина разом ≥з сумою ≥ндексац≥њ не повинен перевищувати варт≥сноњ величини меж≥ малозабез≠печеност≥ (п. 1 постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 грудн¤ 1998 p. є2034 "ѕро ≥ндексац≥ю грошових доход≥в громад¤н" / / ѕрац¤ ≥ зарплата. - 1999. Ч є1).

—ума ≥ндексац≥њ грошових доход≥в громад¤н визначаЇтьс¤ ¤к результат добутку доходу, що п≥дл¤гаЇ ≥ндексац≥њ, та личини приросту ≥ндексу споживчих ц≥н, зменшеного на причину порога ≥ндексац≥њ та под≥леного на 100%. ƒл¤ зд≥йсненн¤ ≥ндексац≥њ грошових доход≥в громад¤н застосовуЇтьс¤ ≥ндекс споживчих ц≥н, зменшений на величину порога ≥ндексац≥њ (п. 5 ѕор¤дку проведенн¤ ≥ндексац≥њ грошових доход≥в громад¤н в редакц≥њ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни л 21 грудн¤ 1998 p. є2034).

“аким чином, постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни практично введений новий пор¤док ≥ндексац≥њ, ¤кий суперечить «акону ”крањни. «меншений обс¤г грошових кошт≥в, що належать ≥ндексац≥њ. як сказано в постанов≥ є2034, таке р≥шенн¤ прийн¤те з урахуванн¤м обмежених можливостей бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в. ќднак «акон маЇ вищу юридичну силу пор≥вн¤≠но з постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬ир≥шенн¤ проблеми ≥ндексац≥њ у такий спос≥б Ї незаконним. “ому по≠становою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 16 червн¤ 1999 p. є747 "ѕро порушенн¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни законодав≠ства в ход≥ проведенн¤ ≥ндексац≥њ грошових доход≥в населен≠н¤" запропоновано ѕрем'Їр-м≥н≥стру ”крањни скасувати по≠станову  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 21 грудн¤ 1998 p. є2034 "ѕро ≥ндексац≥ю грошових доход≥в населенн¤", ¤ка не в≥дпов≥даЇ ст. 5 «акону ”крањни "ѕро ≥ндексац≥ю грошо≠вих доход≥в населенн¤".

1	2

Ќазва: ѕраво прац≥вника на оплату прац≥ та його захист
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1566 прочитано)