“рудове право ”крањни > ѕрац≥вники ¤к суб'Їкти трудового права

ѕрац≥вники ¤к суб'Їкти трудового права

ќсновними суб'Їктами трудового права Ї сторони тру≠дового в≥дношенн¤ Ч прац≥вник ≥ роботодавець.

як уже зазначалос¤, трудове право регулюЇ працю най≠маних прац≥вник≥в. «г≥дно з ч. 2 ст. 1 «акону ”крањни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥к≠т≥в)" в≥д 3 березн¤ 1998 p. (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањ≠ни. Ч 1998. Ч є34. Ч —т. 227) найманий прац≥вник Ч ф≥зична особа, ¤ка працюЇ за трудовим договором на п≥дприЇмств≥, в установ≥ й орган≥зац≥њ, в њх об'Їднанн¤х або у ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ використовують найману працю.

як сторона трудового правов≥дношенн¤ прац≥вник волод≥Ї трудовою правосуб'Їктн≥стю. Ќеобх≥дно сказати, що фактична здатн≥сть до прац≥ та здатн≥сть до прац≥ ¤к категор≥¤ юридична, тобто трудова правосуб'Їктн≥сть, пон¤тт¤ не тотожн≥. ‘актична здатн≥сть до прац≥ виникаЇ набагато ран≥ше трудовоњ право-суб'Їктност≥, про на¤вн≥сть ¤коњ можна говорити тод≥, коли у громад¤нина виникаЇ здатн≥сть до систематичноњ, врегульо≠ваноњ нормами права прац≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д цив≥льного права трудова правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть виникають одночасно.

“рудова правосуб'Їктн≥сть (правоздатн≥сть ≥ д≥Їздатн≥сть) прац≥вник≥в виникаЇ за загальним правилом з 16 рок≥в. ≤з згоди одного з батьк≥в або особи, ¤ка його зам≥нюЇ, можуть, ¤к вин¤ток, прийматис¤ на роботу особи, що дос¤гли 15 рок≥в.

ƒл¤ п≥дготовки молод≥ до продуктивноњ прац≥ допускаЇтьс¤ прийом на роботу учн≥в з 14 рок≥в в пор¤дку, передбаченому ст. 188  «пѕ ”крањни.  р≥м в≥кового критер≥ю, трудову право≠суб'Їктн≥сть характеризуЇ ≥ вольовий критер≥й. Ќе Ї суб'Їкта≠ми трудового права особи, визнан≥ судом нед≥Їздатними.

Ќа «аход≥ трудова правоздатн≥сть, ¤к правило, виникаЇ ран≥ше трудовоњ д≥Їздатност≥ Ч з 15Ч16 рок≥в, тобто з дос¤г≠ненн¤м м≥н≥мального в≥ку прийому на роботу. “рудова д≥Їздатн≥сть набуваЇтьс¤ з 18 рок≥в, а в де¤ких крањнах Ч з 21 року ( иселев ».я. ÷ит. раб. Ч —. 52).

—л≥д врахувати, що в окремих випадках законодавство про працю ”крањни встановлюЇ граничний в≥к дл¤ виконан≠н¤ де¤ких роб≥т. Ќаприклад, ст. 23 «акону ”крањни "ѕро державну службу" встановлений граничний в≥к перебуванн¤ на державн≥й служб≥ Ч 60 рок≥в дл¤ чолов≥к≥в ≥ 55 рок≥в дл¤ ж≥нок (ц≥ обмеженн¤ не поширюютьс¤ на ос≥б, ¤к≥ обран≥ на виборн≥ посади в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро м≥сце≠ве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥"). ” раз≥ необх≥дност≥ кер≥вник державного органу за погодженн¤м з Ќачальником √олов≠ного управл≥нн¤ державноњ служби при  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ”крањни може продовжити терм≥н перебуванн¤ на державн≥й служб≥, але не б≥льш н≥ж на 5 рок≥в. ќднак цей та ≥нш≥ випад≠ки, передбачен≥ законодавством, Ч вин¤тки ≥з загального правила.

–азом з тим здатн≥сть виконувати певну роботу може бути в де¤ких випадках обмежена не т≥льки в≥ком, але й станом здоров'¤, статтю. “ак, у ст. 9 ќснов законодавства ”крањни про охорону здоров'¤, прийн¤тих ¬ерховною –адою ”крањни 19 листопада 1992 p., встановлен≥ обмеженн¤ прав громад¤н, пов'¤зан≥ з≥ станом њхнього здоров'¤. ” ч. 1 перед≠бачено, що на п≥дставах ≥ в пор¤дку, передбачених законами ”крањни, громад¤ни можуть бути визнан≥ тимчасово або пост≥йно не придатними за станом здоров'¤ до профес≥йноњ або ≥ншоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з п≥двищеною небезпекою дл¤ оточуючих, а також з виконанн¤м певних державних функц≥й. ” ст. 190  «пѕ м≥ститьс¤ норма про заборону залученн¤ ос≥б, молодших 18 рок≥в, до важких роб≥т ≥ роб≥т з≥ шк≥дливи≠ми або небезпечними умовами прац≥, а також п≥дземних роб≥т. ‘актична здатн≥сть виконувати певну роботу або зай≠матис¤ певною трудовою д≥¤льн≥стю може обмежуватис¤ су≠дом (ст. 31    ”крањни). «окрема, в раз≥ скоЇнн¤ громад¤ни≠ном певного злочину суд може позбавити його на строк до 5 рок≥в права займати виборн≥ посади у громадських орга≠н≥зац≥¤х, державн≥ посади, заборонити займати ≥нш≥ посади або займатис¤ певною д≥¤льн≥стю. ќднак це може бути лише часткове ≥ тимчасове обмеженн¤ трудовоњ правосуб'Їктност≥. ѕовне позбавленн¤ трудовоњ правосуб'Їктност≥ не допускаЇть≠с¤.  р≥м того, власник п≥дприЇмства вправ≥ запроваджувати обмеженн¤ щодо зайн¤тт¤ посад, пов'¤заних ≥з безпосеред≠ньою п≥дпор¤дкован≥стю або п≥дконтрольн≥стю, дл¤ близьких родич≥в чи сво¤к≥в (ст. 25-1  «пѕ).

ѕевн≥ обмеженн¤ передбачено законодавством про пра≠цю, ¤к≥ направлен≥ на охорону здоров'¤ прац≥вника на ви≠робництв≥. «г≥дно з ч. 5 ст. 24  «пѕ заборон¤Їтьс¤ укладенн¤ трудового договору з громад¤нином, ¤кому запропонована робота протипоказана за станом здоров'¤. ƒл¤ певних кате≠гор≥й прац≥вник≥в власник зобов'¤заний створити п≥льговий режим прац≥. «окрема, особливий характер маЇ право-суб'Їктн≥сть ≥нвал≥д≥в. «г≥дно ≥з  «пѕ (ст. 172 та ≥н.) у ви≠падках, передбачених законодавством, на власника покладаЇть≠с¤ обов'¤зок створити п≥льгов≥ умови прац≥ таким прац≥вни≠кам, встановити скорочений або неповний робочий час, орган≥≠зувати навчанн¤, переквал≥ф≥кац≥ю та працевлаштуванн¤.

–озвиток ринкових в≥дносин прин≥с нов≥ тенденц≥њ щодо формуванн¤ попиту на ринку прац≥, ¤к≥ у свою чергу в≥дби≠ваютьс¤ на трудов≥й правосуб'Їктност≥ громад¤н. „≥тко просл≥дковуЇтьс¤ нехтуванн¤ прац≥вниками старшого в≥ку. —ьо≠годн≥ досить часто в оголошенн¤х про п≥дб≥р кадр≥в можна зустр≥ти ц≥лий р¤д вимог, не передбачених законодавством, встановлених ф≥рмами, приватними п≥дприЇмствами та ≥н. “ак, в оголошенн¤х про ваканс≥њ кадрового агентства "–обо≠та ≥ навчанн¤" вказан≥ в≥ков≥ вимоги до претендент≥в Ч до 35, 40, 45, 50 рок≥в; конкретно обумовлюЇтьс¤ стать, причому ¤кщо ж≥ноча, то саме д≥вчина до 28Ч30 рок≥в, претенденти чолов≥чоњ статт≥ Ч бажано до 35, 40, 45 рок≥в. Ќабули ¤вного визнанн¤ реальн≥ знанн¤ не т≥льки за фахом, але й ≥ноземноњ мови, комп'ютера. Ќарешт≥, у кадрових пропозиц≥¤х пр¤мо вимагаЇтьс¤ певна "еталонна" зовн≥шн≥сть. Ќаприклад, вимо≠ги до кандидата на посаду адм≥н≥стратора престижного са≠лону наступн≥: вища осв≥та, в≥льне волод≥нн¤ англ≥йською мовою, ѕ , досв≥д роботи на аналог≥чн≥й посад≥ не менше 1 року, презентабельна зовн≥шн≥сть, д≥вчина до 28Ч30 рок≥в, оплата - 200 у. о. (ѕерсонал. - 1998. - є4. - —. 65).

ќск≥льки в  онституц≥њ ”крањни не закр≥плений обов'¤зок працювати ≥ право на отриманн¤ гарантованоњ роботи, а  онституц≥Їю (ст. 43) та «аконом ”крањни "ѕро зайн¤т≥сть населенн¤" передбачено, що примушенн¤ до прац≥ в будь-¤к≥й форм≥ не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передба≠чених законодавством ”крањни, то трудова правосуб'Їктн≥сть працездатного громад¤нина може бути ним ≥ не реал≥зована. ” подальшому це може в≥дбитис¤ певним чином на р≥вн≥ його пенс≥йного забезпеченн¤: такий громад¤нин не матиме права на трудову пенс≥ю, ¤ка формуЇтьс¤ у рамках загально≠обов'¤зкового пенс≥йного страхуванн¤. ќднак будь-¤ка не≠працездатна особа маЇ право на соц≥альну допомогу, розм≥р ¤коњ, звичайно, нижчий, н≥ж розм≥р трудовоњ пенс≥њ.

ќбс¤г трудовоњ правосуб'Їктност≥ складають трудов≥ права та обов'¤зки прац≥вника. Ќайважлив≥ш≥ трудов≥ права прац≥в≠ника назван≥ в ст. 43Ч45  онституц≥њ ”крањни, статт≥ 23, 24 «агальноњ декларац≥њ прав людини, прийн¤тоњ √енеральною јсамблеЇю ќќЌ 10 грудн¤ 1948 p., ћ≥жнародному пакт≥ про економ≥чн≥, соц≥альн≥ й культурн≥ права 1966 p. ≥ де¤ких ≥нших м≥жнародно-правових актах.

ќсновн≥ трудов≥ права прац≥вник≥в закр≥плен≥ в ст. 2  «пѕ: право на працю, на в≥дпочинок, на здоров≥ й безпечн≥ умови прац≥, на об'Їднанн¤ в профес≥йн≥ сп≥лки ≥ на вир≥≠шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в) у вста≠новленому законом пор¤дку, на участь в управл≥нн≥ п≥дприЇм≠ством, установою, орган≥зац≥Їю, на матер≥альне забезпеченн¤ в пор¤дку соц≥ального страхуванн¤ в старост≥, а також у раз≥ хвороби, повноњ або частковоњ втрати працездатност≥, на матер≥альну допомогу в раз≥ безроб≥тт¤, на право зверненн¤ до суду дл¤ вир≥шенн¤ трудових спор≥в незалежно в≥д ха≠рактеру виконуваноњ роботи або займаноњ посади, кр≥м ви≠падк≥в, передбачених законодавством, та ≥нш≥ права, встанов≠лен≥ законодавством.

ƒержава забезпечуЇ р≥вн≥сть трудових прав ус≥х грома≠д¤н незалежно в≥д походженн¤, соц≥ального ≥ майнового ста≠ну, расовоњ та нац≥ональноњ приналежност≥, стат≥, мови, пол≥≠тичних погл¤д≥в, рел≥г≥йних переконань, роду ≥ характеру зан¤ть, м≥сц¤ проживанн¤ та ≥нших обставин.

«г≥дно ≥з ст. 139  «пѕ прац≥вники зобов'¤зан≥ працюва≠ти чесно ≥ сумл≥нно, своЇчасно ≥ точно виконувати розпо≠р¤дженн¤ власника або уповноваженого ним органу, дотри≠муватис¤ трудовоњ ≥ технолог≥чноњ дисципл≥ни, вимог нормативних акт≥в про охорону прац≥, дбайливо ставитис¤ до май≠на власника, з ¤ким укладено трудовий догов≥р.

„инним трудовим законодавством передбачено гарант≥њ зд≥йсненн¤ прац≥вниками своњх прав ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ трудових обов'¤зк≥в. √арант≥њ трудових прав вста≠новлен≥ при прийом≥ на роботу, зм≥н≥ трудового договору, його припиненн≥.

√арант≥њ в одних випадках попереджають порушенн¤ зо≠бов'¤заними суб'Їктами трудових прав, в ≥нших Ч встанов≠люють меж≥ д≥й зобов'¤заних ос≥б, у трет≥х Ч забезпечують можлив≥сть своЇчасного оскарженн¤ д≥й, що порушують зазна≠чен≥ права, у четвертих Ч забезпечують компенсац≥ю мате≠р≥альноњ шкоди, викликаноњ њх порушенн¤м за рахунок вин≠них ос≥б (див. “рудовое право: ”чебник. Ч ћ.: "—татус Ћ“ƒ+". 1996. - —. 60).

“ак, до гарант≥й зд≥йсненн¤ права на працю в≥днос¤тьс¤ норми, що регулюють д≥¤льн≥сть державноњ служби зайн¤≠тост≥, ¤ка створюЇтьс¤ дл¤ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики зайн¤тост≥ населенн¤, профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ, п≥дготовки ≥ переп≥дготовки, працевлаштуванн¤ ≥ соц≥альноњ п≥дтримки тимчасово непрацюючих громад¤н.

1	2

Ќазва: ѕрац≥вники ¤к суб'Їкти трудового права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1576 прочитано)