“рудове право ”крањни > —оц≥альне партнерство в ”крањн≥, пон¤тт¤ ≥ загальна характеристика

¬ ”крањн≥ ≥снували окрем≥ форми соц≥ального партнер≠ства: колективн≥ договори, виробнич≥ наради, ради трудових колектив≥в. ќднак ринков≥ в≥дносини вимагають створенн¤ нового правового механ≥зму регулюванн¤ колективних в≥дно≠син у сусп≥льств≥. якщо на р≥вн≥ п≥дприЇмства колективна сп≥впрац¤ м≥ж соц≥альними партнерами була врегульована певним чином, то на рег≥ональному, галузевому, нац≥онально≠му р≥вн¤х необх≥дно було встановлювати ц≥лком нову дл¤ нашоњ держави правову модель. ѕерш за все виникла проб≠лема належного представництва, тобто створенн¤ повноправ≠них представницьких орган≥в ¤к в≥д найманих прац≥вник≥в, так ≥ в≥д роботодавц≥в. ” цьому напр¤мку були проведен≥ певн≥ орган≥зац≥йно-правов≥ заходи. ”казом ѕрезидента ”крањ≠ни в≥д 23 травн¤ 1993 p. було створено Ќац≥ональну раду соц≥ального партнерства; 1 липн¤ 1993 p. був прийн¤тий «а≠кон ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди". « 1993 p. укладаютьс¤ “арифна угода (1993 p.), а затим √енеральн≥ угоди м≥ж  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ профсп≥лковими об'Їднанн¤ми ”крањни, а з 1997 p. Ч ще й ”крањнським сою≠зом промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в (з 1999 p. Ч  онфедерац≥Їю роботодавц≥в ”крањни). 24 березн¤ 1995 p. прийн¤тий «акон ”крањни "ѕро оплату прац≥" (≥з зм≥нами в≥д 23 жовтн¤ 1997р.); « березн¤ 1998 p. прийн¤тий «акон ”крањни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥к≠т≥в); ”казом ѕрезидента в≥д 17 листопада 1998 p. створено Ќац≥ональну службу посередництва ≥ примиренн¤. 15 верес≠н¤ 1995 p. прийн¤то «акон ”крањни "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥". “ривалий час у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни знаход¤тьс¤ на розгл¤д≥ проекти закон≥в "ѕро соц≥альне партнерство", "ѕро об'Їднанн¤ роботодавц≥в", "ѕро трудов≥ колективи", нова редакц≥¤ «акону ”крањни "ѕро колективн≥ договори ≥ угоди". « прийн¤тт¤м цих закон≥в буде створена сучасна правова база колективного трудового права.

”крањнський союз промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в (”—ѕѕ), орган≥зований в 1992 p., Ї неур¤довою громадською орга≠н≥зац≥Їю, ¤ка об'ЇднуЇ сьогодн≥ 16 тис. член≥в Ч промислов≥, буд≥вельн≥, транспортн≥, науков≥, ф≥нансов≥, комерц≥йн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмницьк≥ структури, п≥дприЇмства р≥зних форм влас≠ност≥. ” структур≥ ”—ѕѕ нараховуЇтьс¤ 70% п≥дприЇмств недержавноњ ≥ 30% державноњ форм власност≥. “ака структу≠ра в≥дображаЇ ≥ структуру форм власност≥ в ”крањн≥. Ќар≥вн≥ з ≥ншою д≥¤льн≥стю (захист ≥нтерес≥в в≥тчизн¤ного виробни≠ка, спри¤нн¤ прийн¤ттю державними органами р≥шень про структурну перебудову економ≥ки тощо) ”—ѕѕ зд≥йснюЇ представництво ≥нтерес≥в роботодавц≥в у процес≥ соц≥ально≠го партнерства. ” червн≥ 1997 р. ”—ѕѕ був затверджений членом ћ≥жнародноњ орган≥зац≥њ роботодавц≥в (”крањнський союз промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в Ч учасник колективних переговор≥в // ”крањна: аспекти прац≥. Ч 1998. Ч є2. Ч —. 26-30).

16 жовтн¤ 1998 p. п≥дписано ƒекларац≥ю про створенн¤  онфедерац≥њ роботодавц≥в ”крањни. ≤н≥ц≥атором њњ утворен≠н¤ виступив ”крањнський союз промисловц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в, серед засновник≥в Ч —п≥лка орендар≥в ≥ п≥дприЇмц≥в ”крањ≠ни, ”крањнська аграрна конфедерац≥¤, —п≥лка малих, середн≥х ≥ приватизованих п≥дприЇмств ”крањни, јсоц≥ац≥¤ спри¤нн¤ розвитку приватного п≥дприЇмництва "™днанн¤" та —п≥лка юрист≥в ”крањни. 5 листопада 1998 р. в ”—ѕѕ в≥дбувс¤ ”становчий з'њзд  онфедерац≥њ роботодавц≥в ”крањни, ¤кий за≠твердив —татут  онфедерац≥њ, було сформовано  оордина≠ц≥йну раду, а також вибрано рев≥з≥йну ≥ мандатну ком≥с≥ю.

 онфедерац≥¤ роботодавц≥в ”крањни надаЇ можлив≥сть промисловц¤м ≥ п≥дприЇмц¤м:

Ч проводити Їдину узгоджену пол≥тику соц≥ально-тру≠дових в≥дносин;

Ч брати участь у переговорах з профсп≥лками на нац≥о≠нальному р≥вн≥ про укладенн¤ √енеральноњ угоди;

Ч консол≥довано в≥дстоювати своњ ≥нтереси ≥ захищати корпоративн≥ права щодо розвитку нац≥онального товарови≠робника;

Ч координувати д≥њ учасник≥в щодо пол≥тики зайн¤тост≥, зароб≥тноњ плати, соц≥ального страхуванн¤, охорони прац≥;

Ч виступати на м≥жнародн≥й арен≥;

Ч делегувати своњх представник≥в до тристоронн≥х орган≥в, у Ќац≥ональну раду соц≥ального партнерства, Ќа≠ц≥ональну службу посередництва ≥ примиренн¤, спостережн≥ ради фонд≥в загальнообов'¤зкового державного соц≥ально≠го страхуванн¤ тощо;

Ч брати участь у п≥дготовц≥ проект≥в законодавчих акт≥в.

” перспектив≥ будуть створюватис¤ галузев≥ об'Їднанн¤ роботодавц≥в.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни виступаЇ в соц≥альному парт≠нерств≥ ¤к орган, що зд≥йснюЇ управл≥нн¤ об'Їктами дер≠жавноњ власност≥. ƒержава ¤к суб'Їкт соц≥ального партнер≠ства в ”крањн≥ залишила за собою таку важливу функц≥ю ¤к створенн¤ правовоњ бази дл¤ регулюванн¤ соц≥ально-трудо≠вих в≥дносин, встановленн¤ на державному р≥вн≥ м≥н≥маль≠них гарант≥й дл¤ труд¤щих у сфер≥ прац≥.

ѕредставниками найманих прац≥вник≥в виступають на нац≥ональному р≥вн≥ профсп≥лков≥ об'Їднанн¤ ”крањни. “ак, √енеральну угоду на 1997Ч1998 роки п≥дписали голови 13 профсп≥лкових об'Їднань ”крањни.

¬ ”крањн≥ створено спец≥альн≥ органи, котр≥ зд≥йснюють повноваженн¤ у сфер≥ соц≥ального партнерства Ч Ќац≥о≠нальна рада соц≥ального партнерства, Ќац≥ональна служба посередництва ≥ примиренн¤ (ѕоложенн¤ про Ќац≥ональну службу посередництва та примиренн¤ затверджено ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 17 листопада 1998 p. є1258/98 // ѕрац¤ ≥ зарплата. - 1998. - є23. - —. 6). «г≥дно з ѕоложенн¤м Ќац≥ональна служба посередництва ≥ примиренн¤ (Ќ—ѕѕ) Ї пост≥йно д≥ючим державним органом, ство≠реним ѕрезидентом ”крањни дл¤ спри¤нн¤ врегулюванню колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в). ќсновними зав≠данн¤ми Ќ—ѕѕ Ї: спри¤нн¤ взаЇмод≥њ стор≥н соц≥ально-тру≠дових в≥дносин у процес≥ врегулюванн¤ колективних трудо≠вих спор≥в (конфл≥кт≥в), що виникли м≥ж ними; прогнозу≠ванн¤ виникненн¤ колективних трудових спор≥в та спри¤н≠н¤ своЇчасному њх вир≥шенню; зд≥йсненн¤ посередництва ≥ примиренн¤ п≥д час вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в.

1	2

Ќазва: —оц≥альне партнерство в ”крањн≥, пон¤тт¤ ≥ загальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (2360 прочитано)