“рудове право ”крањни > —фери регулюванн¤ оплати прац≥

—фери регулюванн¤ оплати прац≥

«аконом ”крањни "ѕро оплату прац≥" передбачаютьс¤ дв≥ сфери регулюванн¤ зароб≥тноњ плати: на державному ≥ догов≥рному р≥вн¤х.

ƒержавний р≥вень зароб≥тноњ плати пол¤гаЇ у законо≠давчому регулюванн≥ оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ шл¤хом встановленн¤ м≥н≥мальноњ за≠роб≥тноњ плати, а також ≥нших державних норм ≥ гарант≥й;

встановленн¤ умов ≥ розм≥р≥в оплати прац≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, заснованих на державн≥й, комунальн≥й власност≥, прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, що ф≥нансу≠ютьс¤ чи дотуютьс¤ з бюджету, регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в, а також шл¤≠хом встановленн¤ податк≥в на доходи прац≥вник≥в.

ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата Ч один з важливих со≠ц≥альних стандарт≥в, ¤кий застосовуЇтьс¤ в ус≥х державах св≥ту. «г≥дно з≥ ст. « «акону "ѕро оплату прац≥" м≥н≥мальна зарплата Ч це законодавче встановлений розм≥р зароб≥т≠ноњ плати за просту, неквал≥ф≥ковану працю, нижче ¤кого не може провадитис¤ оплата за виконану прац≥вником м≥с¤чну, погодинну норму прац≥ (обс¤г роб≥т).

ƒо складу м≥н≥мальноњ зарплати не включаютьс¤ допла≠ти, надбавки, заохочувальн≥ та компенсац≥йн≥ виплати. ћ≥н≥мальна зарплата Ї державною соц≥альною гарант≥Їю, обо≠в'¤зковою на вс≥й територ≥њ ”крањни дл¤ п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ й господарюванн¤.

–озм≥р м≥н≥мальноњ зарплати визначаЇтьс¤ з урахуван≠н¤м: варт≥сноњ величини м≥н≥мального споживчого бюджету з поступовим зближенн¤м р≥вн≥в цих показник≥в у м≥ру ста≠б≥л≥зац≥њ та розвитку економ≥ки крањни; загального р≥вн¤ середньоњ зарплати; продуктивност≥ прац≥; р≥вн¤ зайн¤тост≥ та ≥нших економ≥чних умов.

ћ≥н≥мальна зарплата встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥ не ниж≠чому за варт≥сну величину меж≥ малозабезпеченост≥ з розра≠хунку на працездатну особу (ст. 9 «акону "ѕро оплату прац≥"). ÷¤ норма введена в д≥ю з 1 кв≥тн¤ 1997 p., однак реально не виконуЇтьс¤. “ак, «аконом ”крањни "ѕро вста≠новленн¤ величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ та роз≠м≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на 1998 р≥к" в≥д 24 груд≠н¤ 1997 p. величина вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ на пер≠ший квартал з 1 с≥чн¤ 1998 p. була встановлена в розм≥р≥ 73,7 гривн≥ на м≥с¤ць. « метою поетапного наближенн¤ з ве≠личиною вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥, ¤к зазначалос¤ в «акон≥, встановлюЇтьс¤ розм≥р м≥н≥мальноњ зарплати з 1 с≥чн¤ 1998 p. Ч 45 гривень на м≥с¤ць, аз≥ липн¤ 1998 року Ч 55 гривень (¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1998. Ч є18. - —т. 23).

«аконом ”крањни "ѕро встановленн¤ величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ ≥ розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на 1999 р≥к" в≥д 25 грудн¤ 1998 p. ≥з зм≥нами в≥д 15 вересн¤ 1999 p. встановлено на перше п≥вр≥чч¤ 1999 p. вели≠чину вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ в розм≥р≥ 90,7 гри≠вень, а на друге п≥вр≥чч¤ 1999 p. Ч в розм≥р≥ 118,3 гривн≥. « 1 с≥чн¤ 1999 p. встановлений розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати 74 гривн≥ на м≥с¤ць з поетапним њњ наближенн¤м про≠т¤гом року до величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥. ѕроте даним «аконом, усупереч нормам ≥нших законодавчих акт≥в, заборонено використовувати розм≥р м≥н≥мальноњ зар≠плати ¤к розрахункову величину у тарифн≥й систем≥ оплати прац≥. “обто в≥дбуваЇтьс¤ процес зр≥вн¤л≥вки в оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ працюють за 1 тарифним розр¤дом ≥ б≥льш високими розр¤дами.  р≥м того, незважаючи на те, що вказаним «аконом дозволено нарешт≥ повернутис¤ до пе≠редбаченого «аконом ”крањни "ѕро державну допомогу с≥м'¤м з д≥тьми" ще у 1992 p. пор¤дку вирахуванн¤ такоњ допомоги у м≥н≥мальних зарплатах, норма ц¤ жодного дн¤ не виконувалас¤. –озм≥ри такоњ допомоги, значно нижч≥, дов≥льно встановлюЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, нехтуючи при цьому принципом верховенства закону Ч одним з основ≠них принцип≥в правовоњ держави, ¤кою проголошено ”крањ≠ну в ст. 1  онституц≥њ ”крањни (див. постанову  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 травн¤ 1999 p. є915 "ѕро розм≥ри державноњ допомоги с≥м'¤м з д≥тьми у другому п≥вр≥чч≥ 1999 року" // ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1999. Ч є12). ≤ це за умови процесу депопул¤ц≥њ в ”крањн≥, ¤кий триваЇ з 1992 року, коли к≥льк≥сть померлих перевищуЇ к≥льк≥сть народжуваних. «а цей час ”крањна втратила 2 млн населенн¤.

ўо ж до сп≥вв≥дношенн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати з таким соц≥альним стандартом, ¤к величина м≥н≥мального спо≠живчого бюджету, то 3 липн¤ 1991 p. прийн¤тий «акон ”крањ≠ни "ѕро м≥н≥мальний споживчий бюджет" (¬≥домост≥ ¬ер≠ховноњ –ади ”крањни. - 1991. - є42. - —т. 553; 1994. -є42. Ч —т. 384). ќднак розм≥р варт≥сноњ його величини на законодавчому р≥вн≥ жодного разу не встановлювавс¤.

–озм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати встановлюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¤к правило, один раз на р≥к п≥д час затвердженн¤ ƒержавного бюджету ”крањни (ст. 10 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥"). –азом з тим «аконом ”крањни в≥д 24 грудн¤ 1997 p. було передбачено, що розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати перегл¤даЇтьс¤ щоквартально разом з уточненн¤м показник≥в ƒержавного бюджету ”крањни.

ѕри визначенн≥ розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати враховуютьс¤ пропозиц≥њ, вироблен≥ шл¤хом переговор≥в м≥ж представниками профсп≥лок, власник≥в або уповноважених ними орган≥в, ¤к≥ об'Їдналис¤ дл¤ веденн¤ колективних пе≠реговор≥в ≥ укладенн¤ √енеральноњ угоди.

«акон передбачаЇ також необх≥дн≥сть перегл¤ду м≥н≥маль≠ноњ зарплати залежно в≥д зростанн¤ ≥ндексу ц≥н на споживч≥ товари ≥ тариф≥в на послуги за угодою стор≥н колективних переговор≥в. “аким чином, розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати може бути п≥двищений на догов≥рному р≥вн≥. “ак, п. 2.1.4 √енеральноњ угоди на 1999Ч2000 роки передбачено положенн¤ про визначенн¤ в галузевих (рег≥ональних) уго≠дах м≥н≥мальних розм≥р≥в ставок (оклад≥в) зароб≥тноњ плати ¤к м≥н≥мальних гарант≥й в оплат≥ прац≥, а також умов зрос≠танн¤ фонд≥в оплати прац≥. ” такий спос≥б соц≥альн≥ партне≠ри на нац≥ональному р≥вн≥ не встановили жодних м≥н≥маль≠них гарант≥й в оплат≥ прац≥, переклавши в≥дпов≥дальн≥сть на галузевий та рег≥ональний р≥вн≥, чим засв≥дчили нездатн≥сть вир≥шити питанн¤ оплати прац≥ у догов≥рн≥й сфер≥.

«а станом на березень 1998 р. в ”крањн≥ нараховувалос¤ 1,2 млн прац≥вник≥в, зароб≥тна плата ¤ких знаходилась на р≥вн≥ м≥н≥мальноњ зарплати. ” 1998 p. з 47 зареЇстрованих галузевих угод в 28 передбачена м≥н≥мальна зарплата на р≥вн≥ меж≥ малозабезпеченост≥ Ч 73,7 гривн≥.

ћ≥н≥мальна зарплата в≥д≥граЇ важливу роль у тарифн≥й систем≥ оплати прац≥, оск≥льки виступаЇ розрахунковою ве≠личиною дл¤ визначенн¤ розм≥ру тарифноњ ставки роб≥тни≠ка ≤ розр¤ду. “ак, постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є74 в≥д 2 лютого 1993 р. "ѕро Їдин≥ тарифн≥ умови оплати прац≥ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в за загальними (наскр≥зними) профес≥¤ми ≥ посадами" встановлено, що розм≥р тарифноњ ставки (окладу) ≤ тарифного розр¤ду визначаЇтьс¤ на р≥вн≥ встановленого державою м≥н≥мального розм≥ру зарплати. „. « ст. 6 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥" встановлено, що тарифна ставка ≤ розр¤ду встановлюЇтьс¤ в розм≥р≥, ¤кий перевищуЇ законодавче встановлений розм≥р м≥н≥мальноњ зарплати. «алежно в≥д тарифноњ ставки ≤ розр¤ду в рамках тарифноњ с≥тки зд≥йснюЇтьс¤ перерахунок тарифних ставок б≥льш високих розр¤д≥в.

ќднак роль м≥н≥мальноњ зарплати не вичерпуЇтьс¤ сфе≠рою оплати прац≥. ” багатьох законах, регулюючих в≥дноси≠ни в сфер≥ соц≥ального забезпеченн¤, адм≥н≥стративноњ, кри≠м≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, м≥н≥мальна зарплата встановлена ¤к еталон дл¤ визначенн¤ розм≥ру соц≥альних виплат ≥ штраф≥в ¤к заходу адм≥н≥стративноњ ≥ крим≥нальноњ в≥дпов≥≠дальност≥. Ќезважаючи на це, розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати не застосовуЇтьс¤ в≥дносно соц≥альних виплат. ” «а≠кон≥ ”крањни "ѕро встановленн¤ величини вартост≥ меж≥ малозабезпеченост≥ та розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати на 1999 р≥к" спец≥ально обумовлено, що до прийн¤тт¤ ¬ер≠ховною –адою ”крањни зм≥н до закон≥в, у нормах ¤ких дл¤ розрахунк≥в застосовуЇтьс¤ м≥н≥мальна зароб≥тна плата, кр≥м «акону ”крањни "ѕро державну допомогу с≥м'¤м з д≥тьми",  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни зд≥йснювати перегл¤д цих норм, виход¤чи з реальних можливостей видатковоњ частини ƒер≠жавного бюджету ”крањни на 1999 p. “аке положенн¤ нега≠тивно в≥дбиваЇтьс¤ на непрацездатних громад¤нах Ч суб'Їк≠тах соц≥ально-забезпечувальних правов≥дносин. Ќа цьому приклад≥ наочно видно наск≥льки гострою Ї проблема вста≠новленн¤ на законодавчому р≥вн≥ соц≥альних стандарт≥в ¤к м≥н≥мальних державних гарант≥й ≥ наск≥льки важливе сп≥вв≥д≠ношенн¤ ≥ узгоджен≥сть м≥ж такими стандартами.

ѕотр≥бно зазначити, що вс≥ назван≥ проблеми пов'¤зан≥ з невизначен≥стю економ≥ко-правовоњ модел≥ м≥н≥мальноњ зар≠плати в ”крањн≥. —в≥това практика виробила принаймн≥ три вар≥анти соц≥ального механ≥зму м≥н≥мальноњ зарплати. ѕер≠ший Ч м≥н≥мальна зароб≥тна плата виконуЇ роль ≥нструмен≠та макроеконом≥чноњ пол≥тики регулюванн¤ загальноњ заро≠б≥тноњ плати, коли цей норматив використовуЇтьс¤ ¤к основа м≥н≥мальних тарифних ставок ¤к роб≥тник≥в, так ≥ ≥нших ка≠тегор≥й прац≥вник≥в. ƒругий Ч концепц≥¤ базового р≥вн¤, коли м≥н≥мальна зароб≥тна плата служить Їдиним нижчим р≥внем в оплат≥ прац≥ вс≥х прац≥вник≥в, але вона не пов'¤зуЇтьс¤ з тарифними ставками ≥ посадовими окладами та ≥з загаль≠ною системою зароб≥тноњ плати (використовують б≥льш≥сть крањн з ринковою економ≥кою Ч ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤, япон≥¤, Ѕразил≥¤ та ≥н.). “рет≥й Ч так звана еталонна м≥н≥мальна зароб≥тна плата, коли вона виконуЇ роль базового р≥вн¤, а також використовуЇтьс¤ ¤к еталон дл¤ соц≥ального забезпе≠ченн¤ громад¤н (див. “овстенко ќ., Ћоманов ≤. ћ≥н≥мальна зароб≥тна плата: функц≥ональна роль ≥ методолог≥чн≥ осно≠ви њњ застосуванн¤ // ѕрац¤ ≥ зарплата. Ч 1997. Ч є23. Ч —. 8Ч9; Ќова м≥н≥мальна зароб≥тна плата // ѕрац¤ ≥ зар≠плата. - 1998. - є14).

1	2

Ќазва: —фери регулюванн¤ оплати прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1450 прочитано)