“рудове право ”крањни > “рудов≥ колективи та њх правовий статус

ќрендар маЇ право викупу орендованого майна в≥дпов≥дно до законодавства з питань приватизац≥њ (ст. 25).

ƒл¤ сп≥льноњ участ≥ у приватизац≥њ п≥дприЇмства члени трудового колективу мають право створити господарське товариство, ¤ке засновуЇтьс¤ на основ≥ р≥шенн¤ загальних збор≥в, у ¤ких брало участь б≥льше 50% прац≥вник≥в п≥дприЇм≠ства або њх уповноважених представник≥в (ст. 8 «акону ”крањ≠ни "ѕро приватизац≥ю державного майна" (в ред. «акону в≥д 19 лютого 1997 p. є90) // √олос ”крањни. - 1997. -є49). „лени орган≥зац≥њ орендар≥в, члени трудового колек≠тиву п≥дприЇмства, створеного орендарем, а також колишн≥ прац≥вники об'Їкта приватизац≥њ, ¤к≥ вийшли на пенс≥ю, зв≥ль≠нен≥ за п. 1 ст. 40  «пѕ ≥ не працюють з моменту зв≥льненн¤ на ≥нших п≥дприЇмствах, особи, що мають право в≥дпов≥дно до законодавства повернутис¤ на попереднЇ м≥сце роботи на цьому п≥дприЇмств≥, а також ≥нвал≥ди, зв≥льнен≥ у зв'¤зку з кал≥цтвом або профес≥йним захворюванн¤м, мають право на п≥льгове придбанн¤ акц≥й: першочергове придбанн¤ акц≥й на суму ≥ за рахунок приватизац≥йного майнового сертиф≥ката ≥ додатково на половину його суми. ѕрац≥вники п≥дприЇмства, ¤ке приватизуЇтьс¤, мають право об'Їднатис¤ дл¤ викупу контрольного пакета акц≥й.

√осподарське товариство, до складу ¤кого ув≥йшло не менше 50% прац≥вник≥в п≥дприЇмства, користуютьс¤ пр≥ори≠тетним правом викупу, а також Ч на розстрочку платежу на терм≥н не б≥льше 1 року з первинним внеском не менше 30% ц≥ни.  ер≥вники, њх заступники, головн≥ фах≥вц≥ та кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в державних п≥дприЇмств, ¤к≥ пере≠творюютьс¤ на в≥дкрит≥ акц≥онерн≥ товариства, мають право придбати акц≥њ на суму до 5% статутного фонду товариства з в≥дстрочкою оплати на 1 р≥к п≥сл¤ придбанн¤ акц≥й пра≠ц≥вниками.

Ќа приватизованому п≥дприЇмств≥ не допускаЇтьс¤ зв≥ль≠ненн¤ прац≥вник≥в з ≥н≥ц≥ативи нового власника прот¤гом 6 м≥с¤ц≥в.  олективний догов≥р, укладений на такому п≥дпри≠Їмств≥, збер≥гаЇ свою чинн≥сть прот¤гом терм≥ну його д≥њ, але не б≥льш 1 року. ” цей пер≥од сторони повинн≥ розпочати переговори про укладенн¤ нового колективного договору.

” процес≥ встановленн¤ нових умов, зм≥ни ≥снуючих со≠ц≥ально-економ≥чних умов прац≥, укладенн¤ або зм≥ни ко≠лективного договору, угоди, њх виконанн¤, застосуванн¤ зако≠нодавства про працю м≥ж роботодавцем ≥ трудовим колекти≠вом можуть виникати спори. «акон ”крањни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)" в≥д « березн¤ 1998 p. визначив повноваженн¤ трудового колективу найманих прац≥вник≥в щодо формулюванн¤ колективних вимог, а також встановив процедуру њх розгл¤ду. ” ст. 18 «акону передбачено право прац≥вник≥в на страйк дл¤ захис≠ту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в. ѕор¤док прове≠денн¤ страйку регламентуЇтьс¤ «аконом (√олос ”крањни. Ч 1998. - 31 березн¤).

” м≥жнародн≥й практиц≥ трудов≥ колективи беруть актив≠ну участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами. ѕрава в ц≥й сфер≥ включають право на ≥нформац≥ю, право на консультац≥ю Ч на обговоренн¤ д≥й адм≥н≥страц≥њ ≥ пропозиц≥ю альтерна≠тивних р≥шень, право на участь у прийн¤тт≥ р≥шень щодо стратег≥њ розвитку п≥дприЇмств, господарськоњ д≥¤льност≥, кад≠ровоњ пол≥тики, ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥, на управл≥нн¤ соц≥альними установами на п≥дприЇмств≥, на встановленн¤ критер≥њв введенн¤ нових метод≥в оплати прац≥, розм≥р≥в прем≥й ( иселев ».я. ÷ит. раб. Ч —. 140Ч 145).

ƒавно в≥домо в практиц≥ д≥лового менеджменту, що ф≥рми, котр≥ процв≥тають, св≥й усп≥х будують не на в≥дстороненн≥ трудового колективу в≥д власника, а, навпаки, на активн≥й сп≥впрац≥, сп≥вучаст≥, партнерств≥ цих стор≥н. ¬ ”крањн≥ ж ¤к законодавство, так ≥ практика його застосуванн¤ поки розгл¤≠дають ≥нститут трудового колективу ¤к формальну данину демократичним в≥¤нн¤м. ѕрава його ур≥зан≥, проект «акону "ѕро трудов≥ колективи" тривалий час не приймаЇтьс¤. “аке ставленн¤ з боку законодавц¤ важко зрозум≥ти. ѕовноваженн¤ трудового колективу, його правовий статус повинн≥ знайти належне закр≥пленн¤ в спец≥альному закон≥, причому ц≥ пов≠новаженн¤ повинн≥ в≥дпов≥дати м≥жнародним стандартам.

ѕерегл¤нута ™вропейська соц≥альна харт≥¤, ¤ка була п≥дпи≠сана державами Ч членами –ади ™вропи 3 травн¤ 1996 р. в —трасбурз≥, а 7 травн¤ 1999 p. Ч п≥дписана ”крањною ≥ п≥дго≠товка до ратиф≥кац≥њ ¤коњ ведетьс¤ в ”крањн≥, передбачаЇ ком≠плекс ≥ндив≥дуальних ≥ колективних трудових прав у сфер≥ найманоњ прац≥. ƒо колективних трудових прав ѕерегл¤нута харт≥¤ в≥дносить наступн≥: право вс≥х прац≥вник≥в та робото≠давц≥в на свободу об'Їднанн¤ у нац≥ональн≥ або м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ дл¤ захисту своњх економ≥чних ≥ соц≥альних ≥нте≠рес≥в (ст. 5); право прац≥вник≥в ≥ роботодавц≥в на укладенн¤ колективних договор≥в (ст. 6); право прац≥вник≥в брати участь у визначенн≥ й пол≥пшенн≥ умов прац≥ та виробничого сере≠довища на п≥дприЇмств≥ (ст. 22); право представник≥в в≥д прац≥вник≥в на захист в≥д д≥й, що завдають њм шкоди, та на створенн¤ належних умов дл¤ виконанн¤ ними своњх обо≠в'¤зк≥в (ст. 28); право прац≥вник≥в на ≥нформац≥ю та кон≠сультац≥њ п≥д час колективного зв≥льненн¤ (ст. 29).

ѕовноваженн¤ трудового колективу вс≥х вид≥в п≥дпри≠Їмств в ”крањн≥, на ¤ких використовуЇтьс¤ наймана прац¤, реал≥зуютьс¤, ¤кщо ≥нше не передбачене статутом, загальни≠ми зборами (конференц≥Їю) ≥ њх виборним органом, члени ¤кого обираютьс¤ таЇмним голосуванн¤м на зборах (конфе≠ренц≥њ) трудового колективу терм≥ном на 2Ч3 роки не мен≠ше н≥ж ”д голос≥в.

 омпетенц≥¤ ≥ повноваженн¤ трудового колективу ≥ його виборних орган≥в визначаютьс¤ в статут≥ п≥дприЇмства. ” статут≥ п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ й орган, що маЇ право представл¤ти ≥нтереси трудового колективу (рада трудово≠го колективу, рада п≥дприЇмства, профсп≥лковий ком≥тет та ≥нш≥). «аслуговуЇ уваги ≥ реан≥мац≥¤ забутих у нас виробни≠чих нарад, ¤к≥ усп≥шно функц≥онують за рубежем.

јктуальним Ї питанн¤ про розмежуванн¤ прав трудових колектив≥в ≥ профсп≥лок на виробництв≥. ÷¤ проблема не нова дл¤ трудового права ”крањни. Ќаприк≥нц≥ 80-х Ч початку 90-х рок≥в вона була надзвичайно гострою у зв'¤зку з вве≠денн¤м «аконом —–—– "ѕро державне п≥дприЇмство" такого органу трудового колективу ¤к рада трудового колективу. ¬ир≥шенню ц≥Їњ проблеми багато зусиль в≥ддав в≥домий украњнський вчений професор P.I.  ондратьев (див.  ондра≠тьев –. ». «акон о государственном предпри¤тии и права трудовых коллективов. Ч  .: ¬ища школа, 1988;  ондра≠тьев P.I. –ада трудового колективу: ¤к≥ њњ повноваженн¤ // –ад¤нське право. Ч 1990. Ч є4). ¬исновки ≥ пропозиц≥њ вченого про критер≥њ розмежуванн¤ компетенц≥њ профкому ≥ ради трудового колективу, про загальний принцип спр¤мо≠ваност≥ д≥¤льност≥ профсп≥лок на захист прав прац≥вник≥в, а трудових колектив≥в Ч на розв'¤занн¤ виробничих питань залишаютьс¤ актуальними ≥ корисними сьогодн≥, особливо напередодн≥ прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро трудов≥ ко≠лективи".

1	2

Ќазва: “рудов≥ колективи та њх правовий статус
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1164 прочитано)