”крањнознавство > ƒол¤ украњнського заграничч¤, Ѕерестейщина та ѕ≥дл¤шш¤

ѕро украњнське товариство Ѕерестейщини, перебуваючи на територ≥њ Ѕ≥лорус≥, ми т≥льки чули. ‘актично його робота Ї непом≥тною, та х≥ба можна дор≥кати його членам, ¤кщо вони працюють п≥д масивним пресом ворожоњ державноњ пол≥тики?

ќтож, зм≥ни на краще у становищ≥ украњнц≥в Ѕерестейщини, видаЇтьс¤ будуть повн≥стю залежати в≥д зм≥ни ≥снуючого державного устрою на б≥льш демократичний. ѕроте зважаючи на результати останн≥х президентських вибор≥в, принаймн≥ ще пТ¤ть рок≥в, ситуац≥¤ лишитьс¤ незм≥нною. ћожна т≥льки над≥¤тись на те, що культурна традиц≥¤ украњнц≥в, котра ще досить добре збер≥гаЇтьс¤ у селах, за цей час не почне згасати, ≥ ще буде достатньо д≥тей дл¤ того, щоб було кому викладати украњнську мову та передавати культурний спадок.

¬арто згадати про ще один ц≥кавий процес, що характеризуЇ етнокультурну ситуац≥ю зах≥дного заруб≥жж¤ ”крањни. Ќа теренах Ѕерестейщини та п≥вн≥чного ѕ≥дл¤шш¤ активно пропагуЇтьс¤ та заохочуЇтьс¤ участь сел¤н у художн≥й самод≥¤льност≥. –егул¤рно у м≥стах, м≥стечках, а то й селах провод¤тьс¤ концерти, конкурси, фестивал≥ народноњ культури, в ¤ких беруть участь фольклорн≥ колективи. —аме ц≥ акц≥њ в велик≥й м≥р≥ спри¤ють збереженню усноњ народноњ традиц≥њ. «авд¤ки цьому у селах при м≥сцевих осередках культури ≥снують вокальн≥ а то ≥ вокально-≥нструментальн≥ гурти (найчаст≥ше при участ≥ ба¤н≥ста), учасники ¤ких регул¤рно збираютьс¤ на репетиц≥њ, в≥дновлюючи часто вже забутий м≥сцевий п≥сенний репертуар. “аким чином народн≥ твори зам≥сть своњх питомих функц≥й у контекст≥ народного житт¤ набувають ≥ншого ДштучногоФ сцен≥чного призначенн¤, а проте саме це надаЇ њм Ддругого диханн¤Ф.

” Ѕ≥лорус≥њ це поставлено на державний р≥вень, ¤к було ≥ за рад¤нських час≥в. ” кожному с≥льському будинку культури регул¤рно провод¤тьс¤ ¤к≥сь планов≥ культурн≥ заходи Ц концерти, сем≥нари, тощо, на котр≥ зТњзджаютьс¤ прац≥вники культури ≥з ≥нших с≥л та кер≥вники ≥з району. ’оча так≥ м≥роприЇмства часто нос¤ть формальний характер, а репертуар колектив≥в корегуЇтьс¤ залежно в≥д поставлених районним начальством ц≥лей, проте не можна заперечувати њх практичноњ ц≥нност≥. «авд¤ки таким заходам, реконструюютьс¤ та в≥дтворюютьс¤ на сцен≥ автентичн≥ обр¤ди ≥з д≥йством та п≥сн¤ми, в народних стро¤х. ”часники цих вистав Ц в б≥льшост≥ люди, ¤к≥ памТ¤тають обр¤д безпосередньо, тому ц≥ вистави в ц≥лому правдиво в≥дображають картину м≥сцевоњ культурноњ традиц≥њ.

ѕор¤д ≥з цим, п≥д час експедиц≥й на Ѕерестейщин≥ ми д≥знавались ≥ про ком≥чн≥ випадки. „асто на сцен≥ в≥дтворювались невластив≥ дл¤ даноњ м≥сцевост≥ обр¤дов≥ д≥њ Ц найчаст≥ше це стосуЇтьс¤ обр¤д≥в  упала та вод≥нн¤  уста, ¤к≥ розповсюджен≥ в цьому терен≥ не суц≥льно, спорадично. ѕереважно сценар≥њ та п≥сн≥ цих д≥йств почерпувались ≥з книжкових джерел, а ≥нод≥ до цих ДплановихФ св¤т придумувались ≥ нов≥ псевдо-обр¤дов≥ тексти п≥сень, ¤к≥ виконувались на в≥дом≥ мелод≥њ. “ак≥ вистави в≥дбуваютьс¤ також в народних стро¤х, з обр¤довими атрибутами, проте реальн≥сть таких реконструкц≥й, наближен≥сть њх до автентичного обр¤дового д≥йства часто залежить в≥д глибини знань та почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ клубного прац≥вника, ¤кий њх орган≥зовуЇ.

Ќа територ≥њ п≥вн≥чного ѕ≥дл¤шш¤ с≥льськ≥ сп≥воч≥ гурти формуютьс¤ переважно на основ≥ учасник≥в церковних хор≥в. “аким чином ц≥ гурти кр≥м церковноњ музики культивують ≥ св≥тську Ц обр¤дову та позаобр¤дову. ћожливостей донести свою музичну традиц≥ю до загалу сусп≥льства також Ї досить. ѕовс¤кчас на ѕ≥дл¤шш≥ ¤к ≥ на вс≥й територ≥њ ѕольщ≥ Ї орган≥зован≥ народн≥ фестивал≥, конкурси, в ¤ких значну роль в орган≥зац≥њ беруть товариства нац≥ональних меншин. Ѕезперечно, так≥ фестивал≥ та конкурси в≥д≥грають надзвичайно важливу роль в процес≥ збереженн¤ народноњ традиц≥йноњ культури.

ќтож, п≥дсумовуючи та пор≥внюючи враженн¤, ¤к≥ ¤ отримала п≥д час етнолог≥чних експедиц≥й на Ѕерестейщину та п≥вн≥чне ѕ≥дл¤шш¤ можна зробити к≥лька висновк≥в. ≈тнопол≥тичне становище украњнських меншин ¤к в Ѕ≥лорус≥ так ≥ в ѕольщ≥ далеке в≥д ≥деалу Ц це повн≥стю залежить в≥д пол≥тики держав, на територ≥њ ¤ких вони проживають прот¤гом останн¤х дес¤тил≥ть. ѕроте в неспри¤тливих умовах державноњ пол≥тики та ≥ншомовному оточенн≥ на цих теренах досить ц≥л≥сно збереглас¤ украњнська культура. Ќа територ≥њ ѕ≥вн≥чного ѕ≥дл¤шш¤, де в≥дбуваЇтьс¤ ≥нтенсивна м≥грац≥¤ с≥льського населенн¤ до м≥ст, народна традиц≥¤, на жаль, перебуваЇ на гран≥ занепаду, на Ѕерестейщин≥, хоча традиц≥йна культура ≥ перебуваЇ в пасивному стан≥, проте вона збережена напрочуд добре.

¬ласне, збережен≥сть питомих традиц≥й ¤кби в законсервованому стан≥ Ї сп≥льною ун≥кальною рисою цих двох терен≥в. Ќе дивл¤чись на пол≥тичн≥ кордони, в≥йни та переселенн¤, люди в глибинах св≥домост≥ збер≥гають своњ культурн≥ надбанн¤, традиц≥њ свого краю, хоча вже й не знають, хто вони Ї, ≥ що к≥лька стол≥ть назад њхн¤ земл¤ була центром могутнього √алицько-¬олинського кн¤з≥вства, а насел¤ли це кн¤з≥вство русини, або ж по-нин≥шньому Ц украњнц≥Е

1	2

Ќазва: ƒол¤ украњнського заграничч¤, Ѕерестейщина та ѕ≥дл¤шш¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (729 прочитано)