”крањнознавство > ”крањнознавство ¤к пол≥тика та ф≥лософ≥¤ ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади

ќсь зв≥дки вимушене лав≥юванн¤. ≤ тому ж - неспростовн≥ докази того, що ÷ентральна –ада робила ставку на украњнознавство ≥ ¤к на науку знань про ”крањну та св≥тове украњнство, але водночас ≥ ¤к на синтезу державноњ пол≥тики, ф≥лософ≥њ, ≥деолог≥њ, к≥нцевою метою ¤ких було формуванн¤, консол≥дац≥¤ украњнськоњ нац≥њ та створенн¤ украњнськоњ суверенноњ, соборноњ держави, украњнськоњ цив≥л≥зац≥њ, культури, людини, дол≥. ÷≥лком природно, що ≥ в подальшому украњнознавство розвивалос¤ в дус≥ традиц≥й та пол≥тики ÷ентральноњ –ади.

” п≥дготованих ≤. —тешенком та ќ. ƒорошкевичем 1917 року "ћатер≥алах по питанню викладанн¤ предмет≥в украњнознавства в навчальних закладах" були 4 розд≥ли: ≥стор≥¤, географ≥¤, мова, художн¤ словесн≥сть. ј в скомпонованому тод≥ ж п≥дручников≥ —. ™фремова "”крањнознавство" (виданому 1920 року) було 11 концентр≥в: нац≥ональна проблема; украњнська справа; ≥стор≥¤; географ≥¤; етнограф≥¤; економ≥ка; мова; письменство; мистецтво; мемуари; покажчики (дов≥дники).

Ќе важко пом≥тити, що ”крањна там ≥ там мислилас¤ ¤к ц≥л≥сн≥сть етносу - нац≥њ, територ≥њ, матер≥альноњ та духовноњ культури украњнц≥в на теренах ”крањни ≥ на р≥зних континентах св≥ту, в м≥жнародному сп≥лкуванн≥, а украњнознавство ¤к ≥сторичний досв≥д, анал≥з ≥снуючих проблем, прогноз майбутнього розвитку. ÷е була методолог≥¤ (ф≥лософ≥њ) п≥знанн¤ та висв≥тленн¤ етно(нац≥Ї) генези з розвитком держави, св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ та культури.

« огл¤ду на це й сучасний ≤нститут украњнознавства визначив так≥ концентри ц≥л≥сноњ системи: ”крањна - етнос - природа (еколог≥¤) - мова - нац≥¤ - держава - культура (матер≥альна ≥ духовна; рел≥г≥¤, ф≥лософ≥¤, мистецтво, осв≥та, наука, валеолог≥¤, в≥йсько, право) - ”крањна у м≥жнародних в≥дносинах - ≥сторичний досв≥д - ментальн≥сть - дол¤ - ≥сторична м≥с≥¤.  онцепц≥¤ д≥стала схваленн¤ науковоњ та пол≥тичноњ громадськости, визначивши, зокрема, що ¤дром украњнознавства була ≥ маЇ бути украњнська нац≥ональна ≥де¤ в њњ ун≥версальн≥й сутност≥ та глибин≥.

Ѕеручи до уваги роль украњнознавства у формуванн≥ св≥тогл¤ду, етики, ≥деал≥в покол≥нь ≥ в розвитку украњнськоњ нац≥њ та держави,  олег≥¤ ћ≥н≥стерства осв≥ти й ухвалила ввести украњнознавство ¤к ц≥л≥сну ≥нтегративну систему до базового зм≥сту осв≥ти, а презид≥¤ та √оловна рада ¬ищоњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ - до числа дисципл≥н, з ¤ких захищаютьс¤ докторськ≥ ≥ кандидатськ≥ дисертац≥њ.

¬елика традиц≥¤ набула лог≥чного продовженн¤.

1	2

Ќазва: ”крањнознавство ¤к пол≥тика та ф≥лософ≥¤ ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (1421 прочитано)