‘≥зкультура > ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в

ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в

Ќац≥ональне в≥дродженн¤ ”крањни розбудило нац≥ональну св≥дом≥сть њњ на≠роду, а з нею викликало до житт¤ р≥зноман≥тн≥ рухи ≥ дит¤ч≥ орган≥зац≥њ, серед ¤ких особливе м≥сце пос≥даЇ спортивно-просв≥тницька орган≥зац≥¤ "ѕласт". ¬т≥люючи основн≥ ≥дењ всесв≥тньоњ орган≥зац≥њ "—каут", в≥н в≥ддзеркалюЇ нац≥о≠нальн≥ особливост≥ та ≥сторичн≥ традиц≥њ украњнського народу. ¬важаЇтьс¤, що назву "ѕласт" запропонував ≤ван ‘ранко. Ќазва походить в≥д запор≥зьких ко≠зак≥в, њхн≥х розв≥дник≥в, що "ходили в розв≥дку по-пластунськи". —ин ≤. ‘ранка ѕетро був одним з орган≥затор≥в "ѕласту".

„ерез п'¤ть рок≥в п≥сл¤ заснуванн¤ (1918р.) "ѕласт" д≥¤в п≥д оп≥кою “о≠вариства охорони д≥тей ≥ оп≥ки над молоддю. ¬ерховна рада пластун≥в стала одн≥Їю ≥з секц≥й цього товариства. “од≥ "ѕласт" був орган≥зац≥Їю спортив≠но-п≥знавального характеру. ћета, ¤ка не проголошувалась в≥дкрито, але завжди розум≥лас¤, Ч це зв≥льненн¤ ”крањни в≥д загарбник≥в, вихованн¤ справжн≥х украњнських патр≥от≥в. ѕро це св≥дчить, зокрема, основне поло≠женн¤ прис¤ги пластун≥в: "ѕрис¤гаюсь своЇю честю, що робитиму все, що в моњй сил≥, щоб бути в≥рним Ѕогов≥ й ”крањн≥".

√оловний ≥з пластових закон≥в Ч "”крањн≥ необх≥дн≥: сила духу, ф≥зична сила, бистрота розуму, життЇрад≥сн≥сть". …ого об≥тниц¤: "сильно, красно, обережно, бистро" ("— ќЅ"). ÷е ≥ Ї своЇр≥дний символ орган≥зац≥њ, назва породи орла Ч скоб б≥лохвостий.

 р≥м прис¤ги й об≥ту, "ѕласт" маЇ св≥й герб у вигл¤д≥ тризуба ≥ б≥лоњ три≠листоњ л≥л≥њ, по-мистецьки сплетених в одну гармон≥йну ц≥л≥сть, та г≥мн, що починаЇтьс¤ словами:

÷в≥т ”крањни ≥ краси,

—коб≥в орлиний ми р≥д,

Ћюбимо сонце, рух, житт¤,

Ћюбимо волю ≥ св≥т.

ѕласт Ч наша горд≥сть ≥ мр≥¤,

Ћюб≥й ќтчињн≥ наш труд,

Ѕуйн≥ш в н≥м порив, над≥¤,

¬ пласт≥ росте новий люд.

ƒруга частина г≥мну Ї в≥ршем ≤вана ‘ранка "¬ дорогу", але дещо зм≥не≠ним, щоби вт≥лилас¤ в ньому ≥де¤ "ѕласту" [1].

” 20-х роках украњнський "ѕласт" нал≥чував тис¤ч≥ член≥в, видавав своњ газети Ч "ѕластова з≥рка" ≥ "ћолоде житт¤" (останн¤ зараз видаЇтьс¤ в  а≠над≥). јле восени 1940 року орган≥зац≥¤ була розформована польською владою.

ѕ≥сл¤ в≥йни "ѕласт" в≥дродивс¤ за кордоном та ≥снуЇ в багатьох крањнах св≥ту, зокрема в  анад≥, —Ўј, ‘ранц≥њ, “ун≥с≥. ј зараз "ѕласт" в≥дродивс¤ ≥ в ”крањн≥.

” жовтн≥ 1990 року в м. ћоршин≥ Ћьв≥вськоњ област≥ в≥дбувс¤ ≤ –еспубл≥≠канський з'њзд "ѕласту" за участю представник≥в дев'¤ти областей ”крањни, а також посланц≥в украњнських скаут≥в-пластун≥в —Ўј та Ќ≥меччини.

—ьогодн≥ ставленн¤ до "ѕласту" в р≥зних рег≥онах ”крањни неоднозначне. —уперечки точатьс¤ навколо питань: у ¤кому обс¤з≥ та на ¤ких засадах варто проводити нац≥онально-патр≥отичне вихованн¤ пластун≥в; ¤ке м≥сце повинно займати рел≥г≥йне вихованн¤ у "ѕласт≥". ѕор¤д ≥з нац≥онально-патр≥отич≠ним вихованн¤м тут формують почутт¤ поваги до ≥нших народ≥в. ѕластуном Х може стати представник будь-¤коњ нац≥ональност≥, ¤кий п≥дтримуЇ ≥дею в≥д≠родженн¤ ”крањни.

” процес≥ вихованн¤ у "ѕласт≥" велике значенн¤ мають украњнознавство, природознавство, рел≥г≥¤, мистецтво, техн≥ка, спорт.

—тати пластуном не так легко. Ќеобх≥дно пройти дек≥лька стад≥й. ѕерш≥ 6-8 тижн≥в дитина, що вир≥шила стати пластуном, Ї "спостер≥гачем". ѕот≥м перший р≥к Ч "пташка". ѕ≥сл¤ цього кандидат в пластуни даЇ об≥ц¤нку ≥ стаЇ "орл¤тком". ƒал≥ треба пройти три ≥спити (виконати дорученн¤) ≥ т≥льки п≥с≠л¤ усп≥шного њх складанн¤ можна стати справжн≥м пластуном. “акий шл¤х, зрозум≥ло, може подолати не кожен.

 оли порушуютьс¤ проблеми пластового руху, в кол≥ спец≥ал≥ст≥в ф≥зич≠ноњ культури можна часто чути запереченн¤: "ј при чому тут ми? ’ай про ц≥ рухи турбуютьс¤ громадсько-пол≥тичн≥ та просв≥тницьк≥ орган≥зац≥њ". ÷е, мабуть, тому, що ми глибоко не анал≥зували зм≥сту пластового вишколу. ј "ѕласт" Ч це мистецтво розв≥дника, подоланн¤ водних перешкод, стр≥й, вартов≥, н≥чн≥ тривоги, в≥йськов≥ ≥гри, походи, б≥ваки, марш-кидки. ÷е зан¤т≠т¤ р≥зними видами спорту, участь у змаганн¤х, художньо-спортивних св¤тах, таборах, ум≥нн¤ плавати, швидко ≥ довго б≥гати. ÷е оволод≥нн¤ пластовими знанн¤ми й ум≥нн¤ми, тренуванн¤, вихованн¤ витривалост≥, сили, дисципл≥≠нованост≥, характеру. ¬се це Ч наш≥ теми. ќтже, взаЇмод≥¤ти з цими орган≥зац≥¤ми ≥ Ѕог, ¤к кажуть, вел≥в.

«араз, у час в≥дродженн¤ пластового руху, не треба оч≥кувати ¤кихось оф≥≠ц≥йних рекомендац≥й щодо цього. Ќа м≥сц¤х ви¤вл¤ють власну ≤н≥ц≥ативу. «овс≥м не обов'¤зково, щоби пластов≥ орган≥зац≥њ були абсолютно однаков≥ скр≥зь. «агальн≥ принципи, завданн¤, форми ≥ зм≥ст в≥дом≥, але без нас, спец≥≠ал≥ст≥в дит¤чого ф≥зичного вихованн¤, пластовий рух усп≥шно розвиватись не може. —кажемо б≥льше: тут Ї ≥ зворотний зв'¤зок. ”часть у пластовому рус≥ актив≥зуЇ д≥тей до ф≥зичного самовдосконаленн¤, адже цей зас≥б Ї осно≠вою вихованн¤ пластун≥в.

ћистецтво розв≥дника. —каути (пластуни) Ч не в≥йськов≥, а мирн≥ роз≠в≥дники, "розв≥дники добрих справ", "маленьк≥ друз≥ всього св≥ту".  ожну хвилину вони готов≥ пожертвувати власним житт¤м, ¤кщо цього вимагаЇ обо≠в'¤зок перед Ѕатьк≥вщиною. ƒл¤ цього пластуни прагнуть бути сильними, м≥цними, спритними, винах≥дливими, енерг≥йними ≥ заповз¤тливими. —правжн≥ пластуни проживуть без сторонньоњ допомоги у степу, чи в л≥сових хащах. ¬они розп≥знають сл≥ди людей ≥ тварин, бережуть своЇ здоров'¤ без л≥кар≥в ≥ аптек, завжди весел≥. ƒл¤ сп≥лкуванн¤ з товаришами, передус≥м уноч≥, кожен розв≥дник повинен ум≥ти насл≥дувати крики тварин.

√оловну частину з п≥дготовки пластун≥в становл¤ть ≥гри розв≥дник≥в ≥ р≥з≠номан≥тн≥ вправи. ƒл¤ того, щоби витримати ≥спити на розв≥дника, треба знати все, що стосуЇтьс¤ зв≥р≥в, њхнього житт¤ ≥ звичок. ƒл¤ цього њх вистежують, потайки п≥дповзають до них ≥ спостер≥гають њх у природному, в≥льному стан≥. ¬бивати зв≥р≥в можна т≥льки дл¤ њж≥.

«ауважуючи повед≥нку та особливост≥ людей, з≥ставл¤ючи њх, розв≥дник може здогадатись, ¤к≥ люди не заслуговують дов≥ри. ” такий спос≥б пластуни поперед¤ть злочин, або, навпаки, ви¤вл¤ть людей, що потрапили у складне становище, нададуть њм потр≥бну допомогу. ќбов'¤зок розв≥дника Ч допо≠могти люд¤м у нещаст≥, причому вс≥ма засобами, котр≥ у його розпор¤дженн≥.

 ожен розв≥дник повинен ум≥ти жити просто неба, будувати курен≥, роби≠ти плоти ≥ переправи, знаходити дорогу вдень ≥ вноч≥.

Ќасл≥дуючи доблесних лицар≥в минулого, пластун щодн¤ повинен нада≠вати комусь допомогу, вм≥ти поводити себе п≥д час пожеж, п≥дн≥мати ≥ нести людину, котра втратила св≥дом≥сть, р¤тувати людину, що тоне.

ўоби бути спроможним виконати обов'¤зки розв≥дника, юнак або юнка повинн≥ бути сильними, здоровими, а цього можна дос¤гти, доклавши чима≠ло зусиль: рухатис¤ на пов≥тр≥, гратис¤, б≥гати, стрибати, њздити на велосипед≥, плавати, загартовуватис¤, виконувати вранц≥ й увечер≥ г≥мнастичн≥ та дихальн≥ вправи, приймати оздоровчий душ, не вживати алкоголю ≥ не курити.

ƒл¤ вдосконаленн¤ необх≥дних ¤костей розв≥дника широко використову≠ютьс¤ ≥гри. —тисло опишемо де¤к≥ з них.

"«устр≥ч пластун≥в". ƒва загони в≥дход¤ть на певну в≥дстань ≥ почина≠ють потайки повзти назустр≥ч одне одному. ¬играЇ той, хто першим побачить противника.

"ѕогон¤ за оленем". ѕластун "олень" б≥жить у л≥с ≥ розкидаЇ час в≥д часу клаптики б≥лого паперу, прагнучи вс≥л¤ко заплутати сл≥ди. „ерез 5-10 хв.

по цих сл≥дах кидаютьс¤ "собаки". якщо прот¤гом визначеного часу "соба≠кам" вдаЇтьс¤ в≥дшукати ≥ побачити "олен¤", або торкнутис¤ його, перш н≥ж "олень" д≥йде до визначеного м≥сц¤, то вони виграють.

"ћисливц≥, зв≥р≥ та блохи". ¬едучий Ч "мисливець", найменший гра≠вець Ч "блоха", ≥нш≥ Ч "зв≥р≥". —уть гри пол¤гаЇ в тому, що "мисливець" доторкаЇтьс¤ до "зв≥р≥в", ≥ вони "перетворюютьс¤" в "собак", ¤к≥ допомага≠ють йому. ” свою чергу, "собаки", до ¤ких доторкнулись "блохи", вибувають з гри. ¬играють "мисливець" ≥ "собаки", ¤кщо њм вдаЇтьс¤ доторкнутись до вс≥х "зв≥р≥в". якщо вс≥х "собак" ≥ "мисливц¤" доторкнетьс¤ "блоха", то ви≠грають "блоха" ≥ "зв≥р≥".

"ѕам'¤ть". ѕоклад≥ть на п≥днос 20-30 невеликих предмет≥в ≥ накрийте скатертиною. «н≥м≥ть скатертину на 1 хв., ≥ п≥сл¤ цього нехай кожен учасник гри вам на вухо назве, ¤к≥ предмети в≥н запам'¤тав, а ви заф≥ксуйте його в≥д≠пов≥д≥ на спец≥ально заготовлен≥й таблиц≥. ¬играЇ той, хто запам'¤тав найб≥льше предмет≥в.

"”вага". –озв≥дникам дозвол¤Їтьс¤ прот¤гом 1 хв. спостер≥гати наклеЇн≥ р≥зноман≥тн≥ оголошенн¤ на спец≥ально п≥дготовленому (або випадковому) щит≥, п≥сл¤ чого проб≥гти назад до вих≥дного рубежу ≥ допов≥сти кер≥вництву, про що йшлос¤ в оголошенн¤х.

” зимов≥ вечори дуже попул¤рн≥ ≥мпров≥зован≥ та спец≥ально п≥дготов≠лен≥ диспути, вечори в≥йськових танц≥в ≥ п≥сень.

"¬истежуванн¤". ѕластун≥в навчають зауважувати др≥бн≥ прикмети, зву≠ки, запахи та розп≥знавати ≥ розгадувати њхнЇ значенн¤. ƒосв≥дчен≥ пластуни пост≥йно спостер≥гають ус≥ предмети ≥ ¤вища, що њх оточують. ÷е дозвол¤Ї њм, наприклад, не заблукати в незнайомому м≥ст≥, запам'¤товуючи головн≥ вулиц≥, споруди тощо.

1	2	3

Ќазва: ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2167 прочитано)