‘≥зкультура > ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в

ѕластун повинен ум≥ти вноч≥ зауважувати р≥зн≥ прикмети, др≥бниц≥, так само, ¤к ≥ вдень, та багато знати. Ќаприклад таке: ¤кщо прикласти вухо до земл≥, палиц≥ чи барабана, що торкаютьс¤ земл≥, то на великих в≥дстан¤х можна почути туп≥т к≥нських копит, чи крок≥в людини; людський голос мож≠на почути на велик≥й в≥дстан≥, встромивши в землю лезо ножа, ≥ вз¤вши його в зуби з другого боку.

ƒл¤ розвитку спостережливост≥ використовуютьс¤ спец≥альн≥ ≥гри. Ќаве≠демо де¤к≥ з них.

"¬≥дшукайте перстень, монету ≥ т. ≥н.". ¬≥зьм≥ть перстень (монету або ≥нший маленький предмет) ≥ заховайте його в таке м≥сце, де його видно, але в≥н не впадаЇ у в≥ч≥. «апрос≥ть на м≥сце пластун≥в ≥ запропонуйте в≥дшукати перстень.

"¬≥трина магазину". ѕровед≥ть групу пластун≥в б≥л¤ шести (трьох-чотирьох ≥ т.д.) в≥трин ≥ дозвольте зупинитис¤ б≥л¤ кожноњ з них на «ќ с дл¤ огл¤ду. ¬играЇ той, хто запам'¤тав найб≥льше предмет≥в.

"“аЇмнича к≥мната". ’ай кожен розв≥дник на «ќ с зайде до к≥мнати ≥ п≥сл¤ того складе список предмет≥в, мебл≥в у ц≥й к≥мнат≥. ¬играЇ той, хто запам'¤тав найб≥льшу к≥льк≥сть предмет≥в.

"Ќев≥дома м≥сцев≥сть". ѕокаж≥ть розв≥дникам фотограф≥њ, на ¤ких зобра≠жено фрагменти знайомоњ њм м≥сцевост≥ (перехрест¤ дор≥г, вулиц≥, ориг≥нальн≥ види з в≥кон будинк≥в, в≥дображенн¤ споруд у вод≥, флюгери ≥ под.), ≥ запро≠понуйте њм в≥дгадати м≥сцев≥сть.

™ й спец≥альн≥ ≥гри дл¤ вистежуванн¤. ѕропонуЇмо, наприклад, так≥.

"ѕам'¤тай сл≥ди". ѕосад≥ть дек≥лька хлопчик≥в так, щоб ≥нш≥ розв≥дни≠ки могли розгл¤нути п≥дошви њхнього взутт¤. ƒал≥ хай кожен з хлопчик≥в зробить дек≥лька в≥дбитк≥в на ірунт≥ або сн≥гу. «авданн¤ розв≥дник≥в Ч ви≠значити, кому належить ¤кий сл≥д. ўе один вар≥ант ц≥Їњ гри: дайте приз тому, хто з пам'¤т≥ найточн≥ше намалюЇ побачений за короткий час сл≥д.

"«найди злод≥¤". ѕопрос≥ть когось з≥ сторонн≥х зробити сл≥д. ƒайте змогу гравц¤м вивчити його. ѕом≥ст≥ть того, хто зробив цей сл≥д, серед 8-ё ≥нших людей, ≥ хай ус≥ вони поодинц≥ пройдуть перед розв≥дниками, залишаючи своњ сл≥ди.  ожен гравець подаЇ записочку судд≥, вказуючи, ¤ким ≥з пройде≠них за пор¤дком був той, хто залишив перший сл≥д. якщо б≥льше одного гравц¤ в≥дгадали правильно, приз отримаЇ той, хто краще за ≥нших намалював ≥з пам'¤т≥ цей в≥дбиток.

¬ар≥анти наведених або под≥бн≥ ≥гри можуть складати сам≥ пластуни та њхн≥ кер≥вники.

∆итт¤ в табор≥ ≥ походах. ѕластунам розпов≥дають про дерева, рослини ≥ гриби. ¬они набувають практичних навичок, споруджують курен≥, рубають дерева, ставл¤ть намети ≥ робл¤ть драбини, човни, плоти, розпалюють вог≠нища, а також вчатьс¤ готувати њжу, пекти хл≥б. “ут велике значенн¤ маЇ вм≥нн¤ жити просто неба. ÷≥каво проход¤ть екскурс≥њ, подорож≥ по вод≥ ≥ на лижах, сходженн¤ на гори, н≥чне патрулюванн¤, розв≥дка в горах, змаганн¤ на швид≠к≥сть тощо.

ѕластун≥в необх≥дно навчити шифрувати, сигнал≥зувати жестами ≥ св≥т≠лом, а також азбуки ћорзе.

–озвиток витривалост≥ у розв≥дник≥в Ч це комплексний розвиток њхн≥х ф≥зичних ¤костей та вихованн¤ звички вести розумний спос≥б житт¤. ѕласту≠н≥в ≥нформують про умови збереженн¤ здоров'¤, дотриманн¤ особистоњ г≥г≥Їни, запоб≥ганн¤ хворобам, про м≥кроби та боротьбу з ними, рац≥ональне харчуванн¤, од¤г. ƒл¤ цього з ними провод¤тьс¤ спец≥альн≥ зан¤тт¤.

¬ажливе значенн¤ маЇ вихованн¤ у пластун≥в таких рис характеру, ¤к безкорислив≥сть, самопожертва, доброта, великодушн≥сть, вв≥члив≥сть, ша≠нобливе ставленн¤ до ж≥нок, чесн≥сть, справедлив≥сть, в≥ддан≥сть Ѕатьк≥вщин≥, дисципл≥нован≥сть, хоробр≥сть, наполеглив≥сть, тверез≥сть, дбайлив≥сть.

ќкремо кожен пластун складаЇ "пробу на пластову в≥дзнаку ф≥зичноњ вправ≠ност≥" (ѕ¬‘¬). ¬она нал≥чуЇ п'¤ть груп вправ та в≥с≥м тест≥в дл¤ визначенн¤ р≥вн¤ розвитку ф≥зичних ¤костей:

1) "про рух" (ранкова г≥мнастика) Ч комплекс ≥з 14 вправ (кожна вправа виконуЇтьс¤ по 5-15 раз≥в);

2) б≥г, плаванн¤ (б≥жать поодинц≥);

3) одна спортивна гра (за вибором);

4) стрибки на прав≥й ≥ л≥в≥й ноз≥ (результат визначаЇтьс¤ за сумою стрибк≥в, под≥леноњ на два);

5) кидки правою ≥ л≥вою рукою (результат визначаЇтьс¤ за сумою кра≠щих спроб обома руками, под≥леною на два).

ќрган≥зац≥йною ≥ просв≥тницькою роботою в "ѕласт≥", розробкою його теор≥њ ≥ методики займались так≥ в≥дом≥ науков≥ та громадсько-пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ ¤к ќлександр “исовський, ѕетро ≥ “арас ‘ранки, ≤ван „мола, —тепан Ѕанде-ра, –оман Ўухевич, ≤ван Ѕоберський. ќстанн≥й ≥з 28 серпн¤ 1908 року очолював льв≥вський "—ок≥л" ≥ п≥зн≥ше був наречений "батьком украњнського т≥ловихованн¤". …ому належить заклик "‘≥зичну культуру Ч на службу нац≥њ", ¤кий дос≥ не втратив своЇњ актуальност≥.

—ильний поштовх до розвитку ≥ поширенн¤ спорту та ф≥зичноњ культури в √аличин≥ дала сок≥льська ≥де¤, започаткована ¬. Ќаг≥рним у заснован≥й 1891 року перш≥й сок≥льськ≥й орган≥зац≥њ в с.  упчинц¤х на “ерноп≥льщин≥. Ќерозум≥нн¤ сок≥льськоњ ≥дењ м≥сцевими жител¤ми спочатку гальмувало орган≥зац≥йну розбудову товариства, ≥ треба було понад дес¤ть рок≥в просв≥т≠ницькоњ д≥¤льност≥, щоби дос¤гти усп≥ху. “ак, ¤кщо 1902 року тих орган≥зац≥й у √аличин≥ було ш≥сть, то наступного Ч вже 64. ѕрот¤гом другого тис¤чол≥тт¤ к≥льк≥сть щор≥чно створених товариств не опускалас¤ нижче 50, ≥ перед пер≠шою св≥товою в≥йною в √аличин≥ нал≥чувалос¤ понад 900 сок≥льських гн≥зд, що об'Їднували б≥л¤ 40 тис. ос≥б [2]. „и це не Ї прекрасним прикладом дл¤ насл≥дуванн¤ в орган≥зац≥њ ф≥зкультурно-спортивноњ роботи на сел≥?

¬одночас ≥з сок≥льськими товариствами виникали руханково-пожежн≥ то≠вариства "—≥ч", ¤к≥ мали на мет≥ т≥ловихованн¤ та боротьбу з пожежами. ѕерше таке товариство розпочало свою д≥¤льн≥сть з ≥н≥ц≥ативи сн¤тинського адвоката  ирила “рильовського в с. «авалл¤ на ≤вано-‘ранк≥вщин≥. 5 травн¤ 1900 року к≥лька дес¤тк≥в с≥човик≥в на чол≥ ≥з засновником промарширували через село. ” √аличин≥ народилас¤ нова нац≥ональна сила, готова покласти житт¤ за визволенн¤ народу з в≥кових кайдан≥в. Ќезабаром осередки "—≥ч≥" поширилис¤ по вс≥й √аличин≥, Ѕуковин≥, √уцульщин≥, охопивши понад 100 тис. ос≥б, переважно молодого в≥ку. ” товариств≥ гартували дух ≥ т≥ло так≥ в≥дом≥ пол≥тичн≥ та в≥йськов≥ д≥¤ч≥ стр≥лецтва, ¤к ƒ. ¬≥товський, ћ. √алущин-ський, ќ. ƒемчук, –. ƒашкевич, ќ. —еменюк.

"—≥ч" була руханково-пожежним товариством, але виконувала й культур≠но-осв≥тн≥ функц≥њ, влаштовуючи концерти, вистави, допов≥д≥, вечорниц≥, прогул¤нки,забави.

” тепл≥ погож≥ дн≥ с≥човики вправл¤лис¤ на св≥жому пов≥тр≥ (дл¤ чолов≥≠к≥в Ч в≥льн≥ вправи та вправи з топ≥рц¤ми, дл¤ ж≥нок Ч в≥льн≥ вправи та вправи з≥ стр≥чками). —≥льським осередкам надавали допомогу ≥нструктори пов≥тових орган≥зац≥й "—≥ч≥". ¬они вчили с≥льських юнак≥в ≥ д≥вчат вправ, готували њх до виступ≥в на м≥сцевих та окружних фестинах. ƒе¤к≥ первинн≥ ланки "—≥ч≥" мали власн≥ духов≥ оркестри, ¤к≥ виступали на своњх ≥ сус≥дських с≥чових фестинах, народних св¤тах ≥ забавах.

—≥чов≥ фестини починалис¤ переважно походом (маршем) з оркестром вулиц¤ми села. Ќа майдан≥ в≥дбувалис¤ вправи, ≥гри, забави, атракц≥они, ви≠ступав хор, декламувалис¤ в≥рш≥. Ќаприк≥нц≥ влаштовувалас¤ забава.

«начний внесок у ф≥зичне вихованн¤ майбутн≥х покол≥нь може ≥ повинна зробити церква. "√арна будова т≥ла, що супроводить ≥ прикрашаЇ молод≥сть у њњ розвитку, не зменшуЇтьс¤ ≥ не понижуЇтьс¤, а радше вивищуЇтьс¤ й ушл¤≠хетнюЇтьс¤ пориванн¤м до рел≥г≥йноњ культури ≥ христи¤нських чеснот, ¤к≥ приборкують пристраст≥", Ч пише —в¤т≥йший ќтець ѕ≥й XII. "¬аше т≥ло Ч це храм —в¤того ƒуха", Ч говорив апостол ѕавло.

” христи¤нському розум≥нн≥ першочерговою функц≥Їю ≥ метою ф≥зичного вихованн¤ та спорту Ї культивуванн¤ г≥дност≥ особи ≥ грац≥њ т≥ла. ѕрактико≠ваний пом≥рковано ≥ св≥домо, спорт зм≥цнюЇ т≥ло, робить його здоровим, св≥жим ≥ м≥цним. јле щоби дос¤гти ц≥Їњ мети, т≥ло мусить п≥дпор¤дковувати≠с¤ сувор≥й, часто жорстк≥й дисципл≥н≥: твердий трен≥нг, терпл¤ч≥сть до болю, звичка стриманост≥ й сувороњ пом≥ркованост≥ Ч усе це необх≥дн≥ умови дл¤ кожного, хто хоче здобути перемогу.

—порт у христи¤нському розум≥нн≥ виходить поза меж≥ суто ф≥зичноњ сили, щоби проводити людину шл¤хом моральноњ сили ≥ велич≥. "≤з крањни спорту беруть початок т≥ лицарськ≥ та шл¤хетн≥ змаганн¤, ¤к≥ вивищують дух над низьким шахрайством ≥ вит≥вками уразливоњ, мстливоњ суЇти".

ѕ≥ддавати т≥ло здоров≥й втом≥, щоби дати розумов≥ змогу в≥дпочити та п≥дготувати його до нових зусиль; загострювати мисленн¤ дл¤ ≥нтенсивн≥шого здобутт¤ ≥нтелектуальних зд≥бностей; вправл¤ти м'¤зи ≥ звикати до ф≥зичних зусиль, щоби виробл¤ти характер ≥ формувати сильну та гнучку, немов сталь, волю Ч ось ¤кою була ≥де¤ спорту, сформульована св¤щенником-альп≥н≥стом —в¤т≥йшим ќтцем ѕ≥Їм XII.

"÷ю основну ≥дею спорту, ≥дею людини досконалоњ, Ч пише в≥домий фах≥вець ≥ пропагандист сп≥впрац≥ церкви з≥ спортивними орган≥зац≥¤ми ярослав —апел¤к, Ч маЇмо екстраполювати на сусп≥льне житт¤, бо вона Ї пр≥оритетною не лише в спорт≥, але й у рел≥г≥¤х ≥ ф≥лософських системах р≥зних народ≥в та епох. “ому й роботу в д≥л¤нц≥ гармон≥зац≥њ та формуванн¤ новоњ людини, новоњ особистост≥, в≥дпов≥дн≥ ≥нституц≥њ повинн≥ проводити узгоджено, в комплекс≥".

ѕрикладом практичного вт≥ленн¤ ц≥Їњ ≥дењ може служити досв≥д сп≥впрац≥ Ѕрод≥вськоњ ƒё—Ў, що на Ћьв≥вщин≥, та благод≥йного фонду " ар≥тас" Ч Ѕроди.

«аслуговуЇ на увагу в цьому план≥ й д≥¤льн≥сть митрополита греко-като-лицькоњ церкви јндре¤ Ўептицького. «а власн≥ кошти в≥н посилав на навчанн¤ за кордон зд≥бну украњнську молодь, кожного л≥та проводив безкоштовн≥ оздо≠ровч≥ заходи дл¤ убогих д≥тей. ¬ладика оп≥кувавс¤ так званими "вакац≥йними осел¤ми", зокрема у г≥рськ≥й м≥сцевост≥ в ѕ≥длютому (нин≥ ƒолинського ра≠йону ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥) збирав к≥лька тис¤ч д≥тей в≥д 4 до 14 рок≥в. . ѕод≥бна "вакац≥йна осел¤" на к≥лька сот д≥тей була в ћилован≥ б≥л¤ “овмача. ќтець јндрей Ўептицький був оп≥куном спортивно-просв≥тницького това≠риства "ѕласт". ” ѕ≥длютому пластуни мали окрем≥ будинки дл¤ навчанн¤ ≥ житла. Ќа спец≥альних майданчиках проводили спортивн≥ зан¤тт¤, опанову≠вали мистецтво пластун≥в.

1	2	3

Ќазва: ƒит¤ч≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ та ф≥зичне вихованн¤ школ¤р≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2167 прочитано)