‘≥зкультура > «агартуванн¤, його принципи

«агартуванн¤, його принципи

«агартувальн≥ впливи на орган≥зм можна звести до трьох чинник≥в - холоду, тепла, чергуванн¤ тепла ≥ холоду. –озбере≠мо, за допомогою чого краще п≥дводити до орган≥зму людини тепло ≥ холод, ¤к впливають холод ≥ тепло на орган≥зм ≥ ¤к≥ процеси актив≥зуютьс¤ в ньому.

ќск≥льки орган≥зм дорослоњ людини на 65-68% складаЇтьс¤ з води, то найкраще на нього впливати водою. ƒо того ж, вода маЇ велику теплоЇмн≥сть ≥ гарну теплопров≥дн≥сть: вона проходить тепло в 28 раз≥в краще, н≥ж пов≥тр¤. “ому вода ≥ пов≥тр¤ однаковоњ температури нам здаютьс¤ р≥зними: дл¤ оголеного т≥ла пов≥тр¤ +18∞— - нейтральним - ≥ндиферентним (н≥ теплим, н≥ холодним), а +30∞— - дуже теплим; вода ж температурою +18∞— здаЇтьс¤ холодною, а нейтральною - лише близько +28∞—.

ѕерев≥вши воду в ≥нш≥ стани Ч пару, л≥д - ми можемо п≥дсилити вплив спеки або холоду на орган≥зм.

ѕодразненн¤, ¤ке зд≥йснюЇ вода, в основному д≥литьс¤ на два види - механ≥чне ≥ терм≥чне. ћи загалом будемо розгл¤да≠ти температурне подразненн¤ на орган≥зм.

” свою чергу, температурний вплив на орган≥зм можна розд≥лити на три головних види: плазму ≥ магн≥тне поле, ф≥зич≠не т≥ло, системи й органи.

¬плив холоду на орган≥зм людини

—тресовий вплив. ¬плив холоду викликаЇ в≥дпов≥дну за≠гальну реакц≥ю орган≥зму у вигл¤д≥ стресу. «алежно в≥д сили ≥ тривалост≥ впливу, стрес може бути "жорстким" ≥ "м'¤ким".

“аким чином, незначний вплив холоду може викликати в орган≥зм≥ реакц≥њ актив≥зац≥њ. ƒовго п≥дтримуючи реакц≥ю акти≠в≥зац≥њ за рахунок регул¤рних загартувальних процедур се≠редньоњ сили, можна дос¤гти разючого ефекту ¤к у вил≥куванн≥ (в експериментах розсмоктувалис¤ поверхнево розташован≥ зло≠¤к≥сн≥ новоутворенн¤ в людини), так ≥ у загальному зм≥цненн≥ здоров'¤ ≥ духовному самовдосконаленн≥.

” зв'¤зку з≥ стресовим впливом холодноњ води на орган≥зм, треба визначитис¤, ¤кою реакц≥Їю орган≥зму визначаЇтьс¤ њњ вплив.

ѕрот¤гом перших 1-2 хв впливу води, температура ¤коњ нижче +12∞—, система терморегул¤ц≥њ орган≥зму буде т≥льки включатис¤. ÷ей час ≥ буде вважатис¤ оптимальним дл¤ р≥зкоњ активац≥њ орган≥зму.

ѕ≥сл¤ 1-2 хв у в≥дпов≥дь на вплив холоду орган≥зм буде виробл¤ти тепло - включитьс¤ система терморегул¤ц≥њ орган≥зму. ≤ тепер мова йтиме про дозований вплив холоду. “ут важ≠ливо прот¤гом де¤кого часу актив≥зувати систему терморегу¤ц≥њ, але не виснажити њњ потужн≥стю ≥ часом впливу холоду. “ому доза впливу буде визначатис¤ тренован≥стю до холоду, ≥ндив≥дуальною конституц≥Їю, в≥ком.

¬плив на судинну систему орган≥зму. ѕ≥д час швидкого впливу холоду судини шк≥ри р≥зко звужуютьс¤. ÷е тренуЇ ≥ зм≥цнюЇ судини ≥ кап≥л¤ри. ¬≥дродженн¤ кап≥л¤р≥в призводить до покращенн¤ м≥кроциркул¤ц≥њ у внутр≥шн≥х органах ≥ шк≥р≥.

”суненн¤ застоњв в орган≥зм≥. ¬ода незам≥нна в обм≥н≥ ре≠човин. ”с≥ життЇв≥ процеси нашого орган≥зму прот≥кають у р≥зно≠ман≥тних вод¤них розчинах та при безпосередн≥й участ≥ води. ќбливанн¤, купанн¤, ванни, виконан≥ прохолодною ≥ холодною водою, допомагають регулювати рух р≥дин у кл≥тинах ≥ м≥ж кл≥тинами, усувають заст≥йн≥ ¤вища.

ƒ≥¤ на серце. ѕ≥д впливом холоду не т≥льки зм≥нюЇтьс¤ к≥льк≥сть серцевих скорочень, але ≥ сам характер поштовху. ѕри пом≥рному навантаженн≥ холодом зникаЇ аритм≥¤ або значно покращуЇтьс¤ ритм серцевих скорочень.

”пов≥льненн¤ пульсу в≥дбуваЇтьс¤ в≥д д≥њ холоду ¤к безпо≠середньо на серцеву д≥л¤нку або спину, так ≥ в результат≥ за≠гальних процедур.

¬плив на склад кров≥. ¬≥д застосуванн¤ загальних холод≠них процедур достатньоњ ≥нтенсивност≥ (дл¤ того, щоб стрес про¤вивс¤ за типом активац≥њ) зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть лейко≠цит≥в та еритроцит≥в. Ќайвищ≥ ц≥ показники заф≥ксовано через 1 год п≥сл¤ загартувальноњ процедури.

ƒосл≥дженн¤ вчених показали, що зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ еритроцит≥в, ¤к правило, вище 2000000 у 1 куб≥чному м≥л≥метр≥, в≥дбуваЇтьс¤ в пер≥од максимального розширенн¤ шк≥рних су≠дин п≥сл¤ сильного впливу тепла або холоду - двох, здавалос¤ б, протилежних чинник≥в. —уть цього феномену пол¤гаЇ в тому, що будь-¤к≥ сильн≥ подразники втрачають свою специф≥чн≥сть, ≥ орган≥зм реагуЇ на них однотипне.

¬плив на диханн¤.  ороткий вплив холоду ¤к у вигл¤д≥ обливанн¤, так ≥ локал≥зованого на потилиц≥ (л≥д на шийн≥ хребц≥) викликаЇ спочатку зупинку диханн¤ на посиленому вдос≥, а пот≥м прискоренн¤ диханн¤. ¬ результат≥ значно зб≥льшуЇтьс¤ (до 300-1500 куб≥чних сантиметр≥в) легенева вентил¤ц≥¤.

“ривале подразненн¤ холодом п≥двищуЇ виробленн¤ теп≠ла в орган≥зм≥, а це, у свою чергу, зб≥льшуЇ вид≥ленн¤ вуглекис≠лого газу.

¬плив на мТ¤зову систему. ƒавно в≥домий факт, що при правильному водол≥куванн≥ м'¤зова сила зб≥льшуЇтьс¤. ’олоди1

процедури добре в≥дновлюють працездатн≥сть стомленого орга≠н≥зму.

’олод, викликаючи скороченн¤, актив≥зуЇ орган≥зм. ѕрак≠тичний висновок ≥з цих спостережень такий: п≥сл¤ холодних вод¤них процедур людина почуваЇ себе св≥ж≥шою ≥ здатна до будь-¤коњ роботи.

“еплов≥ процедури спри¤ють розслабленню, тому що теп≠ло викликаЇ розширенн¤. “ому п≥сл¤ вс≥х теплових процедур орган≥зм розслаблюЇтьс¤, заспокоюЇтьс¤, виникаЇ бажанн¤ в≥дпочинку ≥ сну.

¬плив на нервову систему. „им б≥льша р≥зниц¤ м≥ж тем≠пературою води ≥ т≥лом людини, тим сильн≥ше подразненн¤ нер≠вовоњ системи: холодн≥ температури принос¤ть св≥ж≥сть, тепл≥ -заспокоЇнн¤. ÷е найголовн≥ший чинник у техн≥ц≥ використанн¤ вод¤них процедур.

ќт ще дек≥лька чинник≥в, ¤к≥ посилюють вплив на нервову систему.

„им на б≥льшу частину шк≥рних покрив≥в впливаЇ холод, тим б≥льше виражена в≥дпов≥дь з боку нервовоњ системи.

„им б≥льший контраст м≥ж температурою середовища ≥ т≥лом, тим швидший вплив холоду, тим сильн≥ше реагуЇ нерво≠ва система - п≥рнанн¤ в холодну воду д≥Ї сильн≥ше, н≥ж просто входженн¤ в нењ.

’олодн≥ подразненн¤, ¤к≥ впливають на шк≥ру, д≥ють тим ≥нтенсивн≥ше, чим тепл≥ша шк≥ра, чим вона багатша на кров; ≥ навпаки, шк≥ра холодна, ¤ка стиснулас¤, перешкоджаЇ повно≠му про¤ву холодного подразненн¤.

ўо стосуЇтьс¤ механ≥чного подразненн¤, ¤ке вода зд≥йснюЇ на т≥ло, то њњ низьк≥ температури перенос¤тьс¤ тим легше, чим енерг≥йн≥ше ≥ швидше вони дотикаютьс¤ з≥ шк≥рою ≥ чим менше триваЇ дотик. “ак, холодний сильний душ прот¤гом короткого пер≥оду часу (1-2 хв) - з≥гр≥ваЇ, а пов≥льне обливанн¤ без тиску викликаЇ озноб.

¬плив на обм≥н речовин. ѕом≥чено, що п≥д впливом вод¤них процедур азот њж≥ краще засвоюЇтьс¤. —ечовина, сечова кислота та ≥нш≥ непотр≥бн≥ сполуки при правильному водол≥куванн≥ вивод¤тьс¤ з орган≥зму у велик≥й к≥лькост≥.

«авд¤ки цьому, при л≥куванн≥ хвороб обм≥ну речовин, може регулювати вс≥ види обм≥ну.

Ћужн≥сть кров≥ п≥сл¤ впливу холоду зб≥льшуЇтьс¤, а п≥сл¤ теплих процедур п≥двищуЇтьс¤ кислотн≥сть, що особливо важ≠ливо при л≥куванн≥ подагри.

¬од¤н≥ процедури покращують кровооб≥г, що дозвол¤Ї ус≠п≥шно боротис¤ з в≥дкладанн¤м сечовоњ кислоти.

¬плив на вид≥льну функц≥ю орган≥зму. –езультатом ви≠користанн¤ холодноњ води у вигл¤д≥ обтирань, обливань, ванн тощо, звичайно, Ї зб≥льшене вид≥ленн¤ сеч≥ внасл≥док посиле≠ного обм≥ну речовин ≥ на¤вн≥сть продукт≥в розпаду. „ерез 6-8 годин питома вага сеч≥ п≥двищуЇтьс¤, к≥льк≥сть сечовини, сечо≠воњ кислоти, хлорид≥в ≥ фосфат≥в теж зб≥льшуЇтьс¤.

«б≥льшенн¤ к≥лькост≥ сеч≥ п≥сл¤ холодних процедур ≥ змен≠шенн¤ п≥сл¤ теплих залежить в≥д зм≥н кров'¤ного тиску в нир≠кових судинах. “ак, п≥д час холодних процедур в≥дбуваЇтьс¤ п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, а отже, зб≥льшуЇ ф≥льтрац≥ю води в нирках. ѕ≥д час теплових процедур в≥дбуваЇтьс¤ пото≠вид≥ленн¤ - втрата води, що призводить до зб≥льшенн¤ кон≠центрац≥њ сеч≥, посилюЇтьс¤ вид≥ленн¤ води через шк≥ру й ос≠лаблюЇтьс¤ д≥¤льн≥сть нирок.

¬трата води через шк≥ру в≥дпов≥даЇ зменшенню д≥урезу, але через к≥лька годин здоровий орган≥зм повертаЇтьс¤ до по≠переднього стану ≥ набуваЇ своЇњ попередньоњ ваги; але нав≥ть ≥ ц¤ недовготривала втрата води надзвичайно посилюЇ обм≥н ре≠човин.

Ќа перистальтику кишок можна впливати р≥зноман≥тни≠ми прийомами ≥ температурами: з одного боку прискорювати, з ≥ншого боку - спов≥льнювати. ¬с≥ коротк≥ холодн≥ процедури, ¤кими нерви шк≥ри живота ≥ кишечника збуджуютьс¤, ¤к пра≠вило, прискорюють перистальтику ≥ навпаки. ѕроцедури, по≠в'¤зан≥ з теплом, добре д≥ють при спазмах р≥зноман≥тноњ приро≠ди (наприклад, проти спастичних закреп≥в).

¬плив тепла на орган≥зм ≥ процеси, ¤к≥ активуютьс¤ ним

—тресовий вплив. ƒостатньоњ сили теплов≥ процедури, особ≠ливо лазн¤, робл¤ть на орган≥зм людини стресовий вплив. якщо це розумно використовувати, то можна актив≥зувати захисн≥ сили ≥ зм≥цнити орган≥зм. “ак, пом≥рна лазн¤ оновлюЇ, тон≥зуЇ людський орган≥зм. —аме тому людина виходить ≥з лазн≥ в прекрасному настроњ.

Ћюд¤м похилого в≥ку особливо необх≥дне под≥бне ф≥з≥оло≠г≥чне оновленн¤. ÷е дозвол¤Ї значно актив≥зувати њх орган≥зм, зберегти бадьор≥сть ≥ силу до похилого в≥ку.

¬плив на шк≥ру. Ўк≥рний покрив складаЇ близько п≥втора квадратних метр≥в тканини - 20% в≥д загальноњ ваги людини, тому вплив на шк≥ру ¤к тепла, так ≥ холоду не можна недооц≥≠нювати.

ѕриродний захист. Ќаша шк≥ра - "передн≥й край оборони" людського орган≥зму. ¬она безпосередньо вступаЇ в контакт ≥з навколишн≥м середовищем, захищаЇ наш≥ судини, нерви, зало≠зи, внутр≥шн≥ органи в≥д холоду ≥ перегр≥ванн¤, в≥д ушкоджень ≥ м≥кроб≥в. Ўк≥ра м≥стить речовину л≥зоцим, ¤ка згубно впливаЇ на бактер≥њ.

ƒихальна ≥ водовид≥льна функц≥њ шк≥ри. Ўк≥ра дихаЇ, а отже, допомагаЇ леген¤м. „ерез нењ вид≥л¤Їтьс¤ вода, що по≠легшуЇ д≥¤льн≥сть нирок. « њњ допомогою ми зв≥льн¤Їмос¤ в≥д шлак≥в.

1	2	3

Ќазва: «агартуванн¤, його принципи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2758 прочитано)