‘≥зкультура > «агартуванн¤, його принципи

„иста, здорова шк≥ра протид≥Ї беззупинн≥й агрес≥њ м≥кроб≥в. «араженн¤ через шк≥ру можливе лише при њњ забрудненн≥. ƒос≠л≥дженн¤ вчених показали, що м≥кроорган≥зми на чист≥й шк≥р≥ швидко гинуть.

Ѕруд на шк≥р≥. Ќещодавно датськ≥ м≥кроб≥ологи ви¤вили в пилу кл≥щ≥ д≥аметром усього 30 м≥крон, що харчуютьс¤ в≥дмер≠лими частками людськоњ шк≥ри ≥ викликають одну з форм аст≠ми. «м≥шуючись ≥з потом, ≥з шк≥рним салом, що вид≥л¤Їтьс¤ пост≥йно, ≥ лусочками омертв≥лого рогового прошарку, ц≥ поро≠шини утворюють те, що ми називаЇмо брудом.

Ѕрудна шк≥ра втрачаЇ пружн≥сть, стаЇ беззахисною. «апа≠ленн¤, нагноЇнн¤ найчаст≥ше викликаютьс¤ стаф≥лококами.

Ўк≥рн≥ захворюванн¤. Ѕагато хвороб шк≥ри Ї причинами викиду токсичного вм≥сту орган≥зму зсередини назовн≥. ” та≠кий спос≥б орган≥зм боретьс¤ з отруйними речовинами, ¤к≥ на≠копичуютьс¤ у ньому, ¤кщо органи вид≥ленн¤ не справл¤ютьс¤, ≥ ому, щоб лазневий жар не д≥¤в на шк≥ру, ¤к "пилосос", ¤кий видал¤Ї токсичний вм≥ст орган≥зму, провед≥ть попереднЇ очищенн¤ вс≥х найважлив≥ших систем орган≥зму - кишечника, печ≥нки, р≥динних середовищ.

ќчищувальний вплив. —ильний, приЇмний жар (лазн≥), ¤к кий ≥нший г≥г≥Їн≥чний зас≥б, в≥дкриваЇ ≥ ретельно прочищаЇ вс≥ пори т≥ла, видал¤Ї бруд, м'¤ко зн≥маЇ з верхнього шк≥ри в≥джил≥, омертв≥л≥ кл≥тини.

 орисно знати, що т≥льки за одну добу в людини в серед≠ньому гине ≥ в≥дновлюЇтьс¤ двадц¤та частина кл≥тин шк≥рного покриву. “ак, вологий жар лазн≥ допомагаЇ самов≥дновленню шк≥ри.

Ѕактерицидна д≥¤. ∆ар сауни ≥ лазн≥ маЇ бактерицидн≥ властивост≥. √инуть у цьому жару ≥ м≥кроби на т≥л≥ людини.

 осметичний ефект. √ар¤ч≥ ≥ волог≥ процедури дозвол¤≠ють п≥дсилити пот≥к кров≥, тренують судини, ¤к≥ прил¤гають до шк≥ри. ¬≥д цього шк≥ра вигл¤даЇ не т≥льки приваблив≥шою, але й покращуютьс¤ њњ ф≥з≥олог≥чн≥ властивост≥, њй не страшн≥ пе≠репади температур. ƒо того ж, п≥двищуЇтьс¤ њњ дотикова спро≠можн≥сть.

Ќасиченн¤ орган≥зму вологою ≥ теплом. ќдна з особливо≠стей феномену житт¤ - пост≥йна боротьба орган≥зму за збер≥≠ганн¤ оптимальноњ к≥лькост≥ вологи ≥ тепла. ѕом≥ркуйте сам≥: триденний людський зародок складаЇтьс¤ на 97% ≥з води, до≠рослий - майже на дв≥ третини своЇњ ваги, а старша людина ще менше.

ƒоросла людина при нормальних умовах видихаЇ за 1 год близько 25,5 грама води (на добу близько 600 грам≥в!). « роками будь-¤ка людина втрачаЇ воду ≥ тепло, а з ними ≥де ≥ життЇва сила. ¬олога лазнева процедура дозвол¤Ї орган≥зму людини поповнювати ≥ те, й ≥нше. ¬ результат≥ цього життЇв≥ про¤ви в орган≥зм≥ людини в≥дновлюютьс¤. ќсобливо це корисно дл¤ по≠хилих ≥ старих людей.

¬плив на кровооб≥г взагал≥. ∆ар значно стимулюЇ циркул¤рн≥ процеси в орган≥зм≥. ѕростий прогр≥в орган≥зму допо≠магаЇ просто й ефективно позбутис¤ застою кров≥.

«доров'¤ та оп≥рн≥сть орган≥зму неспри¤тливим зовн≥шн≥м ≥ внутр≥шн≥м чинникам багато в чому залежать в≥д кровообм≥ну. ј з в≥ком кровообм≥н маЇ тенденц≥ю скорочуватис¤. “ак, п≥сл¤ обстеженн¤ кровообм≥ну в 500 людей було встановлено, ўо в середньому у 18-р≥чних через 1,5 куб≥чних сантиметра м'¤з≥в проходить 25 куб≥чних сантиметр≥в кров≥. ƒо 25 рок≥в к≥льк≥сть кров≥, що циркулюЇ в м'¤зах, зменшуЇтьс¤ майже вдв≥ч≥. ќсоб≠ливо знижуЇтьс¤ кровопостачанн¤ м'¤з≥в у тих, хто проводить малоактивний спос≥б житт¤.

ќсобливо ц≥нно, що в результат≥ нагр≥ванн¤ орган≥зму по≠чинаЇ рухатис¤ резервна кров, ¤коњ в людини 1 л≥тр (≥з 5-6 л≥тр≥в). –езервна кров, багата найц≥нн≥шими живильними ре≠човинами, прекрасно харчуЇ кл≥тини орган≥зму.

Ќа початку роз≥гр≥ву орган≥зму тиск кров≥ дещо п≥двищуЇть≠с¤, а пот≥м - завд¤ки розширенню кровоносних судин - в≥дбу≠ваЇтьс¤ його зниженн¤.

¬плив на кап≥л¤рний кровооб≥г. ” кап≥л¤рах знаходитьс¤ 80 % ус≥Їњ кров≥, ¤ка циркулюЇ в орган≥зм≥. «агальна довжина кап≥л¤р≥в - близько 100 тис¤ч к≥лометр≥в.

—истема кап≥л¤р≥в Ї своЇр≥дним судинним скелетом, ¤кий зрошуЇ кожну кл≥тину орган≥зму. ” будь-¤кому орган≥, ¤кий погано функц≥онуЇ, ¤к правило, в≥дбуваЇтьс¤ спазм кап≥л¤р≥в, њхнЇ розширенн¤ або звуженн¤. Ѕудь-¤кий хвороботворний процес - це, насамперед, порушенн¤ кап≥л¤рного кровооб≥гу.

ѕара лазн≥ зб≥льшуЇ циркул¤торн≥ процеси в орган≥зм≥, роз≠слаблюЇ спазми в тканинах ≥ органах, що спри¤Ї в≥дновленню нормальноњ циркул¤ц≥њ кров≥, а значить - в≥дновлюЇ роботу орган≥в ≥ тканин.

¬плив на картину кров≥. јкадем≥к ≤. –. “арханов дов≥в, що п≥сл¤ лазневоњ процедури к≥льк≥сть еритроцит≥в ≥ гемоглоб≥ну зб≥льшуЇтьс¤. ќстанн≥ досл≥дженн¤ п≥дтвердили це в≥дкритт¤. ѕ≥д впливом лазневоњ процедури зб≥льшуЇтьс¤ ≥ к≥льк≥сть лей≠коцит≥в, ¤к≥ беруть участь в ≥мунному захист≥ орган≥зму.

¬плив на серце. ѕ≥д впливом жару в≥дбуваЇтьс¤ актив≥за≠ц≥¤ роботи серцевого м'¤за. —ила його скорочень зб≥льшуЇтьс¤. –егул¤рна лазн¤ тренуЇ серцевий м'¤з. ÷е було п≥дтверджено експериментальне.

¬плив на обм≥н речовин. ”трудненн¤ теплов≥ддач≥ орган≥≠змом викликаЇ активн≥сть кровооб≥гу. ѕосиленн¤ кровооб≥гу, у свою чергу, призводить до п≥двищенн¤ температури т≥ла. ѕ≥двищенн¤ температури впливаЇ на зб≥льшенн¤ активност≥ окисно-в≥дновних фермент≥в у кл≥тинах.. ” результат≥ в орган≥зм≥ активуютьс¤ окисн≥ процеси.

Ўвидка циркул¤ц≥¤ кров≥, вих≥д резервноњ к≥лькост≥ ≥ очищенн¤ гемоглоб≥ну в н≥й дозвол¤Ї доносити до кл≥тин б≥льшу к≥льк≥сть кисню. ÷е, у свою чергу, стимулюЇ процеси окислю-речовин.

ќсь так лазнева процедура п≥двищуЇ приблизно на одну третину обм≥н речовин.  раще засвоюютьс¤ харчов≥ речовини, шлаки окислюютьс¤ ≥ вивод¤тьс¤ з орган≥зму.

јктивн≥сть фермент≥в, п≥двищений обм≥н речовин призво≠д¤ть до того, що в людини з'¤вл¤Їтьс¤ здоровий апетит. ÷е дозвол¤Ї нормал≥зувати багато в≥дхилень в робот≥ орган≥в трав≠ленн¤, п≥двищити засвоЇнн¤ харчових речовин.

¬плив на функц≥ю диханн¤. Ћазн¤ прекрасно стимулюЇ диханн¤. √ар¤че зволожене пов≥тр¤ впливаЇ на гортань ≥ на слизов≥ оболонки носа.

ќск≥льки посилений обм≥н речовин п≥д час д≥њ жару потре≠буЇ кисню, диханн¤ част≥шаЇ, стаЇ глибшим, а це, у свою чергу, покращуЇ пов≥трообм≥н у легеневих альвеолах. ¬ентил¤ц≥¤ ле≠гень у пор≥вн¤нн≥ з показниками до лазн≥ зростаЇ б≥льш, н≥ж у два з половиною раза.

ѕ≥сл¤ жару лазн≥ краще дихаЇтьс¤, прочищен≥ пори шк≥ри, виведен≥ токсини ≥з кров≥, покращена м≥кроциркул¤ц≥¤.

ѕ≥сл¤ лазневоњ процедури споживанн¤ кисню зб≥льшуЇть≠с¤ в середньому на одну третину.

¬плив на залози внутр≥шньоњ секрец≥њ. ѕокращенн¤ кро≠вопостачанн¤, обм≥ну речовин ≥ диханн¤, видаленн¤ токсин≥в у результат≥ лазневоњ процедури стимулюЇ залози внутр≥шньоњ секрец≥њ, внасл≥док чого краще регулюЇтьс¤ ≥ координуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть орган≥в та систем орган≥зму.

ѕол≥пшенн¤ псих≥чного стану людини.  оли в результат≥ впливу жару орган≥зм людини починаЇ краще функц≥онувати, людина почуваЇ себе комфортн≥ше: њњ н≥чого не дратуЇ, ≥ вона психолог≥чно в≥дпочиваЇ.

ƒо того ж, жар лазн≥ зн≥маЇ втому, ¤ка поступово накопи≠чуЇтьс¤ до к≥нц¤ тижн¤. ≤з м'¤з≥в з потом видал¤Їтьс¤ молочна кислота, ¤ка п≥дсилюЇ в≥дчутт¤ втоми.

Ћазневий жар, прогр≥вши шк≥ру, м'¤зи, р≥зноман≥тн≥ тка≠нини й органи, викликаЇ приЇмну розслаблен≥сть. –озслаблен≥сть ≥ прогр≥в - основне, що необх≥дно дл¤ спри¤тливого в≥дновленн¤ життЇвих сил. ¬се це створюЇ окрилений, оптим≥стичний настр≥й.

 оли орган≥зм розслаблений ≥ немаЇ скутост≥, наступаЇ здоровий, безтурботний сон.

Ћазн¤ ≥ п≥двищенн¤ гостроти зору. ЌемаЇ н≥чого над чайного в тому, що в людини п≥сл¤ лазн≥ покращуЇтьс¤.

¬чен≥ у своњх досл≥дженн¤х лазневоњ процедури п≥дтвердили це в≥дкритт¤ јюрведи.

∆ар ≥ ≥нфекц≥њ. ѕор≥г температурноњ чутливост≥ ц≥лого р¤ду хвороботворних м≥кроорган≥зм≥в нижчий в≥д порога темпера≠тур, ¤к≥ можуть переносити кл≥тини людського орган≥зму. “ому широко використовують п≥двищенн¤ температури (сауни, лазн≥) дл¤ л≥куванн¤ низки ≥нфекц≥йних хвороб.

 онтрастний вплив на орган≥зм ≥ процеси, що активують њх. ѕ≥сл¤ того, ¤к ми розгл¤нули вплив на орган≥зм людини холоду ≥ тепла, набагато легше зрозум≥ти, ¤к буде впливати њхнЇ чергуванн¤.

„ергуванн¤ гар¤чих ≥ холодних загартувальних процедур дозвол¤Ї значно розширити "температурний коридор", до ¤ко≠го пристосовуЇтьс¤ орган≥зм.

÷е призводить до того, що функц≥њ орган≥зму коливаютьс¤ в б≥льш широких межах, н≥ж в≥д холодних або теплових загар≠тувальних процедур.

¬≥д поЇднанн¤ жари ≥ холоду краще д≥Ї кап≥л¤рне русло орган≥зму, що впливаЇ на його в≥дновленн¤. ÷ей феномен кров'¤≠ного промиванн¤ орган≥зму спри¤Ї кращому очищенню в≥д шлак≥в, в≥дновлюЇ роботу ендокринних залоз, посилюЇ ≥мун≥≠тет.

–еакц≥њ орган≥зму на загартовуюч≥ процедури. ѕеред тим, ¤к почати загартуванн¤, вкрай важливо д≥зна≠тис¤ про реакц≥њ свого орган≥зму на проведен≥ процедури.

–озм≥р реакц≥њ зм≥нюЇтьс¤ залежно в≥д характеру загартувальноњ процедури, а також в≥д сил орган≥зму, обставин ≥ спосо≠бу застосуванн¤. ќдержанн¤ правильноњ в≥дпов≥дноњ реакц≥њ орган≥зму - основне завданн¤ дл¤ кожного, хто практикуЇ за≠гартуванн¤. ≤ тут багато що залежить в≥д розм≥ру подразненн¤, його тривалост≥, локал≥зац≥њ ≥ чутливост≥ людини.

–еакц≥¤ орган≥зму на загартувальн≥ процедури оц≥нюЇтьс¤ субТЇктивними ≥ об'Їктивними симптомами: гарне самопочутт¤, приЇмне в≥дчутт¤ теплоти, п≥днесений настр≥й, п≥двищена працездатност≥ - суб'Їктивн≥ ознаки; одночасне розширена в≥ддача теплоти ≥ швидке роз≥гр≥ванн¤ - ось в≥дчутн≥ реакц≥њ орган≥зму.

¬с¤ка протид≥¤ орган≥зму тим зм≥нам, що у нього подразненн¤ холодом, може бути посилена двома шл¤хами: або сильними передуючими рухами, або роз≥гр≥ванн¤м.

«алежно в≥д температури т≥ла, реакц≥¤ на охолодженн¤ може бути р≥зноман≥тна, ≥ вона тим ≥нтенсивн≥ша, чим тепл≥шим було т≥ло до прикладанн¤ холодноњ води. Ќа ц≥й п≥дстав≥ перед загартувальною процедурою, ¤ка забираЇ тепло, засто≠совуЇмо ≥ншу, що приносить тепло, - гар¤чий душ. "¬с¤ке т≥ло повинно п≥дходити до холодноњ води т≥льки будучи теплим" так говорили засновники водол≥куванн¤.

1	2	3

Ќазва: «агартуванн¤, його принципи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2758 прочитано)