‘≥лософ≥¤ > «акон взаЇмного переходу к≥льк≥сних зм≥н у ¤к≥сн≥

Ќове не може з'¤витис¤ т≥льки шл¤хом зростанн¤ чи зменшенн¤ того, що Ї. ¬оно потребуЇ нового простору дл¤ свого дальшого розвитку. ¬их≥д за стар≥ меж≥ у процес≥ становленн¤ нового не Ї, однак, повним розривом ≥з попередн≥м станом ≥снуючого хоча б уже тому, що м≥ж к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю Ї взаЇмозв'¤зок.

 атегор≥¤ стрибка даЇ у¤вленн¤ про момент або пер≥од переходу до новоњ ¤кост≥. ћомент Ч коли стара ¤к≥сть перетворюЇтьс¤ на нову в≥дразу, раптово, ц≥лком; пер≥од Ч коли стара ¤к≥сть зм≥нюЇтьс¤ не в≥дразу, не раптово, не одноактно, а поступово.

—трибки зд≥йснюютьс¤ по-р≥зному в р≥зних сферах бутт¤. –озгл¤дають дв≥ найб≥льш узагальнен≥ форми стрибк≥в: а) стрибки у форм≥ разових, одноактних зм≥н; б) стрибки у форм≥ поступових ¤к≥сних перетворень. ѕриклади разових, одноактних стрибк≥в: пол≥тичний переворот у сусп≥льному житт≥; скасуванн¤ в≥джилих форм господарюванн¤; р≥зного роду катакл≥зми у природ≥; ан≥г≥л¤ц≥¤ тощо. ѕриклади поступових ¤к≥сних зм≥н: виникненн¤ нових вид≥в тварин ≥ рослин;

становленн¤ людини; становленн¤ ≥ розвиток мови; перех≥д до ринкових в≥дносин, зм≥на форм власност≥ через пром≥жн≥ ланки Ч оренду, акц≥онуванн¤, викуп тощо. ѕоступов≥сть ¤к≥сних зм≥н, що в≥дбуваютьс¤ в процес≥ переходу до ринкових в≥дносин, пол¤гаЇ в тому, що в пром≥жних формах в≥дбуваЇтьс¤ нагромадженн¤ елемент≥в приватновласницьких в≥дносин ≥ в≥дмиранн¤ елемент≥в державноњ форми власност≥.

ўо ж впливаЇ на модиф≥кац≥ю форм стрибк≥в, ¤к≥сних перетворень? ‘орми ¤к≥сних зм≥н залежать в≥д: 1) характеру внутр≥шн≥х суперечностей, ¤к≥ притаманн≥ даному процесу ≥ Ї джерелом його розвитку; 2) умов розвитку того чи ≥ншого процесу. ќдин ≥ той процес, маючи в основ≥ однаков≥ суперечност≥, може в≥дбуватис¤ у р≥зних формах Ч ≥ разово, ≥ поступово. ћожна одноактно, разово л≥кв≥дувати приватну власн≥сть ≥ встановити державну чи сусп≥льну, а можна цю приватну власн≥сть перетворити на державну (сусп≥льну) поступово, у форм≥ поступових ¤к≥сних зм≥н через пром≥жн≥ ланки Ч державно-приватн≥ п≥дприЇмства, ¤к це було ≥ Ї, наприклад, у ¬'Їтнам≥,  Ќ–. якщо ж економ≥чн≥ суперечност≥ в т≥й чи ≥нш≥й крањн≥ набувають антагон≥стичного характеру, то можливост≥ дл¤ поступового ¤к≥сного переходу обмежуютьс¤, посилюЇтьс¤ тенденц≥¤ до одноразового, одноактного перетворенн¤.

“аким чином, закон взаЇмного переходу к≥льк≥сних зм≥н у ¤к≥сн≥ конкретизуЇтьс¤ через р¤д категор≥й (¤к≥сть, к≥льк≥сть, властив≥сть, м≥ра, стрибок), котр≥ дають ц≥л≥сне у¤вленн¤ про його зм≥ст ¤к загального закону розвитку. ƒаний закон розкриваЇ внутр≥шн≥й механ≥зм переходу до новоњ ¤кост≥ у будь-¤к≥й сфер≥ об'Їктивноњ д≥йсност≥, в≥дпов≥даючи на запитанн¤, ¤к, ¤ким чином в≥дбуваЇтьс¤ розвиток, рух ≥ зм≥на всього сутнього.

1	2

Ќазва: «акон взаЇмного переходу к≥льк≥сних зм≥н у ¤к≥сн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1546 прочитано)