‘≥нанси > ƒержавна ф≥нансова п≥дтримка санац≥њ п≥дприЇмств

ƒержавна ф≥нансова п≥дтримка санац≥њ п≥дприЇмств

якщо моб≥л≥зованих ф≥нансових ресурс≥в ≥з децентрал≥зованих джерел не вистачило дл¤ усп≥шного проведенн¤ санац≥њ чи реструк≠туризац≥њ, то в певних випадках може бути прийн¤то р≥шенн¤ про наданн¤ державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни Ђѕро п≥дприЇмстваї у раз≥ збитковоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств держа≠ва, ¤кщо вона визнаЇ продукц≥ю цих п≥дприЇмств сусп≥льне необх≥д≠ною, може надавати њм дотац≥њ чи ≥нш≥ п≥льги.

ѕриймаючи таке р≥шенн¤, виконавча влада виходить з принципу ф≥нансовоњ п≥дтримки передовс≥м життЇздатних виробничих струк≠тур, п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ вже адаптувалис¤ до нових реал≥й економ≥чного житт¤, здатн≥ ефективно використовувати кошти ≥ на ц≥й основ≥ прот¤гом найкоротшого часу зб≥льшити обс¤г виробниц≠тва. ќпрацьовано критер≥њ в≥дбору п≥дприЇмств дл¤ наданн¤ ц≥льо≠воњ комплексноњ державноњ п≥дп≥ри-мки. « них треба назвати так≥:

Ч використанн¤ нових, ефективних ресурсозбер≥гаючих та еко≠лог≥чно безпечних технолог≥й;

Ч експорт (прир≥ст експорту) конкурентоспроможноњ продукц≥њ;

Чзам≥на ≥мпортноњ продукц≥њ, сировини, матер≥ал≥в в≥тчизн¤ними;

Ч вир≥шенн¤ проблеми енергозабезпеченн¤;

Ч вир≥шенн¤ проблеми енергозбереженн¤ (ресурсозбереженн¤);

Ч збереженн¤ науково-техн≥чного потенц≥алу (досл≥джень ≥ роз≠робок, що мають пр≥оритетне значенн¤ дл¤ крањни);

Ч на¤вн≥сть ринк≥в збуту продукц≥њ в крањн≥ та за кордоном;

Ч високий р≥вень менеджменту на п≥дприЇмств≥.

ѕ≥дтримка ор≥ЇнтуЇтьс¤ передовс≥м на п≥дприЇмства, ¤к≥ здатн≥ њњ ви≠користати з максимальною в≥ддачею та забезпечити зб≥льшенн¤ вироб≠ництва продукц≥њ, що позитивно вплине на дох≥дну частину бюджету.

‘орми та методи державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки санац≥њ п≥д≠приЇмств показано на рис. 1., 2. ÷ентрал≥зована санац≥йна п≥д≠тримка може зд≥йснюватис¤:

а) пр¤мим бюджетним ф≥нансуванн¤м;

б) непр¤мими формами державного впливу.

–ис. 1. ‘≥нансова участь держави в санац≥њ п≥дприЇмств

ѕр¤ме бюджетне ф≥нансуванн¤ санац≥њ п≥дприЇмств в≥дбуваЇтьс¤ на поворотних (бюджетн≥ позики) ≥ безповоротних засадах (субсид≥њ, дотац≥њ, повний або частковий викуп державою акц≥й п≥дприЇмств, що перебувають на меж≥ банкрутства).

‘≥нансова п≥дтримка на безповоротн≥й основ≥ надаЇтьс¤ в таких випадках:

Х ¤кщо збитки, завдан≥ п≥дприЇмству стих≥йним лихом, переви≠щують суми в≥дшкодувань, передбачених законодавством про обов'¤≠зкове страхуванн¤;

Х дл¤ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в конкретним п≥дприЇмствам у раз≥, коли чинним законодавством встановлено умови господарюванн¤, за ¤ких не забезпечуЇтьс¤ покритт¤ витрат на виробництво товар≥в (послуг), що може призвести до банкрутства;

Х дл¤ ф≥нансуванн¤ витрат на в≥дновленн¤ платоспроможност≥ окремих п≥дприЇмств, д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з особливо важли≠вими сусп≥льними ≥нтересами.

ќднак переважна б≥льш≥сть зах≥дних досл≥дник≥в джерел ф≥нансу≠ванн¤ санац≥њ дотримуЇтьс¤ думки, що державне ф≥нансуванн¤ санац≥њ п≥дприЇмств на безповоротн≥й основ≥ не т≥льки стимулюЇ бюджетний деф≥цит, а й спричин¤Ї негативн≥ поб≥чн≥ ефекти на макро- та м≥крор≥в-н¤х. ѕ≥сл¤ краху концепц≥њ санац≥њ автог≥ганта ЂЅрит≥ш Ћейландї (¬е≠ликобритан≥¤), ¤ка базувалась на пр¤мому державному дотуванн≥ (роз≠м≥р дотац≥й становив близько трьох млрд фунт≥в стерл≥нг≥в), у крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою майже повн≥стю в≥дмовилис¤ в≥д використанн¤ такого методу ф≥нансовоњ п≥дтримки п≥дприЇмств.

¬ ”крањн≥ значного поширенн¤ набула практика проведенн¤ Ќа≠ц≥ональним банком ц≥льових кредитних аукц≥он≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в п≥д програми санац≥њ виробництва. ” 1995 p., наприклад, за рахунок кошт≥в, одержаних на 10 аукц≥онах, було надано державну кредитну п≥дтримку 106 п≥дприЇмствам на суму 155 млн гривень. ћ≥жв≥домча ком≥с≥¤ з питань санац≥њ, реструктуризац≥њ та банкрутст≠ва державних п≥дприЇмств прийн¤ла р≥шенн¤ про наданн¤ такоњ п≥д≠тримки 330 господарським структурам на суму 720 млн гривень.

јнал≥з ефективност≥ використанн¤ державноњ кредитноњ п≥дтри≠мки на поворотн≥й основ≥ показуЇ, що одержан≥ кошти спр¤мовую≠тьс¤ п≥дприЇмствами, ¤к правило, на поточн≥ потреби, а не на зб≥ль≠шенн¤ виробництва та проведенн¤ санац≥йних заход≥в. “ому ≥снуЇ проблема своЇчасного погашенн¤ п≥дприЇмствами одержаних кре≠дит≥в.  р≥м того, за такого пор¤дку наданн¤ кредитноњ п≥дтримки в≥дносини розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в формуютьс¤ на двох р≥в≠н¤х: централ≥зованому й децентрал≥зованому.

–ис. 2. ‘орми державноњ ф≥нансовоњ п≥дтримки санац≥њ п≥дприЇмства

÷ентрал≥зований р≥вень Ч це ф≥нансов≥ в≥дносини м≥ж держа≠вою, в особ≥ ЌЅ”, ≥ комерц≥йними банками з приводу одержанн¤ на конкурсн≥й основ≥ централ≥зованих кредитних ресурс≥в дл¤ наступ≠ного њх перепродажу виробничим структурам, що потребують кре≠дитноњ п≥дтримки. ƒецентрал≥зований р≥вень Ч це в≥дносини м≥ж комерц≥йними банками та п≥дприЇмствами, зазначеними в перел≥ку п≥дприЇмств, що мають право на одержанн¤ державноњ кредитноњ п≥дтримки, з приводу кредитуванн¤ проект≥в санац≥њ та реструктури≠зац≥њ. ÷≥ в≥дносини базуютьс¤ на загальноприйн¤тих принципах кре≠дитуванн¤.

ќтже, можна зробити висновок щодо браку пр¤мих ф≥нансових в≥дносин м≥ж державою й п≥дприЇмствами, що робить недоц≥льним розгл¤д на р≥вн≥ державних санац≥йних орган≥в питанн¤ про наданн¤ кредитноњ п≥дтримки конкретним суб'Їктам господарюванн¤. ÷е маЇ бути компетенц≥Їю в≥дпов≥дного банку, оск≥льки в≥н бере на себе всю повноту в≥дпов≥дальност≥ перед державою за ц≥льове викорис≠танн¤ наданих Ќац≥ональним банком кредит≥в та њх своЇчасне повер≠ненн¤.

ќднак такий пор¤док ф≥нансовоњ п≥дтримки не виправдав себе. ÷¤ проблема пов'¤зана ¤к ≥з надто високими в≥дсотковими ставками за користуванн¤ кредитом (з ц≥Їњ причини де¤к≥ п≥дприЇмства сам≥ в≥дмовилис¤ в≥д санац≥йних кредит≥в), так ≥ з в≥дсутн≥стю в багатьох суб'Їкт≥в господарюванн¤ достатнього кредитного забезпеченн¤, що стало причиною в≥дмови банк≥в надати таким п≥дприЇмствам кредитн≥ ресурси. —еред на¤вних проблем у ц≥й сфер≥ сл≥д також назвати де≠ф≥цит бюджетного кредитуванн¤ та в≥дсутн≥сть досконалого механ≥≠зму реал≥зац≥њ закону Ђѕро банкрутствої. « цих причин наприк≥нц≥ 1996 p. ћ≥жв≥домчу ком≥с≥ю з питань санац≥њ, банкрутства та рест≠руктуризац≥њ п≥дприЇмств було л≥кв≥довано.

Ќин≥ проблемами санац≥њ та банкрутства п≥дприЇмств займаЇ≠тьс¤ јгентство з питань запоб≥ганн¤ банкрутству п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ќсновними завданн¤ми јгентства Ї:

Ч реал≥зац≥¤ заход≥в дл¤ запоб≥ганн¤ банкрутству п≥дприЇмств;

Ч проведенн¤ поглибленого анал≥зу ф≥нансово-господарського стану неплатоспроможних п≥дприЇмств з метою визначенн¤ глибини ф≥нансовоњ кризи, в ¤к≥й вони опинилис¤;

Ч веденн¤ реЇстру неплатоспроможних п≥дприЇмств;

Чзд≥йсненн¤ функц≥й щодо управл≥нн¤ майном суб'Їкт≥в гос≠подарюванн¤, занесених до реЇстру;

Ч проведенн¤ експертизи проект≥в програм оздоровленн¤ ф≥≠нансового стану та запоб≥ганн¤ банкрутству п≥дприЇмств, занесених до реЇстру;

Ч зд≥йсненн¤ заход≥в дл¤ реорган≥зац≥њ та санац≥њ неплатоспро≠можних п≥дприЇмств;

Ч методолог≥чне забезпеченн¤ вир≥шенн¤ питань, пов'¤заних ≥з неплатоспроможн≥стю п≥дприЇмств;

Ч зд≥йсненн¤ контролю за ц≥льовим використанн¤м кошт≥в, ви≠д≥лених на реорган≥зац≥ю та санац≥ю неплатоспроможних п≥дпри≠Їмств;

Ч забезпеченн¤ реал≥зац≥њ антимонопольноњ пол≥тики в процес≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмств;

Ч орган≥зац≥¤ роботи, пов'¤заноњ ≥з залученн¤м в≥тчизн¤них ≥ за≠руб≥жних ≥нвестор≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в, спр¤мованих на реор≠ган≥зац≥ю та санац≥ю неплатоспроможних п≥дприЇмств;

Ч орган≥зац≥¤ конкурс≥в, тендер≥в, пов'¤заних з в≥дбором ≥нвес≠тор≥в;

Ч орган≥зац≥¤ роботи з≥ створенн¤ та функц≥онуванн¤ ‘онду стаб≥л≥зац≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ реорган≥зац≥њ та санац≥њ неплатоспромо≠жних п≥дприЇмств.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни прийн¤в також ѕоложенн¤ про ре≠Їстр неплатоспроможних п≥дприЇмств. –еЇстр Ч це документ, до ¤кого внос¤ть в≥домост≥ про неплатоспроможн≥ п≥дприЇмства та ≥нформац≥ю про њхн≥й ф≥нансово-економ≥чний стан на час внесенн¤ до реЇстру. ѕ≥сл¤ того ¤к п≥дприЇмство внос¤ть до такого реЇстру, јгентство вповноважене зд≥йснювати управл≥нн¤ його майном, укладати й розривати контракти з кер≥вництвом, готувати пропози≠ц≥њ щодо реструктуризац≥њ борг≥в та њх погашенн¤, зд≥йснювати кон≠троль за виконанн¤м санац≥йних заход≥в, приймати р≥шенн¤ щодо л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства.

ѕ≥сл¤ зд≥йсненн¤ јгентством заход≥в дл¤ реструктуризац≥њ та ф≥≠нансового оздоровленн¤ п≥дприЇмства його виключають з реЇстру та передають у сферу управл≥нн¤ в≥дпов≥дного м≥н≥стерства, а п≥дприЇм≠ства ≥нших форм власност≥, створен≥ в процес≥ реструктуризац≥њ, Ч в≥дпов≥дним власникам майна.

—тосовно банк≥вськоњ сфери сл≥д зауважити, що комерц≥йному банков≥, переведеному на режим ф≥нансового оздоровленн¤, може бути надано державну ф≥нансову п≥дтримку у вигл¤д≥ стаб≥л≥зац≥й≠ноњ позики. “аку позику надають т≥льки п≥д заставу високол≥кв≥дних актив≥в банку або п≥д гарант≥ю чи поручительство ≥нших, ф≥нансове стаб≥льних, банк≥в.  ошти позики можуть використовуватис¤ лише дл¤ ф≥нансуванн¤ санац≥йних заход≥в. «ауважимо, що режим ф≥нан≠сового оздоровленн¤ Ї превентивним заходом впливу ЌЅ” на коме≠рц≥йний банк перед застосуванн¤м санкц≥й, передбачених «аконом ”крањни Ђѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьї.

1	2

Ќазва: ƒержавна ф≥нансова п≥дтримка санац≥њ п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (1740 прочитано)